«Попит перевищує можливості». Як працює ринок біонічного протезування та які IT-фахівці тут потрібні
Нині безплатне протезування можуть отримати всі українці, які цього потребують. Незалежно від того, втратили вони кінцівку через війну чи з інших причин. Цим питанням опікується Міністерство соціальної політики.
У відомстві зазначають, що людина може самостійно вибрати підприємство, де їй виготовлять і встановлять базовий протез, а також де його потім обслуговуватимуть. На 2024 рік держава виділила 4,5 млрд грн, щоб забезпечити громадян допоміжними засобами реабілітації, — це майже вдвічі більше, ніж торік.
Біонічні протези державним коштом можуть отримати лише військовослужбовці. Проте завдяки донорам та краудфандингу на безплатне біонічне протезування можуть розраховувати й інші постраждалі.
Редакція DOU поспілкувалася з організаціями, які забезпечують біонічними протезами українців — виготовляють їх самостійно або ж замовляють компоненти з-за кордону. Ми дізналися про те, чим займаються команди розробки, які фахівці потрібні в цій галузі та яка загалом ситуація на ринку протезування України.
Що таке біонічний протез і як його отримати
Біонічний протез здатний принаймні частково замінити функцію втраченої кінцівки. Він може згинатись та рухатись завдяки імпульсам м’язів, які збереглися. У куксоприймачі встановлюють міодатчики, що зчитують електричний потенціал та передають його в мікропроцесор протеза. А він формує команду й передає її до моторів, які й рухають протез.
Ці протези можуть відтворити дрібну моторику, як-от писати чи тримати невеликі предмети, а біонічний лікоть згинає й розгинає руку. Проте їх не можна використовувати для важкої роботи: фахівці не рекомендують підіймати понад 60 кг.
Біонічний протез гомілковостопного суглоба ноги допомагає рухати стопою, щоб, наприклад, більш контрольовано підійматися сходами. За допомогою біонічного коліна можна згинати ногу.
Вартість біонічного протеза сягає близько 2 млн грн. У державному бюджеті на біонічні руки та ноги для військових цьогоріч виділили 1 млрд грн. За один протез держава компенсує
Щоб отримати протез, можна звернутися до ЦНАПу, управління соцзахисту або подати заявку через електронний кабінет особи з інвалідністю. А з 2024 року з’явилася змога адресувати такий запит напряму Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Якщо людина перебуває в реабілітаційному відділенні, з подачею заявки на протезування їй допоможуть соціальний працівник цього відділення або працівник Фонду соцзахисту.
У Мінсоцполітики зазначають, що коштів у бюджеті достатньо для протезування, тому українці можуть розраховувати на фінансування від держави. І додають, що для протезування в Україні використовують ті самі компоненти та методи, що й за кордоном. Тому їхати до іншої країни по протез немає потреби.
Esper Bionics
Богдан Діордіца, Head of Esper Ukraine у Esper Bionics
Основний наш продукт — Esper Hand, біонічний протез кисті. Він має п’ять рухомих пальців, а великий рухається у двох площинах. Це дає змогу виконувати роботу, що потребує дрібної моторики та точних рухів.
Якщо порівнювати з аналогічними протезами інших виробників, зокрема західних, то ми змогли створити дизайн, максимально схожий на людську руку. А ще Esper Hand на
Ми маємо інхаус-виробництво в Україні: R&D, Hardware та Software-розробкою займається наша внутрішня команда. Відповідно, ми можемо швидко вдосконалювати кисть, і користувачі помічають покращення в її роботі.
Як отримати Esper Hand
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, в Esper Bionics уже були користувачі зі США. Їхній ринок ми оцінювали як основний за прибутковістю, адже там розвинена система страхової медицини. Україну в такому плані ми ніколи не розглядали, але ігнорувати потребу, що виникла з великою війною, не можемо. І хоча це не приносить заробітку, але зараз більшість продукції поширюється саме всередині нашої країни.
Ми запустили програму Esper for Ukraine. У її межах біонічний протез руки можуть отримати люди, які втратили свої кінцівки внаслідок російського вторгнення: цивільні, військові, зокрема й іноземці, які захищали нашу країну.
Щоб отримати протез, потрібно заповнити форму на сайті Esper. Відтак наша колега зв’язується з людиною, з’ясовує обставини травми, ступінь реабілітації та чи підходить їй наш протез.
Від подання заявки до отримання протеза в середньому минає два місяці. Все залежить від того, наскільки реабілітована людина, чи маємо ми зараз донорські кошти для покриття собівартості, чи є всі необхідні компоненти та наскільки завантажені протезисти. За сприятливих обставин процес займе всього три-чотири тижні.
