«Нацбанк просто визнав реальність». НБУ зафіксував курс на рівні 36,56 грн/долар — що про це кажуть економісти та IT-спільнота
21 липня Національний банк України зафіксував новий офіційний валютний курс — 36,5 грн за долар, а також запровадив низку нововведень для громадян і бізнесу.
DOU розповідає, що економісти думають про ключові зміни й можливі ризики, як до рішення НБУ ставляться в Асоціації IT Ukraine та що регулятор каже про інфляцію, яка триває в країні.
Які ключові зміни запровадив Нацбанк?
Основне нововведення від НБУ 21 липня — фіксація офіційного курсу гривні до долара США на рівні 36,5686 грн.
Крім того, НБУ дозволив банкам продавати безготівкову валюту клієнтам, але за умови, що ті покладуть гроші на депозит щонайменше на три місяці. Достроково розірвати договір не можна, а щомісячний ліміт становить 50 тис. грн (в еквіваленті).
До того ж ліміт на зняття готівки з гривневих карток змінили на щотижневий. Раніше можна було знімати 50 тис. грн щомісяця, тепер — 12,5 тис. грн кожного тижня.
Також НБУ зменшив щомісячний ліміт на P2P-перекази громадян за кордон із гривневих карток українських банків зі 100 тис. грн до 30 тис. грн (в еквіваленті).
А ще Нацбанк встановив щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих карток. Тепер купувати щось на понад 100 тисяч гривень не можна. Нововведення стосується усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.
Чому НБУ встановив новий курс саме зараз?
На початку війни НБУ зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за $1 США. У Нацбанку заявляють, що фіксація курсу на такому рівні на початку війни допомогла забезпечити стабільну роботу фінансової системи. Голова Нацбанку Кирило Шевченко зазначив, що рішення ухвалили з огляду на те, що війна триває п’ять місяців, і за цей час відбулися суттєві зміни в українській та світовій економіці. З огляду на це, утримувати позначку на рівні 29,25 грн за $1 — нераціонально та шкодить економіці України, заявили в НБУ.
Любомир Остапів, засновник соціального проєкту фінансової грамотності українців «Сімейний бюджет», партнер iPlan.ua, у коментарі DOU пояснює, що тему проблеми фіксованого курсу по 29 грн за долар насправді озвучували давно, адже такий курс був просто нереалістичним. На цьому наголошували, зокрема, й представники IT-індустрії. Виходить, зараз «Нацбанк нарешті почув усіх», каже економіст.
Чому курс встановили саме на рівні 36,5 грн/дол. США?
За словами економіста, сьогодні можна стверджувати, що цей курс близький до ринкового.
«На чорному ринку курс не зафіксований, він постійно стрибає: колись був на рівні 33, колись становив 38. Тому, думаю, НБУ, проаналізувавши ситуацію й подивившись на цей коридор від 33 до 38, просто обрав курс, який, на їхню думку, зараз виважений. Цілком можливо, що в майбутньому його переглядатимуть», — каже Любомир Остапів.
Який зараз курс валют на чорному ринку, в обмінниках і банках?
Станом на 16:00, за даними сайту Мінфін, у середньому долар в обмінниках купують по 37,5, а продають — по 38,3. На чорному ринку середня купівля становить 37,55, а продаж — 38,8.
Банки також відкоригували свої курси валют. Наприклад, у Monobank купити долар можна за 36,57, а продати — за 36,82. У «ПриватБанку» купівля на рівні 36,57, а продаж — 36,9.
Навіщо НБУ дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам, аби ті тримали її на депозиті протягом трьох місяців чи більше?
У Нацбанку таке рішення називають альтернативою вкладенню коштів у готівку. Відповідно, це має зменшити попит на зняття готівки й тиск на обмінний курс.
НБУ зробив важливий крок уперед, вважає економіст Любомир Остапів, — валюту можна купити онлайн у межах ліміту 50 тисяч гривень.
«Українські банки втрачали клієнтів, тому що, не маючи змоги купувати валюту онлайн в українському банку, люди робили це через Wise, Revolut тощо, переганяючи гривні. Тепер, в принципі, це не має великого сенсу. Звісно, можливо, комусь недостатньо 50 тисяч гривень, але те, що людина зможе купити в українському банку валюту й через три місяці вільно нею розпоряджатися, вже крок уперед», — вважає експерт.
Для айтівців, які «не дуже люблять ходити по обмінниках і шукати, де купити долар», це хороший варіант, каже економіст.
Навіщо НБУ змінив ліміт на зняття готівки з гривневих карток зі щомісячного на щотижневий?
У НБУ рішення щодо лімітів на зняття готівки з гривневих карток пояснюють потребою збалансувати попит і пропозицію на валютному ринку. Крім того, це необхідно, аби мінімізувати витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями, кажуть у Нацбанку.
Любомир Остапів припускає, що рішення змінити ліміт на зняття готівки зі щомісячного на щотижневий є продовженням боротьби з «картковим туризмом» (коли люди їдуть за кордон, у прикордонних областях знімають валюту, а потім продають її в Україні дорожче).
«НБУ одного разу вже знижував ліміт на зняття готівки зі 100 тис. грн до 50 тис. грн. Тепер цей ліміт залишили на рівні 50 тисяч, але розбили його на чотири тижні. Я вбачаю в цьому насамперед боротьбу з картковими туристами», — коментує економіст.
НБУ зменшив щомісячний ліміт на Р2Р-перекази громадян за кордон зі 100 тисяч гривень в еквіваленті до 30 тисяч гривень. Що це змінить?
