Рішення готове, а Кабмін – ні. Чому влада України так і не змогла запустити єВідрядження
З 1 вересня в Україні мала стартувати нова послуга на порталі «Дія» — «єВідрядження». Це механізм оформлення дозволів на закордонні відрядження та конференції навіть під час воєнного стану. Однак проєкт постанови так і залишився проєктом — його розкритикували в уряді та повернули на доопрацювання.
DOU розпитав ключових гравців, що причетні до впровадження ініціативи, чому «єВідрядження» й надалі залишається тільки в планах. З’ясувалося, що ключові міністерства знали про претензії до тексту документа ще у серпні, втім оперативно не внесли до нього зміни.
Що передувало «єВідрядженню»
Про те, що айтівцям потрібно дозволити виїздити за кордон хоча б у робочі відрядження, почали говорити невдовзі після широкомасштабного вторгнення.
Серед аргументів IT-спільноти, зокрема компаній та кластерів:
- IT приносить мільярди до бюджету Україні. За даними Нацбанку, обсяг експорту комп’ютерних послуг за перше півріччя 2022 року становить $3,74 млрд, що на 23% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Це майже 110 млрд грн надходжень до економіки України. При цьому сума сплачених ІТ-індустрією податків та зборів у першому півріччі
2022-го становила 32,6 млрд грн. - IT-компанії втрачають клієнтів, якщо вони не можуть особисто поспілкуватися з ключовими спеціалістами (про це DOU казали представники SoftServe, Intellias та інші топгравці на ринку).
Втім, якщо спочатку на такій опції наголошували здебільшого IT-компанії, влітку про це заговорили й у владі. Так, 10 червня заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков заявив, що чоловікам з IT-індустрії можуть дозволити виїхати за кордон під час воєнного стану. За його словами, проблема стає все більш актуальною, адже ніхто не очікував, що війна триватиме так довго.
«Персональний контакт дуже важливий. Є такі речі, як конференції, бізнес-форуми, на яких потрібно бути присутніми, демонструвати свій бізнес і залучати нових клієнтів. Це можна було відкладати на місяць-другий, але тепер ситуація така, що відкладати вже нема куди», — зазначив Борняков.
Тоді ж, 10 червня, він заявив, що Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством оборони, Генштабом та Міністерством економіки створюють механізм, за яким можна буде виїжджати за кордон на короткий термін за умови гарантій, що людина повернеться, розвʼязавши робочі справи. Тоді ж Борняков наголосив: «За кілька днів вже має бути рішення» (зі слів заступника міністра незрозуміло, про що йдеться: лише про проєкт рішення чи про його ухвалення — ред.).
Однак за кілька днів нічого не змінилося. За місяць, 14 липня, в межах IT Media Club Андрій Яворський, старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic, заявив, що в цьому питанні «наразі все затягнулося».
«Вже спостерігається натуральний відплив бізнесу: старі проєкти завершуються, а нові знайти непросто. Якщо у нас не вийде розв’язати проблему виїзду, безпеки та низку інших нагальних питань, буде складніше знаходити нові завдання людям. Зростання індустрії сповільниться», — казав Яворський.
Дослідження «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України», яке у липні 2022 року провели Асоціація IT Ukraine та юридична фірма Sayenko Kharenko, показало: понад 50% ІТ-компаній не проводили релокацію, а просто перейшли на віддалену роботу. Одним з основних чинників, який стримував бізнеси, компанії назвали якраз неможливість виїзду за кордон ІТ-спеціалістів.
Втім зрештою 19 серпня Міністерство цифрової трансформації повідомило, що уряд ухвалив постанову, яка дозволить підприємцям виїжджати за кордон у робочі відрядження. Заяву зробили без жодних натяків на те, що наразі постанова все ще лишається проєктом і гарантії на її стовідсоткову реалізацію немає. Проте вже 31 серпня стало відомо, що в уряді ще точаться дискусії щодо постанови, тому дата її ухвалення невідома.
«Ми анонсували, що було ухвалене рішення на Кабміні, але постанова ще не підписана. Наразі в уряді ще дискутують щодо цієї постанови, щодо її доопрацювання, публікації тощо. Зараз я не можу сказати, чи буде вона підписана, коли та в якому форматі», — заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Станом на сьогодні «єВідрядження» досі не запустили.
