«Два роки — жодного офера». Як ветеранам шукати роботу в IT і чому це проблема
IT-компанії вже розробляють програми для реінтеграції ветеранів, але потрапити в ІТ ветеранам все ще важко. Дехто витрачає роки на пошук роботи, стикається з упередженим ставленням роботодавців і високою конкуренцією. За словами ветеранів, з якими поспілкувався DOU, на одну вакансію може подаватися понад 200 людей. Розбираємося, який зараз ІТ-ринок для ветеранів, що саме роблять компанії та що може допомогти знайти роботу після служби.
«Стукайтесь у всі двері». Досвід Віктора Тягура
Віктор Тягур. Фото надане співрозмовником
Віктору Тягуру сорок два. Він служив у Силах оборони з 2022 по 2024 рік. Був оператором безпілотників, потім — оператором-дешифратором, і врешті дійшов до посади командира підрозділу аеророзвідувальної групи. З армії Віктор звільнився за сімейними обставинами: за його словами, потрібно було рятувати родину, заради якої й пішов на фронт.
Ще до великої війни він пройшов курси, опанував фах front-end-розробника і рік працював у фриланс-проєктах. Завершивши службу, рік шукав роботу: це виявилось складним завданням. Зараз Віктор четвертий місяць працює в компанії, яку не називає через NDA.
Шукаючи роботу, Віктор побачив, як сильно змінилась ситуація на ринку ІТ в порівнянні з 2021 роком. Рівень вимог зріс, охочих отримати роботу побільшало.
«Коли я подавався на вакансію, бачив, що на неї подалося понад двісті людей, — каже Віктор. — Вимоги значно зросли для Junior і Trainee-фахівців. Було досить багато вакансій, де пропонували мінімальну зарплату або роботу без оплати взагалі на перші пів року, але за умови навчання».
Віктор каже, що мав усі можливі «червоні прапорці» пошукача роботи в ІТ: брак комерційного досвіду, неможливість ходити в офіс у Києві, вік, статус ветерана. На співбесідах його найчастіше питали:
«Чи комфортно вам буде працювати з колегами, які не пішли на фронт?» і
«Чи не викличе дискомфорту робота з російськомовними людьми?»
Ці питання дивували Віктора, бо він не бачив у цьому нічого критичного.
Ветеран пройшов навчання від ЕРАМ, яке, крім професійних навичок, допомогло підтягнути англійську. Водночас здивувало ставлення інших студентів до навчання: «На курс прийшли
Втім працювати в ЕРАМ Віктор не міг, бо вже переїхав, а компанія наймає в Україні. Також чоловік долучився до спільноти Team Challenge, яка допомагає новачкам в IT отримати досвід в командній роботі над проєктами, які згодом можна додати в резюме. Участь у цій спільноті Віктор вважає корисною для початківців саме через формат командної роботи.
Шукати роботу Віктору допомагав кар’єрний консультант, якого він знайшов у межах безкоштовної для ветеранів програми. Одне з питань, яке вони обговорювали — чи варто писати в резюме, що ти ветеран. Віктор вважає, що варто — хоча б для того, щоб не потрапити в компанію, де хтось ставиться до ветеранів упереджено.
«Я не бачу сенсу приховувати це, — коментує він. — Розумію страхи певних компаній, бо це бізнес і це чийсь біль. Бувають різні ситуації, тому нікого не засуджую».
На думку Віктора, потрібно стукатись в усі двері й використовувати всі інструменти пошуку роботи, які є. Він отримав у кар’єрного консультанта чекліст, за допомогою якого можна перевірити, чи всі умови пошуку роботи виконує людина.
«Якщо ви не заповнили резюме, але подаєтесь на всі вакансії, результату не буде, — каже Віктор. — Якщо ви зробили гарне резюме й відправили його на три вакансії, а далі лише чекаєте, ефекту теж не буде. Якщо ви тільки надсилаєте резюме й не виконуєте практичні завдання, роботи не отримаєте».