На жаль, бувають і складніші випадки, коли в людини є більш пріоритетні супутні поранення. Наприклад, у разі ураження очей першочергово рятують зір, а тоді переходять до протезування кінцівки.
Наразі з літа 2022 заявку подали близько 600 осіб, з них протези безплатно отримали 112 постраждалих від війни та близько 15 цивільних, які втратили кінцівку за інших обставин. Решта кандидатів очікують, завершують лікування або відновлюють інші частини тіла. Загалом за місяць ми виробляємо до 40 протезів.
Команда розробки Esper
Esper Bionics має офіси у трьох країнах світу: США, Німеччині та Україні. У нас працює 50 фахівців, і близько 90% з них — це інженери. Решта — бухгалтери, менеджери, HR. Якщо перелічити всі напрями роботи, то у нас є команда serial manufacturing, тестування, збірки R&D-деталей, механічної обробки, так звана molding team, команда прототипування, конструкторів, мобільних розробників, software і hardware, QA та QC.
Ми розширюємося, адже зараз працюємо над іншими продуктами, окрім Esper Hand. Їх анонсувати я поки що не буду. Шукаємо людей на виробничі посади, як-от працівників на верстат з ЧПУ, спеціалістів з механічної обробки, збірки й тестування. Також маємо відкриті ІТ-посади:
Окрім українських фахівців, ми залучаємо Senior-розробників із західних країн. Про технології, з якими працює hardware-команда, я розповісти не можу. А якщо говорити про software stack, то він у нас доволі простий — це C, Python, ABC, Jenkins та Bitbucket.
З перших днів роботи над біонічною кистю ми паралельно створюємо мобільний застосунок Esper Hand. Він дає можливість доналаштувати протез без відвідин фахівця, кастомізувати керування тощо.
Якщо говорити про розвиток компанії, то рухаємося в бік wearable devices. Віримо, що впродовж найближчих
Ситуація на ринку протезування України
Найбільшою проблемою на ринку протезування в Україні є те, що попит перевищує його можливості. Нам бракує спеціалістів: протезистів-ортезистів, техніків, лікарів ФРМ (фізичної та реабілітаційної медицини) й ерготерапевтів для якісної реабілітації.
Потроху це змінюється, відкриваються нові реабілітаційні центри, з’являються ініціативи, які підвищують кваліфікацію протезистів. Ми в Esper також проводимо курси для протезистів щодо роботи з біонічними кистями на прикладі нашої Esper Hand. Ми їх сертифікуємо і в такий спосіб збільшуємо кількість фахівців, які можуть установлювати біонічні протези.
З дрібніших проблем — законодавство, яке не встигає за новими технологіями. Наприклад, лише нещодавно з’явилася постанова уряду про те, що до Дія City можуть долучатися компанії, які створюють біонічні протези.
На мою думку, можливість бути в Дія City для виробників біонічних протезів — це першочергово про справедливість. Адже наш продукт — це поєднання хардверу, фірмвару та софту.
Ми справжня продуктова IT-компанія
Я вважаю, що дивно не мати змоги долучитися до Дія City, коли ви розробили та серійно виготовляєте й продаєте за кордон один з найтехнологічніших хардверних продуктів у країні.
Також нам бракує фізичної присутності в Україні компаній, що виготовляють протези. Протези інших виробників потрібно відправляти за кордон на сервіс, і цей процес може затягнутися на місяці.
Ще одна проблема — в бюрократизації нашої державної системи гарантії, яка забезпечує українців протезами. Базові протези надають усім українцям, які цього потребують. Але протези підвищеної функціональності (спортивні та біонічні) можуть отримати лише люди, які стримували агресора. І їм доводиться пережити багато паперової тяганини, щоб спробувати отримати такі протези державним коштом.
Усередині нашої компанії труднощі виникають через те, що ми інхаус-виробництво, і вся робота відбувається офлайн, в офісі. Тож ми стикаємося з типовими для українського бізнесу проблемами: вимкненням електроенергії, браком кадрів та затягуванням процесу бронювання ключових співробітників.
Ми не роздуваємо штат, тому і частка ключових співробітників, яких потрібно бронювати, завжди перевищує 50%. Деякі наші колеги вже мобілізувалися, зокрема спеціалісти з унікальним досвідом. З ними підтримуємо зв’язок, допомагаємо за потреби й чекаємо назад, щоб продовжити разом створювати продукти, які покращують життя людей.
