«Головний наш план – вижити». Як Rozetka пройшла дев'ять місяців війни і втримала бізнес – 10 цитат Владислава Чечоткіна
Український маркетплейс Rozetka падав і підіймався паралельно з воєнними подіями в Україні: у березні місячний виторг компанії зменшився з 4 млрд грн до 23 млн грн, а вже з серпня компанія майже вийшла на торішні показники.
Співзасновник і співвласник Rozetka Владислав Чечоткін в інтервʼю для Forbes пояснив, завдяки чому компанія вистояла, а також розповів про втрату магазинів і прибутків, роботу під загрозою ракетних обстрілів та допомогу армії. Публікуємо найважливіші цитати з розмови.
1️⃣ «До 24 лютого ми мали 270 магазинів. 26 втратили через війну. Якісь магазини були в окупації, якісь залишилися в ній, якісь були пограбовані та знищені, якісь пограбовані своїми ж. Після того, як з Гостомеля вийшли росіяни, ми прийшли відразу ж із військовими, і нам сказали, що все заміновано. Потім ми прийшли, і в магазині не залишилося нічого. Винесли взагалі все, навіть меблі, — все. А є магазини, які згоріли, вибухнули, як у Макарові чи Маріуполі».
2️⃣ «Rozetka змогла вийти з тяжкого становища насамперед завдяки нашим Збройним Силам і теробороні. Якби вони не відкинули ворога з Київської області, якби не втримали його на північному та східному напрямках, то ні про яку Rozetka й жодну Україну не йшлося б. По-друге — удача. Адже будь-якої миті може прилетіти ракета. Чому вона впала тут, а не на 100 метрів ближче чи далі? Нам пощастило, що ракети не прилетіли до нас і ми змогли продовжити роботу. По-третє — ми будували систему багато років, і в цій системі головним був клієнт. Це надавало надійності системі».
3️⃣ «Наприкінці лютого та в березні ми працювали як волонтерська організація — роздавали та постачали тих, хто потребував харчових продуктів, звʼязку, компʼютерів тощо. Ми розосереджували товар для того, щоб знизити потенційні втрати в березні. У квітні ми вже почали відновлюватися, коли зрушилась логістика, коли вже трохи почали відновлювати дороги, Київську та Чернігівську області було звільнено від рашистів. Люди хочуть жити й користуватися благами цивілізації, а ми можемо їх надати. Завдяки цьому ми повернулися».
4️⃣ «Ми розуміли, що Кременчук у небезпечному становищі. Напередодні обстрілу, коли в ТЦ „Амстор“ влучила ракета, ми наполегливо попросили людей дотримуватись правил безпеки під час тривоги. Коли прилетіла ракета до ТЦ, ніхто з наших людей серйозно не постраждав. Двоє дістали контузії, але ніхто з клієнтів не постраждав. Наші хлопці буквально за тиждень уже знову були на роботі в іншому магазині».
5️⃣ «Із Херсона ми не вивезли товар, коли місто вже було окуповане. Ми могли вивезти звідти гроші. Але не вивезли, і вони пішли на допомогу нашим людям у Херсоні. Я думаю, що це врятувало життя. Але щонайменше врятувало нерви й дало людям можливість покинути окуповану територію або залишитися й чекати на звільнення, але в кращих умовах».
Пункт видачі Rozetka в деокупованому Херсоні
6️⃣ «Нам вистачило сил, засобів та передбачливості для того, щоб організувати „пункт незламності“ в себе. Почали це робити значно раніше за державу. Ми обладнали майже всі магазини генераторами. У величезної частини наших магазинів є старлінки. Ми допомагаємо людям, де є наші магазини, з обігрівом, електрикою, звʼязком».
7️⃣ «Із серпня Rozetka близька до торішнього товарообігу. Нині, щоправда, через блекаут менше. За моїми відчуттями, кількість продавців на маркетплейсі збільшилася на 30%. Співвідношення товарів, що продаються в Rozetka, перекосилося дуже сильно на користь маленьких продавців. Коли ви зараз ідете на Rozetka, то більшість товарів, які вам потрібні, є на маркетплейсі, у наших партнерів».
8️⃣ «Зараз із побутовою технікою ситуація погана: коли немає світла, то телевізори, холодильники, пральні машини нікому не потрібні. Rozetka традиційно сильніша в портативній електроніці: ноутбуках, мобільних телефонах. Тут наша частка значно зросла. Гадаю, що вона становить у всьому ринку понад 50% за ноутбуками, дрібною електронікою та близько 30% — за телефонами, смартфонами».
9️⃣ «Rozetka від початку війни перевірили 97 разів. Поки що всі штрафи номінальні — від 1700 до 51 000 грн, усі штрафи формальні і щодо кожного з них ми судимося. Визначімо, який план в української держави. Ми хочемо зачистити наявний бізнес в Україні, щоб потім прийшли західні інвестори й розвивали нашу країну? Абсолютна більшість у країні розуміє, що зараз не платити податки — злочин проти держави. Це вже не дрібні ігри, а питання честі бізнесу. Але водночас перевіряльник не знаходить порушень у нас, але продовжує ходити. Які мета і стратегія цього всього?»
