Янв. 29

ІТ в Україні: куди ми рухаємося

[Дмитро Овчаренко — CEO & Founder at Alcor, віце-президент з юридичних і фінансових питань Асоціації IT Ukraine, 15+ років в оперативному управлінні ІТ-бізнесом, допоміг десяткам іноземних технологічних компаній відкрити R&D-офіс в Україні]

IT-сфера в Україні — одна з найдинамічніших і найперспективніших. Її вже давно називають локомотивом розвитку української економіки, але так було не завжди. Понад десять років я працюю в українських ІТ-компаніях і разом з колегами розвиваю екосистему, тому для тих, кому цікаво, що було й що буде, підготував короткий екскурс.

За даними DOU, зараз в українській ІТ-індустрії працює понад 190 000 фахівців. Як зазначено у звіті IT Ukraine Association, податок, який вони сплатили, у 3,7 раза перевищує середні показники по країні. Тільки за 2018 рік ІТ-послуги принесли майже 10 млрд грн податків в українську скарбницю. Рік від року ці цифри зростають у середньому на 20–25%, завдяки чому економіка України зможе дістати поштовх для розвитку.

Темпи розвитку ІТ вражають. 2012 року внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, а нині — уже 4%. На сьогодні експорт ІТ-послуг України приносить більше як 5 млрд доларів на рік, тоді як 2013 року ця позначка ледь сягала 2 мільярдів. Крім цього, 2017 року ІТ-сектор вирвався в трійку найбільших галузей економіки України з експорту послуг, і ось через рік сфера ІТ вже впевнено посіла другу позицію в цьому списку (зі звіту IT Ukraine Association).

З аутсорсингу в сервісний консалтинг

Українська ІТ-індустрія розпочала свій активний розвиток з аутсорсингу, який дав нам поштовх у непрості для пострадянського простору часи. Тоді, наприкінці 1990-х і початку 2000-х, на вітчизняний ринок вийшли перші аутсорсингові ІТ-компанії: ELEKS, SoftServe, Miratech та інші. Іноземні корпорації тільки починали відкривати для себе Україну, тому віддавали на аутсорс лише окремі свої функції, зазвичай ті, що не вимагали глибокої технічної експертизи. Це природний етап, який також пройшли Індія, Польща, Латвія й Румунія.

Але українських розробників явно недооцінили. Вони вирізнялися професіоналізмом і якістю своїх послуг, тому почали відходити від слова «аутсорсинг» і перейменували свої послуги в «ІТ-сервіс». На цьому етапі традиційний аутсорсинг в Україні починає видозмінюватися. Іноземні технологічні корпорації розгледіли в Україні потужний потенціал і стали передавати українським розробникам не просто деякі свої функції, а й розробку інноваційних технологій із цілісними рішеннями. За розумну ціну іноземні технологічні компанії отримали гідну якість, що спонукало їх активно заходити на український ринок.

Наступним етапом еволюції став «сервісний консалтинг». Українські ІТ-компанії почали пропонувати комплексне рішення бізнес-завдань клієнта, фокусуючись на індивідуальному підході. Ця модель спрацювала «на ура» й створила величезний попит на нетехнічних фахівців. Бізнес-аналітик, менеджер продукту, HR-фахівець, юрист, бухгалтер, менеджер з продажу, маркетолог — це тільки невелика частина нетехнічних професій, які потрібні в ІТ. Усі вони мають не просто розуміти ІТ-ринок, а й володіти англійською мовою мінімум на середньому рівні.

R&D-офіси — вигода для всіх

Відтоді кількість ІТ-фахівців у країні починає різко зростати: з 89 тис. фахівців 2015 року до 190 тис. — 2019-го. Тепер українці можуть створювати, просувати й продавати ІТ-продукти на глобальних ринках. Вони зацікавлені не просто у створенні продукту, а й в активному його розвитку. Як наслідок, усе більше й більше українських розробників хочуть бути частиною того, над чим працюють. Саме це дає початок розвитку центрів розробки програмного забезпечення — R&D-офісів.

