Про Резерв+, реєстр Оберіг, Дельту та інші ІТ-системи. Інтерв’ю з керівником управління інформаційних технологій МО
Олег Берестовий — айтівець і керівник управління інформаційних технологій Міністерства оборони. DOU раніше спілкувався з Олегом, коли він служив в артилерійській розвідці. А у грудні 2023 року він перейшов у МО і тепер разом з командою розробляє та удосконалює такі рішення, як «Резерв+», «Армія+», реєстр «Оберіг», система «Дельта» тощо.
Ми розпитали в Олега, як працює управління, як удосконалювали «Оберіг», яку функціональність у «Резерв+» додадуть наступною, що з безпекою даних і багато іншого.
«Навіщо вам той батальйон?» З розвідки — в Міноборони
— Олеже, влітку 2023-го ти служив у підрозділі артилерійської розвідки, який брав участь у контрнаступі. Які важливі події можеш згадати з того періоду і як ти перейшов у МО?
З того моменту наша рота виросла в батальйон. Ми з побратимом Артемом Романюковим [DOU cпілкувався з Артемом
Тож у липні 2023 року ми почали набирати бійців. Треба було виловлювати добрих спеціалістів, і зазвичай їм приходила повістка, а вже потім вони зверталися до нас. Але все одно ми відібрали гідних людей.
Від моменту, коли ми відібрали фахівця, і до моменту, коли він потрапив до нас у зону бойових дій, минало чотири місяці. І це теж ускладнювало швидкість розгортання батальйону. Зрештою цей процес тривав чотири місяці, у жовтні
Паралельно мені потрібно було подбати про озброєння, обладнання, щоб хлопці, які до нас прийдуть, мали на чому працювати. Ми залучали фонди, небайдужих людей, але найбільшим джерелом надходжень виявилися міські ради, органи місцевого самоврядування, які виділяли й закуповували для нас озброєння.
Користуючись соціальним капіталом з цивільного життя, я знав багатьох депутатів, лідерів думок і просив про допомогу. Підтримували і Житомир, і Черкаси, і Бровари, і Львів, і десятки маленьких міст. Їх усіх не перелічиш. На ті кошти закупляли засоби радіоелектронної боротьби, безліч безпілотників, особливо «Шарків». Загалом у різний спосіб нам вдалося зібрати близько 200 мільйонів гривень за два роки.
— А що це розгортання в батальйон дало, крім кількісного показника, і яку ти посаду обіймав, коли ви розширилися?
Кількість людей — це інструмент. Тобто ми могли покривати більшу ширину лінії фронту, щоб виконувати завдання. І важливо, що наші побратими з бойовим досвідом зросли по військовій лінії. Зі солдатів стали сержантами, з командирів відділень стали командирами взводів. Люди, які два роки воюють, мають колосальний досвід. І виросли в офіцерів цілком заслужено, попідписували контракти. Це класний кейс, яким я пишаюся.
Щодо моєї посади, то я став заступником командира батальйону.
З побратимами
— У якийсь момент ти перейшов у Міністерство оборони. Коли це було і як тебе запросили?
У листопаді
Пані Катерина запросила нас з Артемом на співбесіди. Перед фінальним рішенням ми поїхали по всіх підрозділах нашого батальйону по всій лінії фронту просити благословення у побратимів. Тому що це наша спільна справа і в нас були інші домовленості, скажімо так. У відповідь почули тільки «звісно, навіть не видумуйте». І у кінці грудня
Артему запропонували очолити Директорат цифрової трансформації. Це орган, який формує політики. Мені ж — очолити Управління інформаційних технологій. Це окремий орган у вертикалі, який втілює ці політики.
Ми управляємо інфраструктурою: хмарними середовищами, центрами обробки даних, системами, які є на озброєнні, удосконалюємо їх, розробляємо нові. Тобто розробка, підтримка, адміністрування і рішення, які розв’язують ті чи інші питання — моя сфера відповідальності.
З Артемом Романюковим
«Раніше реєстр „Оберіг“ мав вигляд карток ТЦК, тільки оцифрованих»
— Ти очолив ІТ-управління МО у грудні 2023 року. Які рішення вдалося запровадити за цей час?
