«Переїхав з Норвегії, щоб працювати в українській оборонці». Історії трьох джуніорів, які розпочали шлях у deftech
Для нинішніх джуніорів deftech є привабливою сферою для старту карʼєри. За дослідженням DOU, у початківців тут зарплати більші, ніж в ІТ загалом. Ми поговорили зі спеціалістами, які нещодавно увійшли в оборонку, про те, як їм вдалося знайти роботу, скільки тривали пошуки і які особливості дефтеку вони вже помітили. А також запитали компанії, чим у них займаються джуніори і на яких посадах.
«Натрапляла на численні вакансії з гемблінгу»
Уляна Хоменко, Q&A-тестувальниця у DOT Chain Defenсe
З кінця серпня 2025 року я працюю тестувальницею якості ІТ-системи в Агенції оборонних закупівель ДОТ, у маркетплейсі зброї DOT Chain Defenсe. До цього я працювала багато років в ресторані на різних посадах — була і адміністратором, і офіціанткою, і керівницею закладу. Але робота дедалі більше нагадувала «день бабака». Тож я вирішила змінити професію і обрала спеціальність Q&A.
Я пройшла курси в одній з ІТ-шкіл. Навчання тривало три місяці у гнучкому режимі, але мені вдалося закінчити їх за два. Після цього дороблювала деякі проєкти, щоб поповнити резюме.
Далі місяць перепочила — і взялася за пошук роботи. Це зайняло місяць-півтора. Але не скажу, що я активно шукала. Якщо на курсах радили робити по
Я дуже хотіла почати кар’єру з цікавого продукту. Тому дивилася на govtech і deftech.
Всього відправила близько 10 заявок, і мені відповіли у трьох компаніях. В одній з них я дійшла вже до співбесіди. Але з’ясувалося, що їм потрібен Strong Junior.
Друга компанія відповіла надто пізно, коли я майже отримала офер від Агенції оборонних закупівель. Тут я мала
Безпекові правила не сильно впливають на моє життя.
Тут не так, як у шпигунських фільмах
Коли герої живуть у конспіративних квартирах чи мають фіктивні імена. Вони більше стосуються роботи з інформацією — деякі задачі виконуються на різних девайсах і на певних рівнях доступу.
Розмір моєї зарплати середній по ринку. Перед подачею заявок на вакансії я вивчила це питання, і під час прийому на роботу назвала суму, яку наразі й отримую.
Мені подобається те, чим я займаюсь. Я бачу результати своєї роботи. І це дуже надихає.
«Переїхав з Норвегії в Україну, щоб працювати в українській оборонці»
Владислав Малярчук, product-менеджер у SKIFTECH
Щоб працювати в українському deftech, я переїхав до Києва наприкінці вересня 2025 року з Норвегії, де прожив останні 13 років. У SKIFTECH я влаштувався кількома місяцями раніше — влітку. В компанії я відповідаю продукти від ідеї і до виробництва.
Шукати роботу в оборонці я розпочав у Норвегії і витратив на це
Я подав заявки у 10 компаній. Дивився не тільки на вакансії продакт-менеджера, а й на посади розробників. У мене не було досвіду роботи з хардом — я вчився на Software-інженера, був продактом і Unity-розробником у власному стартапі. Але чув, що через брак людей в українському дефтеку можуть взяти «на виріст» навіть з невеликими пет-проєктами.
Працедавці іноді дивно реагували на мою історію
В одній компанії попросили мій номер. І коли я ним поділився і пояснив, що живу в Норвегії, але розглядаю варіант переїзду в Україну, мені перестали відповідати.
У SKIFTECH мені запропонували три місяці випробувального терміну з можливістю проходити його віддалено. Ми домовилися, що після двох місяців роботи у такому форматі проаналізуємо результати і обговоримо перспективу переїзду.
Перший місяць 70% часу я приділяв онбордингу і навчанню (у компанії є внутрішні курси), а решту — безпосередньо роботі. Згодом пропорція змінилася, і частка завдань зросла до 90%. В обов’язки входило пропрацювання нового продукту, кастдев-інтерв’ю з військовими, формування вимог до продукту, роудмапа та бюджет.
Інтерв’ю з військовими не завжди відбувалися за планом: онлайн це робити складніше, немає довіри до незнайомої людини. Але допомагало те, що в нас уже є користувачі, які знають компанію.
Офлайн працювати швидше — менше затримок у комунікації та логістиці. Це важливо на етапах прототипування. І, звісно, хочеться іноді випити кави з колегами на кухні. Отримавши позитивний фідбек від компанії, я переїхав у Київ.
Треба сказати, що я мав невеликий досвід в оборонці. У Норвегії в мене був власний студентський стартап — VR-симулятор для покращення навичок орієнтації за звуком HeisterVR. У команді нас було троє — я, ще один розробник і sound-дизайнер. Наш продукт мав допомагати військовим під час базової загальної військової підготовки розрізняти типи звуків залежно від ситуації для визначення небезпеки. Ми отримали невеликий грант, взяли участь у European Defence Tech Hackathon у Мюнхені та увійшли у топ-10 проєктів. Та, на жаль, стартап припинив своє існування.