R&D-офіс — це офшорний центр досліджень і розробки, в якому замовник і виконавець є однією компанією. По суті, R&D-офіс — це підрозділ великої продуктової ІТ-компанії в розвитковій країні. Водночас у ньому збережено всі внутрішні функції й політику компанії. Для розробників основна перевага полягає в тому, що вони мають доступ до процесу створення продукту «від А до Я». Як працівник компанії, ви будете знати все про процес маркетингу й продажу ІТ-продукту в західних країнах, зможете безпосередньо взаємодіяти з С-level-менеджерами та підійматися кар’єрними сходами. До того ж працівників локальних центрів розробки дуже часто запрошують у штаб-квартиру компанії, де вони переймають досвід, корпоративну культуру й відвідують тренінги разом зі своїми американськими або європейськими колегами.

Центри R&D істотно впливають і на ринок праці в країні. Допомагаючи західним ІТ-корпораціям відкривати свої офіси в Україні, ми водночас спонукаємо їх облаштувати повну інфраструктуру. Для забезпечення R&D-центрів потрібно залучати місцеві ресурси, і в цьому полягає додаткова економічна вигода для нас усіх. Експерти IT Ukraine Association підрахували, що один працівник в ІТ-індустрії створює 3-4 робочих місця в суміжних галузях. За умови зростання індустрії до 400 тис. професіоналів до 2024 року будуть створені приблизно 2 млн робочих місць в Україні. Це має вирішальне значення для нашої країни, де майже 9% населення — безробітні. Можна сміливо стверджувати, що сфера ІТ — найперспективніша в боротьбі з безробіттям.

Це вигідно й самим ІТ-компаніям. По-перше, працюючи з програмістами за цивільно-правовим договором, іноземні компанії економлять на податках. Наприклад, якщо в Каліфорнії сумарно доведеться заплатити майже 30% податків за кожного працівника, у Великій Британії — трохи більш як 20%, то в Україні — лише 5%. До цього варто додати схожість менталітету, адже все більше молодих українців мають прогресивні погляди й додержуються європейських цінностей. Але найважливіше — люди. Українські розробники славляться своєю компетентністю й винахідливістю, і це — наш головний магніт.

Потенціал українського ринку IT

Однак тепер на глобальній арені Україна залишається незначним гравцем з величезним потенціалом. Основна частка світового ІТ-ринку припадає на США (36,8%), за ними — Китай (11,3%) і Велика Британія (5,8%). Як зазначено у довіднику агентства Top Lead, за обсягом ринку ми змагаємося з Румунією й Польщею, відчутно поступаючись Індії й Китаю. Якщо поставити себе на місце американця, то Україна все одно буде привабливою точкою розвитку ІТ-бізнесу серед країн з розвитковою економікою. По-перше, ринки праці в Польщі й Румунії вже істотно «перегріті» (якщо потрібна команда з 10 осіб, можна йти й туди, але вже на рівні 50–100 осіб явно будуть проблеми). По-друге, в Україні дуже вигідне оподаткування. По-третє, компетентність і культурна близькість ставлять українських розробників набагато вище за індійських.

ІТ-екосистема України особливо сприяє розвитку технологічної індустрії. На регіональному рівні бізнеси об’єднуються в ІТ-кластери, де власними силами створюють потрібні умови для зростання й активно підтримують один одного. У звіті від UNIT.City й Western NIS Enterprise Fund зазначено, що натепер уже понад 20 міст України створили свої місцеві ІТ-ком’юніті. У масштабах країни функціонує IT Ukraine Association — найбільше об’єднання ІТ-компаній в Україні, в яке входять 60+ топових гравців вітчизняного ІТ-ринку. Активну роль відіграють також IT-комітети в American Chamber of Commerce (ACC) й European Business Association (EBA). Завдяки цим організаціям нам вдається лобіювати інтереси всієї української ІТ-спільноти, навчати новачків і підтримувати стартапи.

