“Без Харкова немає українського ІТ”. Директорка Kharkiv IT Cluster – про підсумки 2022-го, бронювання айтівців, пільгу з ПДВ і захист інтересів галузі
2022 рік став важким для Харкова та місцевої ІТ-галузі: через безпосередню близькість до лінії фронту та регулярні обстріли росіян чимало IT-компаній евакуювали своїх співробітників, деякі — втратили офіси.
Попри це харківська техноспільнота продовжує діяти: у місті та області залишаються від 15 до 20% харківських айтівців, при цьому 95% — не змінили реєстрацію та місце сплати податків незалежно від місця перебування. Одним з адвокатів цієї спільноти виступає Kharkiv IT Cluster.
DOU поговорив з його виконавчою директоркою Ольгою Шаповал про підсумки 2022 року для харківської IT-галузі та обстоювання важливих для індустрії питань на кшталт бронювання від мобілізації, продовження ІТ-пільги ПДВ, єдиного податку та коротких відряджень за кордон.
Як Kharkiv IT Cluster впорався з викликами війни
— 2022-й був надважким для всієї країни, абсолютно кожної галузі. Але Харків до того ж розташований неподалік лінії фронту. Як місто та ваш кластер пережили цей рік?
На початку 2022 року головною проблемою ІТ-індустрії був брак талантів. Компанії бурхливо зростали, зʼявлялися нові бізнеси. Одна лише харківська ІТ-індустрія налічувала понад 500 активних ІТ-компаній: одні приходили на ринок, інші закривались, але відбувався безперервний рух. Станом на січень
Найсуттєвіший вплив на індустрію у 2022 році мала війна. Наш ІТ-кластер готувався до війни — перші збори для допомоги армії ми розпочали ще в жовтні
Наприкінці березня ми зрозуміли, що всі охочі та спроможні евакуюватися виїхали. Саме в цей час харківська ІТ-спільнота, яка розмістилася по всіх куточках України та за кордоном, почала консолідуватися. Компанії, які вчора ще не були учасниками кластера, надсилали заявки на вступ, іноді за день ми отримували
Ми проаналізували критичні для функціонування індустрії фактори й зрозуміли, що перед нами постав виклик адвокації ІТ-бізнесу в державі, лобіювання процедури бронювання від мобілізації і роз’яснень для спільноти, як це відбувається. Це важливе питання, адже ІТ-індустрія, зокрема харківська, допомагає підтримувати стабільність економіки під час війни.
Другий важливий напрям 2022 року — освітній, адже молоді таланти, які визначали майбутнє індустрії, частково виїхали. Наприклад, ми щороку робили проєкт «Поступай в Ха», бо в харківських університетах до війни було понад 90 освітніх ІТ-програм, до яких ми залучали молодь. І коли почалася повномасштабна війна, ми вирішили попри все продовжувати освітні проєкти.
Зокрема, у березні кластер зібрав більше як 80 волонтерів з ІТ-компаній, які проводили уроки математики в метро для дітей, де ті разом з батьками ховалися від обстрілів. Загалом в уроках взяли участь понад 600 дітей. З одного боку, не можна сказати, що цей проєкт суттєво вплинув на ІТ-індустрію. Втім тоді він підтримував моральний дух харківʼян, і це було дуже важливо.
Уроки математики у метро для школярів, квітень 2022 року
З 15 квітня ми відновили всі освітні проєкти кластера — портфель з понад 20 ініціатив. Зокрема, проводили кампанію з популяризації вступу до українських університетів. Ця промокампанія набрала 17 мільйонів показів. У нас є портал ІТ-абітурієнта, де ми розмістили всі ІТ-професії і пояснили, як вони повʼязані з освітніми ІТ-спеціальностями. Адже багаторічний досвід спілкування з абітурієнтами та їхніми батьками показав, що людям поза контекстом IT буває важко розібратись, що таке комп’ютерна, програмна інженерія тощо.
