Уточнення даних до 16 липня. Що варто зробити і яка відповідальність за порушення
До 16 липня включно всі військовозобов’язані мають актуалізувати інформацію про себе. Зробити це можна через ТЦК та СП, ЦНАПи або застосунок «Резерв+».
Разом з юристом Іваном Щеглаковим розʼяснюємо, яку саме інформацію про себе потрібно надати, якою може бути відповідальність за ігнорування дедлайну, де і як оплачувати штрафи.
Яку саме інформацію має надати людина до 16 липня
Якщо військовозобовʼязаний уточнює дані через застосунок «Резерв+», то повинен зазначити свою актуальну адресу проживання, номер телефону та електронну скриньку (якщо вона є).
Таку ж інформацію можна подати через ЦНАП. Під час візиту варто мати з собою паспорт і ідентифікаційний код (юристи радять захопити документи й у паперовому вигляді).
Після процедури в ЦНАПі людина отримує витяг з Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг». Це підтверджує, що військовозобов’язаний виконав вимогу закону й актуалізував дані. Також за заявою у ЦНАПі можуть видати електронний військово-обліковий документ.
Якщо людина уточнює дані через ТЦК та СП, то варто взяти з собою паспорт, ідентифікаційний код і військово-обліковий документ (ВОД).
«Якщо дані оновлює чоловік, який втратив військово-обліковий документ, або чоловік, який після 25 років досі має приписне, то йому треба буде пройти ВЛК і отримати новий ВОД.
Якщо у чоловіка все гаразд з військово-обліковими даними і він бажає отримати відстрочку, то для цієї процедури проходити ВЛК не потрібно», — коментує юрист.
Додамо, що обовʼязок повідомляти ТЦК про зміну своїх персональних даних (прізвища, сімейного стану, адреси, стану здоровʼя тощо) був і раніше, перелік прописаний у ст. 7 закону про функціонування реєстру «Оберіг».
Окрім того, людину можуть попросити уточнити дані в ТЦК та СП, якщо під час оновлення даних стане зрозуміло, що в реєстрі «Оберіг» бракує інформації про неї. Зокрема, у «Резерв+» є статус «Потребує уточнення». Він означає, що військовозобов’язаний є в реєстрі, але не закріплений за жодним ТЦК.
Що буде, якщо вчасно не уточнити дані
Згідно з чинними нормами, неуточнення даних є адміністративним правопорушенням. Покаранням за нього може бути штраф від 17 000 до 25 500 грн.
Водночас ТЦК та СП, схоже, не штрафуватиме тих громадян, які не уточнили свої дані, але інформацію про яких можна отримати з інших державних реєстрів.
Зокрема, у примітці до ст. 210 КУпАП про порушення військового обліку зазначено: «Положення статей 210,
Таку ж позицію озвучила заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко в інтервʼю для Армія TV. За її словами, штраф можуть отримати лише ті громадяни, які ухиляються від військового обліку і про яких не підтягує жодної інформації з інших реєстрів.
«На кожен штраф має бути складена окрема постанова про адміністративне правопорушення. Однак у держави немає ресурсу й необхідного штату людей, щоб одночасно оштрафувати декілька мільйонів чоловіків», — додає юрист.
ТЦК та СП під час перевірки документів військовозобов’язаного на вулиці може попросити пред’явити військово-обліковий документ, а також за допомогою технічних засобів переглянути, чи є інформація про людину в реєстрі «Оберіг» (поки що онлайн-доступу через планшет до реєстру в працівників ТЦК немає, ця функціональність з’явиться у майбутньому).
Крім того, ТЦК може звернутися до поліції для адміністративного затримання людини, яка упродовж 60 днів не уточнила свої дані (адже це один з мобілізаційних обовʼязків).
Детальніше про штрафи і як їх оплачувати
Постанову про накладення штрафу складає ТЦК та СП, документ має підписати керівник територіального центру (ст. 235 КУпАП).
Далі передбачено такий механізм (теж прописаний у КУпАП):
- упродовж трьох днів з дня винесення постанови її копію мають вручити або надіслати людині, яку притягують до адміністративної відповідальності;
- для надсилання можуть використати адресу, яка зазначена в демографічному або іншому реєстрі;
- згідно із законом, постанову мають або надіслати поштою, або вручити особисто (надсилання постанови на електронну скриньку не є належним способом її вручення);
- упродовж 10 днів з дня винесення постанови її можна оскаржити — в обласному ТЦК та СП або через суд. Після цього терміну постанова набирає чинності (якщо оскарження не було). Також якщо людина упродовж 10 днів не отримала копію постанови, то це може бути підставою для поновлення строку на оскарження;
- штраф необхідно сплатити упродовж 15 днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанова оскаржувалась і суд її не скасував, то упродовж 15 днів з дня залишення скарги без задоволення;
- оплатити штраф можна у банківських відділеннях або через онлайн-банкінг за реквізитами, що вказані у копії постанови.
