Провал «Дзвону»? Хто розробляв для армії автоматизовану систему управління за 600 млн грн. Розслідування DOU
15 березня журналістська агенція «Бігус.Інфо» опублікувала розслідування щодо розробки для Збройних сил України автоматизованої системи центру оперативного керівництва. Простими словами — системи управління військом.
Журналісти виклали у вільний доступ аудит Міноборони цієї дослідно-конструкторської роботи (ДКР), яка має назву «Дзвін-АС». Як з’ясувалося, проєкт стартував ще наприкінці 2016 року й коштував бюджету приблизно 600 мільйонів гривень, це майже втричі більше від запланованої вартості. Водночас аудит розробленої системи виявив низку ризиків.
Редакція DOU зробила своє журналістське розслідування і спробувала розібратися, як і чому «Еверест Лімітед» отримала цей проєкт, хто насправді розробляв систему (спойлер: компанія із холдингу, що входить у 50 найбільших ІТ-компаній України) і чи справді з нею є проблеми.
Чи потрібен Україні «Дзвін-АС»?
Потреба створити сучасну систему управління військом — це вимога часу. Для України така система ще більш важлива з огляду на те, що в нашій державі не припиняються бойові дії на Сході.
Майже щодня ми втрачаємо людей у операції об’єднаних сил (ООС). Тому швидка передача важливих даних між військовими може врятувати життя і здоров’я людей, а також знижує загрозу національній безпеці України загалом.
Ми поспілкувалися з офіцером запасу, фахівцем з розробки військових систем забезпечення ситуаційної обізнаності та їхньої інтеграції з аналогічними системами відповідно до стандартів НАТО, членом ГО «Аеророзвідка» Сергієм Гальчинським, який був серед експертів, залучених до аудиту ДКР «Дзвін-АС» (Сергій не заперечує проти використання у статті наданої ним інформації). Він пояснив, що метою системи є автоматизація збору, обробки, аналізу й поширення даних, завдяки чому командири в режимі часу, близького до реального, розуміють, де перебуває ворог, де власні сили й засоби, тож швидко і зважено можуть ухвалювати рішення.
Ще у 2006 році вирішили розпочати проєкт створення автоматизованої системи управління Об’єднаного оперативного командування Збройних сил України під назвою ДКР «Каліна-1». Але його так і не реалізували — згорнули у
Уже під час бойових дій у 2014 році питання про створення системи бойового управління армією постало гостро. Проєкт почали волонтери ГО «Аеророзвідка». Ця система називається «Дельта». Вона дає змогу в масштабі реального часу відстежувати розташування своїх військ на електронній карті та наносити виявлені об’єкти противника для подальшого вогневого ураження.
Як зазначено на сторінці ГО у фейсбуці, ще 2017 року «Аеророзвідка» передала Міністерству оборони виключні майнові права на свою розробку.
А ось зробити загальну систему управління в Міноборони доручили приватній компанії «Еверест Лімітед» наприкінці 2016 року. Проєкт отримав назву «Дзвін-АС». Як розповів нам в інтерв’ю Ярослав Гончар, підполковник запасу ЗСУ, очільник Наглядової ради ГО «Аеророзвідка», спочатку планувалося, що «Еверест Лімітед» виконуватиме лише дослідно-конструкторську роботу, а основою автоматизованої системи для армії стане «Дельта», яка вже впроваджена. Вибір компанії «Еверест Лімітед» для ДКР тоді здавався логічним, адже вона була дистриб’ютором радіообладнання для Збройних сил. Однак, як Гончар з’ясував згодом, паралельно створювалася інша система — «Дзвін-АС». Її розробка тривала чотири роки. Але на фінальній стадії аудит виявив у ній низку ризиків.
В інтерв’ю з Ярославом Гончаром також є деталі про те, як з’явилася «Дельта», ситуацію з «Дзвін-АС» та осіб, які ухвалювали рішення щодо нього, про проведення аудиту та думка Ярослава про головні проблеми й ризики системи.