З того, що можна розповісти, це публічні сервіси «Резерв+», «Армія+», удосконалення реєстру «Оберіг».
Щоб зробити «Резерв+», треба було багато попрацювати з самим реєстром військовозобов’язаних. Оновити серверну частину, захистити правильним чином інформацію, зробити її якіснішою. Тому що раніше реєстр мав вигляд карток ТЦК, тільки оцифрованих. Прийшовши в управління, я зрозумів, що це ключова річ у системі, яку ми намагаємося побудувати, тому треба було приділити увагу саме «Оберегу».
— З чого саме ви розпочали, як удосконалили «Оберіг»?
Ми зробили сім обмінів з іншими реєстрами і готуємо ще низку, щоб якомога більше дізнатися про військовозобов’язаних [детальніше про це можна дізнатися з інтерв’ю з Катериною Черногоренко]. Щоб не з’ясовувати це в ручному режимі та розвантажити територіальні центри, дати їм інструменти більше знати про людей.
Роботи над реєстром досі багато, але різниця з груднем колосальна. І після цього народився «Резерв+» — щоби сам військовозобов’язаний бачив, що про нього знає держава, і міг оновити інформацію. Поки що це тільки контактні дані.
Серед планів: зробити в застосунку зворотний зв’язок з Міністерством оборони. Тобто там будуть і опитування для військовозобов’язаних, і можливість давати запити Міноборони. Потім додамо можливість робити запити в інші реєстри. Умовно, людина зможе через застосунок подати запит на кшталт «хочу, щоб з ДРАЦС підтягнуло, що в мене троє дітей». Натискаєш кнопку — підтягує документ-витяг про трьох дітей. І людина може автоматично отримати відстрочку, якщо хоче. Це має бути зручно і військовозобов’язаному, і державі, тому що не треба буде витрачати час ТЦК.
— У блоці питання-відповіді у застосунку є визначення, що таке реєстр «Оберіг», і там йдеться, що він «покликаний запобігти помилкам внаслідок людського фактору і заощадити ресурси держави та людини завдяки цифровізації». У дописі пані Катерини про 710 тисяч людей, яких зняли з безпідставного розшуку, теж був згаданий людський фактор, через який «Оберіг» наповнювали неправильно. Я бачу в цьому трохи суперечність...
Ні, насправді її немає, поясню чому. У реєстрі «Оберіг» ці 710 тисяч людей були в розшуку не з боку МВС, їх шукала не поліція, а військкомат. Людина не приходила за повісткою, і в ТЦК ставили відмітку, що вона в розшуку. З цих 710 тисяч оновили дані тільки 43 тисячі. Більшість з них навіть може не знати, що вони в розшуку. Відповідно ми обнулили ці дані, передусім тим, хто оновив про себе інформацію в «Резерв+». Тепер ці люди не в розшуку.
«Оберіг» наповнюють оператори ТЦК. Тож там справді може бути багато неточностей, тому що це так чи інакше зі слів військовозобов’язаного або з тих даних, які є в оператора. Зараз ми перевертаємо це все з ніг на голову, будемо поступово робити так, щоби військовозобов’язаний міг сам, без відвідин ТЦК, оновлювати і верифікувати свої дані. Звісно, зі звірянням з реєстрами або документами.
— А ти не знаєш, скільки з 710 тисяч це були військовослужбовці, які, наприклад, зареєструвалися, щоб затестити застосунок, і побачили, що вони в розшуку?
Є
Такі моменти, коли ТЦК присилає повістку людині, яка вже давно в армії, виникають, ми знаємо про цю проблему і поступово її розв’язуємо.
«Автоматизувати повний цикл рекрутингу»
— Пані Катерина згадувала на панельній дискусії під час конференції DOU Day, що ви працюєте над онлайн-рекрутингом. Що це буде за функціональність?
У нас є окрема система під назвою «Доброволець», якою нині користуються рекрутингові центри і яку з часом ми інтегруємо в «Резерв+». Ми хочемо, щоб можна було не просто резюме подати, а автоматизувати повний цикл рекрутингу; відстежувати і розуміти статистику. Щоб це зробити, потрібна, по-перше, система, по-друге, нормативно-правова база і співпраця з Генеральним штабом, щоби це справді ефективно працювало.
