Українське IT на воєнних рейках — що відбувається з галуззю просто зараз і чого чекати після перемоги
Військова агресія рф проти України триває вже понад 40 днів, і за цей час на воєнні рейки довелось встати не лише оборонній промисловості, а й всім секторам економіки, зокрема IT. DOU поговорив з топменеджерами провідних аутсорсингових та продуктових компаній, економістом та експертами про те, що відбувається з цим ринком просто зараз, чого чекати айтівцям у найближчому майбутньому та як побудувати нову післявоєнну економіку на базі IT.
Головні прогнози — стислий огляд
В останній передвоєнний місяць українське IT показувало стале зростання — за прогнозами аналітиків, сфера інформаційних технологій приносила Україні 4% ВВП, а у наступні чотири роки мала забезпечити країні $37–44 млрд експортного виторгу.
До того ж IT серйозно підживлювало український бюджет — за 2021 рік представники галузі сплатили 23,5 млрд грн податків і зборів.
Всі опитані DOU експерти сходяться в тому, що з урахуванням війни ситуація так чи інакше зміниться, проте дають доволі оптимистичні прогнози щодо майбутнього ринку: запит на айтівців залишатиметься високим, а сама IT-сфера може стати новим головним рушієм економіки, вважають вони.
Співрозмовники редакції зазначають: велику роль відіграє політика держави щодо айтівців, наявність чітких сигналів до сфери та грамотна робота зі структурою ринку, що вже змінюється.
Що просто зараз відбувається з IT-галуззю
З початком війни українські айтівці через свою високу мобільність та, як правило, відсутність робочої привʼязки до місця перебування змогли зберегти високий рівень зайнятості в індустрії.
«Наша галузь несподівано для багатьох виявилась стійкою до цієї ситуації, причому на дуже високому рівні. Згідно з опитуванням, яке ми нещодавно опублікували, майже 85% компаній працюють у нормальному бізнес-ритмі, і це досягнення», — розповідає Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації IT Ukraine.
Чи зможе IT-сфера зберігати високі темпи роботи в умовах війни, залежить від тривалості російської агресії, додає незалежний IT-консультант Миколай Аліменков:
«Ситуація повністю залежить від того, як довго триватиме ця війна і чим вона закінчиться. При всьому рівні підтримки України бізнес дуже не любить ризиків і непередбачуваності. Якщо війна завершиться нашою перемогою протягом кількох найближчих місяців, то можна очікувати невелике просідання IT-ринку та поступове його відновлення.
Цьогоріч зростання я б не очікував, тому що навіть поточний місяць війни вже суттєво вдарив по IT-сектору. Якщо ж війна перейде в затяжну фазу або завершиться крихким перемир’ям, то почнеться неминуче падіння IT-ринку. Великі замовники заморожуватимуть розвиток своїх офісів розробки в Україні та пропонуватимуть масову релокацію до Європи (Польща та країни Балтії виглядають найшвидшим та найпростішим варіантом)».
Водночас прогнози IT Ukraine видаються більш оптимістичними — директор цієї асоціації говорить, що навіть при середньозваженому сценарії галузь збереже досить високий рівень експорту послуг:
«Це буде не $7 млрд і не $5 млрд [за даними IT Ukraine, станом на кінець 2021 року він становив $6,8 млрд — ред.], але падіння до нуля точно не відбудеться, адже для цього має статись щось катастрофічне.
Відсоток економічного падіння галузі буде значним. Якщо зараз закінчаться військові дії і відкриються кордони, то багато креативних індустрій покинуть Україну, і це може статись саме через незрозумілу політику щодо креативних індустрій стосовно призову, виїзду за кордон в умовах воєнного стану тощо. Це критично, люди чекають ясної картини».
Такі прогнози для українського IT складали до війни
Віталій Седлер, СЕО та співзасновник Intellias, впевнений що після війни велика частина українських розробників захочуть відбудовувати свою країну і залишаться тут.
«Разом з тим, думаю, ми не побачимо зростання ринку, яке спостерігалось протягом останніх кількох років. Для України буде успіхом, якщо індустрія за кількістю розробників та обсягом ринку вийде на рівень 2021 року. За структурою ринку змін не буде: в Україні залишаться сервісні і продуктові компанії, R&D-центри», — додає він.
Як почуваються продуктові компанії
В тих українських компаніях, для яких ключовими були локальні ринки, ситуація жахлива, відверто розповідає DOU Дмитро Волошин, засновник Preply.