Згідно з даними аудиту
Як зазначають журналісти «Бігус.Інфо», грифу «таємно» на тексті аудиту нема. Тож можна проаналізувати, які проблеми знайшли у проєкті «Дзвін-АС», не порушуючи закон.
До речі, з аудиту відомо, що розробка системи обійшлась платникам податків уже у 580 мільйонів гривень. Загалом компанія «Еверест Лімітед» має отримати за розроблену систему 624,6 мільйона гривень, тобто 22,3 мільйона доларів США за нинішнім курсом. Початково роботу оцінювали у 218,2 мільйона гривень, або ж майже у 8 мільйонів доларів.
Скрин з аудиту
Наразі виплата грошей через виявлені аудитом ризики призупинена. До справи приєдналося Державне бюро розслідувань для перевірки. Систему армії не передали.
Фактично аудиторська група, яка входила у склад комісії з прийому етапу ДКР і мала доступ до системи, дійшла висновку, що створення «Дзвін-АС» під загрозою, адже виготовлений зразок не відповідає початковому технічному завданню.
Надати інформацію щодо ДКР «Дзвін-АС» у Генштабі відмовились — посилаються на ступінь секретності.
Відповідь від Міністерства оборони, яке виступило замовником робіт, досі не надійшла.
Водночас відмова надавати будь-яку інформацію щодо цього проєкту, зокрема щодо виділених коштів, на думку медіаюриста Олександра Бурмагіна, не є правомірною:
«Державна таємниця встановлюється відповідно до закону. Така розробка може бути під грифом „таємно“ з обмеженим доступом до неї. Але тут треба розуміти сферу дії таємниці, на що саме вона поширюється, що під грифом. Щодо ненадання доступу до витрат бюджетних коштів, то у статті 6 закону про доступ до публічної інформації зазначено, що у випадку офіційного оприлюднення певної інформації доступ до неї обмежувати не можна. Якщо ви отримали інформацію з офіційних джерел, то розпорядник інформації не має права приховувати її, вона вже оприлюднена».
Завищена ціна?
І справді часткову інформацію щодо виділених коштів на ДКР «Дзвін-АС» можна знайти на офіційному порталі використання публічних коштів.
Зокрема, в системі є дві платіжки за виконання певних етапів проєкту «Дзвін-АС». Одна на 6,2 мільйона гривень, датована 30 серпня 2017 року, тобто через вісім місяців після підписання договору Міністерства оборони з ТОВ «Еверест Лімітед». Інша, майже на 11 мільйонів гривень, пройшла у вересні 2018 року.
Отже, незрозуміло, на якій підставі розпорядник інформації відмовився надати дані щодо вартості ДКР «Дзвін-АС».
Взагалі щодо ціни системи, яку з бюджету сплатили компанії «Еверест Лімітед», то, за словами Сергія Гальчинського, який проводив аудит, постає чимало питань:
«Ті сервіси, які потрапили в фокус нашої уваги, виглядали досить підозріло. Певні з них складались із кількох файлів, де було буквально кілька десятків рядків коду. Я з власного досвіду вбачав у них роботу на два тижні однієї людини. А профінансований ресурс, за документами, — понад 25 тисяч людино-годин. Ці ризики ми включили до акту прийому етапів ДКР. І дуже сподіваємось, що вони будуть розглянуті й перевірені», — зазначає експерт.
Як зауважує Гальчинський, взагалі видається дивним ухвалене рішення щодо самостійної розробки системи. На ринку вже давно є готові рішення із відкритими програмними інтерфейсами та вже реалізованими стеками протоколів взаємосумісності.
«Придбавши їх, ми відразу перекрили б найкритичніші моменти і далі сконцентрували наявний ресурс на інтеграцію до цієї системи наших специфічних старих сенсорів та вже існуючих інформаційних систем», — підкреслює Гальчинський.
