Росія хоче створити «сузір’я» супутників, однак частина з них не долітає на потрібну висоту
Друга партія російських супутників «Рассвет», які мають стати аналогом Starlink, не досягла запланованих робочих висот. Станом на 31 серпня жоден із 16 апаратів, запущених 19 липня, не вийшов на висоту 550 км.
Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). За даними супутникового трекера N2YO, частина супутників перебуває на висоті
Макет російського аналога Starlink
На нижчих орбітах супутники мають менший термін роботи через більший атмосферний опір і вищі витрати палива. При цьому Росія планувала розміщувати супутники «Рассвет» на висоті 870 км.
Перша партія з 16 супутників, запущена 24 березня, також була лише частково успішною: на заплановану висоту вийшли 12 апаратів. Вони забезпечують російським військам два щоденні вікна супутникового зв’язку над Україною тривалістю до півтори години.
В Інституті вивчення війни вважають, що росія могла прискорити розгортання «Рассвет» після втрати доступу до Starlink 1 лютого. Невдалий запуск другої партії може свідчити про проблеми із швидким розгортанням супутникового угруповання та призвести до нових затримок.
Метою росіян було створити угруповання загальною кількістю 292 супутники у 2027 році та довести його до 924 супутників у 2035 році.
Нагадаємо, що й Україна працює над розробкою угруповання супутників. Зокрема українська компанія STETMAN спільно з данською GomSpace мала запустити в жовтні технічний супутник для тестування технологій та підготовки до розгортання повноцінного сузір’я. На першому етапі компанія планувала запустити 120 супутників, а виробництво згодом частково локалізувати в Україні.
Чи є ризики для України
Навіть частково працездатна система «Рассвет» становить загрозу для України, кажуть в Інституті вивчення війни. Російські військові можуть використовувати супутниковий зв’язок для дистанційного керування безпілотниками та інших завдань під час обмежених періодів доступності сигналу.
За оцінкою радника президента України з питань оборонних технологій Сергія Бескрестнова, для стабільного цілодобового зв’язку над Україною Росії потрібно щонайменше
Однією з перешкод для такого масштабу розгортання є залежність Росії від ракети-носія «Союз-2.1б». За даними ISW, з 2022 року Росія здійснила лише шість-вісім запусків цієї ракети для всіх космічних і комерційних потреб. За таких темпів Москва зможе вивести максимум 128 супутників «Рассвет» за чотири роки, причому не всі вони гарантовано будуть працездатними.
Додатковою проблемою для росії можуть стати українські удари по космічній інфраструктурі. У ніч проти 15 серпня українські військові атакували ракетно-космічний центр «Прогрес», де виробляють ракети-носії «Союз». 23 серпня Україна також намагалася завдати удару по космодрому Плесецьк, звідки росія запускала обидві партії «Рассвет».
