«Можливо, ми побачимо „мафію Uklon“». Як угода «Київстару» вплине на українську IT-індустрію

2 квітня компанія «Київстар» закрила угоду й придбала Uklon за $155,2 млн. В обох компаніях працює чимало IT-спеціалістів. В команді Uklon понад 700 людей, з яких близько 250 — технічні спеціалісти. У «Київстару» є окрема компанія Kyivstar Tech з понад 600 ІТ-фахівцями.

Обидві компанії планують залишаться окремими бізнесами. Водночас це придбання впливає на весь український ІТ-ринок, на якому не траплялося угод такого масштабу за час повномасштабної війни (якщо не враховувати купівлю телеком-компаній французьким інвестором). Про те, яких саме очікувати наслідків і яка угода може стати наступною — розбираємо в матеріалі DOU.

Чому Kyivstar укладає цю угоду саме зараз

Про те, що «Київстар» планує купити Uklon, стало відомо у вересні 2024 року. Однією з причин угоди тоді називали підготовку «Київстар» до виходу на біржу Nasdaq. Також йшлося про створення екосистеми, яка об’єднає різні послуги. Для цього ж компанія «Київстар» вже придбала Helsi і має намір купити Tabletki.

Серед інших причин — надлишкова ліквідність компанії, припускає доктор Кілліан Маккарті, професор-дослідник KSE Graduate Business School та професор стратегії Університету Радбуда (Нідерланди), який дослідив понад 500 000 угод M&A.

«Kyivstar генерує стабільні грошові потоки, але має обмежені можливості для реінвестування. У звичайних умовах цей капітал могли б інвестувати за кордон або повернути акціонерам. Але валютний контроль обмежує ці варіанти. Тому компанія, ймовірно, активно шукала внутрішні можливості для продуктивного розміщення капіталу.

По-друге, телеком-галузь зазнає стратегічних змін. У світі оператори переходять від простого надання голосових і дата-послуг до цифрових сервісних платформ. Для Kyivstar вхід у сферу райдхейлінгу може бути частиною ширшої тенденції до створення екосистеми — компанія прагне охопити більше аспектів повсякденного життя споживачів.

По-третє, Uklon, ймовірно, є найкращим доступним варіантом в поточних умовах. Це впізнавана технологічна компанія, яка швидко зростає, національного масштабу. В інший час, за ширших можливостей, Kyivstar міг би обрати інший сектор або навіть міжнародну ціль.

Тож угода, ймовірно, є водночас необхідністю і можливістю. Компанія з капіталом шукає, куди його вкласти, і знаходить ціль, що відповідає як короткостроковим обмеженням, так і довгостроковому баченню».

Президент «Київстару» Олександр Комаров розповідав, що в планах компанії стати диджитал-оператором з екосистемою різних сервісів. Один з варіантів — запустити програму лояльності, де взаємодія з будь-яким сервісом «Київстару» приносить бонуси.

«Далі — можливість комбінувати послуги, наприклад, після десяти доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції.

Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передавання даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). „Київстар“ має масштабну інфраструктуру: сотні магазинів, один з найбільших колцентрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування.

Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Helsi або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Veon», — розповідав Комаров в інтерв’ю ЕП.

Тут варто згадати, що з 2023 року «Київстар» в Україні хочуть націоналізувати через зв’язок компанії з російським олігархом Михайлом Фрідманом. Зараз юридично «Київстар» належить нідерландській Veon Holdings B V, яка підпорядковується Veon Ltd (колишня VimpelCom). Як писала ЕП, 47,9% Veon належать LetterOne, де Фрідман володіє часткою у 37%. У «Київстар» підкреслюють, що Михайло Фрідман не є кінцевим бенефіціарним власником компанії.

Що купівля Uklon означає для ринку і для ІТ-спеціалістів

Ця угода може стати переломним моментом у розвитку українського технологічного ринку, вважає професор-дослідник Київської школи економіки Кілліан Маккарті.

«Вихід великого гравця, як-от Kyivstar, у сферу мобільності свідчить про зміну: українські стартапи більше не просто незалежні інноватори — вони стають стратегічними об’єктами для поглинання. Це одночасно й ознака зрілості екосистеми, і наслідок обмежень воєнного часу, які спонукають великих гравців інвестувати всередині країни», — пояснює він.