Крім того, він зазначає, що 2016 року зі схожою пропозицією зверталась данська компанія Systematic зі своїм готовим продуктом Sitaware. Для тодішніх представників Генштабу України провели презентацію. Зокрема, компанія пропонувала забезпечити ліцензіями Збройні сили, перекрити всі ланки управління від тактичної до стратегічної. При цьому в Systematic з огляду на стан, у якому перебуває країна, назвали ціну в 10 мільйонів доларів США. Це вдвічі менше за те, що витратили на «Дзвін-АС».
Але керівництво без конкурсу вирішило віддати такий важливий проєкт компанії ТОВ «Еверест Лімітед».
Що ж це за компанія?
Мільйони бюджетних гривень і кримінальний шлейф
ТОВ «Еверест Лімітед» була зареєстрована 2013 року в Києві. Головний напрям діяльності — гуртова торгівля оргтехнікою. Серед КВЕДів також «організація конференцій і торгових виставок», «ресторани й послуги з доставки продуктів харчування», «оренда й лізинг автомобілів і легкових моторних транспортних засобів» тощо.
Наразі засновником ТОВ є компанія «Юей дефенс», а бенефіціаром вказаний Дмитро Люлін. Варто зазначити, що ТОВ «Еверест Лімітед», згідно з даними аналітичної системи YouControl, відразу після реєстрації почало отримувати бюджетні підряди. Так, з 2014 року компанія уклала договорів на суму понад 210 мільйонів гривень бюджетних коштів. Найчастіше ТОВ «Еверест Лімітед» продає техніку й пакети програмного забезпечення. У цю суму не входять виплати з ДКР «Дзвін-АС», адже тендер на ці роботи Міністерство оборони не проводило, закупівля в системі не відображається.
Водночас компанія «Еверест Лімітед» «засвітилась» у кримінальних провадженнях.
Зокрема, ця ТОВка проходила у справі про відмивання доходів в особливо великих розмірах. Правоохоронці виявили, що декілька осіб у 2016 році організували діяльність конвертаційно-транзитної групи, до складу якої входить низка підприємств з ознаками фіктивності. Через них компанії з реального сектору економіки перераховували кошти, які обготівковувались у банкоматах. Таким чином компанії уникали перевірок Держфінмоніторингу. До відмивання коштів, за версією слідства, можливо, вдавалась і компанія «Еверест Лімітед».
Що наразі з цією справою, в Київській прокуратурі не повідомили. Однак з відповіді відомства можна припустити, що справа досі на стадії досудового розслідування. При цьому в судовому реєстрі можна знайти ухвалу Шевченківського районного суду Києва про те, що кримінальне провадження станом на 2020 рік об’єднано з іншим провадженням.
Також фірма «Еверест Лімітед» згадувалась у розслідуванні щодо привласнення бюджетних коштів. На цьому провадженні зупинимося детальніше.
Схема працює давно?
У судовому реєстрі можна знайти кілька ухвал Святошинського районного суду столиці в межах розслідування податкової міліції щодо діяльності компанії «Юкрейніан Електронікс».
Провадження відкрили ще 2017 року за низкою статей Кримінального кодексу, включно із привласненням бюджетних коштів і ухиленням від сплати податків.
Як указано в матеріалах справи, ТОВ «Юкрейніан Електронікс» реалізовувало продукцію військово-технічного призначення — мікросхеми, лампи, транзистори тощо — на державні оборонні підприємства протягом
Слідство встановило, що ТОВ «Юкрейніан Електронікс» пов’язано із ТОВ «Еверест Лімітед», а також компанією «Айкюжн ІТ» і «Інтекресі Бейз».
За версією слідства, вони «здійснюють заволодіння коштами, одержаними за державним оборонним замовленням шляхом використання реквізитів підконтрольних підприємств та фізичних осіб-підприємців, які не мають кваліфікованих співробітників і виробничих потужностей для виконання таких оборонних замовлень».
