Дрони над Польщею. Чи готова Європа до прямого зіткнення з росією
В ніч проти 10 вересня, під час масованої атаки на Україну, низка російських дронів перетнула кордон з Польщею і занурилася вглиб країни. В результаті Польща вперше за весь час повномасштабної війни була вимушена їх збити, хоча випадки перетинання кордону були й раніше.
DOU зібрав найголовніше про «атаку на Польщу», а також разом із експертами розібрався, чи готова Європа до прямого протистояння з росією, які наслідки може мати цей інцидент для України, партнерів і ворогів, а також — чи можна це взагалі вважати атакою.
Російський дрон, який впав на території Польщі 10 вересня. Джерело: @MJMarszalkowski
Авіація НАТО проти двох десятків дронів
Як повідомив Володимир Зеленський, перше перетинання кордону з Польщею російський дрон здійснив близько 00:50 за київським часом. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час засідання уряду заявив, що всього над територією країни зафіксували 19 російських дронів різних типів. З них збили — 4. Зеленський також підтвердив, що БПЛА було близько двох десятків.
Як повідомило Reuters, ворожі об’єкти в повітряному просторі зафіксували дві німецькі системи Patriot, розташовані в Польщі. На їхнє перехоплення підняли польські F-16, нідерландські F-35, італійські розвідувальні AWACS та літаки дозаправки.
Зараз досі триває розслідування наслідків вторгнення. За попередньою інформацією, жертв серед населення немає. При цьому в низці населених пунктів зафіксували падіння дронів або їхніх уламків. Так, за даними Polsat News, один з БПЛА врізався в будинок мешканця села Вирики-Воля. В результаті падіння був зруйнований дах його будинку, а спальню закидало уламками.
Інші дрони попадали на відкритій місцевості. На мапі проєкту Geoconfirmed, на основі фото і відео, а також дописів в соцмережах, позначили місця, де впали безпілотники.
Реакція Польщі і решти Заходу
Попри те, що цей інцидент був найбільшим за весь час війни в Україні, влада Польщі відмовилася визнавати його цілеспрямованою атакою.
«Ми маємо справу, найімовірніше, з масштабною провокацією. Ми консультуємося з нашими союзниками», — заявив Туск.
Проте, як повідомив Мілітарний (з посиланням на військового аналітика «Полковник ГШ»), дрони в Польщі могли мати додаткові баки з паливом. Представниця окружної прокуратури Любліна підтвердила журналістам, що тільки в одному з шести виявлених дронів виявили бак пального, але поки що не з’ясували, чи більший він за стандартний. Проте вона згадала фрагменти кириличних знаків на корпусах.
Дрон «Гербера», який впав у Польщі 10 вересня 2025 року з додатковим баком. Джерело: @MJMarszalkowski
Варто відзначити, що інцидент стався напередодні військових російсько-білоруських навчань «Захід — 2025», що проходитимуть на території останньої з 12 по 16 вересня. Польська і українська влада заявили, що БПЛА на територію Польщі залітали ще з Білорусі.
Дії росії публічно засудили лідери Франції, Фінляндії, ЄС, а також представники Литви, Естонії та інших країн. Реакція США виявилася неоднозначною. Так, конгресмен-республіканець Джо Вілсон прямо назвав це атакою на союзника НАТО.
«Я закликаю президента Трампа відповісти обов’язковими санкціями, які призведуть до банкрутства російської військової машини та надати Україні зброю, що дозволить вразити росію. Путін більше не задовольняється лише програшем в Україні, бомбардуючи матерів і немовлят, він тепер безпосередньо випробовує нашу рішучість на території НАТО. Путін заявив, що „росія не знає кордонів“. Вільні та процвітаючі країни навчать росію розбиратися в кордонах», — написав він.
Водночас сам Дональд Трамп вчергове утримався від оцінки дій росії:
«Що там із порушенням Росією повітряного простору Польщі дронами? Почалося!» — йдеться в дописі Трампа в Truth Social.
10 вересня президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що у нього була телефонна розмова з Трампом. За його словами, вона відбулася в межах консультацій із союзниками. Деталей він не розкрив.
