Відповіді Мінцифри на запитання спільноти DOU: Дія City, бронювання айтівців, військовий облік через смартфон

У серпні команда DOU запропонувала українській IT-спільноті взяти участь у форматі Q&A та поставити свої запитання Міністерству цифрової трансформації України.

Ми обрали з них 20 найбільш важливих і цікавих та передали Мінцифри — айтівців хвилювали механізми бронювання від мобілізації, KPI проєкту Дія City та карʼєрні можливості у відомстві.

Ми публікуємо повні відповіді міністерства.

1. Чи плануєте синхронізувати бази даних сервісів податкової, медичної та страхової сфер, поліції, ЦНАПів, ТЦК та СП? Якщо так, то коли? (Володимир, Scrum Master)

Якщо йдеться про об’єднання даних в одному актуальному реєстрі, то таку синхронізацію не плануємо, адже кожен орган влади має взаємодіяти з обмеженим переліком даних про людину. Водночас плануємо надати можливість актуалізації даних про людину одночасно в усіх реєстрах, щоб не треба було йти з паперами до різних установ після зміни прізвища чи паспорта. В ідеалі профільні реєстри мають містити певні статуси про людину замість повного набору її персональної інформації.

2. Як буде гарантована «стабільність умов Дія City протягом 25 років»? Якщо окремим законом, то чи немає небезпеки, що наступне скликання Верховної Ради не внесе змін до цього закону? (Олег Черевко, Lead Software Engineer)

Під час розробки концепції Дія City для нас було важливо, щоб її умови були прозорими, вигідними та стабільними. У базовому законі про спецрежим передбачено, що умови щодо нього запроваджують щонайменше на 25 років, однак це не єдиний гарант стабільності Дія City. Умови спецрежиму стимулюють ІТ-компанії ставати його резидентами, розвиватись та залучати інвестиції. А що більше інвестицій та міжнародних компаній зайдуть в Україну, то менший ризик зміни законодавства, оскільки іноземні компанії можуть звернутись до міжнародного арбітражу проти держави Україна.

Саме тому ми створили особливі сприятливі податкові умови, правові інструменти та додаткові стимули для інвесторів. Зокрема, звільнено від оподаткування дивіденди, якщо вони виплачуються не частіше ніж раз на два роки. Окрім цього, діє податкова знижка з ПДФО для фізосіб, які придбали частку в компанії-стартапі, що є резидентом Дія City. Тобто із загального оподатковуваного доходу віднімається сума покупки.

Уже зараз в Дія City понад 340 резидентів, в тому числі світові високотехнологічні компанії Samsung, Lyft, HealthJoy, Aventus IT, DataRobot, Govitall, Archivizer, Netcracker, Luxoft, Snap Inc., GameLoft, EPAM Systems. І що більше компаній працюватимуть у межах спецрежиму, то складніше буде державі навіть у разі зміни політичного керівництва наважитись скасувати умови для великої кількості технологічного бізнесу.

Окрім цього, базовий закон дає можливість резидентам Дія City створювати об’єднання, яке відстоюватиме їхні інтереси, в тому числі щодо питання стабільності умов простору.

3. Чи є прогрес щодо розробки механізму бронювання айтівців? Чи матимуть компанії-резиденти Дія City можливість забронювати своїх співробітників, що оформлені за гіг-контрактами? (Senior Game Developer)

Ми разом з колегами з інших міністерств і відомств наразі працюємо над удосконаленням процедури бронювання військовозобов’язаних, і це стосується не лише ІТ-спеціалістів.

Щодо бронювання гіг-контрактерів, то наразі такої можливості немає, оскільки процедура бронювання поширюється лише на тих, хто працює за трудовим договором. Втім у майбутньому ми плануємо вийти з ініціативою поширення процедури бронювання на гіг-спеціалістів.

4. У період повномасштабної війни в Україні я та багато моїх знайомих айтівців хочуть бути корисними ЗСУ. Окрім інвестування частини прибутку в армію, ми готові безплатно працювати на потреби Збройних сил (на постійній основі з частковою зайнятістю). Але ні моделі співпраці, ні платформи, яка б допомогла організувати таку співпрацю, на жаль, немає. Хоча вміння айтівців — це доволі потужний ресурс, який може допомогти в:

• організації взаємодії між військовими підрозділами та іншими державними та приватними організаціями;
• промоуті військових частин і залученні новобранців до частин, про які мало говорять у соціальному просторі;
• «олюдненні» територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки й покращенні рівня послуг, що вони надають;
• комунікації із закордонними платформами та організації процесу придбання парамілітарного обладнання.