Зокрема, ТОВ «Еверест Лімітед» протягом
Правоохоронці вважали, що до оборудки можуть бути причетні посадові особи Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних сил України та представники комерційних структур.
Що наразі з цією справою, невідомо — через реорганізацію ДФС запит до податкової міліції, яку наразі реформують, не надійшов.
Водночас очевидно, що правоохоронці зацікавились проєктом «Дзвін-АС» ще 2017 року. Але з того часу справа так і не вилилась у судовий розгляд, проєкт належним чином не перевірили, а ТОВ «Еверест Лімітед» до означених 278 мільйонів отримало з бюджету ще 300.
Розробники ДКР «Дзвін-АС»
У тексті аудиту зазначено, що найбільше грошей отримали співвиконавці проєкту «Дзвін-АС», адже розробкою системи займалась компанія «Айкюжн ІТ».
Зокрема, з 624,6 млн гривень — повна вартість системи, яку має отримати ТОВ «Еверест Лімітед», — 573,7 млн, тобто майже 92%, скеровані співвиконавцям. З цієї суми 301,2 мільйона гривень — фактично половину всієї вартості — отримає ТОВ «Айкюжн ІТ». Багато що вказує на те, що ТОВ «Еверест Лімітед» було лише дуже дорогою для українського бюджету «прокладкою».
Нагадаємо, що ТОВ «Айкюжн ІТ» через компанію «Юкрейніан Електронікс» може бути пов’язане з фірмою «Еверест Лімітед».
Також аудитори встановили, що ТОВ «Айкюжн ІТ» розраховувалось із компанією «Інтекресі Бейз». Ці ТОВки мають спільного засновника — кіпрську офшорну компанію «Інтекресі Венче ЛТД», створену 2007 року. До розробки «Дзвін-АС», згідно з даними аудиту, залучили спеціалістів з компанії «Софтлайн ІТ», яку теж заснувала згадана кіпрська офшорна компанія. До речі, телефон, вказаний у мін’юстівському реєстрі, у ТОВ «Інтекресі Бейз» і «Айкюжн ІТ» однаковий.
Згідно з даними профілю компанії на DOU, «Айкюжн ІТ» — українська ІТ-компанія, що входить до міжнародного консорціуму Intecracy Group. До речі, до консорціуму входять також компанії «Інтекресі Бейз» і «Софтлайн ІТ». Основна спеціалізація «Айкюжн ІТ» — розробка масштабних високотехнологічних інформаційно-аналітичних систем (ІАС), створення електронних державних реєстрів, електронних сервісів доступу до реєстрів та іншого програмного забезпечення на замовлення державних органів, автоматизація бізнес-процесів компаній різних форм власності та масштабу. В компанії працює до 80 спеціалістів.
Компанія «Софтлайн ІТ» спеціалізується на розробці та впровадженні програмних продуктів для безпаперового документообігу та автоматизації ділових процесів. Компанію заснували 1995 року київські програмісти. Наразі в ній працює до 200 спеціалістів.
До речі, консорціум Intecracy Group входить у топ-50 цьогорічного рейтингу DOU й посідає
Водночас всі три ТОВки — «Айкюжн ІТ», «Інтекресі Бейз», «Софтлайн ІТ» — регулярно отримують бюджетні підряди на мільйони гривень. Зокрема, компанія «Айкюжн ІТ» з 2016 року, згідно з даними аналітичної системи YouControl, підписала договорів на загальну суму понад 550 мільйонів гривень.
Скрин YouControl
Компанія «Інтекресі Бейз» почала отримувати бюджетні підряди з 2012 року. За цей час ТОВка уклала угоди на загальну суму майже 95 млн гривень.
ТОВ «Софтлайн ІТ» підписало договорів на суму 58,5 млн гривень.