Загалом у 2022 році харківські університети недоотримали тільки 27% абітурієнтів від торішніх показників. І ми вважаємо це досить успішним результатом, адже в Україні практично немає університетів, які за цей рік наростили кількість вступників-бакалаврів. Цього року плануємо продовжувати освітні проєкти та масштабувати їх по всій країні — того року до нашої спільноти вже долучилися понад 50 національних ІТ-вишів.
— Команда Харківського ІТ-кластера фізично працює у Харкові?
Ми всі в різних регіонах України. Частина команди залишається в Харкові, інша досить велика частина — у Києві, є люди в Одесі, Львові, Тернополі, Чернівцях, а ще за кордоном. Для нас важливо ні на мить не припиняти контакт з учасниками кластера, і робота з різних локацій цьому допомагає. Тобто працюємо глобально, у «хмарі», але з Харковом у серці.
На стратегічній сесії наприкінці 2022 року ми вирішили, що наша місія не змінюється — це розвиток екосистеми для технологічного бізнесу з харківським корінням. Харків повинен залишатися в tech-орбіті країни, бо ми віримо, що без Харкова немає України та української ІТ-індустрії.
Чому компанії приєднуються до кластера
— Ви зазначили, що за минулий рік ваша спільнота поповнилась 50 новими учасниками. Що ви даєте компаніям, які вирішили приєднатися до вашого кластера з початком війни?
По-перше, є емоційна вигода. Для ІТ-компаній, які мають харківські осередки або людей у Харкові, підтримка міста дає потужний емоційний заряд. Вони розуміють, що Харків разом з Донбасом та іншими регіонами — це наче велика стіна, яка не пускає «орків» до нашої країни.
Також потенційні учасники кластера знають, що ми є великою екосистемою. Спільнота людей зі спільними цінностями, це простір поваги, довіри та підтримки, які сприяють нетворкінгу. Це ключ до швидкого розвʼязання надскладних життєвих ситуацій. Наша спільнота налічує велику кількість активних людей, відкритих допомагати колегам. Були ситуації, коли від запиту до розвʼязання питання проходила менше ніж хвилина. Наприклад, коли потрібно було допомогти з евакуацією, зібрати кошти на терміновий гуманітарний вантаж або знайти юриста для розвʼязання бізнесової ситуації з клієнтом. І таких прикладів — безліч.
IT4Life у співпраці з волонтерами обробляють запити на гуманітарну допомогу від мирного населення
І третє — це функціональна цінність. Наприклад, усіх учасників наших освітніх проєктів ми підтримуємо інформаційно, повністю закриваємо адміністративну частину роботи, домовляємося з університетами про проведення заходів на їхніх майданчиках.
Публічні виступи — це один зі способів показувати світу, що насправді робить український ІТ-бізнес, що українські фахівці відкриті, активні. Для фахівців цінність полягає в тому, щоб показати свою експертність, вони розвивають власні бренди й таким чином зростають.
Ще одна наша функція — це юридична підтримка. У нас раз на три тижні проходять закриті вебінари для учасників, під час яких юристи розʼяснюють наболілі питання. Наприклад, коли ми зібрали захід, присвячений механізму бронюванню від мобілізації, майже тисяча айтівців долучилась до обговорення з юристами механізму його роботи.
Крім того, кластер — активний учасник обстоювання інтересів ІТ-індустрії. Тобто компанія, яка стає учасником, розуміє, що вона посилює голос ІТ-сфери в дискусіях про бронювання, закордонні відрядження для фахівців тощо. Ми беремо участь у зустрічах на рівні керівництва держави, регіонів, і це є можливістю для компанії сказати своє слово, адже голос окремого бізнесу не завжди чують. Для прикладу — тільки за останні два тижні провели кілька зустрічей з представниками Мінцифри, Генштабу та Мінекономіки з питань застосування нового порядку бронювання.
Також у нас є знижки, дисконтні програми та спеціальні пропозиції для учасників від партнерів кластера. Наприклад, мала попит програма з медичного страхування, у межах якої була гаряча лінія, на яку людина могла подзвонити в незнайомому новому місті, якщо вона або дитина захворіла, і отримати швидку допомогу.
