«Про відстрочку для чверті мільйона айтівців не йдеться». Чому новий порядок бронювання від мобілізації не працює і як це змінити
Питання бронювання спеціалістів досі лишається нерозв’язаним остаточно. Попри те, що влада запропонувала оновлений порядок, компанії не поспішають ним користуватися. Бізнес каже, що процедура залишається забюрократизованою, нечіткою й не розв’язує ключові болі IT-індустрії.
А поки дискусії із владою тривають, обсяги експорту IT-послуг скорочуються — про зростання за нинішніх умов взагалі не йдеться.
У непублічній розмові з представниками Генерального штабу DOU зіткнувся з подивом військового органу після запитання про те, що заважає владі переглянути порядок бронювання, який є критично важливим для IT-індустрії.
Аби представити консолідовану позицію IT-спільноти з цього запитання, DOU поспілкувався з компаніями, профільними кластерами й Асоціацією IT Ukraine про те, чого їм бракує у чинній процедурі бронювання, скількох спеціалістів насправді потрібно забронювати та яким вони бачать ідеальне рішення. Також ми звернулися до Мінцифри з проханням розповісти, що там думають про бронювання та чи варто очікувати змін найближчим часом.
Більшість бізнесів не тестували новий порядок: яка ситуація з бронюванням айтівців сьогодні
Після запровадження воєнного стану на території України 24 лютого
Водночас з огляду на те, що у країні є критичні підприємства, від яких залежить функціонування тих чи інших державних сфер, також діє процедура бронювання певних спеціалістів від мобілізації. 4 грудня 2022 року набув чинності закон № 2732 щодо бронювання військовозобов’язаних. Пізніше уряд окремо затвердив порядок бронювання, в який згодом сам же вніс зміни.
«Чинна процедура бронювання якісно відрізняється від процедури, передбаченої постановою КМУ від 3 березня 2022 року № 194 і первинної редакції постанови КМУ від 27 січня 2023 року № 76. Відтепер чітко визначені строки проходження процедури майже на всіх етапах, процедура стала більш прозорою і зменшена дискреція відповідних державних і військових органів при погодженні списків на бронювання», — каже виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.
Згідно з чинним порядком, бронюванню підлягають керівники та заступники підприємств, а також 50% (на дату подання списку, цей відсоток може бути вищим «у разі наявності обґрунтованої потреби») військовозобов’язаних працівників компанії, що залучені:
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
IT-компанії, з огляду на ці критерії, мають право бронювати своїх спеціалістів. Зазвичай вони отримують статус критично важливого для економіки підприємства й уже тоді подають списки фахівців, яких хочуть забронювати.
Компаніям не потрібно подавати перелік абсолютно всіх працівників.
«Чинний порядок бронювання не передбачає, що під час подачі списків компаніям потрібно вказувати всіх військовозобов’язаних працівників. У цьому переліку потрібно зазначити лише тих спеціалістів, яких компанія хоче забронювати», — уточнюють в Мінцифри у відповідь на запит DOU.
Важливим є фактор наявності дефіцитних військово-облікових спеціальностей у фахівців. Людей, у яких в дипломах вказані, наприклад, інженерні спеціальності (168 — «Інженерна розвідка», 737 — «Інженерні боєприпаси»), спеціальності проводового зв’язку (403 — «Телекомунікації») тощо забронювати неможливо, хіба якщо це директори чи заступники керівників. Неможливо забронювати й ФОПів чи гіг-контракторів — на них дія порядку не поширюється.
Під час подачі списків компанія має вказати військово-облікову спеціальність людини, звання і ТЦК СП, де вона стоїть на обліку. Крім того, компанія має підготувати довідку про загальну кількість працівників, кількість військовозобов’язаних з них (без зазначення особистих даних), скільки вже забронювали й скількох ще планують забронювати. Також бізнеси мають надати лист-обґрунтування, в якому зазначають інформацію про рішення, яким компанію зарахували до списку критичних для економіки.
Станом на березень 2023 року в Україні були заброньовані від мобілізації пів мільйона працівників українських компаній. Найбільше їх в енергетичній галузі (163 тисячі осіб) та агропромисловому секторі (63 тисячі). Костянтин Васюк з IT Ukraine називає значно меншу кількість для IT — дві тисячі заброньованих.