То чи існують якісь ініціативи з об’єднання зусиль IT та ЗСУ? (Роман, Technical Project Manager)

Ми дуже пишаємося українськими IT-фахівцями, бо від самого початку війни вони активно допомагають втілювати всі вищеописані завдання. Враховуючи поточну ситуацію і потребу в максимальній безпеці, вони реалізуються точково, без використання єдиної платформи. Водночас ми створили українські кібервійська, які борються проти ворога. ІТ-армія України об’єднує понад 230 тисяч українських та міжнародних ІТ-фахівців для протистояння на кіберфронті. Участь цих людей у проєкті відбувається на громадських засадах. Долучитися і допомогти країні протистояти ворогу та виконувати важливі задачі можна у каналі спільноти.

Також Мінцифри залучає IT-спеціалістів до проєктів для посилення армії, наприклад, є Drone Hackathon. Разом із партнерами — Українським фондом стартапів — ми організували перший Drone Hackathon у межах проєкту «Армія дронів». До проєкту долучилися провідні IT-фахівці, військові, економісти та бізнесмени. Рішення, які пропонували команди, стосувалися роботи дронів, їхньої взаємодії, розпізнавання та інших важливих для виявлення та знищення ворога функцій.

Шість команд-переможців продовжують працювати над реалізацією ідей. За новинами щодо запуску нових хакатонів можна стежити в соцмережах міністерства.

5. Що може допомогти ІТ-галузі у період війни? За вашою інформацією, чи розробляють альтернативний варіант служби в армії для програмістів відповідно до їхніх професійних вмінь? (Middle JS Developer)

Серед пріоритетних напрямів: цифровізація, розробка, впровадження та підтримка процесів управління військами та зброєю, роботизовані комплекси та безпілотники, інші високотехнологічні системи. Ми будуємо високотехнологічну армію, і потрібні фахівці, які зможуть розвивати та вдосконалювати ці напрями.

Кібервійська могли б стати альтернативним варіантом служби в армії для програмістів. Такі підрозділи діють у багатьох країнах, наприклад Естонії, Польщі, Ізраїлі. Втім перелік військово-облікових спеціальностей визначає Міністерство оборони.

6. Зважаючи на воєнний стан та проблеми у військкоматах, чи не планує Мінцифри вийти з ініціативою і допомогти армії з цифровізацією, інтеграцією з реєстрами? Військкомати досі працюють з папірцями, військово-лікарські комісії досі пишуть довідки від руки, а повістки видають хаотично. Крім того, деякі військові частини відмовляються мати справу з паперовими заявками до благодійних фондів.

Чи не плануєте ви розробити для цих цілей механізм цифрового документообігу зі спрощеним підписанням документів? Це полегшить життя волонтерам і самим військовим (Олександр Слободянюк, Product/Program Manager)

Цифровізація, безумовно, потрібна в усіх галузях. Кілька років тому Міністерство оборони вже почало рухатися у цьому напрямку. В Україні вже є сучасний та захищений Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, який працює кілька років та постійно поповнюється актуальною інформацією про людей. До речі, послуга зі зміни місця проживання в «Дії» вже передбачає інтеграцію з ним.

Поступово цифровізуються й центри комплектування, колишні військкомати. З часом це допоможе позбутися бюрократії та впровадити paperless.

7. Які плани щодо визнання українських ЕЦП за кордоном, хоча б у межах ЄС? (Ігор Струнін, Team Lead)

На сьогодні в межах спільних пілотних проєктів з країнами ЄС та «Східного партнерства» досягнуто технологічної сумісності електронних підписів, створених в Україні та в країнах-партнерах.

Юридичне визнання електронних підписів буде можливим після укладання міжнародних угод з партнерами.

8. Чи планує міністерство додати в «Дію» інструмент подання скарг на чиновників, суддів, прокурорів та держслужбовців з подальшим складанням їхнього соціального рейтингу? (CTO)

До кінця року в нас уже сформований план розвитку «Дії» та сервісів для українців, які актуальні в умовах повномасштабної війни. Зараз ми сконцентровані на цьому. Тому такий інструмент не думали створювати.

Але дякуємо за ідею, обов’язково передамо команді.