Superhumans
Ольга Руднєва, керівниця Superhumans Centre
Superhumans — благодійна організація. Ми надаємо безплатні послуги людям, які втратили кінцівки внаслідок війни: це і військові, і цивільні, включно з дітьми. Працюємо за кошти донорів, яких шукаємо по різних країнах світу, державного фінансування не отримуємо.
З пацієнтом ми працюємо як команда і надаємо йому повні послуги. Передусім дбаємо про психологічну підтримку, адже людина має бути готовою до змін у тілі, уже потім — протезування, реабілітація і соціальна реінтеграція. У команді є й хірург, оскільки буває таке, що пацієнту потрібна реампутація.
Зазвичай ми беремо пацієнта на протезування та реабілітацію через два-три місяці після ампутації. Але трапляється, що людина потребує медичної допомоги на шляху до протезування — у такому разі можемо взяти пацієнта раніше.
Протези від партнерів Superhumans та власні технології
Наші протези — це механічні нижні кінцівки, електронні коліна, механічні та міоелектричні руки. Особливість центру Superhumans у тому, що ми маємо склад з асортиментом компонентів. Тобто протезист може сконструювати максимально зручний для пацієнта протез. Наприклад, запропонувати йому інший вид стопи — залежно від індивідуальних потреб. Ми не замовляємо компоненти під кожного пацієнта, а збираємо протез із наявних. І він може бути готовий за два-три дні.
Superhumans співпрацює з кількома виробниками. Це Ottobock — найбільший світовий постачальник, у нього ми переважно замовляємо нижні кінцівки й трішки верхніх. Також купуємо компоненти Ossur — лайнери, стопи. А ще співпрацюємо з американською компанією Fillauer. Віднедавна ставимо протези Zeus, зрідка це може бути також TASKA, але цей протез дуже дорогий.
Почали співпрацювати з компанією Esper Bionics. Нещодавно наша цивільна пацієнтка отримала біонічну руку від них — за її допомогою вона змогла сама приготувати кекси, увімкнути кухонний комбайн. А ще в нас є фахівець, який випробовує протези та спілкується з пацієнтами. У нього складна висока ампутація, тож рука потрібна потужна. Він постійно дає зворотний зв’язок Esper, і вони терпляче вносять корективи. Зараз ми цілком задоволені якістю їхніх біонічних рук.
На жаль, Esper не може повністю задовольнити потреби українського ринку у верхніх кінцівках через невелику потужність виробництва. Але зручно, що вони в Україні: якщо потрібно полагодити протез, відправляємо їм — і пацієнт за два дні отримує руку назад. Ми намагалися співпрацювати з британським виробником, але це було неможливо. Коли траплялася якась несправність, пацієнт міг чекати на свій протез два місяці.
Ми продовжуємо досліджувати ринок та шукати компанії, з якими зможемо надалі співпрацювати
Але намагаємося бути обережними зі стартапами, адже не знаємо, чи будуть вони існувати через кілька років. А для нас важливо, щоб пацієнт отримав у майбутньому необхідну допомогу, якщо буде потрібно полагодити протез.
У нашому центрі є 3D-лабораторія. Один принтер у ній друкує гільзи, а ще два принтери — анатомічні моделі для хірургічних операцій. Також наша лабораторія здатна виготовити асистивні компоненти для пацієнтів та відділу ерготерапії. Тобто пацієнт може попросити встановити якесь додаткове кріплення, наприклад, щоб було легше підрізати нігті чи тримати милицю. Також друкуємо ортези, кастомізовані під кожного пацієнта. Спільно з партнерами ми розвиваємо лабораторію, плануємо виготовляти частинки для протезів.
Планів щодо власного виробництва протезів поки що не будуємо. Наша мета на перші три роки — покращувати якість наявних послуг. R&D як ціль стоїть у нас на третій рік існування проєкту.
Нині у Львові діє наш центр протезування й реабілітації, облаштований коштом донорів. Окрім того, будуємо центри в Одесі та Дніпрі. Всі установи розташовуються в орендованих приміщеннях, і коли строк скінчиться, ми передамо центри з усіма технологіями державі.
Як отримати безплатний протез
Щоб потрапити до нас на протезування, потрібно заповнити анкету на сайті Superhumans. Протягом трьох днів наш колцентр виходить на зв’язок: з’ясовуємо, на якому етапі лікування чи відновлення перебуває пацієнт, його побутові потреби та цілі. А під час огляду оцінюємо його стан.
Відмовити в протезуванні можемо лише з однієї причини — якщо пацієнт наркозалежний. Звісно, ми враховуємо, що на результат тесту можуть впливати ліки. Але якщо це справді залежність, то ми даємо людині два-три місяці, а потім знову проводимо тест.