В усі ці суми виплати до ДКР «Дзвін-АС» не входять, адже підрядником виступає компанія «Еверест Лімітед». Чому замовник не уклав угоду безпосередньо з цими фірмами, які спеціалізуються на комп’ютерному програмуванні, а обрав непрофільну ТОВку?
Претензії до «Дзвін-АС»
Нам вдалося поспілкуватися з тими, хто проводив аудит проєкту. Зокрема, експерт Сергій Гальчинський вважає однією з найбільш серйозних проблем у розробленій системі те, що не реалізована інформаційна взаємодія відповідно до стандартів НАТО. Тобто українська інформаційна система не зможе обмінюватися інформацією з партнерами через відсутність стандартизованого інтерфейсу взаємодії. Хоча це завдання ставили перед розробниками.
Крім того, за словами Гальчинського, розробник використав стороннє програмне забезпечення, яке поширюється за комерційними ліцензіями. Це ризик додаткових витрат, адже, купуючи програмне забезпечення, ми отримуємо готовий продукт, але в майбутньому маємо сплачувати гроші відповідно до політики ліцензування. Понад те, за інформацією експерта, правовласники закупленого продукту є афілійованими з субпідрядником, відповідальним за розробку програмного забезпечення в межах ДКР.
Ще один важливий ризик у розробленій системі — це питання безпеки. На думку Сергія Гальчинського, в системі неможливо автоматично передавати інформацію з контуру вищого рівня в нижчий. Як пояснює експерт, це призведе до того, що, наприклад, із командного пункту бригади, де відповідно до категорії інформації, яка там циркулює, накладено контур «Таємно», оперативно передати інформацію в підлеглі підрозділи, де контур нижчого рівня, буде неможливо. Враховуючи, що в Україні досі ведуться бойові дії, через затягування з передачею даних можуть загинути люди.
Також Гальчинський зазначає, що ДКР «Дзвін-АС» позиціонувалась як системоутворююча. Але по факту вона не має відкритих стандартизованих програмних інтерфейсів, які й забезпечують інтеграцію різноманітних систем, сенсорів, озброєння, що може запропонувати воєнно-промисловий комплекс:
«Маючи можливість створити сучасну систему бойового управління „з нуля“, варто було витиснути максимум із ситуації, застосувавши найновіші підходи, й паралельно змінювати нормативну базу там, де вона застаріла й не відповідає сучасним практикам. У нас же навпаки — вирішили практику підганяти під застарілу, неактуальну нормативну базу».
При цьому керівництво ТОВ «Айкюжн ІТ» у особі комерційного директора Балашука С. А. у відповідь на офіційний запит DOU дало деякі пояснення щодо виявлених в аудиті ризиків. Нижче наводимо інформацію з офіційної відповіді ТОВ «Айкюжн ІТ», наданої нам.
Так, за словами керівництва компанії «Айкюжн ІТ», яка була розробником системи «Дзвін-АС», «аудит... не має юридичної сили та його проведено без огляду самої системи та врахування нашої позиції як субпідрядника».
Щодо використання стороннього програмного забезпечення «Айкюжн ІТ» пояснила, що на сьогодні стороннє програмне забезпечення використовують у будь-якій складній інформаційній системі:
«Відповідно до останніх досліджень DARPA (Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США), відмова або недостатнє використання модулів, що розробляються у комерційному секторі, призвело до того, що багато військових проєктів виявились на кінцевому етапі нежиттєздатними або морально застарілими».
Щоб прояснити це питання, ми звернулись до стороннього експерта, IT Architect Степана Новікова. За його словами, можливо створити таку систему повністю «з нуля», але це вимагатиме неймовірного обсягу робіт, починаючи із софту найнижчого рівня, яке відповідає за взаємодію електронних компонентів сучасних комп’ютерів та завантаження операційної системи.
