Пошуки роботи під час війни. Айтівці та рекрутери – про те, який нині ринок праці
Після повномасштабного вторгнення росії український ІТ-ринок ненадовго завмер і лише зараз починає відновлюватися, проте вже у новому вигляді: розробники та рекрутери переорієнтовуються на західний ринок, відгуки на вакансії значно зросли й де-не-де спостерігається спад зарплатних очікувань. Журналістка DOU розпитала айтівців та рекрутерів про нюанси пошуку роботи під час війни.
«Вороже вторгнення вплинуло на ІТ-працівників ще до повномасштабного наступу»
Front-end Developer
Раніше я здебільшого працював як фахівець техпідтримки, але завжди рухався у напрямі фронтенд-розробки. З останнього місця роботи звільнився у жовтні 2021 року, а вже у листопаді мене на LinkedIn знайшли представники компанії Oracle і запропонували позицію Front-end інженера у Дніпрі. Я пройшов усі етапи співбесід та отримав від мого потенційного тимліда преофер з гарними умовами співпраці та оформленням як найманого працівника за українським законодавством (не як ФОПа). Залишалося тільки отримати підтвердження від топменеджменту у США. І тут почалися тортури.
З листопада
А за два тижні після відмови на нас напали, і, якщо чесно, мені (й не тільки) здається, що Oracle щось знали про це, тому й зупинили прийняття на роботу українських громадян. Як на мене, вороже вторгнення почало впливати на ІТ-працівників ще до повномасштабного наступу.
Наприкінці січня я чекав на відповіді ще від
«Змінилися питання на співбесідах»
Аліна, General QA EngineerЯкщо порівнювати періоди пошуку роботи за місяць до повномасштабного вторгнення і під час війни, то передусім в очі впадає зменшення кількості актуальних вакансій. При цьому неактуальні/заморожені все ще «висять» на різних ресурсах, а актуальні радше передаються серед «своїх». Багато компаній просто заморозили наймання фахівців.
Нині ця ситуація потроху стабілізується. Ще змінився, власне, сам спосіб пошуку — більшу увагу приділяють компаніям у тому регіоні, де перебуває людина прямо зараз. Я от переїхала у Вінницьку область і шукаю місце тут. Але, звісно, йдеться про роботу в офісі, та й я розглядаю невеликі компанії, до 200 людей. Паралельно накладається питання заробітної плати, бо вона також варіюється залежно від регіону.
Змінилися питання на співбесідах — замість «Яке в тебе хобі?» обговорюємо теми, спровоковані війною: чи збираюся я переїхати в це місто, які плани маю після війни, чи не збираюся виїхати за кордон тощо. На такі питання складно відповідати, як і складно пообіцяти стовідсоткову стабільність.
«Бывало, что со мной не продолжали диалог узнав, что я все еще на территории Украины»
Денис, Chief Information Officer
Найм украинских работодателей практически полностью остановился. Согласно статистике Work.ua, после резкого падения идет прирост новых вакансий, но их все равно раз в десять меньше по сравнению с довоенным периодом.
Так что при поиске работы надежда есть только на работодателей с иностранными корнями. Я в последнее время подавался на следующие позиции: Head of IT (fintech-сфера), IT Delivery Manager, Information Systems Manager в Dragonfly Aerospace.
Но есть нюансы. Бывало, что HR-менеджеры, узнав, что я все еще нахожусь на территории Украины, просто отказывались продолжать диалог, несмотря на то, что это удаленная позиция. С их стороны это обосновывается рисками захвата территорий, отключений интернета, отсутствия на рабочем месте из-за бомбардировок и так далее — все это абсолютно очевидные риски для работодателя. К тому же теперь первый вопрос любого HR — не о зарплате и опыте, а о локации.
Большинство компаний, с которыми я вел переговоры до 24 февраля, дружно написали, что найм остановлен на неопределенное время. Некоторые до сих пор не ответили на вопрос, будем ли мы продолжать общение. Среди этих компаний были и представители крупнейших банков, и аэрокосмическая отрасль, и микрофинансы, так что разницы между сферами деятельности я не заметил.
Во время первой волны коронавируса мы наблюдали нечто похожее, и надеюсь, что ситуация с наймом будет аналогичная — количество вакансий начнет расти, когда все поймут, что нужно жить с новыми реалиями.
Есть и техническая проблема поиска работы на сайтах, которые не отключили все неактивные вакансии. Также появилось масса новых платформ для поиска работы за рубежом, многие из которых сделаны сыро, на коленке, и их сложно назвать полноценным инструментом поиска.