У першій версії людина зможе подати резюме й отримати відповідь на нього із запрошенням або на дзвінок, або в рекрутинговий центр. Відповідно потім у застосунку буде показано статус, чи пройшла людина далі і які наступні кроки.
— Нещодавно говорили, що будуть пріоритетні підрозділи, і якщо людина подається на вакансію в такий підрозділ, її не можуть ні на якому рівні перемістити деінде. Людина дізнається, чи підрозділ пріоритетний, уже на співбесіді, у центрі рекрутингу або в ТЦК. Чи можна буде побачити в застосунку, чи ти подаєшся в пріоритетний підрозділ? Чи ці історії ніяк не будуть перетинатись?
Це хороший кейс. Я думаю, що ми це передбачимо.
— Ти згадував про зворотний зв’язок між військовозобов’язаними і МО. Як це буде втілено в застосунку?
Так, він буде в наступних оновленнях. Це дуже потрібна річ. Є величезний запит на те, щоб мати точку входу у спілкуванні з Міністерством оборони і іншими органами військового управління. Тому ми це втілимо в «Резерв+» протягом літа. В «Армії+» це з’явиться з самого початку релізу.
Під час панельної дискусії, травень 2024
«Хочемо зробити так, щоби військовозобов’язаний міг сам записатися на ВЛК»
— Чи міг би ти пояснити, якою буде функціональність для направлення на ВЛК? Це буде замість повістки чи якось їй передуватиме? На якому етапі це скерування з’являтиметься?
Ми хочемо зробити так, щоби військовозобов’язаний міг сам записатися на ВЛК. І самостійно його пройти без окремої вказівки ТЦК.
— Тобто запит йтиме від людини, а не від ТЦК, бо, умовно, людина проходила ВЛК сім років тому і вже пора оновити?
Передусім ми хочемо зробити так, щоб людина могла сама записатися на ВЛК. Можу поки що тільки так відповісти.
— У «Резерв+» планують зробити навчання для військовозобов’язаних. Що саме це буде?
Те, що потрібно для того, щоб підготуватися до війська, ми реалізуємо в «Резерв+» восени. В «Армії+» для підвищення кваліфікацій військовослужбовця це вже буде в перших релізах.
— А в «Резерв+» це буде перелік курсів? Чи можна буде прямо в застосунку гратися?
Можна буде гратися в застосунку з переліком курсів. Там будуть відеоуроки, тести, а потім і сертифікати. Тобто це буде безпосередньо в застосунку, не треба буде кудись переходити.
«У моєму підпорядкуванні понад 100 людей»
— Розкажи трошки про команду і чи залучаєте ви ІТ-компанії до роботи?
У моєму підпорядкуванні понад сто людей. Команду я не створював з нуля. І це був виклик для мене, тому що я прийшов старшим лейтенантом, а мене поставили керувати полковниками [у травні Олег Берестовий отримав звання майора — ред.]. Щоб дослужитися до полковника, треба пройти довгий військовий шлях, відповідно це люди, у яких трохи інше бачення процесів. У цій структурі неможливо швидко найняти нових людей. Мені вдалося перевести десяток спеціалістів з війська з досвідом роботи в IT.
— З тобою працює багато розробників?
Безпосередньо в моїй команді розробників немає. Є Product Owners, Project Managers, Business analysts, сисадміни, девопси, архітектори та інші менеджери. Розробку ми або замовляємо зовні й потім нею керуємо, або залучаємо інші команди МО, які займаються суто нею.
Декілька ІТ-компаній нам допомагають на волонтерській основі. Це великі гравці, які зарекомендували себе на ринку. Також залучаємо міжнародну технічну допомогу. Зокрема, застосунок «Резерв+» надала Міністерству оборони громадська організація «Офіс ефективного регулювання» (BRDO) за договором благодійної пожертви. BRDO має потужний досвід у створенні державних цифрових продуктів. Вихідний код застосунку є у Міністерства оборони, ми є його власником. Тобто розробник не може самостійно без міністерства змінювати вихідний код.
— Можеш розповісти, яким є твій день на службі?