Ліміт у сто тисяч гривень не працював, вважає Любомир Остапів. Він пояснює це тим, що банки на своєму рівні або суттєво знизили його (як «ПриватБанк», наприклад), або взагалі зрізали цей ліміт у нуль. Тобто, крім обмежень НБУ, банки встановлювали власні умови. Однак зараз ситуація має змінитися, припускає експерт, й банки дозволятимуть ці перекази.
«Не забуваймо, що українці, які перебувають за кордоном, можуть користуватися гривневою карткою там. В інших країнах — нормальний ринковий курс», — додає економіст.
НБУ ввів обмеження на розрахунки за кордоном у розмірі 100 тис. грн. Це створить проблеми для волонтерів?
21 липня громадський активіст Сергій Стерненко заявив, що Нацбанк ухвалив рішення, яке ставить під загрозу існування в Україні волонтерського руху. Йдеться про щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном у розмірі 100 тис. грн. Це стосується гривневих карток і усіх рахунків клієнта в банку, які відкриті у національній валюті.
За словами активіста, через це армія може залишитись без значної кількості коптерів, приладів нічного бачення та іншого устаткування, якщо воно коштує понад 100 тис. грн.
«Придбати це з не гривневої карти теж не варіант, бо купівля валюти з гривневих карток заборонена. Оплата за виставленим рахунком теж відпадає, бо купівля товарів на великі суми за SWIFT заборонена», — заявив Стерненко.
У НБУ на брифінгу 21 липня зазначили, що не вводили жодних обмежень для волонтерів. За словами Кирила Шевченка, Нацбанк ще на початку квітня дозволив фізособам переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн.
«Тобто не 100, а 400 тисяч гривень. Йдеться про товари, більшість з яких купують волонтери: бронежилети, каски, шоломи, прилади для стеження, БПЛА, спальні мішки тощо. Також хочу наголосити, що НБУ не встановлював жодних обмежень на переказування валюти з рахунків благодійних фондів або будь-яких інших юридичних осіб задля закупівлі товарів волонтерської допомоги. Така можливість існує і тепер — за більш привабливим курсом», — наголосив Шевченко.
Як оголошені нововведення вплинуть на бізнес, ІТ-компанії, а також пересічних громадян?
Економіст Остапів вбачає у змінах позитивний вплив на бізнес-сферу. На його думку, НБУ є професійною інституцією, яка чує ринок і об’єктивно оцінює проблеми, що часом створюють її рішення.
«Ми боролися й продовжуємо боротися за те, щоб українські ФОПи, які перебувають за кордоном, залишалися податковими резидентами в Україні й платили тут 5% податку. Вони готові це робити, але не готові були платити ще 20% невідомо кому „курсових ножиць“. Зараз ці „курсові ножиці“ прибираються», — пояснює економіст.
Крім того, за словами Остапіва, це рішення сприятиме заведенню експортної валютної виручки від ІТ-послуг в Україну, адже зараз «немає сенсу її притримувати, заводити частково абощо».
Водночас Національний банк заявив, що корекція офіційного курсу гривні на 25% призведе до зростання цін. Вищий офіційний курс означає, що імпортери купуватимуть валюту «дорожче», а відтак закладатимуть це у кінцеві ціни товарів, пояснив заступник голови регулятора Сергій Ніколайчук.
Яка позиція представників IT-індустрії щодо нового курсу від НБУ?
Профільна асоціація ІТ Ukraine позитивно сприйняла рішення про зміну валютного курсу. В об’єднанні заявили, що в такий спосіб «НБУ пішов назустріч ІТ-індустрії та врахував пропозиції, викладені в офіційному зверненні Асоціації». За оцінками Національного банку, корекція обмінного курсу збільшить приплив і, відповідно, продаж валютного виторгу експортерами, кажуть в IT Ukraine.
«Очікуємо, що логічним наступним кроком стане повернення до плаваючого курсу, що сприятиме збереженню стабільної роботи всіх експортних галузей економіки, включаючи національну ІТ-індустрію», — заявив виконавчий директор ІТ Ukraine Костянтин Васюк.
За його словами, в Асоціації очікували, що IT-компанії, які втрачали через різницю курсів, будуть упродовж одного-двох місяців вирішувати, чи варто переорієнтовувати свої бізнес-моделі на роботу поза межами України. Рішення НБУ усуває такий ризик, підкреслив Васюк.
Чи є ймовірність, що курс валют незабаром знову зміниться?
Експерт CASE Ukraine та ексзаступник директора департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз вважає, що підстав для змін курсу найближчим часом немає.
«Якщо не станеться нічого дуже неочікуваного, до кінця року не буде потреби змінювати офіційний курс взагалі. Не буде значних розходжень між офіційним та ринковим курсами. Якби НБУ підняв курс у травні чи червні, така проблема виникла б. Зараз — ні. Нацбанк просто визнав реальність такою, як вона є», — каже Дубогриз.
Що буде з інфляцією в Україні?
Інфляція прискорюється, але вона контрольована, зазначає голова НБУ Кирило Шевченко. У червні темпи зростання споживчих цін становили 21,5% на річному рівні. Наприкінці
За прогнозами НБУ, у 2023 році відновиться логістика, знизяться ризики для бізнесу, поступово зростатимуть врожаї. Завдяки цьому послабиться інфляційний тиск. Додатково зниженню інфляції в Україні сприятиме жорстка політика НБУ і зниження світової інфляції. Відповідно, у Нацбанку припускають, що у