За даними DOU, які нам вдалося отримати під час спілкування з IT-компаніями, більшість бізнесів не тестували новий порядок бронювання. Одна з основних причин, чому так — неможливість забронювати ФОПів і гіг-контракторів (а чимало компаній співпрацюють зі спеціалістами саме за такою моделлю).
Частка в експорті — 43%, середньомісячний донат одного айтівця — 10–15% від зарплати. Що IT-індустрія дає економіці й армії України
IT Ukraine наприкінці 2022 року підрахувала, що в Україні налічується майже 309 тисяч фахівців (включно з жінками).
На початку повномасштабної війни IT-індустрія була чи не єдиною галуззю економіки, яка зростала. Дані Асоціації IT Ukraine свідчать, що за 2022 рік ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $7,35 млрд. Обсяг експорту збільшився на $400 млн, якщо порівнювати з довоєнним 2021 роком.
Водночас у першому кварталі
Підрахувати, скільки коштів один айтівець приносить у бюджет країни, неможливо навіть приблизно, каже виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.
«Айтівці працюють переважно на експорт. Але є й частка внутрішнього ринку, без визначення якого порахувати, скільки один айтівець приносить коштів у держбюджет, неможливо», — пояснює він.
Якщо ж говорити про загальні цифри, то частка IT в експорті послуг за перший квартал 2023 року становить 43%.
Крім того, айтівці належать до категорії спеціалістів, які регулярно донатять на підтримку ЗСУ й волонтерам. За даними DOU, регулярно кошти на перемогу переказують 82% IT-спеціалістів. Причому регулярність і суми пожертв прямо залежать від доходу фахівця, впевненості в роботі й бажання жити в Україні. Ось ключові тези з дослідження:
- Медіанна зарплата тих, хто донатить — $2850 проти $1300 у тих, хто не донатить.
- Середній місячний донат серед опитаних становить 10% від зарплати, або $270, практично в усіх групах — за спеціалізаціями, містом проживання / перебування, статтю, віком й іншими характеристиками.
- Дещо більше фінансово допомагають спеціалісти рівня Architect і Tech Lead — віддають 15% місячної зарплати, або $1010 і $700 відповідно. Схожу суму щомісячно витрачають спеціалісти рівня CEO / CTO / Director of Engineering ($750).
- Фахівці, в яких ситуація з роботою не змінилася після початку повномасштабної війни або збільшилась кількість роботи чи проєктів, переказують кошти частіше (понад 80% з них), ніж ті, у кого кількість роботи зменшилася (77% спеціалістів), чи ті, хто втратив роботу (60%).
- Найактивніше донатять люди, які залишилися в Україні й точно не планують їхати за кордон після війни (87%), ті, хто повернувся в Україну після досвіду релокейту (86%), а також ті, хто планує повернутися в Україну після закінчення війни чи коли стане безпечно в їхньому регіоні (84%).
Крім того, узагальнено можна підрахувати, що щомісячно один айтівець приносить до бюджету України $494, каже Любомир Остапів, засновник соціального проєкту фінансової грамотності українців «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua. У розрахунках він спирався на медіанну зарплату відповідно до аналітики DOU. Втім цей внесок — приблизний, адже для абсолютно коректного розрахунку потрібно враховувати дані, яких немає у відкритому доступі. Зокрема, скільки айтівців сплачують не 5% ЄП, а 2%, скільки з них є не ФОПами, а саме найманими штатними працівниками тощо.
Та якщо спиратися навіть на такі приблизні розрахунки, вийде, що за місяць 271 699 саме ФОПів, які працюють у сфері ІТ, приносять до бюджету $134 219 306, а на рік — $1 609 273 177. Якщо перевести це у гривні за поточним курсом НБУ, вийде майже 5 млрд гривень на місяць і близько 59 млрд гривень на рік.
Крім того, не всі айтівці досі перебувають у тилу. За підрахунками IT Ukraine, на фронті нині понад чотири тисячі співробітників ІТ-компаній.
До 30%: скільки людей хочуть бронювати IT-компанії і чому не поспішають цього робити
Щоб зрозуміти, яка ситуація з реальним бронюванням спеціалістів, DOU звернувся за коментарями до IT-компаній. Отримані відповіді ілюструють те, про що ми вже згадували: бізнеси здебільшого не поспішають пробувати бронювати фахівців. До таких компаній належать, зокрема, SoftServe, Intetics, Intellias, Avenga та інші.