Крім цього, «Айкюжн ІТ» у відповіді на наш запит заперечила відсутність можливості автоматичної передачі інформації з контуру вищого рівня в нижчий:
«Ні, це не відповідає дійсності. Обмеження існують лише при передачі даних між контурами з різними рівнями таємності, згідно з чинним законодавством щодо захисту інформації. Ці обмеження гнучко конфігуруються на рівні налаштувань системи та можуть змінюватись відповідно змінам законодавства, розробці та застосуванню у системі нових засобів технічного захисту інформації в майбутньому».
В «Айкюжн ІТ» пояснюють, що інформація передається між пунктами управління миттєво або за встановленими заздалегідь регламентами, які гнучко налаштовуються під умови якості каналів зв’язку, обсяг даних і тип інформації. В системі є функціональність моніторингу даних, що передаються, для забезпечення надійної роботи всіх рівнів управління.
Також у компанії заперечили те, що розроблена система не має відкритих стандартизованих програмних інтерфейсів, які й забезпечують інтеграцію різноманітних систем, сенсорів, озброєння:
«Як вже раніше повідомлялось, система має мікросервісну архітектуру, кожен сервіс має задокументований API, відкритий для застосування. На базі цих інтерфейсів реалізовані протоколи обміну даних з системами, що вже прийняті на озброєння ЗСУ та будуть прийняті надалі. Якщо мається на увазі обмін даними з НАТО, то СПЗ „Дзвін“ реалізує шлюз даних до систем інших держав відповідно стандарту НАТО STANAG 5525 Ed 1 Joint C3 Information Exchange Data Model (JC3IEDM)».
В «Айкюжн ІТ» зазначають, що припущення деяких ЗМІ щодо неефективності роботи системи в умовах бойових дій помилкове. Компанія повідомила, що «Дзвін-АС» неодноразово проходив випробування, які підтверджують його ефективність.
Зокрема, в компанії повідомили, що під час зборів влітку 2020 року було протестовано прототип мережецентричного розвідувально-ударно-вогневого комплексу, який створили на базі «Дзвону», «Фурії», «Гермесу» та «Кропиви».
Чи відповідає «Дзвін-АС» стандартам НАТО
Ще одним важливим моментом у цій історії є необхідність визначитись: все ж таки розроблена система, на яку витрачено сотні мільйонів бюджетних коштів, відповідає стандартам стратегічних партнерів України, насамперед йдеться про країни-члени НАТО, чи ні.
На це запитання в ТОВ «Айкюжн ІТ» запевняють, що система «Дзвін-АС» дає змогу в рази підвищити боєздатність ЗСУ, скоротити час реакції на постійну і швидку зміну обстановки з кількох годин до кількох секунд:
«Система пройшла випробування стосовно стійкості та надійності, повністю розрахована на сучасне ведення бойових дій і використовує найсучасніші підходи і найкращі світові практики, включаючи практики країн НАТО».
Як приклад у компанії «Айкюжн ІТ» наводять функцію «шлюз», за основу розробки якої була взяла специфікація JC3IEDM з продукту MIP ADEM. Цей протокол призначений для обміну автоматизованих систем управління різних членів НАТО. Відтак, на думку розробника, «Дзвін-АС» відповідає протоколам альянсу. Крім цього, такий стандарт передбачає взаємодію в межах гуманітарних та поліцейських місій.
Водночас фахівець з розробки військових систем забезпечення ситуаційної обізнаності та їхньої інтеграції з аналогічними системами відповідно до стандартів НАТО, який був у складі аудиторської групи ДКР «Дзвін-АС», капітан запасу Ярослав Кулініч підкреслює, що спочатку треба визначитись з термінологією:
«Протокол взаємосумісності та стандарт НАТО — це не одне й те саме».
Як пояснює Кулініч, протокол взаємосумісності в контексті обміну інформацією — це технічне рішення, яке здійснює передачу даних за чітко визначеним механізмом інформаційного обміну (IES — Information Exchange Mechanism) у чітко визначеній моделі даних (DM — Data Model).