«Два роки — жодного офера». Досвід Олексія Хитько
Олексій Хитько. Фото надане співрозмовником
Олексій Хитько служив у
«Всі ці курси з ІТ я оцінюю як інфоциганство. Саме через них зараз важко знайти роботу, адже курси закінчує багато людей, і ніде неможливо пробитися: вимоги високі, зарплати низькі».
Олексій шукав роботу два роки й отримав понад двісті відмов. Ділить ці відмови на категорії:
«Перша — відповіді, сформовані за допомогою ChatGPT. В цьому випадку навіть твоє ім’я не завжди правильно напишуть, а відповідають загальними фразами.
Друга — лаконічні відмови: „Ви нам не підійшли. Дякую за службу!“
Третя — реальний фідбек щодо твоєї кандидатури, коли роботодавець пояснює, де ти відповідав правильно, де помилявся, де твої сильні сторони, а що варто підтягнути. Але за два роки я отримав лише близько п’яти таких відповідей».
Працевлаштуватись допомогли знайомі волонтери, які підтримували Олексія під час служби. Вже два роки він працює в Aventus Group. Розпочав з рівня Trainee, далі — позаштатна робота, і врешті робота у штаті. Статус ветерана в пошуку роботи Олексію ніяк не допоміг.
«Знаю людей, які шукають виключно віддалену роботу, бо бояться ТЦК. Я не боюсь ТЦК, але в офіс їздити не можу. Виходить, що я з ними в однакових умовах», — каже він.
Ветеран продовжує пошук роботи суто з принципу: хоче отримати офер. Але тепер відмовляють із іншої причини: забагато досвіду. На думку Олексія, роботодавці бояться наймати ветеранів. Можливо, думають, що у цивільній компанії ветеран почне «наводити свої порядки», або в будь-який момент скористається правом на додаткові 14 днів відпустки, яке гарантує закон.
«Дізнавались, що я військовий, і завершували розмову». Досвід Станіслава Бородая
Станіслав служив із 2018 по 2025 рік. Був на різних посадах — і бойових, і тилових. Командував взводом, потім ротою, а згодом став начальником штабу батальйона. Звільнився зі служби в кінці серпня 2025 року, а в жовтні взявся шукати цивільну роботу.
«ІТ-сфера зацікавила мене під час військової служби, — розповідає Станіслав. — Я щось читав про це, дізнавався, як це працює. Спочатку обрав BackEnd-напрямок, але мені не сподобалось. Спробував вивчати FrontEnd-напрямок, і мені стало цікаво».
Станіслав почав створювати прості сайти, а з кінця 2024 року вчився системно по кілька годин на день. Курси не купував, бо вважає їх суто маркетинговим інструментом. Натомість використовував відкриті ресурси: w3c, MDN, youtube, javascriptinfo.
Роботу теж шукав на всіх доступних платформах. І побачив неприємну тенденцію:
«Коли мене питали про досвід роботи, я відповідав, що служив у ЗСУ. Після цього роботодавці скорочували розмову, казали „ми вам передзвонимо“ — і все. Не розумію, чому так відбувається. Вони ж не знають мене як людину. Це був навіть не міт, а лише дзвінок, під час якого розпитували про загальні дані: скільки років, де живу, який досвід і чи готовий до переїзду».
Станіслав давав
«Комплексна реінтеграція і дружній колектив»: що пропонують ІТ-компанії
Ветерани, які повертаються до цивільної роботи, можуть мати потреби, які дещо відрізняються від потреб їхніх колег. Їм може знадобитись знайомство з новими тенденціями в професії, фізична і психологічна реабілітація. Тому роботодавцям варто переглянути звичні процеси й HR-політики в компанії. DOU поспілкувався з представниками чотирьох IT-компаній, які впроваджують політики реінтеграції ветеранів і вже встигли отримати за це визнання громадських організацій і експертного середовища.