12 вересня в розмові з журналістами Дональд Трамп заявив, що це могло статися помилково.
«Це могло бути помилкою, але як би там не було, я зовсім не радий усьому, що стосується цієї ситуації», — сказав він.
В росії причетність до атаки заперечили і назвали звинувачення безпідставними. Так, тимчасово повірений у справах росії в Польщі Андрій Ордаш заявив, що не надано жодних доказів, що дрони були російськими, натякаючи на провокацію з боку України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що сили Альянсу успішно знищили всі загрози над своєю територією і цим продемонстрували силу. Водночас Польща ініціювала застосування статті 4 Вашингтонського договору, яка запускає механізм консультацій між союзниками.
«Важливими залишаються результати майбутніх консультацій та чи не виллються вони в суто риторичне засудження рф. У такому випадку альянс ризикує суттєво послабити своє стримування», — появнив DOU аналітик Центру ініціатив «Повернись живим Гліб Волоський.
Будинок у селі Вирики-Воля, пошкоджений російським дроном. Джерело: Polsat News
Чи готова Європа до прямого зіткнення з росією
Ініціювання консультацій за 4 статтею ставить інше важливе питання — чи готове НАТО до застосування 5 статті. На думку опитаних DOU експертів, ситуація виглядає неоднозначно і радше негативно для партнерів України. Але час на виправлення ситуації є.
Інцидент 10 вересня був цілеспрямованою атакою росії, головною метою якої була перевірка польської системи ППО та реакції НАТО, вважає керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко. І ця реакція, на його думку, виявилася саме такою, на яку розраховував кремль.
«Тепер вони зможуть сказати своїм союзникам, що напад на країни Балтії за декілька років є цілком логічним, і запросять підтримати такий крок... Для цього необхідно продемонструвати, що НАТО не відповідає швидко. Це загроза для Європи», — пояснює в коментарі DOU Коваленко.
Він зазначає, що ще у 2023 році його прогнози щодо планів росії атакувати країни Балтії через
Вересневий інцидент ще більше посилив тривогу європейських країн за власну безпеку. Так, Польща і Латвія закрили рух літаків поблизу білоруських і російських кордонів до 9 грудня, а також разом із Україною звернулися до партнерів із проханням посилити ППО. Водночас у Німеччині відбулося тестування повітряної тривоги.
Думку про те, що це була саме атака, поділяє і голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар. Водночас він критично оцінює реакцію Заходу, який уникає називати речі своїми іменами. Експерт сумнівається у готовності до великої війни як польського суспільства, яке ще не усвідомлює повною мірою російської загрози, так і збройних сил. Доказом прогалин він вважає сам факт того, що для збиття кількох простих дронів довелося залучати надсучасні F-35. Гончар прогнозує, що росія продовжить ескалацію.
«Цього разу це були дрони-обманки, які заплутують радари ППО. Я думаю, що в майбутньому слід очікувати і вибухів на території Польщі», — попереджає він.
Проте Гліб Волоський вказує, що поняття «збройний напад» чітко не визначене ані в Північноатлантичному договорі, ані у Статуті ООН.
«Рішення, що буде становити збройний напад залишається політичним і базується на політичних розрахунках, а не словникових визначеннях. НАТО вирішило не вважати цей інцидент збройним нападом», — зазначає він.
Ключовою проблемою, на яку вказують експерти, є неготовність західних армій до сучасної високоінтенсивної війни, особливо в технологічному плані. Директор зі стратегії у Trypillian, британський політик і військовий Боб Сілі прямо каже, що західні армії все ще не готові до ведення високоінтенсивної сучасної наземної війни. На його думку, навіть маючи доступ до передових, їм бракує реального бойового досвіду та тактичних знань, які здобула Україна.
Ключовою перевагою рф є не технології, а саме бойовий досвід і тактичні компетенції, зазначає Гліб Волоський. Але технологічно країни Європи набагато розвинутіші.
