Прицільні повістки, цифрові офіцери та ІТ-волонтерство. Q&A з Міноборони на DOU Day 2026

Міністерство оборони готує глобальну реформу в Силах оборони і зміни до мобілізації. Паралельно триває набір 2000 айтівців у військо, які мають впроваджувати цифрові інструменти у своїх підрозділах. Першим на посаду цифрового офіцера призначили колишнього керівника Visa.

Скільки айтівців уже знайшли і кого тут більше — цивільних фахівців, які мають мобілізуватися, чи чинних військовослужбовців? Як заохотити долучитися до війська, якщо терміни служби не визначені і зарплата низька? Які інструменти впливу є на командирів? Чи будуть прицільні повістки? І на скільки результативні переведення через Армія+?

На ці та інші питання на DOU Day 2026 поспілкувалися з Оксаною Ферчук, заступницею міністра оборони з питань цифровізації, і Олегом Берестовим, начальником Головного управління інформаційних технологій МО.

«Шукаємо айтівців, але не розробників»

— Розкажіть про ІТ-вертикаль, у межах якої відкрили 2000 посад — чому саме зараз її впроваджуєте?

Оксана: Створення цифрової вертикалі — важлива частина реформи. Спочатку ми обрали назву «IT-вертикаль», але вона виявилась невдалою, бо всі думають, що ми набираємо розробників. А насправді ми шукаємо передусім продакт і проджект- менеджерів, техрайтерів, бізнес-аналітиків і аналітиків даних.

Олег: Вся цифрова вертикаль буде працювати насамперед не з IT-системами, а зі стейкхолдерами навколо себе — тобто з командуванням і особовим складом. Цифрові офіцери мають сприяти тому, щоб вже побудовані системи від DELTA, Армія+ тощо активно застосовувались.

Декількох сотень людей, які раніше працювали над втіленням IT-рішень, недостатньо, щоб масштабувати на нашу мільйонну армію всю екосистему рішень. Нам потрібні мізки, руки і ноги безпосередньо на тактичному й оперативному рівнях.

— Уявімо, що айтівець долучається до підрозділу як цифровий офіцер, але в своїй роботі наштовхується на спротив. Командир його підрозділу не згодний з тим, що треба ще щось модернізувати чи змінювати. Які є важелі впливу?

Оксана: Перший фактор, на який ми розраховуємо — це тиск від особового складу підрозділу. Бо військові — це такі ж українці, як ми з вами. Вони прийшли з цивільного суспільства, де все життя користувалися цифровими сервісами. І не хочуть мати справу з паперовими процесами.

Друге — цифрові трансформації робляться в команді. Знайти спільну мову з командиром необхідно, бо це ваше головне завдання: змінювати стиль роботи людей навколо. Так, це складно пояснити, чому впродовж року ви так, а тепер треба змінити навички, перенавчитись і робити інакше. Десь командири будуть мати таке бажання, десь — ні. Вам треба з ними порозумітися.

Олег: Цифровий офіцер — це ще й висока посада, на рівні заступника командира або начальника штабу. Йдеться про від початку фундаментальний вплив на процес. Тому ігнорувати його буде важко.

Оксана: Крім того, йдеться про цілу вертикаль офіцерів. Такі посади є в підрозділах Генерального штабу, в Міністерстві оборони, в усіх командуваннях. Тобто, якщо в тебе не виходить працювати на своєму рівні і ти не можеш знайти спільну мову з командиром, завжди є колега рівнем вище, який зобов’язаний допомогти.

«З цивільного сектору прийшли всього 16% кандидатів»

— Станом на сьогодні відкрито понад 2000 позицій, скільки людей вже подалися? Кого з них більше — цивільних айтівців, які мають мобілізуватись, чи чинних військовослужбовців?

Оксана: За перший місяць роботи до нас звернулись понад 2000 кандидатів, 800 з них вже отримали посади. З цивільного сектору прийшли всього 16% кандидатів — ймовірно, тому, що IT-спільнота не дуже про нас обізнана. Ми хочемо це змінити: розповідаємо, що є варіанти мобілізації і контракту, що проведемо кандидата за руку через всі формальності. Намагаємось взаємодіяти з IT-асоціаціями, але поки що підтримки не знайшли.

Олег: Так, бо ми в них хочемо захантити працівників [сміється]. Тож ми більше розраховуємо на ініціативу знизу. Але більшість людей, які обіймуть посади цифрових офіцерів, уже є у війську і виконують цю роботу. Ми просто надамо їм додаткові повноваження і інструменти.