Зазвичай вранці в мене дейлі із заступниками, вони з кожного напряму дають апдейт. Натомість я скеровую, що пріоритетно зробити сьогодні. Потім у мене є час для того, щоб вичитати документи, попідписувати їх, погодити накази міністра, які стосуються IT.
Потім у мене мітинг зі заступницею міністра, яка окреслює пріоритети і просить статус з того, що ми робимо. А далі багато консультацій, зустрічей, нарад з Генеральним штабом, з іншими департаментами.
Є one-on-one з програмними менеджерами. Моє завдання — організувати все так, щоб у роботі інших не було блокерів і вони могли дати результат.
Ще маю взаємодії зі стейкхолдерами, оскільки ми ж ці сервіси робимо для кінцевого користувача, у якого свої вертикалі — генерали, заступники Головнокомандувача тощо, щоб рухатися синхронно і в правильному напрямку.
— Звучить так, ніби це дуже багато комунікації.
Так, я іноді заздрю нашим програмним і проєктним менеджерам, які можуть зробити щось безпосередньо руками, заглибитися у творчий процес. У мене управлінська посада, де цього мінімум. Хоча я намагаюся бути залученим в різні процеси.
Зазвичай робочі комунікації починаються о 7:30 і завершуються о 21:00 чи о 23:00.
«Захист інформації — один із блокерів швидкого впровадження рішень»
— Видається, що на твоїй посаді можна втілити своє бачення процесів. Що для тебе було б цінно зробити, до якого проєкту докластися?
Якщо я піду з цієї роботи кудись далі, то мені вже буде не соромно. Скоро ми викотимо «Армію+», де будуть електронні рапорти та зворотний зв’язок з міністерством. Хочеться зробити корисний сервіс для військових, дати зрозуміти, що держава про них піклується через цей інструмент.
Ще у нас є такі проєкти, як «Дельта», система ситуаційної обізнаності, це теж буде super-app, але безпосередньо для бойових потреб. Там буде аналітика, прискорення уражень з БПЛА. Закладемо іще більше інформації із залученням алгоритмів штучного інтелекту, аналізу того, що ми бачимо на фронті.
У «Дельті» багато прикольних речей, які вже працюють. Наше завдання — щоб це працювало у всій армії. Корисних систем насправді багато, але найбільший виклик — це впровадження, щоб були необхідні документи, дозволи, КСЗІ. І щоб командири на місцях розуміли, що це потрібно, навчилися з цим працювати, навчили своїх підлеглих.
Важливо, щоб військові побачили, що це змінює хід війни або має на неї вплив.
— Це перегукується з тим, що нам кажуть військові. Що не всі системи, розроблені МО, доходять до них, водночас вони змушені робити свої рішення...
Мені самому це болить. І все, що можу, і все, що можна для цього зробити, на своєму рівні я роблю, як би це пафосно не звучало :).
Ще повернуся до того, що мені важливо реалізувати. Це електронний журнал бойових дій. Це те, що в нас багато часу займало в штабі. Здається, це просто зробити — щоб можна було вписувати дані не від руки, а з комп’ютера. Але є така вагома річ, як захист інформації. І це один з блокерів швидкого впровадження рішень.
Таку інформацію варто контролювати і захистити, тому що немає 100% захищених систем, будь-що можна зламати, питання тільки ресурсів і часу. Тому ми завжди зважаємо не тільки на те, чи це справді розвантажить особовий склад, але й чи зможуть росіяни потенційно отримати до цього доступ. Тому поки що рішення немає.
— Щодо безпеки. У «Резерв+» дані не зберігаються. Загалом як бути, коли це така чутлива інформація і є ризик, що дані отримає ворог? Зразу спадає на думку кейс з «Київстаром», хоча це захищена система, ймовірним витоком даних у «Дії»...
Дивись, у «Резерв+» немає бази даних, функціональність дає змогу отримати дані з «Оберегу». Вся інформація зберігається в реєстрі. Ну нікого ж не бентежило до появи «Резерв+», наскільки захищений у нас реєстр «Оберіг»? Зараз, по суті, нічого не змінилося, «Резерв+» — це іще одна система, яка спілкується з реєстром.
— Насправді наші читачі часто запитують про безпеку реєстру під дотичними до нього матеріалами... Є загальне хвилювання щодо того, чи цей реєстр не зламають і росіяни не отримують дані про всіх наших людей.