На думку Маккарті, ця угода може стати сигналом на ринку і запустити хвилю подібних угод — коли великі компанії у сферах цифрових послуг, фінтеху й логістики прагнутимуть розширити свої сервіси й отримати доступ до талантів, даних та інфраструктури. З часом це може сприяти появі вертикально інтегрованих платформ, подібних до тих, що є в Південній Кореї чи Китаї — де телеком, платежі, транспорт і контент об’єднані під єдиним брендом.

«Для ІТ-спеціалістів наслідки будуть змішаними. З одного боку, придбання великими стабільними компаніями, як-от Kyivstar, може дати більше зайнятості, доступ до інфраструктури, інструментів і капіталу, а також чіткіші кар’єрні траєкторії. З іншого боку, така тенденція може зменшити простір для підприємництва, обмежити автономію стартапів і призвести до більш корпоративного й менш гнучкого середовища — особливо якщо компанії поглинаються, а не залишаються незалежними.

Усе залежатиме від того, як саме відбуватиметься інтеграція. Якщо Kyivstar та інші збережуть гнучкість культури й ДНК інновацій у придбаних компаніях — це зміцнить екосистему. Але якщо стартапи ввійдуть у жорстку ієрархічну структуру — це може знищити ту саму креативність, яку компанії прагнуть використати», — додає професор Кілліан Маккарті.

Андрій Бродецький, інвестиційний аналітик Horizon Capital також вважає, що ця угода дасть позитивний сигнал про український ринок як для зовнішніх, так і для внутрішніх гравців.

«Поглинань такого розміру в українському технологічному секторі, здається, не було (за винятком телекома). Попри війну, технологічна індустрія України зростає і залишається перспективною. І є конкурентною навіть за межами України. Адже Uklon — міжнародна компанія, зі значною присутністю в Узбекистані. І Veon як міжнародний холдинг імовірно це враховував».

Нагадаємо, наприкінці червня 2023 року Uklon вийшов на ринок Узбекистану, зокрема запрацював в Ташкенті. У лютому 2025-го стало відомо, що компанія розглядає нові ринки для запуску, серед яких є країни Південно-Східної Європи, як от Албанія.

Якщо говорити про прибутковість, то, за даними платформ YouControl і Vkursi, українська юрособа Uklon мала 303 млн грн доходу у 2024 році. Це вдвічі більше, ніж у 2023-му (158 млн). Чистий прибуток торік становив 6,9 млн грн. Для порівнянння, у 2023-му було 1,9 млн грн.

Фінансові показники ТОВ «УКЛОН КОРПОРЕЙТ»

2024202320222021
Дохід303 725 800 ₴158 180 800 ₴56 832 100 ₴22 244 400 ₴
Чистий прибуток6 911 400 ₴1 989 600 ₴-4 273 400 ₴

-864 000 ₴

«Для зовнішніх інвесторів важливо бачити, що ринок живий, що на ньому є угоди, ліквідність, що інші інвестори теж бачать перспективи. В цьому контексті варто згадати нещодавню „угоду десятиліття“ за участі NJJ Holding та Horizon Capital, результатом якої стало утворення холдингу Datagroup-Volia-Lifecell. Тобто ми маємо вже серію сильних позитивних сигналів про привабливість українського ринку для міжнародних гравців.

Це важливий знак і для локальних технологічних підприємців, які бачать ще один реальний шлях до ліквідності. Адже для нашого ринку продаж локальному стратегу — це не дуже поширена практика. Здебільшого технологічні компанії виходять на зовнішні ринки і там залучають інвестиції, розвиваються. У цьому плані фаундери Uklon є чудовою рольовою моделлю для нових поколінь технологічних підприємців, які будуть мати ще один приклад того, як заробити капітал», — розповідає Бродецький.

Хто ще може бути зацікавлений у M&A і коли очікувати наступних угод в українському ІТ

Сьогодні є дві основні групи потенційних покупців. Це внутрішні компанії з обмеженим капіталом і іноземні інвестори з довгостроковим стратегічним баченням.

«Серед українських гравців кілька великих компаній мають надлишкові кошти, але стикаються зі значними обмеженнями на виведення капіталу. Ці компанії фактично „замкнені“ всередині країни, і M&A дає їм змогу перерозподілити кошти відповідно до довгострокових стратегій.