Ми допомагаємо учасникам із закупівлею важливого обладнання, наприклад старлінків. Перші 150 терміналів компаніям ми передали безплатно. Потім почали консультувати бізнеси, як їм ефективніше купити та привезти старлінки або генератори. Допомагали шукати приміщення для роботи під час блекаутів, домовлятися з коворкінгами.
Але найважливіше — це відчуття єдності. Попри те, що команди й фахівці нині розкидані по всій Україні та світу, вони памʼятають, що є частиною харківської ІТ-спільноти.
Бронювання, пільга ПДВ, єдиний податок. Як кластер обстоює інтереси індустрії
— Назвіть ключові досягнення в обстоюванні інтересів ІТ-індустрії за останній рік.
Ще перед війною ми почали працювати над збереженням можливості свободи руху у межах Дія City, щоб спецрежим був зручним простором для компаній. До речі, під час війни глобальна технологічна компанія Adaptavist купила харківську ІТ-компанію Rozdoum, зокрема, тому, що вона була резидентом Дія City й мала зрозумілу для інвесторів структуру бізнесу. Тож чи можна вважати простір позитивною ініціативою для індустрії? У сьогоднішньому форматі — так. Хоча проєкт досить неоднозначно сприймають в IT-спільноті, ми разом з іншими стейкхолдерами доклали максимум зусиль, щоб усі важливі «червоні лінії» були враховані.
Тож вдячні команді Мінцифри за те, що вони дослухалися майже до всіх пропозицій. Досі треба вирішити колізії щодо оподаткування стартапів у Дія City [стартапам-резидентам, що не відповідають вимогам простору щодо розміру команди та середньої зарплати, можуть донарахувати «штрафний» податок на доходи фізосіб та ЄСВ за повною ставкою, — ред.] та деякі нюанси щодо податку на виведений капітал.
І, звичайно, треба постійно відстежувати питання стабільності та добровільності простору Дія City, що були фундаментом його запуску. Нині резидентам Дія City дали можливість отримувати статус критичних для економіки підприємств. Це є ознакою того, що це також простір, через який іншим державним установам легше зрозуміти, що таке ІТ. Але ми продовжуємо працювати над тим, щоб держава бачила всю ІТ-індустрію, а не тільки окремі її частини.
Також у фокусі питання зміни ставок і самого підходу до єдиного податку. Протягом 2022 року ми були на всіх зустрічах, де порушувалася ця тема, і активно виступали за те, що не можна просто скасувати цей податок — і для айтівців, і для держави це буде поганим кроком. Стежимо за розвитком подій і далі.
Ще одне важливе досягнення — у новому порядку про бронювання від мобілізації врахували деякі наші правки. На жаль, не взяли до уваги наші пропозиції щодо можливостей бронювання для невеликих компаній-нерезидентів Дія City і тих, які переважно співпрацюють з ФОПами чи гіг-контракторами. Але ми продовжимо обстоювати думку, що невеликому ІТ-бізнесу поки що важко забронювати людей. Уже є кілька варіантів розв’язання цього завдання, але про результати ще зарано говорити, поки не маємо публічних наказів чи постанов.
Ми як кластер нещодавно обговорили з компаніями-учасницями роботу з новим порядком бронювання. Всі незрозумілі нюанси перевірятимемо на практиці. Наприклад, чи справді можна бронювати ФОПів або гіг-контракторів? Позиція Мінекономіки — ні, процедура передбачена для штатних фахівців. Але можуть бути винятки. Тож побачимо через якийсь час, як новий порядок працюватиме. Водночас розуміємо, що на обсяги бронювання впливатиме й ситуація на фронті.
— Скільки людей ви забронювали за 2022 рік?
За нашою статистикою, компанії Харківського ІТ-кластера отримали бронювання чи відстрочки від мобілізації для понад 3000 фахівців. Ми допомагали компаніям правильно оформлювати документи, консультували щодо найчастіших помилок. Перші пропозиції на бронювання кластер подав ще 7 березня 2022 року. Але не завжди компанії могли отримати витяги про бронювання, з якими, до речі, можна виїжджати у короткострокові відрядження за кордон.
