«Ми вийшли в національний бета-тест». Міноборони — про те, хто розробляв Резерв+ і хто першим може отримати в ньому відстрочку
На сьогодні 2 477 178 людей уточнили свої дані через «Резерв+», повідомили DOU в Міноборони. 18 червня у застосунку з’явився електронний військово-обліковий документ і можливість виправляти деякі дані онлайн, а нещодавно став показуватися актуальний статус бронювання.
Ми зібрали питання, які обговорюють на DOU, і поставили їх Катерині Черногоренко, заступниці міністра оборони з питань цифровізації. Чому міністерство до розробки залучило підрядника, скільки розробників над ним працювало, через що виникає більшість проблем у «Резерв+», хто отримає першим можливість оформити відстрочку через застосунок — у матеріалі.
1️⃣ МО звернулося до підрядника для розробки застосунку. Чому ухвалили таке рішення і чи можете назвати того, хто розробляв застосунок?
Нам потрібно було реалізувати проєкт у дуже короткий строк, тому ми розуміли, що це може зробити тільки команда з досвідом у розробці державних сервісів. Це звична практика — адже ми не могли допустити, щоб тисячі людей і далі стояли в чергах, щоб оновити інформацію про себе.
За створення «Резерв+» відповідала громадська організація «Офіс ефективного регулювання» BRDO, яка має досвід у створенні Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Реєстру товарів подвійного призначення, Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), Цифрової екосистеми для підзвітного управління відновленням (DREAM).
Субпідрядників ми не називаємо на їхнє прохання з безпекових міркувань.
2️⃣ А що саме розробляли підрядники? А що — команда МО? Хто адмініструє і підтримує роботу застосунку?
Зовнішні підрядники безпосередньо писали код. Усе, що стосувалося договірних відносин, юридичних питань, легалізації системи, відпрацювання технічних вимог, бізнес-аналізу, технічних завдань, функціональних і попередніх випробувань, дослідної експлуатації — це робилося всередині.
Розробка коду в державних структурах — це лише один з треків. Є купа інших аспектів, які держава повинна вирішувати і які не робляться на ринку. Тому для державних проєктів потрібно більше ресурсів, ніж для ринкових.
Але зауважимо що вихідний код застосунку є у Міністерства оборони, ми є його власником. Тобто розробник не може самостійно без міністерства змінювати вихідний код.
3️⃣ Чи можете розповісти, скільки людей на стороні підрядника працює над застосунком і фахівці яких ІТ-спеціалізацій?
З боку підрядників працює до 10 розробників. У команді міністерства над «Резерв+» працюють Product Owners, Project Managers, Business analysts, сисадміни, девопси, архітектори та інші менеджери.
4️⃣ Якщо застосунок розробляли на донорські кошти, що це означає? Чи накладаються у такому разі додаткові зобов’язання/обмеження?
Відповідно до пояснень НАЗК, державні установи мають право отримувати благодійну допомогу, зокрема для підтримки обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.
Ця модель застосовується і в розробці програмного забезпечення, яка фінансується через договори міжнародної технічної допомоги. Це поширена практика.
5️⃣ Електронний військово-обліковий документ у Резерв+ — це і військовий квиток, і приписне?
Наразі є лише ВОД (військово-обліковий документ), який видається на паперовому бланку, тоді як Резерв+ є його електронною версією — ЕВОД.
6️⃣ Для яких категорій можна буде продовжити автоматично відстрочку через «Резерв+»? (Умовно, для студентів/аспірантів, для тих, хто має трьох дітей?) Чи це буде формування електронної заяви на продовження відстрочки через застосунок (або в якомусь іншому вигляді?). І коли приблизно очікувати на цю функціональність?
Це питання більше стосується нормативно-правового регулювання, ніж технічних аспектів. Наразі процедури подачі заявок на отримання відстрочки встановлені відповідними підзаконними актами.
Якщо вдасться внести зміни до нормативної бази, команда «Резерв+» готова оперативно цифровізувати ці процеси, оскільки необхідні взаємодії з іншими реєстрами вже реалізовані або перебувають у процесі реалізації.
Першими можливість подовжити відстрочку, найімовірніше, отримають студенти та батьки трьох дітей, з огляду на наші можливості цифровізації.
7️⃣ Користувачі іноді зауважують, що із застосунком виникають проблеми, коли викочується оновлення. Якщо база користувачів буде лише зростати, чи є план, як витримувати навантаження?
Ми робимо так, щоб застосунок витримував різне навантаження. Враховуємо досвід релізу, коли у нас було 8000 заявок з частотою обробки кожні три секунди. Нині ми не прогнозуємо подібних навантажень, і вже друге оновлення з військово-обліковими документами показало, що стабільність застосунку була вищою.
Більшість проблем з «Резерв+» виникають не через високе навантаження, а через помилки, які сталися ще на етапі перенесення даних з паперових носіїв у реєстр. Ми намагаємось виправити такі помилки якомога швидше і саме тому запустили функцію «Виправити дані онлайн».
8️⃣ Як можна звʼязатися з техпідтримкою, якщо застосунок не працює за кордоном? Як оновити дані без українського банку?
Застосунок працює за кордоном, і вже майже 34 тисячі громадян у 176 країнах оновили свої дані, включаючи навіть Антарктику. Для оновлення даних справді потрібен Bank ID, оскільки це найбільш зручний і безпечний інструмент для верифікації інформації. Особливо враховуючи, що така авторизація безпечно надає доступ до номеру та імейлу. Попри це, наша команда активно шукає додаткові варіанти авторизації.
9️⃣ Якщо один раз зареєструвався в застосунку, але за якийсь час застосунок знову просить зареєструватись, чи виправлять цей баг і коли?
Якщо користувач не заходить до «Резерв+» впродовж тижня, застосунок автоматично розлогує його з міркувань безпеки. Тому це не баг, а фіча задля вашої безпеки.
Похожие статьи:
Продолжая серию «ООП — это просто», на этот раз я попытаюсь рассказать о принципе подстановки Барбары Лисков (Liskov substitution principle, далее...
У новому випуску DOU News — новинного дайджесту, в якому ми розповідаємо про головні новини в світі IT, — говоримо про те, чи може ChatGPT...