«У них сильна просадка, багато компаній скорочують співробітників. Це буде дуже боляче для локального продуктового IT-ком’юніті. За моїми оцінками, серед продуктових компаній таких, що зіткнулись з серйозними труднощами, — половина.
Глобально ми бачимо те, що серед фахівців, які залишились в Україні, хтось пішов в ЗСУ/ТрО, дехто немає доступу до інтернету, адже перебуває поруч із зоною бойових дій. Тобто сама продуктивність праці айтівців в Україні буде нижчою, що сповільнюватиме темпи зростання бізнесу продуктових компаній. У продуктових компаній на українському ринку трагедія — просадка
30–50%, якщо не кінець бізнесу. А ось ті компанії, які працюють на глобальні ринки, просядуть на5–10%», — припускає Волошин.
Засновник Preply вказує й на інший значущий в умовах війни момент — психологічний стан фахівців, що безпосередньо впливає на продуктивність компаній:
«Проблема в тому, що люди не можуть ефективно працювати під час війни. Їхні сім’ї виїхали за кордон, у них велике психологічне навантаження, їм важко справлятися зі стресом, багато хто волонтерить, іде в ЗСУ, і це теж впливає на продуктивність компаній».
На питання про те, як переживає кризу його компанія, Волошин говорить, що Preply пощастило вийти на глобальний ринок — такі продуктові компанії зазнали значно меншого удару від війни.
«Нам пощастило, що ми ще в 2014 році, — коли тільки починали, — зрозуміли, що не хочемо бути локальною компанією, і одразу почали виходити на міжнародні ринки, Сполучені Штати та Європу. Тож коли почалася ця ще більш гаряча фаза війни, яка вже триває досить довго, відсотки втрат нашого бізнесу визначались числами однозначного порядку. Так, ми втратили виторг з України через війну, але не критично. І така ж ситуація, можливо, в інших компаніях, що працюють на західні ринки».
Засновник іншої продуктової компанії MacPaw Олександр Косован впевнений, що ринок праці в IT очікує перезавантаження.
«Питання вибору привілеїв та комфорту, які стояли перед війною та значно перегрівали ринок, втратять актуальність. Ті компанії, які в умовах війни продовжуватимуть наймати спеціалістів та створювати робочі місця, зможуть скористатися цією можливістю. „Тиловий фронт“ є дуже важливим для відновлення економіки України», — ділиться думкою він.
На прикладі MacPaw Косован підтверджує значущість психологічного фактору в питаннях роботи компаній:
«Наша компанія перевела бізнес на автономну роботу, тому багато планів з розвитку було призупинено або відкладено за часом. На мою думку, найважче буде культивувати креативну роботу та розвивати продукти в умовах повної невизначеності через війну».
Як почуваються аутсорсингові компанії
Аутсорсинговим компаніям наразі легше зберегти темпи роботи через свою мобільність, ніж продуктовим командам, випливає зі слів представників ринку. У розмові з DOU голова та співзасновник Intellias Віталій Седлер стверджує: їм з колегами вдалося евакуювати більшу частину своїх співробітників в безпечні регіони, 97% фахівців команди продовжують роботу.
«Відпливу клієнтів наразі немає. Ми відчуваємо їхню підтримку, але вони вже обережніше ставляться до процесу розробки в Україні. Тому в цьому ми потребуємо підтримки держави. Необхідно забезпечити безперервність бізнес-процесів і переглянути підхід до масової мобілізації працівників IT-компаній, щоб зберегти проєктні команди. Також часто наші клієнти потребують можливості для інженерів тимчасово виїжджати за кордон для проведення зустрічей чи короткотермінової роботи над проєктами», — додає він.
На думку Седлера, майбутнє аутсорсингових компаній визначатиме здатність зберегти клієнтів. Вихід він бачить у масштабуванні бізнесу на глобальні ринки:
«Ми бачимо, як складно зараз працювати тим, хто був орієнтований виключно на український ринок. Такі компанії скорочують витрати, а разом з тим і свої команди. Ми сподіваємось, що в середньо- та довгостроковій перспективі ці компанії відновлюватимуться разом з ринком. Для компаній, які орієнтовані на глобальні ринки, суттєвих змін не очікуємо».
А Валерій Красовський, CEO та співзасновник Sigma Software, бачить можливості для українського IT після виходу багатьох компаній з ринку росії.
«Якщо взяти до уваги дуже великий відтік бізнесу з росії, для України відкривається унікальна можливість значно прискорити темпи розвитку, якщо галузь та IT-спеціалісти матимуть змогу продовжити працювати.
