Загинув військовий і розробник з MobiDev Дмитро Барабаш. Колеги діляться спогадами про героя

В ІТ-компанії MobiDev повідомили про трагічну загибель JavaScript-розробника Дмитра Барабаша. Він мобілізувався у серпні 2023 року, загинув від удару авіабомби на Сумському напрямку. У Дмитра залишилися дружина і син.

«Діма працював з нами понад десять років. Згадуємо його як надійну й серйозну людину, яка дивилася на світ з усмішкою, шукала позитив у всьому. Ми будемо пам’ятати Діму із вдячністю за його сміливість та звитягу. І за те, що у критичний момент він став на захист країни», — написали в компанії.

Колеги з MobiDev поділилися спогадами про Дмитра. Також вони збирають фінансову допомогу для його родини. Картка: 5168 7573 8885 6025 (Пензева Тамара Юріївна).

Ірина Комарова, Middle QA Engineer:

«Мені пощастило працювати з Дімою у чернівецькому офісі. Завжди усміхнений, він приходив до офісу рано, зустрічав колег із позитивом. У мене всі спогади про нього світлі й позитивні, він ніби транслював ідею: „‎Агов, життя продовжується! Від твого кислого обличчя нікому краще не стане, усміхнись!“

У Діми в арсеналі завжди була купа цікавих історій для обговорення з колегами. От до мене він часто приходив потеревенити у перерві між робочими задачами. У нього було тяжіння до пізнання іншої людини, її поглядів на важливі речі, факторів, які це сформували. Чесний, щирий, відкритий, живий — він не засуджував інакшість та несхожість.

Що цікаво, пам’ятаю його голос лише українською. Діма був одним із тих, хто надихнув мене перейти на мову. Згадую його жвавим, рухливим, з добре налаштованим work-life balance — я дивилась на нього і думала, що хотіла б бути такою ж активною та життєрадісною через 10-20-30 років. Ще він захоплювався покером, навіть уявляв, що то буде його робота для задоволення після айтішної пенсії, але....

Пам’ятатиму Діму як приклад людяності, рішучості, із його гаслом „‎‎шукай добре і позитивне у будь-якій ситуації“, вмінням приймати себе у будь-якому стані, легким ставленням до викликів».

Микола Рибалко, AI Engineer:

«Ми з Дімою часто спілкувались перед тим, як його мобілізували. Казав, що якщо призвуть — піде без вагань. Так і зробив. Діма постійно розповідав про сина під час обідніх перерв — це була улюблена тема.

Ще ми багато спілкувалися про війну, він переживав за наших військових, болісно сприймав вбивства наших полонених і трагедії у війську. Комунікабельний, веселий, дивився на майбутнє з позитивом і вірою у краще — таким він залишиться у моїй пам’яті».

Катерина Соломатіна, Office Manager Supervisor:

«Він дуже любив сина, піклувався про малого, часто про нього розповідав та щиро вболівав за його майбутнє. Діма був дуже патріотичною людиною, вболівав усім серцем за ситуацію в Україні та світі, тому без вагань приєднався до ЗСУ. Я буду пам’ятати його рішучість та хоробрість у бажанні захистити свою землю».

Людмила Лисенко, Senior JavaScript Developer:

«Я пам’ятатиму Дімину доброту, позитив та оптимізм, його усміхнене „‎‎у мене все добре“ у відповідь на „‎‎як ти“. Пам’ятатиму, як сильно він любив свою сім’ю, як розповідав про неї і як пишався».

Олексій Білецький, Senior Mobile JS Developer:

«Мабуть, я був одним з тих Діминих колег, хто останнім наживо спілкувався з ним перед його вступом до лав ЗСУ. Ми не були дуже близькими друзями, але підтримували звʼязок. Коли я дізнався, що Діма буде служити, то одразу зателефонував і почув, що його служба почалася з навчання у Львівській академії сухопутних військ на командира танкового взводу.

Наприкінці його навчання ми зустрілись у Львові. Я помітив, що попри кардинальну зміну свого життя і деякі складнощі Діма був позитивно налаштований на майбутнє. Він із задоволенням розповідав про успіхи свого сина та пасинка в новій країні (через повномасштабне вторгнення родина евакуювалась до Англії), згадував приємні моменти навчання військової справи та мріяв про те, як може допомогти покращити життя всієї країни після закінчення війни.

Я запам’ятаю Діму як чуйного колегу: в один із перших своїх днів на комерційному проєкті я зайшов в кімнату з незнайомими людьми, щось запитав. І Діма був першим, хто почав мені відповідати. Я згадуватиму наші розмови про сімейне життя та виховання дітей».

Команда DOU висловлює щирі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять!

Похожие статьи:
Мене звати Станіслав Феденко, я здобув ступінь магістра у Китайській Народній Республіці у 2018-му році, а з 2019-го працюю там...
Офіційний акаунт серіалу «Вікінги: Вальгалла» презентував деяких героїв майбутнього сезону. Зокрема київського князя...
Львів’янка Марія Панютіна переїхала до Кремнієвої долини разом із чоловіком у 2012 році. Після роботи у GlobalLogic...
[Путь стажера — новая ежемесячная рубрика, в которой начинающие IT-специалисты делятся своим опытом...
Ірина Ховряк навчається в американському Haverford College за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Влітку...
Яндекс.Метрика