Нещодавно в сервісі «Опендатабота» з’явився платний інструмент, який дає змогу перевірити, чи є виконавче провадження за штрафом ТЦК. Для цього треба ввести своє ПІБ і дату народження. Інформація підтягується з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
До слова, майже 12 тисяч штрафів за порушення військового обліку від ТЦК передано до виконавчої служби від початку року.
Яке покарання, якщо штраф не оплатити
Після закінчення терміну оплати постанова підлягає примусовому виконанню. Тобто якщо людина штраф не сплатила, то постанову надсилають до Державної виконавчої служби і державний виконавець у примусовому порядку стягує кошти.
«Мабуть, дехто мав ситуацію, коли банківський рахунок блокували через те, що людина не сплатила штраф за порушення ПДР. Стягнення штрафів від ТЦК відбуватиметься за схожою процедурою», — пояснює Іван Щеглаков.
Механізм стягнення коштів може бути таким:
- працівник Державної виконавчої служби відкриває провадження та дізнається у банків, чи є банківські рахунки у правопорушника;
- після отриманих відповідей він виносить постанову про арешт рахунків боржника і надсилає її до банків, де правопорушник має рахунки;
- працівник Держвиконслужби може самостійно скласти платіжне доручення та надіслати його до банку;
- банк списує кошти з банківського рахунку (після повної оплати штрафу арешт з рахунків знімається, а виконавче провадження завершується).
Стягнення майна — це вже крайня міра виконавчого провадження, додає юрист. Її застосовують лише якщо боржник самостійно не сплатив штраф, а на його банківських рахунках немає коштів для стягнення в примусовому порядку.
Механізм стягнення майна
Також можуть арештувати майно боржника та виставити його на публічні торги (електронний аукціон) через підприємство «Сетам».
Після продажу частина коштів йде на оплату штрафу та компенсацію витрат виконавчого провадження, решту повертають боржнику. У законі прописано, яке майно стягувати заборонено.
Сплата штрафу не звільняє від виконання мобілізаційного обовʼязку. Також у законі прописано, що ТЦК може звернутися до поліції для адміністративного затримання людини, яка упродовж 60 днів не уточнила свої дані.
Якщо людину не змогли розшукати й затримати, то ТЦК та СП надсилає на адресу її проживання вимогу про виконання обов’язку. Якщо не виконати вимогу, територіальний центр має право звернутися до суду із позовною заявою про обмеження права керування транспортним засобом.
Чи можуть надіслати повістку після уточнення даних
Після оновлення даних ТЦК та СП можуть надіслати повістку поштою на ту адресу, яку вказала людина.
«У постанові Кабміну вказано „може бути надіслана“. Це означає, що надсилання повістки — не 100% сценарій розвитку подій», — коментує юрист.
Після 16 липня повістку зможуть надсилати поштою. Вона вважатиметься врученою, навіть якщо адресат її не забере, це прописано в постанові Кабміну № 560. На засіданні 9 липня Кабмін упорядкував централізований друк і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою.
«Законодавством не встановлено черг або критеріїв щодо того, кому повістки будуть надсилати передусім. Імовірно, будуть керуватися критеріями віку чи затребуваними військово-обліковими спеціальностями. Це або закрита інформація з обмеженим доступом, або ж адресатів обиратимуть на власний розсуд представники ТЦК», — зазначає Іван Щеглаков.
Про використання QR-коду в «Резерв+»
18 червня у «Резерв+» став доступним електронний військово-обліковий документ (ВОД) з QR-кодом. Він має таку ж юридичну силу, як паперовий.
Водночас після оновлення даних через застосунок юрист радить роздрукувати електронний ВОД і носити його з собою. Це допоможе уникнути ситуації, коли, наприклад, телефон розрядився або завис і людина не може показати QR-код представникам ТЦК. Адже тепер закон зобовʼязує завжди мати з собою військово-обліковий документ і предʼявляти його на вимогу уповноважених осіб.