EPAM. Програма «IT для ветеранів»
Це безкоштовна освітня програма для ветеранів та ветеранок, які хочуть опанувати професію з нуля. За бажання до програми можуть долучитися і члени родини ветеранів. Двічі на рік — навесні і восени — відбувається новий набір учасників. Форма реєстрації попередня і відкриється, щойно запуститься реєстрація на нове навчання.
Навчання складається з двох етапів: на першому вивчають основи комп’ютерних наук, а на другому обирають спеціалізацію: Java, .NET, Test Automation, Cloud & DevOps, Front-End, Business Analysis. Кожен етап триває
За словами керівника освітніх програм EPAM Україна Дениса Гриньова, перший (базовий) етап — це стислий варіант того, що більшість студентів проходять на перших двох курсах університету. На ньому вчаться протягом 6 тижнів — 90 годин. На другому (спеціалізованому) етапі викладачі дають конкретні знання за обраним напрямом, а за кожним студентом закріплюють ментора. Щоб пройти на другий етап, потрібно скласти іспит.
Одна зі співбесід для вступу на курс відбуватиметься за допомогою штучного інтелекту. На перший етап потрапити можуть всі, єдина вимога — володіння англійською на рівні B1. Англійською транслюватиметься інтерактивний контент під час навчання, а воркшопи з тренерами проходитимуть українською. Втім у команді розповіли, що є випадки, коли кандидати володіють англійською гірше, але впродовж першого етапу навчання покращують рівень до необхідного. Щоб допомогти з цим ветеранм, ЕРАМ запустила для них додатковий курс англійської.
Протягом навчання учасників підтримує команда викладачів і менторів, серед яких є й ветерани — фахівці EPAM.«Пілотний проєкт курсу стартував восени 2023 року.
Денис Гриньов керівник освітніх програм EPAM Україна
Загалом за весь період роботи „IT для ветеранів“ ми отримали понад 200 реєстрацій від охочих здобути нову професію. З них близько 60% пройшли перший етап навчання; частина відсіюється з кожним рівнем складності навчання».
Ті, хто успішно проходить навчання та має рівень англійської B1, переходять до лабораторії EPAM. Подальше працевлаштування в компанії залежить від знань і навичок, а також актуального попиту на фахівців тієї чи іншої спеціальності. Більшість учасників програми служать у війську, тому, поки триває війна, не можуть розпочати співпрацю з ЕРАМ або іншою ІТ-компанією. Однак є ті, хто вже використовує здобуті знання на службі в армії. Є також ветерани, які отримали роботу в інших ІТ-компаніях, але приходять на курс для перекваліфікації, оскільки зацікавилися іншою ІТ-спеціальністю.
В компанії розповіли, що на сьогодні вже п’ять ветеранів долучились до команди EPAM на позиції Junior-спеціалістів різних напрямів, частина знайшла роботу в інших ІТ-компаніях. Працевлаштовують випускників «ІТ для ветеранів» в EPAM на загальних засадах, але на етапі навчання ветеран може скористатися спеціальними умовами: менторською підтримкою від ЕРАМ, додатковим курсом англійської, доступом до навчальних ресурсів тощо.За словами Дениса Гриньова, понад вісімдесят працівників ЕРАМ уже демобілізовані, з них щонайменше шістдесят повернулись до роботи. Також є нові колеги-ветерани, яких найняли ззовні. В компанії діє гібридний формат роботи: за потреби ветеран може працювати з дому або приходити в офіс. ЕРАМ працює над тим, щоб офісні простори були доступними.Також в EPAM ветерани можуть долучаючись до розробки волонтерських проєктів для державних чи громадських організацій у спільноті IT-волонтерства.