«Наразі Intellias ще не пробувала бронювати своїх айтівців — вивчаємо кейси інших компаній. Нам важливо забронювати від 10% до 30% спеціалістів в Україні. До цього переліку входить основний менеджерський склад, а також сеньйорні технічні спеціалісти, які виконують критичні функції на проєктах замовників», — уточнили DOU в Intellias.
Проте у кількох великих сервісних компаній є нечисленні кейси бронювання: у квітні
Компанія Viseven у коментарі DOU повідомила, що вони хотіли б забронювати бодай 30 людей: керівників напрямів, топменеджерів і архітекторів рішень. Всього у них 700 фахівців, в Україні наразі перебувають 592 спеціалісти. Однак там додають, що спроба забронювати своїх людей від мобілізації виявилася невдалою.
«Перша проблема, з якою ми стикнулися, — зміна процедури бронювання. Фактично ми не змогли завершити процес за старою процедурою, хоча чекали на відповідь чиновників півтора місяця. Друга проблема виникла, коли ми вже подавали списки за новою процедурою. Ми перевели кількох людей в Дія City — їх стали викликати до військкоматів. Інша проблема — деякі спеціалісти самі побоюються процесу бронювання і не хочуть брати в цьому участь», — розповіли DOU у Viseven.
У компанії кажуть, що можливості обговорити питання бронювання айтівців з владою у них не було і як саме має виглядати ідеальна процедура та що заважає її втілити — сказати складно.
«Ми не розуміємо всіх принципів державного управління та військового обліку. Можливо, компаніям варто давати квоти на кількість людей, яких вони можуть забронювати, залежно від певних показників [кількості проєктів, сплачених податків тощо — ред.], щоб можна було бронювати й ФОПів», — припускають у Viseven.
Натомість представники Intellias активно долучаються до дискусії про питання бронювання. Керівництво компанії та юридичний відділ стежать за розвитком ситуації і беруть участь у зустрічах з державними органами, зокрема з Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації, Генеральним Штабом ЗСУ, ІТ-кластерами та Асоціацією IT Ukraine. На таких зустрічах обговорюють проблеми, які виникають з бронюванням спеціалістів ІТ-компаній, і напрацьовують можливі шляхи для їх розв’язання.
У компанії пояснюють, що нинішній порядок бронювання не дає можливості бронювати персонал ІТ-компанії, лише штатних працівників. Натомість Intellias пропонує впровадити можливість бронювати гіг-контракторів. Адже специфіка українських сервісних та аутсорсингових ІТ-компаній полягає в тому, що вони залучають субпідрядників для виконання завдань у межах конкретного проєкту. І в разі завершення проєкту чи відмови кінцевого замовника від подальших послуг IT-компанії, вона змушена припиняти співпрацю зі спеціалістами, які були залучені до виконання цього проєкту.
«Застосувати трудові відносини у такій моделі неможливо, оскільки вони не відбивають реальний характер співпраці ІТ-компанії та спеціаліста. Здебільшого спеціалістів залучають до роботи над проєктами на підставі гіг-контрактів або договорів про надання послуг, а не на підставі трудових договорів. Тому через правило бронювання саме штатних працівників ІТ-індустрія втрачає можливість бронювати критично важливих спеціалістів, які забезпечують функціонування IT-галузі», — пояснили DOU в компанії.
Intellias пропонує внести такі зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних:
- Винесення резидентів Дія City в окрему категорію, адже вони бронюють військовозобов’язаних гіг-контракторів, а не штатних працівників.
- Заміна формулювання «військовозобов’язаних, які працюють» формулюванням «військовозобов’язаних, які працюють або є підрядниками та/або виконавцями за гіг-контрактом».
- Додати альтернативний метод визначення максимальної кількості спеціалістів, яких може забронювати ІТ-компанія. Оскільки при співпраці за гіг-контрактами компанія не веде військовий облік і формально не має права вимагати від своїх контракторів документів про їхній військовий статус. Рішенням цієї проблеми стала б можливість визначати максимально допустиму кількість осіб для бронювання пропорційно до доходу компанії та сумі сплачених нею податків.
«Порядок бронювання не може бути змінений під одну індустрію». Позиція Мінцифри
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров ще 10 березня 2022 року опублікував листа із закликом не мобілізувати до лав Збройних сил IT-спеціалістів, адже вони залучені в кіберопорі окупантам.
