«На Junior-позиції претендують інженери рівня Middle». Що зараз відбувається з освітою і працевлаштуванням
Чи потрібна вища освіта для карʼєри в ІТ, яку роль зараз відіграють приватні та корпоративні університети, а також яких софт-скілів бракує молодому поколінню айтівців. Відповіді на ці та інші питання шукали на дискусійній панелі під час конференції DOU Day.
Своїми міркуваннями та досвідом ділилися керівник освітніх програм в EPAM Україна Денис Гриньов, перший проректор Київської школи економіки Єгор Стадний, CEO та співзасновник Mate academy Роман Апостол. Ми занотували найважливіші тези з їхньої розмови.
На фото, зліва направо: модераторка Галина Титиш (голова правління ГО «Смарт освіта»), Єгор Стадний, Денис Гриньов, Роман Апостол
Як мобілізація і війна впливає на освіту
Єгор Стадний, перший проректор приватного університету «Київська школа економіки»
Ми жартуємо, що ніщо так ефективно не впливало на якість кадрів в освіті, як повномасштабна війна і робота ТЦК. Школи та коледжі тепер мають небувалого рівня вчителів інформатики, це можуть бути люди з досвідом
У вищій освіті механізм відстрочки працює складніше. Щоб викладати в університетах і мати відстрочку, потрібно написати дисертацію, здобути науковий ступінь. Така траєкторія не була популярною раніше серед айтівців. Я вже порушував питання, що є професійні люди, які готові ділитися знаннями зі студентами, але вони оминули аспірантури, спецради, дисертації, захисти тощо. Тож, можливо, ці критерії — лише формальність і їх доречно забрати? Для нас у Київській школі економіки найбільшою проблемою була мобілізація трьох класних викладачів упродовж навчального року. Це хороші фахівці, які не мають наукових ступенів. Тож нам довелося зупинити курс.
Ще один момент — талановита українська молодь, наші потенційні студенти переїжджають за кордон і обирають іноземні виші. Ми в КШЕ не від солодкого життя знаємо особисто кожного переможця Всеукраїнської олімпіади з математики. Бо полюємо на них. І, як правило, запізнюємося та програємо конкуренцію.
Безпековий фактор відіграє свою роль. Дехто з абітурієнтів має із сім’ями нелегку дискусію про подальше навчання. Це діти, які прагнуть лишатися саме в Україні. І єдиний козир, який вони можуть використати під час розмов з батьками, це сентимент — до країни, друзів, сімʼї. Гарний університет теж має стати аргументом у таких дискусіях, щоб дитина могла сказати: «Мамо, тату, я хочу вчитися у Києві або у Львові. Погляньте, який є універ, і він нічим не гірший».
Про найм джунів і нові вимоги до них
Денис Гриньов, керівник освітніх програм в EPAM Україна та віцепрезидент з освітніх питань ІТ Асоціації
На 2022 рік у нас був план підготувати 2500 джунів. 2023 рік — це було дно, тобто ми джунів теж брали, але орієнтовно 200. У
Я за ліберальний ринок. Якщо індустрії треба фахівці з фундаментальними знаннями, то компанії можуть самі аналізувати, чого бракує кандидатам, та інвестувати в їхню освіту. Але потім компанії кажуть до освітян: «Ну, ми вже забагато інвестуємо, змінюйте щось». Думаю, ІТ-галузь — одна з тих, які тиснуть, роблять крок назустріч, тож є постійна співпраця. І якщо освітяни будуть пасивними, не реагуватимуть і не змінюватимуться, то випускники університетів не знайдуть роботу.
Тези керівниці Luxoft про підготовку студентів