Однак, звісно, є ризики, що великі компанії почнуть частково переорієнтовуватись на інші країни через те, що наразі немає можливості виїзду українських фахівців за кордон. Крім того, треба враховувати важливість галузі та спеціалістів для країни при проведенні мобілізації. Ці питання бізнес вже зараз вирішує спільно з профільними асоціаціями та урядом», — говорить він.
Компанія Красовського також обрала тактику розширення на західні ринки.
«Для забезпечення стабільності делівері та через вимоги деяких клієнтів ми наразі активніше розширюємо присутність в Європі та в інших країнах, відкриваємо нові офіси та шукаємо людей в команду», — зазначає менеджер.
На думку CEO Sigma Software, багато в чому ситуацію визначатиме те, чи матимуть в найближчий час фахівці IT-компаній можливість працювати та вільно пересуватись:
«Для бізнесів, що розміщують замовлення в Україні, важливо знати, що люди, які залучені на їхніх проєктах, у безпеці і що немає загрози для даних. Ці умови надважливі для подальшого розвитку, і це стосується і продуктових, і аутсорсингових компаній.
Наразі Україну підтримують по всьому світу, отже це може позитивно вплинути на приплив нових клієнтів до продуктових компаній. Щодо аутсорсингових, тут поки що спостерігається невеликий спад на замовлення, а щоб його відновити і надалі отримувати проєкти, треба забезпечити нормальне, стабільне середовище для роботи».
Зарплати та наймання
Найближчим часом діапазон зарплат в українській IT-сфері знижуватиметься, адже пропозиція перевищуватиме попит, вважає незалежний IT-консультант Миколай Аліменков.
Зокрема, це зумовлено тим, що багато спеціалістів залишились без роботи та мають намір якнайшвидше повернутись до неї, не ставлячи за пріоритет найбільш вигідні умови.
За даними аналітики Djinni, кількість прийнятих на роботу фахівців скоротилася приблизно вдвічі у порівнянні з довоєнним часом, але невдовзі ситуація почне відновлюватись.
Про негативні наслідки, що торкнуться зарплат, говорить і виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.
«Ми вже бачимо, що компанії, які працюють винятково на український ринок, відчувають серйозні труднощі. На ринку буде період суттєвого зниження оплати праці, але я не знаю, як на це можна вплинути», — ділиться думкою він.
Підтверджують цю тенденцію і рекрутери. За словами Recruitment Lead у JMIND Анастасії Бардус, раніше опитаної DOU, зарплатна вилка на позицію DevOps Engineer у розмірі $3–5 тис. змістилась в бік спаду до $2,5–4 тис. Водночас зарплатні очікувані від кандидатів не знижуються, стверджує Юлія Кескін, Recruiter у VeryBusy Recruiting.
Засновник Preply Дмитро Волошин заохочує інших топменеджерів, чиї компанії стикнулися з фінансовими складнощами, обрати формат фіксованої зарплати для всіх фахівців або зменшення її розміру на однаковий відсоток, аби зберегти команду та бізнес.
«У кожної компанії своя фінансова подушка. Питання в тому, наскільки довго триватиме війна — це прямо впливає на те, наскільки довго українські компанії зможуть фінансово триматись. Поки що ми бачимо одиничні кейси, коли з команд йдуть по декілька людей — хтось служити, хтось волонтерити тощо. А якщо ситуація триватиме три місяці, то йтиметься вже про
10-15 людей, і це зачепить усіх. Для нас все буде рости лінійно, і це буде болючий момент», — поділився думкою він.
Водночас глобальний тренд щодо диджиталізації економіки зберігається, і тому світовий попит на розробників залишатиметься високим, додає голова Intellias Віталій Седлер, але зазначає: в Україні цей попит може бути нижчим.
«Загалом дефіцит IT кадрів залишається на високому рівні, і значного просідання зарплат в Україні ми не очікуємо», — каже він.
Масштабне березневе опитування DOU показало, що понад 80% фахівців уже працюють фултайм, хоча 61% довелося покинути свій дім і переїхати в безпечніше місце. У 77% айтівців доходи значно не змінилися.
Якщо деталізувати, то зі змінами в робочому навантаженні пов’язані і зміни в доходах: у 90% тих, хто працює, як і раніше, доходи не змінилися чи практично не змінилися. А серед тих, у кого зменшилась кількість проєктів, 58% зберегли свій дохід, а у 37% він знизився.