— Яким чином можна заохотити людину долучитися до війська, якщо терміни служби не визначені і зарплата низька?

Оксана: Важке питання. Почну з оплати. Вона дійсно низька і не прийнятна для цивільного IT-ринку. Тому поки що більшість наших цифрових офіцерів — це люди, які вже і так були в ЗСУ. Переважно це колишні цивільні, які в складний момент стали на захист країни. І ми дуже раді, що змогли їх знайти і поставити на посади, де вони зараз мають максимальний вплив.

Але ми розуміємо, що низькі зарплати — це проблема. Це мій особистий челендж.

Олег: Сама можливість долучитись до історичних процесів — це неабияка цінність для вашого резюме. Наприклад, міністр армії США Ден Дрісколл зізнається, що наша DELTA краща за всі їхні інструменти. Німецький Бундесвер робить сервіс Meine Reserve, копіюючи наш «Резерв+». Це дуже круто.

Тому це можна сприймати як інвестицію в себе і професійну цінність у майбутньому.

— Президент оголосив про масштабну реформу в силах оборони і зміни в питаннях мобілізації. Зокрема, йдеться про терміни служби і ротації, які мають відбуватися постійно. Наскільки в це залучена ваша команда?

Олег: Близько 40% всього, що передбачає реформа, буде здійснюватись завдяки розробленим нами інструментам.

Оксана: У нашому управлінні перебуває державний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» і мобільний застосунок «Резерв+». Це якраз ті цифрові інструменти, за допомогою яких ми будемо далі управляти процесами мобілізації. Тиждень тому ми запустили в дослідну експлуатацію Реєстр військовослужбовців. Активно впроваджуємо систему «Імпульс», яка вже зараз відповідає за кадровий менеджмент та HR-процеси на рівні бригад.

Олег: Повертаючись до питання щодо термінів служби. Що зробити, щоб вони з’явились? Наприклад, обрати собі посаду і замінити тих, хто вже дуже довго служить. Це те, що ви можете зробити. Ми зі свого боку впроваджуємо певні системи для ефективнішого використання того ресурсу, який в нас є. Для того, щоб проаналізувати, де, хто, чому, що робить, як довго і так далі.

— Команда Міноборони говорила про плани зробити повістки прицільними, професійно орієнтованими. Тобто коли буде потреба в айтівцях — повістки отримуватимуть саме вони, а не всі військовозобов’язані. Чи розробляєте ви такі інструменти? Чи будуть вони доступні в Резерв+ або в «Дії»?

Оксана: Зараз у нас є вакансії в Резерв+, зокрема окремий розділ на цифрову вертикаль. Ви можете там їх подивитись. Про нову функціональність розкажемо в червні.

Олег: Якщо ви були офіційно працевлаштовані як айтівець і про це є запис в Пенсійному фонді, ми зможемо швидко дати вам пуш на актуальну вакансію. Якщо ж ви працювали як ФОП, нам буде важче дізнатись, що ви зі сфери IT. Так, є КВЕДи, але цей процес ще не фіналізований.

«Думаємо, як запровадити окремі контракти для IT-спеціалістів»

— Один з найбільших страхів щодо мобілізації — людина прийде на певну посаду, наприклад, цифрового офіцера, а через деякий час опиниться в окопі. Як цьому запобігти?

Олег: Відповідь дуже проста: добре виконувати свою роботу. В цивільному житті також, якщо ви прийдете на топову посаду, але будете погано працювати, вас, мабуть, або звільнять, або кудись переведуть. Тому все у ваших руках. Якщо ви приносите цінність, вам будуть створювати хороші умови для служби.

— Є кейси, і ми на DOU про них писали, коли людей так перевели. Чи буде запобіжник, точка спілкування з представниками Міноборони в таких випадках?

Оксана: Обов’язково. На сьогодні ми тримаємо контакт з усіма, хто призначений на посади цифрових офіцерів. Ми всі в єдиному середовищі.

Але розуміємо все одно, що цей страх просто так нікуди не дінеться, тому думаємо над тим, як запровадити окремі контракти для IT-спеціалістів. Щоб ми мали гарантію від держави, що людина залишиться на тій посаді, на яку прийшла.

Олег: Якщо людина в певний момент сама захоче перевестись — це теж нормально.

— Чи є дедлайн, до якого ви маєте набрати 2000 людей?

Оксана: У нас немає дедлайну, ми не поспішаємо з підбором. Націлені на те, щоб на посади прийшли дійсно фахові люди.