Я уже потрапив у дефенс-ком’юніті, яке мені дуже сподобалося. І я вирішив приєднатися. В Україні багато пропозицій в оборонці, тому це хороший старт карʼєри.
«Купив мікроконтролери, щоб робити пет-проєкти»
Складнощі відчув під час роботи над фізичними продуктами, адже до цього часу я працював із софтом. Це сильно збільшує скоуп того, в чому ти маєш розбиратися — від технічних нюансів і до логістики. Наприклад, щоб зібрати прототип, треба закупити комплектуючі, а це окремий циклі чимало роботи.
Мені постійно доводиться вивчати щось нове. Нещодавно я купив мікроконтролери, щоб робити пет-проєкти. Це допомагає у спілкуванні з технічною командою.
З графіком бувають нюанси. Ти маєш бути доступний для військових постійно, бути готовий їхати кудись, спілкуватися, показувати продукт. Є й безпекові моменти: без погодження не можна нікого запрошувати в офіс, локація має залишатись не публічною. Не можна фотографувати. Продукти компанії мають обов’язково транспортуватись у закритих тарах.
Попри всі складнощі я тут, оборонка — перспективна сфера, потреба в спеціалістах буде тільки зростати. Адже український дефенс-ринок доволі молодий, і багато процесів у ньому тільки починають формуватися.
«Розмова з HR для мене була найскладнішою з усіх етапів»
Михайло Польченко, CAD designer-engineer у Dwarf Engineering (з міркувань безпеки ім’я та прізвище героя змінені)
До літа минулого року я працював звукорежисером на великих музичних заходах. А потім влаштувався у Dwarf Engineering на 2D і 3D-моделювання продуктів у R&D.
90% знань і навичок, які мені нині знадобилися, я здобув самостійно: у дитинстві займався моделюванням авіатехніки часів Другої світової війни, відвідував художню школу, а згодом зацікавився і слюсарними роботами. З початку повномасштабного вторгнення багато волонтерив — на прохання знайомих виготовляв і вдосконалював прилади, потрібні для фронту. На жаль, не можу розповісти деталей, але закривав майже повний цикл робіт — проєктування, вибір технології, електроніку, механіку тощо.
Потім збагнув, що в оборонній компанії я міг би значно більше впливати. Тож паралельно із волонтерством у 2022 році став шукати роботу в новій сфері. Я переглядав вакансії, і багато пропозицій мені не підходили: йшлося або про виробництво «олдскульної» техніки, або про посади, які не передбачали впровадження чогось нового. За три роки пошуку роботи я подав резюме лише у три компанії. У двох із них виробництва розташовувалися в іншому місті, а запропоновані зарплати і посади не вартували того, щоб переїжджати. Третьою компанією була Dwarf Engineering, і я обрав її.
«Єдина відмінність — це підвищений рівень безпеки»
Мені потрібно було проти три етапи співбесіди. Перша — з HR, друга — технічна, третя — culture-fit із
З моменту відгуку на вакансію до отримання оферу минуло два тижні. Коли мене взяли CAD designer-engineer, колега з аналогічною посадою пояснив усі нюанси. Мою роботу контролює тимлід, отже, якби щось пішло не так, це точно помітили б.
Працюючи в оборонці, я зрозумів, що єдина відмінність deftech-компанії від будь-якої іншої — це підвищений рівень безпеки. Він проявляється і в обмеженому доступі до деяких приміщень на виробництві, і в забороні фото- і відеофіксацій робочих процесів. Навіть з вами я розмовляю з вимкненою камерою і не під справжнім імʼям. Це норма, і я звик до цього.
Але інколи, коли щось виготовляємо, то хотілося б сказати, що це зробив я
Утім, яким би ти не був крутим фахівцем, ти приходиш у команду. І від дотримання правил залежить безпека усіх.
А якщо порівняти з моїм попереднім досвідом волонтера, то в компанії зовсім інший рівень завдань. Тепер я не майстер на всі руки і закриваю конкретний етап у виробництві, а не повний цикл робіт.
Поточну зарплату називати не можу, але вона середня по ринку [$1200 — ред.]. На попередньому місці я працював менше, а заробляв більше. Але я не думаю, що DefTech — це та галузь, куди переходять через гроші. Важить інша мотивація. Тому що тут багато обмежень і відповідальності.
Похожие статьи:
When we buy some lovely fresh cut flowers, it can be a
challenge keeping them alive. There are a few techniques you can use to keep
fresh cut flowers alive for longer. Have you used any of these tips from Handy Flowers? Do you they work for
you? Let...
Danish IT Product company invites for annual practical programming course. Language: Dyalog APL.
To know more, please, www.tryapl.org
Participation — free of charge, but the number of participants limited with 20 places....
Після місяця тестування в застосунку monobank офіційно запустили послугу кваліфікованого електронного підпису — monoКЕП....