На сьогодні ми запротезували та виписали 578 осіб, ще 605 — очікують на протезування
Якщо говорити про тривалість процесу, то найдовше чекати на протези доводиться людям, які втратили верхні кінцівки. Іноді це може бути навіть рік чи півтора. Ця проблема актуальна для України загалом: у нас дуже мало протезистів, які працюють з руками. Адже до війни люди частіше потребували протезів нижніх кінцівок, оскільки могли втратити їх не лише у зв’язку з травмою, а й через діабет або серцево-судинні захворювання.
Для нас пріоритет — протезування подвійної чи потрійної ампутації, коли пацієнт сильно втрачає мобільність. Черга в нас не лінійна, але ми тримаємо баланс і беремо пацієнтів різної складності.
Є пацієнти, які з нами по пів року, котрим додатково потрібна допомога наших хірургів. А бувають легкі випадки, коли людина втратила ногу нижче коліна або руку нижче ліктя, — тоді вона затримується в нашому центрі лише на два-три тижні.
Труднощі у сфері протезування
Серед труднощів у протезуванні в Україні — відсутність контролю якості, і тому ми створили для цього спеціальний відділ. Нам довелося замінити 133 протези, які поставили пацієнтам на інших підприємствах. Ми говоримо про це, і Міністерство соціальної політики нас чує та шукає рішення.
Буває також, що пацієнт приїжджає з-за кордону з дуже хорошим протезом, але не вміє з ним ходити, бо не було реабілітації або необхідної психологічної підтримки. І ми навчаємо людину рухатися з цим протезом. Такі моменти дратують. Це подвійне використання грошей: ми повторно витрачаємо донорські кошти, щоб виправити ситуацію.
Одна жінка повернулася з Норвегії після дев’яти місяців протезування і реабілітації, проте приїхала до нас на колісному кріслі. Через страх утратити баланс вона не змогла ходити. Утім, їй вистачило двох зустрічей з психологом, щоб побороти проблему.
Ситуація на ринку протезування
Описати ситуацію на ринку протезування можна так: зараз не ми навчаємося в іноземних колег, а їм є що у нас перейняти. Адже такої кількості надскладних випадків, як нині в Україні, не було в жодній країні світу. На це впливає специфіка війни та неможливість швидко евакуювати поранених, і за таких важких обставин ми навчаємося.
Також у нас офіційно з’явився фах протезиста, у Львівській політехніці спеціалісти зможуть уже отримувати дипломи. Бо раніше це було ремесло, яке люди опановували самостійно.
Зараз важливо навчити більшу кількість фахівців працювати зі складними компонентами. Адже, наприклад, дуже мало українських протезистів уміють встановлювати електронний вузол.
Allbionics
Ніка Кудрицька, Chief Operating Officer
Allbionics — стартап, який сьогодні перебуває на етапі розвитку. Ми співпрацюємо з благодійними організаціями й приватними спонсорами. А також завершуємо підготовку інфраструктури для того, щоб наші протези можна було встановлювати за державними програмами: Мінсоцполітики, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю тощо.
Особливості протезів Allbionics та технології
Ми розробляємо біонічні протези передпліччя з долонями стандартних розмірів: S, M і L. Від аналогів на ринку нас відрізняє куксоприймач. Щоб його виготовити, ми робимо 3D-сканування кінцівки в трьох положеннях замість стандартного зліпка з гіпсу.
На основі цього віртуального молду наш моделіст формує куксоприймач, ми його друкуємо на 3D-принтері та приміряємо на кандидата. І за результатами цієї примірки бачимо, чи досягли ідеальної посадки.
Наш куксоприймач не прилипає до руки, а фіксується за кісточки ліктя та регулюється. Це зручно, адже людина може поправити його за потреби, наприклад, коли кінцівка набрякла.
Корпус протеза повністю друкований, виготовлений з пластику. Він має п’ять стандартних для біонічного протеза хватів та працює від м’язового імпульсу. Ми хочемо вдосконалити цей процес, щоб хват був адаптивним і його можна було зупинити на будь-якому місці.
Програмне забезпечення для нас створюють партнери — йдеться про Back-end та мобільну розробку. Наприклад, спільно з GlobalLogic ми працюємо над застосунком, який дозволить навчатися та тренуватися з протезом тим користувачам, що не мають можливості пройти повну реабілітацію з ерготерапевтами та фізичними терапевтами. Це буде зручно для військових, які після протезування повернулися до служби.