Думаю, що влітку ми анонсуємо так званий індекс ефективності цифровізації. Тобто будемо перевіряти і оцінювати роботу. Хтось справився краще — треба йти дивитись на його найкращі практики. Хтось не справився — треба йти допомагати, розбиратись, що пішло не так.

— А якщо людина не впорається і допомога не спрацює, що тоді?

Оксана: В команді є різні ролі. Можливо, людина не впоралась як керівник, але може виконувати інші завдання. Тобто це буде знову ж таки цифрова робота, просто на іншому рівні. Принаймні будемо намагатись, щоб було саме так.

«У нас буде калькулятор відпусток і аналітика про кожного військовослужбовця на будь-якому рівні»

— Чи може цифровізація в армії зробити більш справедливим розподіл відпусток і ротацій у війську?

Олег: Щоб забезпечити відповідний рівень справедливості, нам потрібно зробити базові, фундаментальні речі. Щоб ми могли знати, хто, де, чому, як довго перебуває, під чиїм командуваннямі. Потім зможемо реалізувати відповідну функціональність в Армія+. У нас буде калькулятор відпусток і аналітика про кожного військовослужбовця на будь-якому рівні: подавався на відпустку чи ні, якщо йому відмовили — то чому. Далі підрозділи будуть працювати з виконавчою дисципліною.

Оксана: Але ж давайте знімемо рожеві окуляри і визнаємо, що справа не лише в цифровізації. Щоб належним чином забезпечити відпустки і ротації, у бригаді має вистачати людей. Це питання не просте, і цифровізація вирішує його лише наполовину.

— Яка результативність переведення через Армія+? Бо ми знаємо, що люди йдуть в СЗЧ, щоб перевестись у бажаний підрозділ.

Олег: Впродовж минулого року через Армія+ перевелись понад 50 тисяч військовослужбовців. Це 65% звернень.

— Чи можливо вийти на рівень 100% і чи це потрібно?

Олег: Тут має бути баланс між бажанням конкретного військовослужбовця та баченням командування. Якщо ми говоримо про військове управління, то це не дуже зручно, коли ти не можеш розраховувати в довгостроковій перспективі на ресурс, яким командуєш.

Взагалі я не вважаю, що нам треба спрощувати процедуру переведень. Насамперед варто працювати над тим, щоб людям було комфортно перебувати у своїх підрозділах і виконувати свою роботу. Переведення — це крайній захід, коли ти вже розумієш, що не можеш в цьому колективі виконувати свою роботу. Тоді ти маєш право обрати інший і спробувати бути більш продуктивним.

— Чи плануються якісь методи впливу на командирів, які ігнорують звернення?

Оксана: Взагалі модернізація процесу переведення буде анонсована в червні, тож давайте дочекаємось. Розуміємо, що це важливий аспект, але я ще раз наголошую: треба працювати не тільки над тим, щоб люди успішно переводились, а й над тим, щоб вони були задоволені тим, що роблять на своєму місці.

Працюємо на глобальний KPI: мінус 50 тис окупантів щомісяця

— Чи можна приєднатись до ваших проєктів в цивільному статусі, зокрема на волонтерських засадах?

Оксана: Ми думаємо над тим, щоб залучити цивільних волонтерів, бо нам дуже не вистачає IT-спеціалістів в армії. Надсилайте свої резюме, ми всі розглянемо.

Олег: Також можна долучитись через державне підприємство Цифрова армія. До кінця року там буде більш ніж декілька сотень працівників. Друга можливість — через цивільні компанії. Тож стежте за публічними тендерами від Міністерства оборони.

— А які зарплати отримують фахівці в Цифровій армії? Це конкурентні зарплати?

Оксана: Середні. Ми беремо медіану, нижній квартиль.

Олег: Статистику дивимось на DOU [усміхається].

— Цифрові офіцери з’являться у кожному підрозділі і будуть впроваджувати розробки від Міноборони. Водночас в багатьох підрозділах є свої продукти. Що буде з цим «зоопарком» цифрових рішень?

Оксана: Ті рішення, які мають високий рівень безпеки та доведену ефективність, ми інтегруватимемо в загальну екосистему. Ключові рішення будуть централізованими.

Олег: У нас в Міністерстві оборони є KPI: знищувати 50 000 одиниць живої сили ворога на місяць. Все, що ми маємо робити — це працювати на цей KPI. Відповідно, будь-яке цифрове рішення має прямо або опосередковано в цьому допомагати.