Проте сам ринок праці в українському IT лише починає оговтуватись після удару, поки що особливо важко кандидатам-початківцям, випливає з аналітичного розбору DOU:
За місяць до 24 лютого, коли почалась повномасштабна війна, на DOU щотижня містилося 220 вакансій для позицій без досвіду або ж з досвідом менше за рік. Протягом наступних трьох тижнів після російського нападу вже було близько 60 активних вакансій на тиждень — їхня кількість скоротилася на понад 70%. І попри поступовий приріст вакансій з першої половини березня, щоб говорити про сталу тенденцію до зростання чи повернення до довоєнних цифр, потрібно більше часу.
Щодо вакансій суто для джуніорів без досвіду статистика ще менш втішна. До воєнного стану їх щотижнева кількість становила близько 60, а протягом останніх тижнів впала до середньої позначки 13 вакансій на тиждень. Йдеться про падіння кількості вакансій на майже 80% від попередніх значень.
Поки що найскладніша ситуація з вакансіями в IT у джуніорів
План дій для українського IT — погляд економіста
Відомий український економіст, ректор новоствореного Американського університету в Києві Роман Шеремета, з яким поговорив DOU, вважає, що ІТ-індустрія має стати провідною галуззю України після закінчення війни. На його думку, безперечні переваги IT-сфери — висока мобільність спеціалістів та низька капіталомісткість, тобто прибутки від розроблених продуктів і сервісів значно перевищують витрати.
Для підтримки післявоєнного IT Шеремета пропонує три інструменти. По-перше, надавати не постійні субсидії, а податкові пільги впродовж обмеженого періоду, щоб допомогти компаніям, що розвиваються.
По-друге — допомогти фірмам з пошуком венчурного капіталу.
«Ми повинні допомогти їм знайти доступ до швидкого венчурного капіталу. Задля цього можна створити конкретні державні та приватні фонди. <...> Наприклад, СЕО ЕРАМ Аркадій Добкін сказав, що виділить $100 млн на розбудову України. Одним з найефективніших способів, як їх можна використати, зважаючи на профіль цієї компанії, — дати грантову допомогу командам, що працюватимуть над створенням нових ІТ-компаній та стартапів. Це може відбуватися і за приватного капіталу, не лише державного», — говорить він.
Також Шеремета пропонує розробити план з допомоги айтівцям в питаннях співпраці із західними партнерами:
«Ми можемо створити хорошу структуру, щоб допомогти нашим айтівцям співпрацювати із західними партнерами. Але тут треба бути дуже обережним: є багато прикладів, як люди створили класну компанію, вивели її на певний рівень і продали за кордоном через ІРО. Я вітаю такі речі, хоча дехто каже, що „це ми віддали компанію за кордон“, але насправді це не так.
Те, що якась компанія має велику частку українського акціонерного капіталу і буде продаватися, скажімо, на біржі Нью-Йорку, нічого поганого не означає, адже вона може розташувати свій офіс в Україні. І ось тут потрібно допомогти створити законодавство і умови, аби наші компанії могли легко виходити на закордонні ІРО і продаватися на тамтешніх біржах, і щоб законодавство дозволяло легко і флюїдно створювати головні офіси в Україні, паралельно маючи офіси в Делавері, Сіетлі тощо».
Водночас Шеремета попереджає про небезпечність економічного дисбалансу українських регіонів, який може виникнути після масової релокації на захід айтівців та IT-кластерів зі сходу, багато міст якого зруйновані війною.
«Це небезпечно, бо ми розуміємо, що найбільше фінансів на відбудову інфраструктури нам будуть потрібні на сході. <...> В короткостроковій перспективі ми матимемо вливання грошей країнами Заходу, але в довгостроковій, щоб розвивати цей регіон, нам потрібні будуть податки, — і відповідно, щоб там працювали компанії. А якщо ми говоримо про те, що зараз там майже немає компаній, то стратегічно цей дисбаланс сповільнюватиме відбудову міст на сході. <...>
Коли ми говоримо про певні стимули для ІТ-індустрії, певний час вони можуть бути диспропорційними для сходу і заходу України, щоб створити умови, аби ІТ-компанії поверталися на схід. Це досить складна річ, адже створює багато ризиків щодо відмивання коштів: компанія може формально зареєструватися в Харкові, а реально працювати в Івано-Франківську чи у Львові і таким чином отримувати додаткові преференції.
Нам потрібно буде сісти і подумати в глобальному плані відбудови і розвитку України саме про цей фактор, що в нас буде потреба відновлювати ІТ-індустрію на сході і як це правильно зробити, щоб не наламати дров».