Чому уряд відмовився підписувати постанову
Пропонований механізм виїзду айтівців за кордон передбачав низку умов і обмежень для ФОПів і компаній. Зокрема, йшлося про те, що виїхати в робочу поїздку можна терміном до семи днів. Отримати дозвіл на виїзд одночасно мали не більше як 10% застрахованих спеціалістів компанії й при цьому не більше ніж десять людей одночасно. Крім того, спеціалісти мали подати податкову звітність, внести гарантований платіж у 200 тисяч гривень (якщо людина не повернулася б у визначений термін, гроші забрала б держава) тощо.
Однак голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував такі умови. Він заявив, що «немає нічого дивного в тому, що прем’єр відклав підписання постанови». Посадовець назвав необґрунтованими згадані в постанові цифри.
«Звідки сума залогу 200 тисяч гривень за людину? Яка природа повернення цього платежу при неповерненні працівника? Штраф? Але ж штраф сплачують лише на підставі закону, а не експерименту. Чому людину випускають на такий короткий термін у сім днів, збільшуючи цим ризик того, що вона не повернеться вчасно?» — заявив Гетманцев.
Публічно жодне з міністерств, дотичне до розроблення механізму відряджень під час воєнного стану, досі не надало відповідей. Втім насправді те, що постанова залишиться без підпису, представникам влади було відомо ще 27 серпня. Про це DOU в коментарі заявили у пресслужбі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
«Ще 27 серпня Денис Шмигаль після обговорення на нараді [Кабміну] доручив Міністерству економіки та зацікавленим державним органам невідкладно опрацювати питання щодо оптимального механізму пропуску через державний кордон військовозобов’язаних та резервістів[...], яким в установленому порядку оформлене відрядження за межі України, водночас передбачивши систему запобіжників вчинення правопорушень і перевищення визначених строків перебування у таких відрядженнях», — йдеться у відповіді.
Відповідно проєкт постанови та матеріали до нього повернули Мінекономіки на доопрацювання. До 5 вересня (коли DOU отримав цю відповідь) оновлений документ на підпис прем’єра так і не надійшов.
Якою є позиція Мінцифри й Мінекономіки
Ключовими міністерствами, що працювали над механізмом, що дозволив би виїжджати айтівцям за кордон, були Міністерство цифрової трансформації та Міністерство економіки.
На запит DOU у Мінцифри заявили, що «невдовзі підприємці зможуть виїжджати за кордон у робочі відрядження на строк до семи днів. Планується, що подати заявку на отримання дозволу на відрядження можна буде через портал „Дія“».
Водночас уточнили, що Мінцифра «забезпечує технічну частину реалізації послуги». А от за розрахунки, до яких виникли претензії, відповідає Мінекономіки.
DOU звернувся до пресслужби цього міністерства, а також напряму до міністерки економіки України Юлії Свириденко та її заступниці Тетяни Бережної з проханням роз’яснити, на чому ґрунтувались розрахунки до проєкту постанови.
Також ми попросили прокоментувати, чи планує міністерство доопрацювати запропонований механізм виїзду, — і якщо так, то хто цим займається та на які зміни варто очікувати. Втім на момент публікації матеріалу так і не вдалося отримати відповіді.
Що кажуть в Асоціації IT Ukraine
Питання щодо тимчасового виїзду айтівців за кордон, а також щодо процедури бронювання та збереження податкового резидентства України, IT Ukraine згадували у спільному листі до президента України разом з провідними ІТ-кластерами ще 19 березня 2022 року.
«Асоціація неодноразово наголошувала на необхідності забезпечення такої можливості для експортного бізнесу. Але в будь-якому разі остаточне рішення за урядом. Безпосередньо щодо термінів та умов, запропонованих в процедурі „єВідрядження“, уряд консультацій з індустрією не проводив», — пояснили DOU в IT Ukraine.
Водночас в Асоціації наголошують, що запропонований механізм потребує доопрацювань, оскільки українські IT-компанії працюють на глобальному ринку з клієнтами на різних континентах, тож семи днів недостатньо для відряджень, наприклад, у США, Японію та інші країни.