Наші внутрішні спеціалісти — це hardware-команда, яка займається збіркою протеза, а також software-команда, яка взаємодіє з хардверниками на етапі проєктування, інтеграції та тестування біонічної руки.
Якщо говорити про розширення, то ми шукаємо фахівців для 3D-моделювання куксоприймачів. Для нас важливо, щоб ця людина вміла працювати з матеріалами та знала їхні особливості. А також мала гарну просторову уяву, адже після 3D-сканування кінцівки потрібно оцінити індивідуальні особливості кожного кандидата, щоб створити для нього зручний куксоприймач.
Як отримати безплатний протез
Ініціювати заявку на отримання безплатного протеза можна на нашому сайті. Після отримання такого запиту ми спілкуємося з кандидатом. Зокрема, перевіряємо ймовірність фізичних протипоказань для користування нашим протезом: на якому рівні відбулася ампутація, чи немає запалення — усе це перевіряє лікар. Окрім того, для нас важлива психологічна готовність людини до протезування. Для цього ми просимо висновок з медичної установи, а за потреби допомагаємо знайти фахівця, який надасть цей висновок.
Ми протезуємо як військових, так і цивільних. Це мають бути дорослі люди або підлітки, які вже припинили свій активний ріст. Протези можуть отримати всі, хто цього потребує, — не лише постраждалі від війни. Наразі ми встановили протези двом цивільним, які дістали ампутацію не через бойові дії.
На сьогодні усі кандидати протезувалися в нас безплатно: ми шукаємо фінансування через благодійні організації або краудфандинг.
Запити на протезування ми стали приймати на початку 2023 року й відтоді отримали 158 заявок від кандидатів
Наші протези носить уже 10 користувачів, ще четверо — у процесі встановлення. Ми виготовляємо саме протез передпліччя: він не підійде людям з високою ампутацією та тим, хто зберіг зап’ястний суглоб. Але, звісно, це лише початок нашої роботи. Потреба на ринку зараз величезна, і кандидатів на протезування досить багато.
Труднощі на ринку протезування
Одна з найбільших проблем загалом у світі — це завищені очікування до можливостей протезування. Цьому посприяло кіно, ігрова індустрія, соцмережі з дуже рафінованим контентом. І багато кандидатів думають, що протез поверне їм утрачену кінцівку. Звісно, всі виробники цього прагнуть, і хтось має можливості та фінансування, щоб досягати прогресу швидше. Але поки що реальність зовсім інша.
Навіть якщо людина має дуже крутий протез, усе залежить від її наполегливості та готовності тренуватись. І це впливає на пристосування у побуті: чи зможе вона сама відчиняти двері, одягатися, брати щось до рук.
Конкретно ми натрапляли на бюрократичні труднощі. Наприклад, коли сертифікували наше передпліччя в липні 2023 року, то поняття «біонічний протез» в українському законодавстві не було. Тож нам довелося вигадувати назву, щоб йому не суперечити. Зараз у Держлікслужбі з’явилась офіційна назва: протез передпліччя з зовнішнім джерелом енергії й активним керуванням пальців міосигналом.
Також в умовах війни є проблеми з логістикою. Наприклад, ми встановлюємо в протезі троси, які купуємо у США. І щоб замовити невеличку коробку цього троса, потрібно зібрати стос паперів. На щастя, компонентів з-за кордону зовсім небагато, інакше це б дуже ускладнило процес.
Проте я помічаю, що ринок протезування в Україні розвивається, і можливість отримати біонічні протези державним коштом — тому доказ. До нас також заходять іноземні виробники. І в них варто повчитися, зокрема, як систематизувати бізнес-процеси та як взаємодіяти з кандидатами на протезування. Щоб супроводжувати людину на всьому шляху: від утрати кінцівки до майбутнього обслуговування протеза.
Плани на розвиток
Ми плануємо згодом перейти на EMG-датчики, які будуть реагувати на електромагнітний імпульс, що знімається прямо зі шкіри. Завдяки цьому ми зможемо визначати силу імпульсу й давати відповідний сигнал протезу — наскільки сильно він має стискатися.
Також ми хочемо посилити корпус: зробити його більш міцним та стійким до ударів. Водночас перед нами стоїть складне завдання — зберегти вагу протеза, а це на сьогодні
Ще одна наша ціль — виготовляти протези вище ліктя, на які в Україні великий попит. Звісно, для цього потрібні складніші напрацювання, щоб керувати додатковим суглобом, передавати імпульси від плеча до пальців. Але ми готові рухатися в цей бік.
А в майбутньому хотілося б запровадити machine learning, щоб протез підлаштовувався під патерни використання конкретного користувача.