На жаль, політичне питання залишається нерозв’язаним, хоча в цьому напрямі є багато планів. На сьогодні головне завдання — налаштувати діалог з владою. З цього приводу IT Ukraine Association у червні 2019 року зустрічалася з Президентом Зеленським, а у вересні — з Прем’єр-міністром Гончаруком. Ідеться про те, що поточні умови роботи дають змогу індустрії динамічно зростати і, якщо не буде радикальних законодавчих змін, 13 млрд доларів експорту щорічно й 10% ВВП країни — в межах 5—7-річної досяжності.

Майбутнє українського IT

За прогнозами експертів IT Ukraine Association, ІТ-ринок України стабільно зростатиме на 22–30% щороку, а кількість фахівців збільшиться у два рази до 2024 року. Цей сценарій може стати ще оптимістичнішим, якщо на ринок заходитиме все більше ІТ-бізнесів з власним продуктом.

Але куди ж без ложки дьогтю. Усе може піти й не за таким позитивним сценарієм.

Уже тепер в Україні запит на програмістів істотно вищий за пропозицію: якщо не розвиватимемо ІТ-освіту й не випускатимемо більше фахівців, нас чекає «перегрітий» ринок. Серед проблем також еміграційне питання: чимало висококваліфікованих фахівців виїжджає, і це стосується не лише ІТ.

Хвилюють й обіцяні реформи. Потрясіння, спричинені різкими трансформаціями, зокрема й законодавчими, можуть негативно вплинути на галузь загалом: призвести до незадоволення й відмови від співпраці. До того ж перевести найбільш гнучку й прогресивну галузь на Кодекс законів про працю — не найліпша ідея.

Чи не втратить тоді Україна свою перевагу на світовому ринку?

Щоб уникнути негативного розвитку подій, треба створити надійну інфраструктуру й налагодити механізм взаємодії між усіма учасниками ринку. Вірю, що в нас усе вийде.

Від слів до діла

Чому я впевнений у позитивному фіналі? Бо як віце-президент з фінансово-правових питань IT Ukraine Association я бачу реальні дії та зміни, що відбуваються в екосистемі.

Основними напрямами роботи Асоціації та її членів 2020 року залишається вдосконалення законодавства й освітні ініціативи.

Як я вже зауважував, трансформація законодавства потрібна, але варто уникати різких трансформацій, особливо що стосується податкового й трудового законодавства, адже це може негативно вплинути на всю галузь, спричинивши не тільки незадоволення вітчизняних фахівців, а й відмову від співпраці з боку міжнародних компаній.

А от убезпечити бізнес від замовних обшуків точно потрібно. «Маски-шоу» вже давно турбують український ринок і грають не на руку нам, адже псують репутацію на світовому ринку: хто ж захоче ризикувати власними грошима й майном.

Тому ми підтримуємо законопроект № 2740, або «Маски-шоу стоп — 3», що допоможе у встановленні чітких і зрозумілих «правил гри», забезпечить справедливе правосуддя, поліпшить інвестиційну привабливість України й створить основу для подальшого розвитку IT-індустрії.

Ще один пріоритет — розвиток освіти, зокрема неформальної. І, окрім, власне, реформування навчальних програм для ІТ-фахівців і створення нових можливостей для їхнього професійного зростання, ми зацікавлені в розширенні кола спеціальностей. Зокрема, уже вдруге разом з НаУКМА ми проведемо курс програми Information Technology Law: KMA & IT Ukraine для майбутніх ІТ-юристів. Адже галузь розвивається не тільки завдяки програмістам, а й тим, хто працює разом з ними.

Уже доброю традицією стала щорічна фінансово-правова конференція, що збирає найліпших менеджерів і правників для обговорення й планування нагальних та стратегічних питань розвитку українського ІТ-ринку.

Ми завжди відкриті до діалогу й співпраці, беремо активну участь у побудові успішної екосистеми та, головне, готові брати на себе відповідальність. Тому впевнений, що наступне десятиліття для українських ІТ-компаній буде проривним.