Своєю чергою, стандарт НАТО (NATO STANAG) — це документ, який визначає процеси, поняття та умови для спільних військових або технічних процедур між країнами-членами альянсу. По суті, стандарти НАТО — це набір спільних правил для союзників, завдяки яким підрозділи різних країн можуть ефективно взаємодіяти між собою, нівелюючи внутрішні національні відмінності.
Ярослав Кулініч підкреслює, що стандарти та профайли взаємосумісності повинні бути включені до документа NATO Interoperability Standards and Profiles (NISP). Якщо протоколу немає в NISP, то це означає, що немає жодної легальної підстави для впровадження та застосування такого протоколу країною для проведення спільних навчань та операцій НАТО — ніхто такий протокол використовувати не буде.
За словами Ярослава Кулініча, протокол ADEM, який використали розробники ДКР «Дзвін-АС», до NISP — стандарту НАТО — не входив:
«Серед тих протоколів, що не були включені до NISP жодної редакції, є і протокол ADEM. Цей факт, беручи до уваги вищеописаний порядок стандартизації НАТО, свідчить про те, що протокол ADEM не використовується у спільних навчаннях та операціях НАТО».
DOU звернулось за коментарем безпосередньо до НАТО. У відповіді нам підтвердили, що «ADEM не є стандартом НАТО, і немає планів його впроваджувати».
Також нам повідомили, що офіційні представники НАТО не мали жодного впливу на систему «Дзвін-АС».
Реакція на аудит
Вже після оприлюднення аудиту й розслідування журналістів у ЗМІ почали з’являтися матеріали про якісний проєкт «Дзвін-АС».
Зокрема, в сюжеті телеканалу «Інтер» директор компанії «Еверест Лімітед» Юрій Пастухов розповідає, як працює система:
«На передовій розвідка визначила противника, вона вносить відповідні дані в систему, і вже через хвилину ці дані мають бути по всіх пунктах управління. Відповідно швидше починає вступати в силу робота штабів, відбивання атаки».
Варто зазначити, що ТОВ «Еверест Лімітед» через припинення фінансування на час перевірки проєкту «Дзвін-АС» позивалося до Міністерства оборони. Позов надійшов у грудні 2020 року, його залишили без розгляду.
Також представники ТОВ «Еверест Лімітед» написали листа президенту України Володимиру Зеленському. Його підписав Юрій Пастухов. Зокрема, він зазначає, що компанія виконала всі етапи проєктування та виготовлення дослідного зразка. Зразки проходили випробування. Кожен етап роботи приймав замовник. Пастухов додає в листі копії акту-приймання.
Окрім цього, в листі вказано, що система та окремі її елементи неодноразово випробувались та отримували позитивну оцінку від представників Збройних сил України протягом навчань та демонстрації у
«Еверест Лімітед» додає, що працювали над системою в умовах постійного недофінансування, через що неодноразово коригували обсяги робіт.
Щодо публікації аудиту в «Еверест Лімітед» зазначають, що він «має безліч невідповідностей і порушень, ознаки, щонайменше, службової недбалості, перевищення повноважень, викривлення фактів, порушення режиму збереження службової інформації та держтаємниці».
Ми звертались до ТОВ «Еверест Лімітед» з проханням надати окремий коментар щодо цієї ситуації, але компанія так і не надала його.
Представники «Айкюжн ІТ» у розмові з нами зазначають, що розробкою системи «Дзвін» займались саме вони. Зв’язок з «Еверест Лімітед» у ТОВ «Айкюжн ІТ» не підтверджують — вони працювали за договором субпідряду.
Зокрема, в коментарі «Айкюжн ІТ» пишуть, що розголошувати інформацію щодо проєкту вони не можуть, тому що він під державною таємницею. Водночас у компанії запевняють, що їхні спеціалісти мають відповідні сертифікати та дозволи для виконання роботи. Вони нагадують, що перевірка замовником відбувалась на всіх етапах виконання ДКР.