ІТ-компанії та їхні співробітники часто допомагають військовим і ТЦК не тільки донатами чи дронами, а й професійною технічною допомогою. Тож відстрочки в таких випадках допомагають наближати перемогу, при цьому застосовуючи знання фахівця максимально ефективно.
Щодо виїзду за кордон — поки що у бізнес-завданнях це можливо тільки для заброньованих або під спеціальні державні ініціативи. І тут потрібно розуміти, що це тимчасовий виїзд. Бо кожна людина, яка покидає межі держави й не повертається, ставить під загрозу правової відповідальності не лише себе, а й керівництво компанії. Тому для того, щоб забронювати людину, компанія повинна бути в ній впевнена.
Але ми підтримуємо ідею, що відрядження — до команд чи до клієнтів — повинні працювати незалежно від процедури бронювання і не тільки для заброньованих. Бо, наприклад, людей з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями бронювати не можна, а часто саме їм потрібно виїжджати до клієнтів.
— Чи обстоюєте ви повернення пільги з ПДВ для IT-індустрії? Чи можливо її продовжити і як?
Торік ми побували на 23 присвячених цій темі зустрічах із різними стейкхолдерами з боку держави. Зустрічались і з головою комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, і з Міністерством фінансів, до обговорення залучали іноземних інвесторів. Бо пільга з ПДВ — це насамперед пільга для продуктового бізнесу, якого й так в Україні небагато.
Її скасування вже призводить до того, що програмна продукція для простих українців, держорганів чи виробничих підприємств подорожчає на 20%. Бо ІТ-компанії, на відміну від інших платників ПДВ, не мають податкового кредиту, тож вимушені будуть додати до ціни послуг цю суму.
Ми вже бачимо, що понад третина приватних контрактів в IT передбачають зменшений обсяг послуг з боку виконавця або «заморожені» на перший квартал 2023 року. Ще частина — це «втрачені» ліцензії на ІТ-продукти, що тепер будуть продаватись у закордонних дилерів, тож і за підтримку клієнти будуть сплачувати їм. Тож український бюджет уже більше програє, ніж виграє від скасування пільги. Ми це все прописували, надсилали листи в профільні міністерства та служби. Досі є проєкт закону про те, щоб усе-таки продовжити пільгу, і ми будемо наполягати на цьому.
Думаю, це питання уряд розглядатиме після I кварталу 2023 року. Ми сподіваємось, що чиновники побачать, що немає очікуваного зростання бюджетних надходжень через скасування пільги з ПДВ, і звернуть увагу на падіння загального обсягу ІТ-виторгу. Хоча порахувати сповільнення диджиталізації виробництва буде важко — негативні наслідки цього будуть більш значними та довготривалими.
Про плани на 2023 рік
— Які в Харківського ІТ-кластера плани на 2023 рік?
Продовжимо курс 2022 року. Вкладатимемося в освітній напрям, заохочуватимемо молодь залишатися в країні та долучатись до IT-індустрії, здобувати профільну освіту в харківських університетах і на курсах.
Підтримуватимемо експортну спроможність наших компаній. Харківський ІТ-кластер єдиний з українських ІТ-об’єднань став офіційним партнером консорціуму European Enterprise Network разом з Торговельно-промисловою палатою, Міністерством закордонних справ. Це найбільша у світі мережа підтримки малих і середніх компаній з міжнародними амбіціями.
У наших планах допомагати українським ІТ-компаніям позиціювати себе на міжнародній арені не як бізнеси в біді, які потребують допомоги, а як компанії, що вижили й продовжують стабільно працювати.
Займатимемося благодійністю в екосистемі IT4Life. Працюватимемо над збільшенням прозорості процесу бронювання від мобілізації та допомагатимемо створити механізм для короткострокових відряджень за кордон.
Ще один напрям — це співпраця з регіональними обласними адміністраціями в різних регіонах, тому що харківські компанії нині розкидані по всій країні, і ми хочемо бути їм корисні. Торік ми налагодили такі партнерства, наприклад, з владою у Полтавській, Тернопільській, Рівненській областях. Вважаємо, що нині нам усім потрібно обʼєднуватись.
