Студенты в ИТ: как работать без ущерба для учёбы
Image via ShutterstockВ начале нового учебного года студенты всё больше задумываются о совмещении учёбы и работы. Тенденция такова, что с каждым годом приходят всё более юные джуниоры. Если раньше считалось нормальным отучиться
Как ребята совмещают учебу и работу, как это влияет на их оценки и взаимоотношения с преподавателями, как находили первую работу и какие уроки вынесли для себя — эти вопросы я задала коллегам, которые совмещают или совмещали полную занятость и учёбу на стационаре в университете.
Макс, студент 5-го курса КНУ им. Шевченко, работает с нами почти год:
“Пошёл на работу, чтобы быть финансово независимым от родителей. Плюс на факультете кибернетики все знакомые и одногруппники моего потока работали уже с первых-вторых курсов. Если бы я учился на другом факультете, возможно, и не пошёл бы работать так рано. Но, например, на факультете информатики около 70% ребят работают с
У нас в университете лояльно относятся к посещению лекций, поэтому многие совмещают. Я отправлял резюме и после второго курса, но активно стал искать работу летом после третьего. Конечно же, мне мало кто отвечал или отвечали, мол, перечитайте наши требования к вакансии. А потом одногруппник мне посоветовал вакансию в нынешней компании. Я бы посоветовал откопать знакомых, которые уже работают, поспрашивать у них — покуда для меня этот вариант сработал отлично”.
Ваня, студент 4-го курса КПИ, работает с нами почти год:
“Вирішив іти працювати тому, що в університеті стало нудно. Особисто я просто обожнюю розрозробку, сам процес і роботу в команді. До того ж, хотілося чогось нового, що я і отримав: нові знайомства, друзі, унікальна дружня та приємна атмосфера. Головною причиною все ж стало те, що захотілося займатися чимось дійсно корисним для свого майбутнього, адже диплом не гарантує нічого, а робота, досвід і знання, отримані під час неї, дійсно важко переоцінити, тому можу впевнено сказати, що рішенням задоволений.
Пріоритетом для мене є робота, тому зазвичай можу пропустити пару, якщо важливо бути в офісі конкретно в той момент, проте доводилося брати вихідні чи працювати з дому під час атестацій (двічі на семестр в КПІ) та під час сесії. Якщо брати відсоткове співвідношення, то 70% припадає на роботу і вивчення супутніх з нею матеріалів.
Я досить довго фрілансив, тому мав певний досвід у кількох сферах, проте найбільше я люблю Perl, .NET i PL\SQL, тож як тільки побачив вакансію на dou.ua — одразу відправив резюме. Ціленапрямлено роботу шукав близько місяця, і на момент найму мав на руках 2 оффера.
Звісно, на навчання це впливає: гуманітарні предмети просто ‘попливли’, а з деякими предметами по спеціальності були проблеми через пропуски пар. На щастя, викладачі у 95% випадків йдуть на компроміс, тому сесію здати можна — хоч і з далеко не високими балами, але я отримав знання та засвоїв інформацію, що викладалася.
Я порадив би точно визначитися, чи потрібно це людині і чи подобається, адже коли ти займаєшся улюбленою справою — почуваєшся неймовірно. Як на мене, основні книги завжди легко знайти на тих самих DOU чи хабрі, головне — не пропускати алгоритми та структури даних і обов’язково писати код чи тестувати. Без цього просте читання буде втратою часу”.
Виктор, студент 5-го курса НАУ, работает с нами больше полугода:
“Я решил пойти работать в поисках перспективы, потому что понял, что университет не может дать всего, и нужно брать ситуацию в свои руки. Диплом врядли даст мне какое-либо преимущество перед сверстниками. Некоторые мои одногруппники с первого-второго курсов вообще не ходят и не работают, а потом вконце семестра закрывают сессии.
Совмещаю я легко, покуда нет напряга в универе. Работаю 40 часов в неделю, в конце семестра чуть больше посещаю пары, чтобы закрыть модули или темы — я себя уже зарекомендовал в начале обучения, да и программа не такая сложная.
Я считаю, что толку от стипендии нет, да и от оценок тоже. Всё, чем аргументируют преподаватели важность оценок — ‘это важно при поступлении на
Первая работа далась тяжело: у тебя амбиции, розовые очки, ты прошёл курсы, ты прочитал список вопросов и такой: я же всё знаю, это просто. Потом ты начинаешь разсылать резюме с предложением работать за еду:) И потом игнор, почему-то никто не отвечает. Первое собеседование все фейлят, потому что ты очень волнуешься, для тебя это очень важно.
Потом это отношение меняется. Когда у меня было уже полгода опыта работы в резюме, отношение кардинально поменялось. Врядли это из-за сопроводительного письма. Когда у тебя есть хоть что-то в строке опыта, ты становишься интересным работодателям. И я откликнулся всего на четыре вакансии, а ответили трое. Важно самообучаться, пытаться перенять опыт у более опытных знакомых-практиков”.
Юра, студент 5-го курса КНУ им. Шевченко, работает с нами почти год:
“Основною мотивацією була фінансова самостійність. Тим паче программування мені подобається, і хотілось реалізовувати більш масштабні проекти, ніж лабораторні в університеті.