Решение в этой ситуации очевидно. Нужно концентрироваться на поиске зарубежных работодателей. Очень важно восстановить приток валюты в страну и перезапустить экономику.
«Після перемоги України наші розробники будуть ще більше інтегровані в глобальні бізнеси»
Оксана Громова, Senior IT Recruiter у thePerson
З 24 лютого у нас заморозилось 90% всіх вакансій. Майже два тижні ми волонтерили, переселяли частину нашої команди з Чернігова до міст Європи й тільки з 14 березня почали повноцінно повертатися до роботи.
Ми змогли повернути 30% вакансій у роботу і завдяки цьому зберегти свою команду від провисання. Написали всім клієнтам, переорієнтували пошук співробітників на Європу та США. Response rate (з англ. частота зворотних відгуків — ред.) збільшився на
Раніше «горіли» два напрями: Node.js та React, однак реальність змінилася. Наразі через закриття багатьох проєктів чи простій ми отримали більше резюме за тиждень, ніж за попередні три місяці.
Щодо європейського ринку, то наразі шукаємо фахівців у Болгарії, Румунії, Польщі. Кандидати здивовані швидким процесом, але готові до нових умов. Сьогодні прогнози взагалі нічого не варті. Ще місяць тому ринок ріс просто неймовірно, зарплатні очікування летіли в космос, [а зараз у нас війна].
Усі R&D — центри розробки — в Україні створюють запасні аеродроми в європейських країнах (не думаю, що це будуть Велика Британія та Німеччина з високими податками, радше наші близькі сусіди з м’якшими умовами для бізнесу).
Тож після перемоги України наші розробники будуть ще більше інтегровані в глобальні бізнеси, зможуть працювати у справді інтернаціональних командах. Ми й до того були IT-хабом, але тепер однозначно виростемо в очах IT-гігантів. Рекрутери ж поки що шукають оптимальні варіанти: деякі частково здають команди на аутсорс, деякі шаленими темпами шукають для себе нові ринки пошуку — Європу, Південну Америку тощо.
«Ми спостерігаємо спад попиту на популярні до 24 лютого напрями»
Анастасія Бардус, Recruitment Lead у JMIND
Наша компанія почала відновлювати повноцінне наймання майже через місяць після повномасштабного вторгнення рф. Географія наших співробітників стала дуже широкою — понад 10 країн світу. Ми відкрили для себе нові ринки праці й готові наймати ІТ-спеціалістів майже з будь-якого куточка Європи, плануємо згодом розширити географію ще більше.
Перезапуск процесу наймання нових співробітників почався з позицій Middle DevOps Engineer та Middle Web QA. Аналітика показує, що зарплати і кількість кандидатів зазнали суттєвих змін.
Ми спостерігаємо спад попиту на популярні до 24 лютого напрями. Наприклад, запит «DevOps Engineer» на Djinni видає 450 кандидатів, які готові розглядати нові пропозиції — до війни ця цифра була вдвічі менша, й відповідали далеко не всі. Щодо зарплатних очікувань кандидатів: зарплатна вилка $3–5 тис. змістилась в бік спаду до $2,5–4 тис. Ми вже бачимо ознаки того, що ринок IT зазнає трансформації, і це лише початок.
«На третій тиждень компанії почали потихеньку відновлювати роботу»
Юлія Кескін, у Recruiter VeryBusy Recruiting
Ринок IT-рекрутингу почав оговтуватись приблизно на другий тиждень після початку війни. Деякі кандидати, які влаштовувалися на роботу й були на різних стадіях, цікавились, чи можна продовжити, але зі зрозумілих причин більшість українських бізнесів тимчасово зупинили пошук нових фахівців.
На третій тиждень компанії почали потихеньку відновлювати роботу, зокрема щодо відкритих вакансій. Здебільшого ми обговорювали пошук на європейському та EMEA (регіон, який охоплює Європу, Близький Схід та Африку — ред.) ринках, бо наймання в Україні стало складнішим і непередбачуваним. Навіть якщо людина перебуває у відносній безпеці, є багато ризиків, пов’язаних з її здатністю проходити співбесіди — це завжди було стресом, а на тлі нинішніх подій навантаження подвоїлось, — та онбордингом нової людини. Можна сміливо подякувати бізнесам, які продовжують наймати в Україні, бо беруть на себе додаткові ризики, з якими вони вчаться працювати тут і зараз.
Звісно, є компанії, які були змушені знизити заробітні плати працівникам або навіть скоротити співробітників. На жаль, такий розвиток подій ми вже спостерігали в кінці
Щодо рівня заробітних плат: поки що ми не помітили значного зниження зарплатних очікувань від кандидатів, а ось швидкість найму стала ще критичнішою.