Іноді безпека стоїть на заваді швидкому впровадженню інструментів, та це наш пріоритет. Чи можуть росіяни зламати реєстр? Теоретично можуть. Як і ми можемо будь-що зламати у них. Питання ресурсів, фокусу і так далі. Чи захищаємо ми його достатньо? Ми постійно удосконалюємо систему захисту «Оберегу».
Як на нього можна зайти? Це окремі робочі місця в закритому контурі в кожному ТЦК. І тільки конкретне робоче місце має доступ до частини інформації системи, яка стосується тільки обліку саме цього ТЦК.
— Але якщо, умовно, людину зупиняють ТЦК і перевіряють документи. Представник ТЦК може через планшет подивитися дані про людину в «Оберезі»?
Ні, доступу до реєстру не може бути на планшеті. Онлайн-взаємодії поки що немає. Ми хочемо зробити, щоб у кожної мобільної групи ТЦК з’явилася ця функціональність. Але поки що до цього не готові, є інші пріоритети.
У представників ТЦК є доступ до бази МВС «Ухилянт», яка спілкується з «Оберегом», і там вони можуть перевіряти певну інформацію.
«Через застосунок згенеровано 850 000 документів»
— Якщо підсумувати, то що за чим ви будете додавати? Яка функціональність є пріоритетною у «Резерв+», інших сервісах?
18 червня у «Резерв+» з’явився QR-код. Це повноцінний військово-обліковий документ, який має таку ж юридичну силу, як паперовий. Станом на 24 червня через застосунок згенеровано 850 000 документів; 1 млн 760 000 оновлень даних (27 000 за кордоном). Також ми додали можливість подати заявку на виправлення неправдивої інформації через застосунок.
Ми реалізували таку функціональність, щоб, коли людина бачила невідповідність даних про себе у застосунку, вона могла подати заявку на оновлення цих даних. Заявка буде надходити оператору ТЦК, щоб він виправив дані в реєстрі «Оберіг».
Якщо це військовослужбовець і він дав запит, що досі на обліку, тоді оператор ТЦК робить запит у військову частину, чи справді ця людина там служить. І тоді в «Оберезі» зазначає, що це справді військовослужбовець, і його знімають з обліку військовозобов’язаних на час служби.
Усе, що можна верифікувати з інших реєстрів, через запит на актуалізацію даних, ми реалізуємо.
Далі запустимо опитування, зворотний зв’язок військовозобов’язаних з Міністерством оборони. А після цього запрацює функціональність для онлайн-рекрутингу і подачі заявки про проведення ВЛК.
Наступні оновлення залежатимуть від пріоритетів. Це будуть сервіси не тільки для тих, хто ще не служив, а й для тих, хто уже не служить. Відповідно у «Резерв+» буде функціональність для ветеранів.
— Тоді останнє запитання. Як людина, яка долучилася до війська першого дня і тепер працює у військовому відомстві, що тебе підтримує? Можливо, є ще важливі думки, якими ти хотів би поділитися?
Я завжди тримаюся за думку: якби важко не було, іншого вибору немає. Є дуже багато проблем, які ми самі для себе створюємо. Але з таким масштабним викликом не стикалося уже кілька поколінь.
Загалом суперскладно робити так, як ти це бачиш і хочеш. Коли я йшов в МО, у мене були рожеві окуляри, я думав: «О, ніхто нічого не робив, а зараз я все як зроблю...». Це ж так просто, ухвалюєш правильні рішення, і все виходить. А воно не так, на жаль. Мати гарні наміри і компетенції замало. Дуже багато потрібно переконувати людей всередині. Мені здавалося, потреба цифровізувати армію є очевидною, але виявляється, є й альтернативні думки, які теж релевантні, з якими складно сперечатися, зокрема про витік даних.
Загалом ті виклики, з якими ми стикаємося як країна, приголомшують. Я дуже пишаюся, що ми тримаємося. Чи можна все робити краще? Можна. Чи всі хочуть це робити краще? Я переконаний, що так. У МО зараз дуже багато компетентних людей з бойовим досвідом, які вболівають і роблять все, що можуть на своєму місці.