У лютому цього року він окремо наголошував вже на потребі бронювання фахівців.
«Багато людей стали світчерами, перейшли і почали працювати в IT. І потрібно підтримувати компанії, які мають доходи з-за кордону в тому числі, щоб це були валютні доходи України. [IT-галузь] потребує підтримки і має потребу в [робочій процедурі] бронювання [фахівців] тих компаній, які є критичними для економіки», — казав Федоров.
Бронювання військовозобов’язаних ІТ-працівників відбувається в тому числі за участі Мінцифри. Зокрема, отримані від компаній зі сфери ІТ списки до бронювання міністерство погоджує із зацікавленими органами у визначеному порядку: Генштабом і Мінекономіки. Та повідомляє їх вже за результатами розгляду.
У Мінцифри не дають чіткої відповіді на запитання про можливості розв’язання проблем з бронюванням, які виникають в IT-компаній, і пропонують послуговуватись чинним порядком.
«Ініціативи [щодо зміни процедури бронювання таким чином, щоб вона була доступна для ФОПів і гіг-контракторів] вже неодноразово висували, але наразі подібного механізму не існує. Чинне законодавче поле надає можливість бронювати лише штатних працівників того чи іншого підприємства. І внесення радикальних змін у законодавство найближчим часом не передбачено», — додають у Мінцифри.
Там наголошують, що зміна порядку бронювання — «складний процес, і він відбувається синхронно для всієї країни та не може бути змінений під одну індустрію». Чинний механізм, впевнені у Мінцифри, чіткий і надає змогу бронювати важливих для забезпечення робочого процесу працівників.
«Ми як державний орган не можемо пропонувати свої особливі варіанти. Будь-які рішення повинні бути результатом спільних напрацювань і враховувати всі особливості та потреби часу», — підкреслили в Мінцифри.
«Більшість людей, які є критичними, просто не підлягають бронюванню». Як IT-організації бачать розв’язання проблеми з бронюванням
Питанням бронювання ІТ-спеціалістів Асоціація IT Ukraine займається постійно, наголошує виконавчий директор організації Костянтин Васюк. На базі асоціації працюють робочі групи з проблем бронювання і короткострокових виїздів, де визначають найбільш критичні питання і напрацьовують алгоритми їх розв’язання. Паралельно вона підтримує постійний діалог з владою, щоб перевіряти гіпотези та пропозиції в пошуку дієвих механізмів.
За його словами, чинна процедура бронювання військовозобов’язаних має низку ключових обмежень (обмеження кількості спеціалістів, яких можна забронювати; відсутність можливості бронювати ФОПів і гіг-контракторів тощо), що в умовах значних затримок із розглядом заявок IT-компаній призводить до того, що індустрія на цей час має дуже низький результат щодо заброньованих критично важливих для виконання контрактів фахівців. Це є проблемою для ІТ-індустрії, яка майже цілком працює на експорт і забезпечує країну валютою навіть під час війни.
З тим, що чинна процедура неідеальна, погоджуються і в Kharkiv IT Cluster. В об’єднанні з понад 250 учасників і партнерів 20 отримали статус критичних для економіки підприємств. Перелік фахівців, яких необхідно забронювати, подали половина з цих 20 компаній, а результати мають буквально одиниці.
На думку представників кластера, головна проблема того порядку, який діє наразі — встановлений ліміт на бронювання військовозобов’язаних у 50% від загального штату підприємства.
«Специфіка IT-бізнесу полягає в тому, що більшість людей, які є критичними для компанії, просто не підлягають бронюванню. Це пов’язано з тим, що спеціальності цих фахівців належать до переліку дефіцитних військових спеціальностей. Це не означає, що всі ці люди мають відповідний цінний досвід і відповідають кожному пункту, що зазначений на паперах. Але це призводить до того, що забронювати їх просто неможливо», — каже Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.
Друга проблема, на яку звертають увагу у Kharkiv IT Cluster — не чітке розуміння дедлайнів. Ольга Шаповал каже, що у компаній кластера немає проблем з тим, щоб отримати статус критичного для економіки підприємства, а от скільки триватиме процес саме бронювання фахівців, незрозуміло. Вона наводить приклад однієї з компаній, яка виконала всі вимоги законодавства, подала списки людей на бронювання, а відповіді не має вже три місяці.