Ciklum. Програма «Ветерани. Початок нового шляху»
Керівниця з розвитку бренду роботодавця Ciklum Тетяна Ладуба розповіла, що компанія підходить до адаптації ветеранів комплексно, охоплюючи фізичне, ментальне і професійне відновлення. Станом на кінець 2025 року до Ciklum після служби повернулись десятеро ветеранів.
Вони отримують розширений пакет медичного страхування. Він передбачає реабілітаційні процедури, яких не покриває стандартний поліс, і 52 безкоштовні консультації на рік із психологами для підтримки ментального здоров’я. Ветеранам також надають 14 днів додаткової оплачуваної відпустки на рік.
Ciklum готує внутрішні команди до повернення ветеранів. Для цього створені політики, гайди й навчальні матеріали для менеджерів і колег, які допомагають правильно вибудувати комунікацію з ветеранами, підтримати їх і уникнути складних ситуацій. Перед поверненням військовослужбовця до роботи в Ciklum HR-фахівці проводять інформаційні сесії з менеджером.
Тетяна Ладуба керівниця з розвитку бренду роботодавця Ciklum
«Окремий напрям — співпраця з ГО Veteran Hub. Компанія регулярно передає перелік відкритих вакансій, щоб консультанти могли рекомендувати їх ветеранам, а рекрутери Ciklum проходять спеціальні навчання щодо особливостей найму та співбесід із ветеранами».
Intellias
В Intellias, як і в Ciklum, адаптація ветеранів — це комплексна система підтримки, а не один інструмент. За словами Head of D&I Марини Дудник, вона виглядає як послідовний flow для ветерана чи ветеранки: починається з моменту мобілізації, триває під час служби та продовжується після демобілізації і протягом повернення на роботу.
Станом на початок січня 2026 року в Intellias працюють 26 людей, які повернулись із війни. Це поки що невелика частка загального хедкаунту, каже Марина Дудник.
У компанії є посада мілітарі-координатора. Ця людина постійно на зв’язку з колегами, які служать або перебувають у процесі мобілізації, контактує з ветеранами на етапі реінтеграції та підтримує зв’язок із родинами колег-військових.
Поширеним викликом для демобілізованих колег є втрата кваліфікації і відчуття, ніби фахівець «випав» із професії. Тому в Intellias створили skill check, який показує поточний рівень навичок. Відповідно до його результатів спеціаліст чи спеціалістка починає відновлення навичок, навчання й роботу з ментором. Такі умови діють і для відновлення в поточній спеціалізації, і для перекваліфікації.
Марина Дудник Head of D&I Intellias
«Ми розуміємо, що інколи людина не може повернутися в ту саму команду чи проєкт. Тому даємо шість місяців на комфортний вибір нового проєкту і можливість перекваліфікації. Якщо за цей час проєкт так і не знайшовся, є опція сабатікалу».
В Intellias діють спеціальні умови для роботи ветеранів. За словами Марини, команда свідомо не зводить їх до одного «фіксованого списку пільг», адже потреби після служби можуть суттєво різнитись.
Найчастіше це індивідуально підібрані рішення:
- гнучкий або гібридний формат роботи, якщо потрібно поєднувати роботу з відновленням чи реабілітацією;
- адаптоване навантаження на час повернення до роботи;
- додаткові дні відпустки або відновлення, можливість гнучко розподіляти робочі години;
- розширені медичні та психологічні опції, включно з чекапами, страховкою та роботою з військовим психологом;
- юридична підтримка за запитом.
Для спортивної реабілітації компанія закупила адаптивні велосипеди (рекумбенти). Ще в офісах є кімнати тиші, які можна забронювати, якщо потрібно відновитися й побути у спокої. Окремо працюють із середовищем, у яке повертається ветеран. Навчають рекрутерів, HR, менеджерів і команди, як коректно будувати комунікацію, яких питань уникати, як підтримувати без стереотипів і як проводити співбесіду, якщо кандидат не хоче говорити про військовий досвід. У серпні 2024 року компанія Intellias отримала відзнаку «Дружня до ветеранів компанія» від ГО Veteran Hub.
appflame
Людмила Биченко Employer Brand Lead appflame
«За нашими спостереженнями, небагато ветеранів відгукуються на вакансії. Все-таки зараз більшість людей усе ще залучена у війську. Але ми підготували всю інфраструктуру в компанії, щоб бути готовими до онбордингу та інших процесів».