Компанії на кшталт Kyivstar, ПриватБанк, Rozetka, monobank — мають добрі позиції

Деякі з них, ймовірно, консолідуватимуться в межах своїх галузей, інші — шукатимуть вихід на нові напрями, особливо пов’язані з цифровою інфраструктурою, логістикою чи платежами.

В іноземців логіка інша, але не менш переконлива. Попри високі геополітичні ризики, інвестори з довгостроковими регіональними стратегіями можуть розглядати Україну як ринок із великим потенціалом зростання. Дослідження KSE підтверджують цю тенденцію: іноземні інвестори скуповують українські компанії за заниженими оцінками, користуючись курсовими різницями, низькими ринковими коефіцієнтами й відсутністю конкуренції з боку західних стратегічних гравців.

Коротко кажучи, українські компанії купують, бо мусять. Обмеження капіталу й стратегічна доцільність стимулюють цю внутрішню активність. Іноземні — бо можуть: вони мають капітал і готовність до ризику заради доступу до майбутнього зростання», — розповідає доктор Кілліан Маккарті, професор-дослідник KSE Graduate Business School.

«Для натхнення можна розглянути приклади гравців на інших ринках. Наприклад, в Індії є великий телеком-холдинг Jio Reliance, під парасолькою якого об’єднано багато різних бізнесів: fintech, e-commerce, media. Або Careem, арабський підрозділ Uber, який навколо основного райдхелінг-бізнесу побудував super app з кількома десятками сервісів, від доставки до фінтеху.

Телеком-компанії взагалі оптимально позиціоновані, щоб бути в основі такої екосистеми завдяки доступу до величезної бази користувачів. Кожен сервіс з їхньої екосистеми матиме перевагу в дистрибуції над конкурентами. Також сервіси можна об’єднувати в бандл, таким чином підвищуючи середній чек з одного користувача екосистеми», — додає інвестиційний аналітик Андрій Бродецький.

За умовами угоди, 12% коштів отримують члени команди Uklon, які були учасниками мотиваційної програми компанії. В компанії не розкривають кількість таких спеціалістів, але є імовірність, що частина цих коштів повернеться на ринок у вигляді нових інвестицій. До слова, фаундери Uklon мають фонд Nezlamni, що інвестує в українські defence tech проєкти.

«Є типова практика при створенні та зростанні компанії ділитися з першими працівниками та ключовим менеджментом акціями (зазвичай 10-20%), щоб було те, що називається incentive alignment, узгодження мотивації. Адже людина, в якої є частка в компанії, буде щиро зацікавлена в її розвитку, матиме skin in the game. Це дуже правильна практика. Щоправда, далеко не всім вдається отримати ліквідність з цих акцій та опціонів.

І тому Uklon — позитивний приклад того, як мотиваційна програма спрацювала, коли люди змогли свою чесно зароблену частку в компанії перетворити в кеш. І це теж може бути гарною мотивацією для фахівців в інших компаніях, що можна отримати ліквідність, навіть не переїжджаючи в стартап у США.

Можливо, далі хтось із працівників захоче відкрити власну компанію

Це поширена практика, коли люди після екзиту мають досвід і капітал, щоб відкрити свою справу. Деякі великі компанії породили цілі покоління підприємців другої хвилі. Ми чули про „мафію Skype“, чиї співзасновники після екзиту стали інвесторами і фаундерами нового покоління компаній. Про PayPal-мафію, про великі європейські компанії на кшталт Klarna, так звані founder factories, звідки десятки людей повиходили і стали будувати щось своє. Можливо, ми побачимо „мафію Uklon“, це було б гарним прикладом», — коментує Андрій Бродецький.

Похожие статьи:
Эту статью я написал, чтобы помочь начинающим фаундерам и сотрудникам SaaS-компаний. Надеюсь, она будет полезна вам, чтобы лучше понять...
По сведениям The Electronic Times, компания TSMC будет единственным поставщиком для Apple процессоров следующего поколения АХ, предназначенных...
Если вы активно используете ноутбук вне дома или офиса, то наверняка сталкивались с тем, что заряд батареи очень быстро...
Организатор: SmartMe UniversityТренер: Швайка Алексей Интерфейс становится плоским, а это означает что нужно находить новый...
EPAM ліквідує одну зі своїх російських «доньок» «Эпам Решения» в межах виходу з ринку рф, який почався...
Яндекс.Метрика