«Вас підтримуємо, але роботу не дамо». Історії айтівців, яким відмовили в офері через перебування в Україні
DOU поспілкувався з ІТ-спеціалістами, які шукали дистанційну роботу в міжнародних компаніях, але не отримали її через те, що перебувають і хочуть працювати на території України. Декому це повідомили прямо, декому — завуальовано, а з деким просто припинили комунікацію, коли дізналися про небажання виїжджати. Розповідаємо про кілька таких випадків.
Роман Рожанський, QA Engineer
Тепер у будь-якому листуванні чи на співбесіді я першим чином наголошую на тому, що перебуваю в Києві. На жаль, часто на цьому спілкування завершується, тому що багато компаній не готові розглядати спеціалістів з України.
Мені двічі прямо відмовляли через те, що я перебуваю в Україні. Першого разу я успішно пройшов скринінг, і мені призначили дату технічного інтерв’ю. За кілька днів до співбесіди до мене повернулася рекрутерка з тезою про те, що вони не розглядають спеціалістів з України, якщо вони не можуть переїхати в найближчі три місяці. Це було на початку березня 2023 року. Жодних планів про виїзд у мене не було як тоді, так і тепер.
Другий кейс був для мене болючим досвідом. Почну з того, що етапи подання на вакансію були дещо незвичними:
— інтерв’ю з рекрутером (зовнішнім);
— інтерв’ю з СЕО;
— тестове завдання, яке зайняло шість годин (його повністю компенсували за рейтом, про який ми домовились);
— технічна співбесіда з лідом відділу;
— завершальний етап з технічним директором.
Кожен з етапів, крім першого скринінгу, відбувався англійською мовою. Увесь процес зайняв близько місяця — від моменту першої комунікації з рекрутером до фідбеку після проходження технічної співбесіди. Весь цей час ми активно листувалися поштою щодо тестового завдання, оскільки під час його виконання виникали питання. Після технічної співбесіди настала пауза, яка тривала тиждень. Рекрутерка тоді відповідала, що вони дивляться інших кандидатів.
За деякий час мене запросили на дзвінок для фідбеку. Основний меседж був такий: «Сказали, що не вистачило англійської, що було трохи складно зрозуміти одне одного». Нагадую, до цього всі етапи, листування, тестове були англійською, і не було жодних питань. З моїм Upper-Intermediate та останніми чотирма роками на міжнародних проєктах такий відгук викликав, м’яко кажучи, здивування. Я порозпитував і з’ясував, що після технічного залишилося три кандидати. Перед останнім етапом вони вирішили, що фахівця з України брати не хочуть, адже тут в них немає офісу.
Яна Ничипорович, Front-end Developer
Після початку війни тричі втрачала роботу і, звичайно, мала багато співбесід. Помітила, що часто рекрутери запитували щодо місця проживання і чи збираюсь найближчим часом виїжджати за кордон.
В одній з компаній, де мене взяли на роботу і вже планували оформлювати, співвласник компанії разів пʼять перепитував, чи я не планую покидати Україну. Аргументував, що закордонні клієнти не дуже хочуть брати працівників з України, зважаючи на ситуацію і проблеми зі світлом, і якби я була в Польщі, то мене могли б продати на закордонну компанію як польку.
Я йому пояснювала, що я на заході України, тут відносно спокійно, що проблем через електрику не буде, бо інтернет в мене працює без світла, та й я придбала генератор на випадки вимикань. У компанії я пропрацювала тиждень, після чого PM повідомив, що мені відмовляють через недостатній рівень англійської. Додам, що я проходила інтерв’ю зі співвласником компанії, який вільно володіє англійською, і його все влаштовувало.
Юлія Шаповалова, QA Engineer
Мені відмовляють у роботі лише тому, що я перебуваю в Україні. І це далеко не вперше. Через це зі мною відхилили розмову вже пʼять-сім HR-менеджерів, попри те, що в усіх компаніях була опція віддаленої співпраці. Але, вочевидь, не для України.
Я маю Starlink, оптоволоконний інтернет зі статичним IP, генератор, зарядну станцію. Також парк гаджетів, який повністю покриває будь-які потреби QA Engineer з геймдеву: Android, iOS, Nintendo, Nintendo Switch, PlayStation, Xbox, ігровий ноутбук, який тягне Cyberpunk на максималках.