Компанія зберігає за мобілізованими колегами робочі місця, допомагає їм зібрати гроші на необхідні речі і виплачує компенсацію, суму якої не розголошують. Коли ветеран повертається до роботи після служби, на нього чекають:
- додаткові 14 днів відпустки на рік до основної оплачуваної, яка передбачає 31 робочий день включно з державними святами;
- допомога ментора для швидкої адаптації, оновлення знань і знайомство зі змінами в компанії, проєкті чи відділі;
- збільшена сума компенсації витрат на консультації із психологом і заняття спортом;
- інформаційна й консультаційна підтримка від HR/юристів щодо оформлення демобілізованими співробітниками спеціалізованих пільг/статусу;
- гнучкий графік (кількість годин, час, формат роботи) протягом трьох місяців після повернення, а також індивідуально встановлені цілі та терміни їхнього виконання.
«Якщо людина хоче повертатися в офіс, ми будемо раді. Якщо людина хоче на ремоут — без питань, ми і техніку надамо. Але адаптація проходить ефективніше, якщо людина повертається в офіс, бо вона і спілкується з командою, і ходить на зустрічі. В нас є багато спортивних занять, тімбілдингів, майстеркласів тощо», — каже Людмила.
З 2023 року компанія влаштовує щорічні тренінги для співробітників, на яких команда вчиться ефективно комунікувати і працювати з ветеранами. На такі зустрічі запрошують представників VeteranHub та інших спільнот. Ще до повномасштабного вторгнення компанія пройшла аудит інклюзивності від організації Inclusive Friendly — чи адаптований офіс і простір навколо нього до потреб людей на колісних кріслах, чи володіє команда термінологією, чи вміє комунікувати з людьми з інвалідністю — і отримала рекомендації. Нещодавно appflame переїхав у новий офіс. За словами Людмили, більшість порад врахували: облаштували інклюзивні вбиральні, прибрали пороги, зробили широкі в’їзди. А в інформаційних матеріалах appflame відео супроводжуються субтитрами.
Освіта для ветеранів: що пропонують виші
Заклади вищої освіти налагоджують співпрацю з ІТ-компаніями й разом впроваджують навчальні проєкти для ветеранів. DOU докладно розповідає про два такі приклади.
Київський політехнічний інститут імені Сікорського
На базі Київського політеху працює Центр ветеранського розвитку. Це те місце, куди слід звернутися військовому, який вступає в університет на навчання, каже ветеран і помічник ректора з питань ветеранської політики КПІ Андрій Гаврушкевич. Завдання Центру ширші, ніж допомога зі вступом: тут можна отримати юридичні консультації, допомогу зі збором та поданням документів, консультації щодо чинних програм фінансування навчання тощо. Центр також працює з сім’ями ветеранів.Зараз у КПІ вчиться близько 180 учасників бойових дій. Вони мають право навчатись коштом держави — загалом на УБД припадає близько 10% загальної кількості бюджетних місць.
«Враховуючи, що IT-спеціальності у КПІ є на 5 факультетах, ветерани мають великі шанси вступити на бюджет до університету. Якщо студент-учасник бойових дій не вступив на бюджет, КПІ в другому семестрі повторно подає до МОН списки для надання ветеранам бюджетних місць», — кажуть у пресслужбі інституту.
У КПІ є такі ІТ-спеціальності:
- інженерія програмного забезпечення;
- комп’ютерні науки;
- кібербезпека та захист інформації;
- автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка;
- інформаційні системи і технології.