Я намагаюсь відвідувати важливі (цікаві для мене) пари, писати лабораторні, але загальний процент відвідування, звичайно, знизився. Сессії здаю добре, на це також впливає досвід попередніх років. Якщо ти добре вчився на перших курсах, то на старших заліковка працює на тебе. Коли я пішов на работу, першу сессію ще здав на підвищенну стипендію, а другу, після
На третьому курсі я знайшов першу роботу. Брат знайомого працював у невеликій компанії, і там була вакансія джуніор рівня. Наступного разу роботу не шукав, перейшов по рекомендації одногрупника. Однозначно, з роботою мені завжди щастило. Я б порадив нинішнім студентам йти на роботу (особливо коли стає нудно в університеті=) ), хоча б спробувати свої сили на співбесіді, щоб перевірити рівень знань та приблизно оцінити свої можливості. Бажаю всім знайти себе в цьому житті та займатись тим, що дійсно подобається і від чого отримуєш задоволення. На мою думку, потрібно якомога швидше відкрити свій потенціал та розвивати його.”
Оля, выпускница ЖГТУ, работает с нами более 2-х лет:
"Я завжди прагнула бути кращою. Вступивши у ВУЗ і однозначно визначившись зі своєю майбутньою професією, я вирішувала додаткові завдання з книжок та просторів інтернету. В той же час, хотілось розв’язувати реальні задачі. Усвідомлюючи, що моїх знань ще недостатньо для програмування, вирішила спробувати себе в області тестування ПЗ.
Насправді мені дуже пощастило з першою роботою, адже у нас в університеті викладав директор однієї з найбільших девелоперських компаній міста. До нього я і звернулася з питанням про роботу, і в результаті влаштувалась на півставки. Працюючи, я мала змогу вивчати підходи до створення інфрастуктури проектів та написання коду досвідченими спеціалістами і переймати їх досвід. Через деякий час я вже розуміла ту грань, яка відділяє якісне ПО від багового, успішні проекти від провальних, чистий код від недосконалого, паралельно поліпшуюючи свої навики в програмуванні у вільний від роботи час. Як результат — вже на початку
У ВУЗі більшість викладачів йшли назустріч працюючим студентам, особливо якщо останні ще й працювали по спеціальності. Тому, якщо студент відповідально ставився до навчання, але в деякі моменти просто не встигав на пари — все це сприймалось адекватно. На роботі, аналогічно, якщо треба було на тиждень взяти відпустку, наприклад, у зв’язку з сесією, — все вирішувалось без проблем, головне — завчасно попередити керівника. Насправді я дуже задовлена, що так рано почала працювати, адже, випустившись з університету, я вже мала за плечима 2 роки досвіду, тому в подальшому питання пошуку роботи майже не викликало труднощів.
І я однозначно впевнена, що студентам вже варто замислюватись над пошуком роботи, але тільки у випадку, якщо це робота по спеціальності, інакше це просто згаяний час. І, як на мене, на першій своїй співбесіді головне — не нервувати і не хвилюватись, у ролі джуніора вам простять незнання деяких питань, важливо показати вміння логічно і алгоритмічно мислити, а також бажання працювати і розвиватись."
Антон, студент 5-го курса КНУ им. Шевченко, работает с нами 2 года:
“На втором курсе я понял, что мне нравится программирование, и начал изучать базовые понятия (алгоритмы и структуры данных), а несколько позже — платформу .NET. Также увлекался онлайн-контестами вроде codeforces, topcoder. Когда мне захотелось иметь дело с реальными проектами, товарищ порекомендовал компанию Developex — в то время он был одним из их сотрудников. Так как это было первым и единственным местом, куда я подавал свое резюме, не могу сказать, что мне было трудно найти работу.
Благодаря гибкому графику я вполне успевал учиться. Тем не менее, университет постепенно стал мне менее интересен, и я стал тратить свободное время на самообучение. Посещаемость и оценки заметно ухудшились, однако виной тому — не сама работа, а низкое качество образования и отсутствие интереса к преподаваемым дисциплинам. Большинство преподавателей негативно относятся к работающим студентам, хотя есть и те, которые готовы пойти навстречу (но это скорее исключение из правил), поэтому я редко объясняю свои пропуски работой.
Я бы посоветовал уделять больше внимания самообразованию и работе, которая интересна, и меньше — университету. Могут оказаться полезными онлайн-курсы — например, Coursera, а также лекции по computer science от известных зарубежных университетов, таких как MIT или Berkeley, которые есть в свободном доступе на YouTube”.
Заключение
В раннем старте карьеры много плюсов — новый неоценимый опыт и, скорее всего, много преимуществ в поисках работы в дальнейшем. Однако, прежде чем принимать решение о работе, нужно учитывать и минусы — повышенную нагрузку, необходимость авральными темпами навёрстывать упущенное, пропущенные лекции и студенческие вечеринки.
Решение остается за вами, ну, а приведенные примеры говорят о том, что при желании у вас всё получится, стоит только приложить усилия.