Нещодавно я подавалася на Senior Team Lead QA Engineer. Мені написала рекрутерка з пропозицією. Вона наголосила, що робота віддалена. Потім мене передали іншій HR. Вона запитала, чи я готова до релокації. Я нагадала їй, що вакансія передбачала дистанційний формат. Отримала відповідь, що це не для України. От якби я була у Польщі, то без питань.
Я перерахувала все обладнання, яке маю. Додала, що цього достатньо, щоб постійно перебувати на зв’язку, незалежно від того, чи є світло. HR сказала, що запитає в команди, а зранку мені відмовили.
Це взагалі як? Чому мене відкидають як непотріб за ознакою мого місцеперебування? Це має припинитись, бо це ганебна дискримінація. Мій народ щодня кладе свої голови, щоб світ жив спокійно, а натомість світ каже нам: «Ми з Україною не працюємо». Неподобство.
Олег Коток, C++ Software Engineer
Через те, що я перебуваю в Україні, отримував відмови разів 10. В одну польську компанію я влаштовувався два місяці — так довго тривав цей процес, — а врешті дістав відмову.
Я їх не засуджую. Просто дивує сам факт: всі дуже підтримують Україну, але «роботу вам не дамо, бо перебуваєте на території України». Ще одна класична відповідь: «Ми дуже хвилюємося за вашу безпеку».
До речі, нині віддалено працюю на невеличку німецьку компанію, але для їхнього клієнта я начебто перебуваю в Німеччині — працюю під VPN. Коли в мене було інтервʼю на цю посаду, то якраз був блекаут по всій країні. Але я все одно в призначений час вийшов на зв’язок, показав по відео, що у нас коворкінг, генератор, старлінк. І що якщо я щось обіцяю, то роблю це.
Микола Лазарчук, QA Engineer
Одного разу я натрапив на вакансію Junior QA. В умовах було сказано: віддалена робота з можливістю релокації за кордон. Я відіслав туди своє резюме. За кілька днів надійшов лист на електронну пошту. Написали, що мій рівень знань і володіння англійською їм підходить. Їм сподобалось, що я навчався в IT Step Academy та мав кілька сертифікатів.
Далі розпитували про мої знання і навички. І все було добре, поки не запитали, де я перебуваю. Я відповів, що в Києві. Наступним запитанням було, чи маю я змогу виїхати за кордон, — сказав, що ні. На що відповіли, що зі мною не можуть продовжити співбесіду, адже за їхніми вимогами я повинен перебувати за межами України. На моє наступне запитання про те, чому я не можу працювати віддалено з України, вони сказали щось на кшталт «У вас триває війна, і є ризик, що вас можуть вбити». На цьому наше листування закінчилося.
Андрій Супруненко, Front-end Developer
Восени минулого року я відгукнувся на вакансію. Мені відповіла менеджерка, що не проти поспілкуватися. Перед співбесідою вона написала й попросила уточнити моє місце перебування.
Я написав, що зараз у Полтавській області. Отримав відповідь: «На жаль, ми розглядаємо лише кандидатів, які виїхали з України. Якщо ви маєте змогу покинути територію України, то ми раді будемо продовжити спілкування».
Я написав, що чоловікам незаконно покидати територію України, тому я пас. Після цього випадку я бачив кілька вакансій, в описі до яких було вказано: «For Ukrainians who left Ukraine».
Валентин Завадський, Front-end Developer, Markup Developer
Минулого літа пройшов всі етапи співбесіди в одну з компаній з офісом у Польщі. В умовах вказували, що робота віддалена. Останнім етапом була розмова з тимлідом.
Першим його запитанням було: «In which city are you located in Poland?». Хоча коли мені давали тестове завдання, то знали, що я перебуваю в Києві та є невиїзним. Відповів, що я не в Польщі, на що одразу ж дістав відмову. В результаті я витратив три з половиною тижні життя.
Нещодавно DOU також пропонував ІТ-спеціалістам, яких скоротили в компаніях, анонімно про це розповісти: поділитися, як рішення про скорочення прокомунікували в компанії, за скільки часу повідомили про це, чи запропонували інший проєкт або ж бенч, чи виплатили вихідну допомогу. Детальніше читайте у матеріалі.