«У технологічному плані й Україна, і рф, і Білорусь суттєво відстають від країн НАТО, включаючи Польщу. Ані рф, ані Білорусь не мають доступу до технологій, які б були принципово недоступні членам НАТО, виходячи з їх рівня науково-технологічного розвитку», — каже аналітик.
Майбутнє війни — за масовим застосуванням дронів на штучному інтелекті, ударних БПЛА та наземних роботизованих комплексів, вважає Андрій Коваленко. І в цій сфері, на його думку, Захід відстає, оскільки робить ставку на дороговартісні системи ППО, не маючи аналогів українським мобільним вогневим групам.
«Росія ставить на масовість, а в Європі цього бракує. Треба розвивати не старі, а нові знаряддя війни. Умовний наступ штурмових груп, як під Покровськом, з FPV, з оптоволокном, буде важко зупинити європейській піхоті», — зазначає Коваленко.
З цією думкою також погоджується консультант Фонду «Повернись живим», керівник проєкту Дронопад Тарас Тимочко.
«Що стосується дронів — Польща не на українському рівні бойового досвіду. Якщо атаки на них продовжаться, можливо їм доведеться розглядати перехоплення дронів. Україна може поділитись чималим досвідом у цьому. Якби рік тому нам хтось запропонував допомогу із застосування дронів в будь-зякій сфері, зокрема ППО, ми б радо і вдячно прийняли таку допомогу», — каже він.
Боб Сілі вбачає корінь проблеми у повільній та дорогій системі закупівель, де домінують великі оборонні підрядники. На західному ринку недостатньо менших компаній з дешевшими та ефективнішими рішеннями. Він каже, що це призводить до того, що західні дрони-камікадзе, хоч і є технологічними, але через високу вартість не можуть вироблятися масово, що робить їх неефективними у війні проти росії.
На підтвердження цьому, за даними Bild, збиття одного дрона над Польщею коштувало близько €400 000. Тоді як вартість одного «Шахеда» приблизно увосьмеро менша. Якщо врахувати, що це була лише імітація дрона-камікадзе, то різниця у вартості ще більша. До цього слід додати і масштаби виробництва. Тільки за ніч з 9 на 10 вересня, за словами Зеленського, ППО в Україні збило близько 380 дронів різних типів, з яких 250 — саме «Шахеди». І ворог активно намагається збільшити виробництво, а атаки на Україну відбуваються практично щоденно.
Що в результаті
На сьогодні тривають консультації Польщі із союзниками по НАТО. Кордони з Білоруссю закриті і припинений рух літаків до 9 грудня. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європарламенті в Страсбурзі 10 вересня оголосила, що ЄС створить програму «Дозор на східному фланзі». Її суть в супутниковому спостереженні за східними кордонами в реальному часі. Це дозволить вчасно помітити пересування військ і вчасне реагування на загрози. Одне слово, Польща вже перекидає армію до білоруського кордону.
«Цілком можливим наслідком може буде рішення про посилення ППО/ПРО на східному флангу НАТО. Рішення про перехоплення може також стати прецедентом, що підштовхне інші країни діяти жорсткіше в випадку порушення їх повітряного простору», — каже Гліб Волоський.
Окрім цього, голова Єврокомісії оголосила про виділення €6 мільярдів на укладання з Україною альянсу у виробництві безпілотників. Зокрема, йдеться і про дрони-перехоплювачі, щоб підсилити протидію російським дронам.
За повідомленням Reuters, Дональд Туск погодився відправити польських військових в Україну, щоб вони пройшли навчання зі збивання дронів.
Експерти наголошують, що найбільш ефективним захистом проти повітряних загроз — посилення українського ППО. На думку Сілі, саме це та розвиток оборонної промисловості є одним з найкращих шляхів для підготовки Європи до можливої ескалації.
Він підкреслює, що український досвід є реальним прикладом ведення сучасної війни, однак Захід не надає достатньої підтримки, щоб Україна могла стати справжнім щитом для всієї Європи. З ним погоджується і Андрій Коваленко:
«Інвестиції в наш ВПК — це одне з найкращих рішень».
