Схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року. Вона передбачає збільшення податків для ФОПів і може зачепити спецрежим Дія City

Кабінет міністрів ухвалив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, цей документ має стати дороговказом для податкової і митної реформ на шляху України до повноцінної інтеграції в Європейський Союз.

Стратегія передбачає заборону спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, підвищення податків для ФОПів, обʼєднання другої і третьої груп. Також є окремий розділ (4.3.3), в якому пропонують переглянути режими інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг з податку на прибуток. До таких режимів, зокрема, належить правовий простір Дія City.

«Наявність пільгових режимів має бути одним із вирішальних факторів, які впливають на рішення інвесторів щодо здійснення інвестицій в обсягах та за напрямками, визначеними законом. Інакше їх збереження вважатиметься надлишковим і буде призводити лише до зменшення бюджетних надходжень та збільшення витрат на податкове адміністрування», — йдеться в документі.

У проєктному офісі Дія City на запит DOU відповіли, що аналізують документ і скоро поділяться своєю позицією.

«Поки що ми не знайшли у Національній стратегії доходів жодних аргументів чи розрахунків, що свідчать про неефективність Дія City. Щодо змін в умовах для ІТ-галузі в контексті Дія Сіty — поки не можемо повноцінно прокоментувати, адже у прогнозах мало конкретики. Додамо, що будемо відстоювати найкращі умови для ІТ-галузі», — прокоментували у Дія City.

А в Асоціації ІТ Ukraine також зазначили: «Ми ще вивчаємо документ, бачимо деякі ризики для розвитку всієї ІТ-екосистеми, а не тільки її елементів, але більш докладно розповімо після закінчення аналізу».

На Форумі DOU ІТ-спільнота зараз активно обговорює основні пункти стратегії та як вона вплине на оподаткування ФОПів.

Водночас Senior Economist Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зауважив, що Міністерство фінансів не провело на належному рівні комунікацію з суспільством щодо цього документу. У своєму попередньому дописі він наголосив, що анонсовані реформи будуть втілюватися у 2025-2027 роках і розʼяснив ключові нововведення.

"147 сторінок, багато цікавого. Нарешті уряд відважився взятися за спрощенку, щоб залишити її для тих, для кого вона задумувалася, і зменшити зловживання. Зміни запроваджуватимуться лише після переходу ДПС на роботу з деперсоніфікованими даними платників податків та розширення доступу до даних про залишки на банківських рахунках (в прив’язці до деперсоніфікації):

1. Скасування інституту реєстрації ФОПа. Статус буде отримуватися автоматично з відкриттям рахунку підприємця у банку. Всі доходи, отримані не на підприємницький рахунок, будуть оподатковуватися за ставкою для фізосіб (а там теж будуть зміни).

2. Ставку ЄП для юросіб третьої групи спрощенки протягом трьох років наблизять до 18%, після чого буде встановлена пряма заборона спрощенки для юросіб. Аналогічно зроблять для фермерських господарств на четвертій групі.

3. Другу і третю групи спрощенки для ФОПів об’єднають і введуть диференційовані ставки — від 3% для торгівлі до 17% для окремих послуг, і поступово ці ставки підійматимуть, щоб стимулювати перехід на загальну систему.

4. Для першої групи звузять перелік дозволених видів діяльності і переведуть з фіксованого ЄП на ставку від обороту.

5. Обов’язкові РРО для нової об’єднаної другої групи спрощенки.

6. Скасування винятків щодо документального підтвердження походження товарів в реалізації. Облік буде максимально спрощеним, але обов’язковим.

7. Поріг реєстрації ПДВ буде обов’язковим для всіх спрощенців, без права вибору.

Ще у 2021-му році на основі кількісного дослідження спрощенки ми випустили записку, де для зменшення зловживань ССО рекомендували обов’язкове ПДВ для торгівлі на спрощенці, переорієнтацію 1-2 груп на малий бізнес в конкретних видах діяльності і повну фіскалізацію 3-ї групи.

Кроки з Нацстратегії ширші та місцями жорсткіші, місцями диявол може бути в деталях (в першу чергу — в диференційованих ставках, порозі для ПДВ, а також податковому контролю через залишки на банківських рахунках), але в цілому — це кроки у правильному напрямку. До спрощенки, яка дає свободу і можливості зростання для справді малого бізнесу і перекриває кисень для схематозу, який викривлює конкурентне середовище в країні".

DOU також звернувся за коментарями до інших експертів із проханням розʼяснити, які зміни будуть для айтівців і компаній після запровадження стратегії. Ми доповнимо цей матеріал, як тільки їх отримаємо.

Похожие статьи:
Дорогие друзья,Во вторник 27го сентября киевский офис Ciklum в рамках Speakers’ Corner приглашает вас на встречу, посвященную программированию...
Компания Qualcomm обновила линейку своих чипсетов средней ценовой категории. Новые платформы появились в 600-й и 400-й сериях, при этом в...
Привет! Меня зовут Максим Мох, и я Project and Business Development Manager в Luxoft. В своей жизни каждый проходит этап «джуниорства» хотя бы...
Не так давно компания Huawei анонсировала смартфон Honor 7, а теперь готовит к выпуску его более крупный вариант. В результате...
Станом на 7 серпня в Україні є 700 ІТ-компаній, які отримали статус критично важливих для функціонування економіки...
Яндекс.Метрика