Крім навчання на бюджеті, є інші способи здобути освіту безкоштовно. Коли ветеран обирає навчання за контрактом, він може скористатись або державним ваучером на навчання (разова виплата в розмірі 30 тисяч гривень) або укласти тристоронні договори за схемою «МінВетеранів — УБД — університет» на отримання 40 тисяч гривень як компенсації вартості навчання.
У КПІ ветерани та ветеранки можуть безкоштовно вивчити технологію протезування на магістерських програмах «Адитивні технології в протезуванні» (спеціальність — прикладна механіка) і «Медична інженерія в протезуванні» (біомедична інженерія). Проєкт «Майбутнє системи протезування в Україні» втілює фонд Genesis for Ukraine, а фінансує компанія appflame. Навчання проходить на базі наукового парку адитивних технологій Sikorsky Challenge, а також навчально-наукової лабораторії протезування, медичної реабілітації та ерготерапії. Для ветеранів воно стартувало восени 2025 року.
«Усім учасникам бойових дій на період навчання КПІ безкоштовно надає місця в гуртожитку», — кажуть у пресслужбі вишу.
Напрям протезування обрали через гостру потребу в протезистах: людям з ампутаціями в Україні доводиться стояти в чергах від трьох місяців до пів року, каже Employer Brand Lead appflame Людмила Биченко. На кінець 2025 року в країні було лише близько трьохсот протезистів і до кількох десятків 3D-інженерів, тоді як виробників — близько 80. А іноземне протезування малодоступне і дороге.
Перед запуском програми 23 ветерани пройшли ознайомчий курс із 3D-моделювання і друку біоінженерії. За місяць студенти могли отримати базові знання і визначитись, чи хочуть витратити на поглиблене вивчення наступні півтора року. З-поміж тих, хто завершив ознайомчий курс, 16 ветеранів подались на магістратуру. Решту учасників добирали через ветеранські спільноти. Сформували дві групи ветеранів — в загальній кількості 33 людини, які вчаться окремо від решти студентів, адже, за словами Людмили, «студенти рухаються з однією швидкістю, а ветерани — з іншою, і можуть по-різному сприймати викладання і навантаження».
До того ж, ветерани у групі краще розуміють і підтримують одне одного. Employer Brand Lead appflame розповіла, що зі студентами під час відбору на курс проводили коротку індивідуальну співбесіду, щоб познайомитись і краще зрозуміти, що потрібно врахувати в навчанні.
«За двома групами ветеранів закріплений координатор, — розповідає Людмила. — Це фаховий військовий психолог, який допомагає їм із усіма питаннями, які виникають — щодо навчання, гуртожитка, підтримки».
Студенти можуть вчитися за індивідуальним графіком або суміщати навчання з роботою в дотичній галузі. appflame оплатив навчання і призначив кожному студенту з-поміж ветеранів стипендію в сумі $200/міс.
Навчально-наукова лабораторія протезування, медичної реабілітації та ерготерапії, яку appflame відкрила у грудні 2025 року в КПІ
Спираючись на досвід ветеранів і власні спостереження, Людмила каже, що студентам навіть із сертифікатом важко знайти роботу без стажування. Тому організатори курсу вже проводили зустріч студентів з протезними центрами та компаніями-виробниками протезів, серед яких Protez Foundation, Esper Bionics, «Без обмежень» і «Біонічні технології». Влітку у студентів почнеться практика. Деякі вже знають, де практикуватимуться, а для решти шукатимуть місця серед компаній-виробників і центрів протезування.
У 2026 році appflame хоче масштабувати цей проєкт і набрати на курс магістратури більше ветеранів і ветеранок. Також компанія робить ремонт у гуртожитку, щоб зробити його інклюзивним і більш комфортним.