На думку ТОВ «Айкюжн ІТ», оприлюднення результатів аудиту неприпустиме:
«Такі дії не тільки загрожують знеціненням результатів проєкту, але й підривають обороноздатність нашої держави в цілому та створюють загрозу розголошення державної таємниці країні-агресору».
Щодо самого аудиту в «Айкюжн ІТ» зазначають, що збитків він не виявив, а назвав лише потенційні ризики.
Також у компанії повідомили, що восени 2020 року замовник призначив комісію з прийняття підетапу ДКР (завершення створення дослідного зразка), яка досліджувала саме технічний аспект проєкту. Комісія цей етап прийняла, склавши відповідний позитивний акт. Однак акт не затвердила одна посадова особа — прізвища в «Айкюжн ІТ» не назвали:
«Це призвело до затримки початку дослідної експлуатації, що, своєю чергою, зірвало постачання системи до ЗСУ та суттєво вдарило по боєздатності».
Водночас експерти, які проводили аудит ДКР «Дзвін-АС», наполягають, що розроблена система викликає чимало сумнівів:
«Для контролю належної якості таких розробок наявність експертів із достатнім рівнем фахових навичок must have, інакше це просто купівля кота в мішку, за яку ти платиш кровно зароблені гроші платників податків. А в цьому випадку ще й ті, хто ризикують життям, замість зброї отримають палку», — підкреслює експерт Сергій Гальчинський.
Крім того, за словами Гальчинського, активність «Еверест Лімітед» у засобах масової інформації після оприлюднення аудиту с спробою виправдатись:
«Резонанс серед військової спільноти, що виник після публікації матеріалу про „Дзвін-АС“, зробив дотичних до цієї розробки осіб токсичними. Публікація статей та інтерв’ю розробниками ДКР у відповідь на розслідування „Бігус.Інфо“ — це своєрідна спроба власної детоксикації, яка побудована на підміні понять і брехні. Фактологічні претензії у свій бік вони контраргументують зазіханням на автоматизацію армії та підіграванням Росії».
Варто зазначити, що після розслідування журналістів агенції «Бігус.Інфо» на сайті Міністерства оборони з’явилась інформація, що «відомство встановило факти невідповідності виготовленого дослідного зразка початковому технічному завданню». Крім того, відомство має зауваження щодо розробленого програмного продукту загалом. Аудит системи «Дзвін-АС» виявив «ризик неможливості подальшого використання результатів дослідно-конструкторської роботи».
При цьому директор ТОВ «Еверест Лімітед» Юрій Пастухов вважає поширену інформацію агенцією «Бігус-Інфо» і Міністерством оборони недостовірною. У листі до Президента вказано, що ТОВ «Еверест Лімітед» уже звернулось до міністерства «з вимогою спростувати цю інформацію». Також вони готові відстоювати честь і гідність у суді.
Окрім компанії «Айкюжн ІТ», ми звертались до компаній «Інтекресі Бейз» і «Софтлайн ІТ», які фігурують в аудиті як розробники системи. Вони запит проігнорували. Хоча коментар надав консорціум Intecracy Group. Зокрема, тут зазначають:
«Інформація, що була раніше висвітлена в пресі (в тому числі на https://bihus.info/), заснована на перекручених фактах та неправдивій інформації з метою підриву проєкту. Разом з тим, ми не можемо апелювати повною мірою, оскільки обмежені своїм обов’язком стосовно нерозголошення комерційної та державної таємниці».
Чим завершиться ця історія, поки невідомо — перевірки досі тривають. При цьому без доступу до самої системи та технічного завдання зробити висновки щодо ДКР «Дзвін-АС» неможливо. Тож очікуємо на результати розслідування.
Але наразі очевидно єдине: через чотири роки в української армії досі немає сучасної системи управління за стандартами НАТО, а з бюджету вже витрачено більше як пів мільярда гривень.