«На нашу думку, виїзд має бути без будь-яких застав, для затвердженого переліку осіб від компанії, із додатковим письмовим зобов’язанням особи щодо повернення в зазначені терміни», — вважають у профільній асоціації.
Також там зазначили, що розрахувати, скільки недоотримує державний бюджет внаслідок заборони на виїзд в межах бізнес-відряджень, складно. Але через неможливість особистої комунікації з клієнтами та, відповідно, активні дії конкурентів на глобальному ринку українські компанії втратять частину замовлень, а обсяги експортних надходжень в економіку України зменшаться, вважають в IT Ukraine.
Представники Асоціації заявили, що готові в разі запиту від уряду долучитися до обговорення. Всередині IT Ukraine наразі опрацьовують зауваження та пропозиції, які можна буде офіційно скерувати до уряду.
Яка ситуація із законопроєктом, що дозволяє право на виїзд
Крім проєкту постанови, до якої й прикута вся увага, є поданий до Верховної Ради законопроєкт, в якому пропонують дозволити деяким категоріям населення, зокрема айтівцям, виїжджати за кордон. Його зареєстрував у ВРУ 30 червня нардеп від «Слуги народу» Георгій Мазурашу.
Проєкт закону передбачає, що чоловіки мають право виїхати за межі України під час воєнного стану, якщо вони:
- мають чинні робочі контракти в інших країнах (або офіційне підтвердження щодо наміру компаній з інших країн працевлаштувати їх по прибутті);
- мають контракти із замовниками з інших країн терміном на рік і більше на надання ІТ-послуг чи консультаційних послуг за умови сплати єдиного податку в Україні;
- мають або мали раніше робочі візи в інші країни;
- мають посвідку на постійне проживання в інших країнах тощо.
«Треба бути прагматичними й не ганятися за кількісними мобілізаційними показниками, не обмежувати не залученим до виконання військових завдань громадянам, крім певних категорій, можливість виїжджати за кордон (частіше — на заробітки), бо нам варто працювати на комплексну результативність. Для держави краще, коли армію поповнюватимуть добре мотивовані, готові фізично і морально до захисту Вітчизни зі зброєю в руках громадяни, а інші щоб не тікали і не ховались, а працювали в рідній країні (якщо є відповідні робочі вакансії) або за кордоном — на зміцнення економіки, а отже і на підвищення обороноздатності», — йдеться у пояснювальній записці.
Наразі законопроєкт перебуває на розгляді комітетів ВРУ вже третій місяць. На сайті президента також зареєстрували петицію, в якій просять посприяти терміновому розгляду цього законопроєкту (наразі вона набрала менш як 700 голосів з 25 тисяч необхідних). Схожа петиція є і до Кабміну (набрала менше ніж 1300 підписів з 25 тисяч).
6 вересня той же Георгій Мазурашу оголосив, що працює над новим законопроєктом, який може дозволити чоловікам призовного віку виїздити за кордон. Наразі депутат має, як він каже, «чернетку» документа. Ця законодавча ініціатива, за його словами, дозволить покращити саме матеріальну підтримку ЗСУ. У ній йдеться про чоловіків загалом, без акцентів на айтівцях.
Депутат розмірковує над можливістю виїзду за кордон на підставі рішення органу державної влади (в тексті не вказано — якого саме) про офіційне відрядження. Або ж, якщо його немає, чоловік має покласти гроші на рахунок у держбанку як гарантійний внесок у розмірі 5 прожиткових мінімумів (тобто 12 540 грн). Депутат також пропонує запровадити щомісячні відрахування на підтримку ЗСУ з людини, яка перебуває за кордоном. Втім наразі цей документ не завершений і на розгляд ВРУ його не вносили.
Однак віцепрезидент GlobalLogic Андрій Яворський ще в липні підкреслював: законопроєкти, які подають окремі депутати ВРУ, не надто дієві. У парламенті їх можуть розглядати дуже довго.
«Законопроєкт — це хороше довготермінове рішення, але зараз індустріям потрібно щось більш ефективне; те, що запрацює, умовно, наступного тижня. Це — впровадження постанови Кабміну», — казав експерт.