Лабораторія в КПІ, де студенти вчаться протезуванню. Фото: appflame
Київський авіаційний інститут
У Державному університеті «Київський авіаційний інститут» ветерани можуть навчатись за ІТ-напрямами на факультеті комп’ютерних наук та технологій. Вибір спеціальностей — від комп’ютерних наук і програмування до кібербезпеки й аналізу даних.
Ветеранам, які вступають до КАІ, виділяють бюджетні місця на денній і заочній формі навчання. Навіть якщо ветеран вступить на контракт, його переведуть на бюджет окремим поданням.В університеті кажуть, що під час навчання викладачі роблять наголос на практичних навичках, сучасних технологіях і можливості подальшого працевлаштування в результаті співпраці з партнерами — EPAM Systems, Luxoft, Roslin, 3Shape Ukraine, Revenue Grid.
Чинні військовослужбовці також можуть вчитися з дозволу командування. Для ветеранів доступні гнучкі формати навчання та державна підтримка, першочерговий пріоритет бюджетних місць і супровід протягом навчання від Центру ветеранського розвитку КАІ. Це один із 37 центрів ветеранського розвитку при вишах, які працюють в Україні.
В 2025 році КАІ подав до Центру зайнятості перелік програм із коротким терміном навчання — від двох тижнів до трьох місяців:
- інформаційний дизайн та візуалізація даних;
- імерсивні технології;
- цифровий офіс для ефективного менеджменту;
- електронні таблиці для цифрового офісу;
- цифрова фотографія і штучний інтелект.
Якщо перелік затвердять, у 2026 році навчання для ветеранів за цими спеціальностями оплатить держава.Схожі навчальні програми є й в інших університетах.
Робота в кібербезпеці для ветеранів
Працевлаштування у сфері кібербезпеки, особливо в державному секторі, може бути привабливим для ветеранів. Адже це нагода і в цивільному житті обороняти країну від російських атак.За словами з СЕО Cyber Unit Technologies і доцентом кафедри кібербезпеки КАІ Єгора Аушева, працювати в кібербезпеку поки що йде не так багато ветеранів, як хотілося б. Але двері для них відчинені: практично кожна кіберкомпанія готова брати ветеранів і вкладатись у їхнє навчання. Адже ветерани дисципліновані, відповідальні, мають досвід роботи в умовах стресу й реальних загроз, а також не підлягають повторній мобілізації.
Єгор Аушев. Фото: Валентина Поліщук / The Ukrainians / УШПС
Втім ветерани можуть потребувати перекваліфікації, отримання технічних знань і сертифікації. Тому важливими є навчальні програми, менторство й підтримка з боку індустрії. Єгор Аушев радить початківцям починати з простого: йти в кіберкомпанії навіть на стажування або junior-позиції, поступово отримувати сертифікати — від базових до складних. І розвиватися крок за кроком, обираючи напрям, який найбільше підходить.
Але його головна порада — не залишатися осторонь спільнот, приходити на профільні події, знайомитися з ринком, компаніями та людьми, які вже працюють у галузі. Єгор наводить приклад dc8044 — ком’юніті кіберфахівців, які не раз долучалися до хакерських атак на російські вебресурси — та ГО «Інститут дослідження кібервійни».
За словами Єгора, і в Україні, і на світовому ринку особливо потрібні фахівці кількох напрямків. По-перше, аудитори з міжнародними сертифікатами, зокрема у сфері стандартів ISO. ІТ-сектор, критична інфраструктура, оборонна та військова галузі вже зараз потребують регулярних аудитів, а після завершення війни цей попит зростатиме як через відновлення, так і через інтеграцію України у європейські й міжнародні ринки.
По-друге, високим залишається попит на OSINT-спеціалістів та пентестерів, які працюють з аналізом загроз, розвідкою з відкритих джерел і тестуванням систем на стійкість до атак. За словами Єгора Аушева, саме таких фахівців потребують у ГО «Інститут дослідження кібервійни». Також актуальні вакансії можна шукати на DOU.
