Як в Україні будуть забороняти російський софт і які є альтернативи
У липні 2025 року в Раді з’явився законопроєкт, який забороняє використання російського програмного забезпечення в Україні. Нині його опрацьовує профільний комітет, і якщо закон ухвалять, з 1 січня 2030 року російське ПЗ має повністю зникнути з обігу, а держструктури та бізнес повинні перейти на безпечні альтернативи.
Кабмін щороку затверджуватиме список заборонених програм, підготовлений Мінцифри та Держспецзв’язку. Реєстр буде відкритим і доступним.
Ми поговорили з Держспецзв’язку, Асоціацією IT Ukraine та українськими розробниками, щоб з’ясувати, чому ця зміна у законодавстві важлива, як вона працюватиме та які аналоги можуть замінити російський софт.
❓ Як визначатимуть, який софт заборонити
Згідно із законопроєктом, перелік забороненого софту щороку формуватимуть Держспецзв’язку та Мінцифри. Перший крок — встановити, що ПЗ чи обладнання належить до фізичних/юридичних осіб, пов’язаних із державою-агресором та/або пов’язаних із цією державою країн.
Для цього в законопроєкті пропонують такі критерії:
- ПЗ поширює компанія, власником якої є громадянин держави-агресора чи окупанта (росія), або країн, що входять до військових чи митних союзів з ними (наприклад, Білорусь) чи перебувають під санкціями.
- Автором і власником майнових прав на програму є громадянин держави-агресора, окупанта чи іншої країни з санкційного списку.
- Програму внесено до офіційного переліку забороненого ПЗ та обладнання згідно із законом про кібербезпеку України.
- Власник вебсайту — громадянин держави-агресора, окупанта, іншої країни під санкціями, або ж громадянин України, зареєстрований на тимчасово окупованій території. Те саме стосується власників окремих вебсторінок.
- Майнові права на програму належать компанії, кінцевим власником якої є особа, що підпадає під пункт 2.
- Власником вебсайту є компанія, бенефіціар якої підпадає під пункт 4.
До ворожих засобів інформатизації можуть належати:
- Комунікаційне або мережеве обладнання, яке внесене до офіційного переліку забороненого в Україні.
- Обладнання чи програмне забезпечення, доступ до якого (через облікові записи) мають громадяни чи компанії з держави-агресора/окупанта, країн, що входять з ними в союзи, перебувають під санкціями або ж зареєстровані на тимчасово окупованій території України.
У перелік заборонених можуть потрапити продукти, якщо:
- їхнім власником, автором чи бенефіціаром є особа або компанія під українськими санкціями;
- власником чи автором є особа під міжнародними санкціями, визнаними Україною;
- таке рішення ухвалив суд.
Серед ворожих програм можуть бути, наприклад, 1С/BAS, «Бітрікс», AmoCRM, iiko, Tilda, Jivosite, DrWeb, Kaspersky. Втім законопроєкт не зачепить Telegram. Оскільки застосунок вважається інформаційним ресурсом, його не вдасться заборонити в межах законопроєкту № 13505, який обмежує використання саме програмного забезпечення чи обладнання.
Відповідно до визначених критеріїв, Держспецзв’язку вестиме перелік забороненого ПЗ та обладнання і перевіряє, чи не використовують їх компанії або організації. Сам факт належності до «ворожого» підтверджують правоохоронні органи — Нацполіція або СБУ.
Тобто нині використання ворожого софту взагалі не регулюється?
Прямих механізмів контролю всього встановленого ПЗ на державних і приватних пристроях наразі немає. Держспецзв’язку веде Реєстр інформаційних і комунікаційних систем органів виконавчої влади та підпорядкованих установ, і в його межах отримує дані про використане ПЗ.
Але цей реєстр не охоплює всі держоргани й не поширюється на приватні компанії чи користувачів.
Держспецзв’язку може давати рекомендації щодо визнання софту ворожим (наприклад, 1С, розробник якого під санкціями), але не має права напряму забороняти його використання. Максимум — ініціювати справу про адміністративне правопорушення за порушення правил захисту інформації.
Похожие статьи:
Німецький розробник програмного забезпечення SAP оголосив про надання безплатного доступу до своїх новітніх технологій університетам...
У червні 2023 року голова Наглядової ради Kharkiv IT Cluster та President & CEO AltexSoft Олександр Медовой очолив експертно-дорадчий комітет...
[От редакции: автор статьи попросил сохранить его анонимность]
Пожалуй, я не ошибусь, если скажу, что ИТ специалисты —...
Многие современные Android-троянцы предназначены для показа навязчивой рекламы, а также установки всевозможного ПО на...