«Ми розуміємо, що ресурси в держави обмежені, людей, які розглядають пакети документів на бронювання, бракує. Водночас чітке розуміння термінів спростило б ситуацію», — уточнює Шаповал.
Інше питання: коли бронювання починає діяти, якщо його все ж вдалося отримати? Логічно, каже очільниця кластера, щоб це відбувалося з моменту видачі наказу Мінекономіки. Втім наразі все працює інакше. Після того як компанія отримала наказ про бронювання, вона видає заброньованим працівникам витяг, складений за спеціальною формою, під особистий підпис кожного. А далі протягом п’яти днів з дати, коли працівникові вручили витяг, компанія має повідомити ТЦК СП про бронювання конкретної людини.
«Ми досліджували, що навіть якщо IT-галузь забронює усіх спеціалістів, які мають недефіцитні військово-облікові спеціальності, цифра буде меншою за 50 тисяч. Це за умови, що під бронювання підпадатимуть і гіг-контрактори, і ФОПи, для яких ця процедура наразі недоступна. Зважаючи на обсяги бронювання в інших індустріях, це крапля в морі», — зауважує Ольга Шаповал.
Виконавча директорка Kharkiv IT Cluster каже, що дискусії щодо зміни порядку бронювання на такий, який максимально задовольняв би й бізнес, і державні органи, тривають донині. Втім консенсусу наразі досягти не вдається.
У Lviv IT Cluster додають, що чинна процедура бронювання довготривала та передбачає співпрацю з відразу кількома державними органами, як-от Мінцифри, Генштабом, Мінекономіки. Якщо на якомусь етапі була допущена неточність чи помилка, заявку відхиляють і весь процес потрібно починати з самого початку.
«Характерною ознакою техгалузі є те, що її розвиток і додана вартість залежить не від природних ресурсів чи техніки, а від інтелектуального потенціалу конкретних спеціалістів. Навчання техфахівців доволі довге та дороге. Тож заміна ключового працівника на конкретному проєкті непроста та часозатратна. Через це є ризик зупинення проєктів, що, своєю чергою, означає вихід іноземних замовників з українського ринку. Ми вже бачимо, що іноземні компанії почали обережніше укладати контракти з українськими вендорами, а можливість бронювати ключових фахівців для техкомпаній може стати аргументом для клієнтів обирати українські компанії для співпраці», — каже Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster.
Зі слів Веселовського, кілька компаній, що є учасниками кластера, подали заявки на бронювання ключових спеціалістів за новим механізмом. Однак наразі жодна з них не отримала позитивного рішення: є відмови, також щодо деяких заявок триває розгляд.
«IT-галузь становить майже половину обсягу експорту, тому техкомпанії є критичними для економіки країни. Саме тому спільнота очікує на підтримку від держави, активний діалог і вирішення критичних для галузі питань. Наша спільнота наголошує на потребі створити більш гнучкий механізм бронювання, який би краще враховував особливості української IT-галузі», — каже Степан Веселовський.
У зміні процедури на простішу й більш доступну, каже Ольга Шаповал, зацікавлені IT-компанії, профільні об’єднання, а також ті держструктури, які сфокусовані саме на економіці. Натомість з Міноборони й Генштабом потрібно нарощувати діалог, щоб почути один одного.
Торік, пригадує Ольга Шаповал, IT-індустрія досить стримано комунікувала з державою щодо питань бронювання чи виїзду айтівців за кордон. Втім нині ситуація змінилася — і тепер комунікація більш активна й чітка.
«Не йдеться про те, щоб забронювати чверть мільйона спеціалістів, які загалом працюють в IT. Йдеться про ключових фахівців, які важливі для збереження контрактів. З кожним втраченим контрактом ми втрачаємо не лише додаткові робочі місця, а й можливість допомогти бригаді, яка перебуває в найгарячішій точці. І з кожним втраченим контрактом зростає мінус у державному бюджеті. Неможливо відновити економіку суто за донорські кошти, і це потрібно зрозуміти вже зараз, щоби зупинити падіння індустрії», — наголошує Ольга Шаповал.
Якщо раніше IT-галузь рухалася вперед за інерцією, сьогодні цього вже замало: компанії втрачають контракти й не можуть укладати нові. Клієнтам важливо розуміти, що команда, яка працює чи працюватиме над проєктом, зможе виконувати роботу, а не буде мобілізована.