9. Чи публікуватиме Мінцифри коди розроблених нею або ДП «Дія» IT-систем (мобільний застосунок, вебпортал «Дія» тощо) в open source? Якщо ні, то чому? (Євгеній Гизила, Software Developer)

Так, ми обов’язково опублікуємо код застосунку. Нині готуємося до цього. Це дуже важливий крок, ми хочемо отримати підтримку всього українського IT-ком’юніті та вдосконалити продукт.

Крім того, наразі Естонія планує впровадити «Дію», а для такого розгортання продукту весь код або принаймні його частина точно мають стати open source.

10. Як дивитесь на те, щоб до роботи спецрежиму Дія City додати пункт про боротьбу з чорними списками кандидатів в IT-компаніях? (Business Analyst)

Дія City — це можливість для ІТ-компаній розвивати та масштабувати свій бізнес у комфортних і прозорих умовах. Водночас організовувати внутрішні процеси, співпрацювати з фахівцями, будувати корпоративну структуру — це внутрішня справа кожного резидента простору.

Ми завжди дослухаємося думки галузі. Проте цей пункт не виносила індустрія на обговорення, тому він не був інтегрований у законодавство.

11. Є багато як волонтерських, так і приватних ініціатив, які у співпраці з Міністерством цифрової трансформації можуть суттєво допомогти державі. Чи можете впровадити прозорий та ефективний канал зворотного зв’язку, щоб з вами можна без зайвих зусиль вийти на контакт? (Андрій Рожило, PM)

Ми завжди відкриті до нових пропозицій та активно співпрацюємо з IT-спільнотою задля перемоги України. Можете писати на скриньку Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра. .

12. Чи робите ви щось з проблемою зміни податкового резидентства українськими айтівцями? (Software Architect)

Наразі про це ведуться переговори з країнами ЄС. А, наприклад, Польща оприлюднила відповідне роз’яснення, що біженці не зобов’язані ставати податковими резидентами через 180 днів постійного перебування на території цієї країни.

13. За якою процедурою у міністерстві відбувається зміна керівництва? (Team Lead)

За поданням прем’єр-міністра Верховна Рада України призначає членів Кабінету міністрів України. У міністра є перший заступник [Олексій Вискуб — ред.] і також заступники [наразі їх чотири: Олександр Борняков, Олександр Шелест, Валерія Іонан, Людмила Рабчинська — ред.]. Їх призначає та звільняє з посад Кабінет міністрів України за поданням прем’єр-міністра України. Для цього необхідна пропозиція профільного міністра. У разі звільнення міністра перший заступник міністра та заступники міністра теж звільняються з посад.

14. Чи є у вас дорожня карта втілення в Україні цифрової демократії? Якщо так, то як така система працюватиме? (Junior C++ Developer)

Щодо сервісів електронної демократії, за які відповідальне Мінцифри, — ми вже реалізували опитування громадян через «Дію» та продовжуємо доопрацьовувати сервіс місцевих петицій. Опитування серед користувачів «Дії» допомагають владі дізнатися думку людей, а команді — розробляти нові послуги.

Інші сервіси електронної демократії вже доступні на порталі e-dem.ua, створеного в межах швейцарсько-української програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що реалізує «Фонд Східна Європа» у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансує Швейцарія.

15. Коли буде реалізована можливість для IT-фахівців бути мобілізованими за ІТ-спеціальністю, а не розраховувати на субʼєктивний вибір територіального центру комплектування та соціальної підтримки? (Олексій, Senior JS Developer)

Військові спеціальності визначає Міністерство оборони, це регулюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». Ці спеціальності вирішують завдання обороноздатності.

16. Чи набирає наразі команда Мінцифри розробників? (Full Stack PHP, Java Script Developer)

Так, ми завжди раді новим фахівцям, які хочуть зробити свій внесок у розвиток «Дії». Актуальні вакансії для айтівців можна знайти за посиланням.

Команда розробників працює у ДП «Дія». У нас класна команда та умови праці.

17. Чи відчувається спротив змінам з боку адміністративних структур, коли йдеться про диджиталізацію їхньої роботи? Як саме і де ця консервативність проявляється? (Дмитро Миколюк, C# Developer)

Коли Мінцифри тільки починало свою діяльність, відчувались певні складнощі та недовіра до цифровізації з боку інших відомств. Втім з часом нам вдалося переконати на практиці, що диджиталізація має свої переваги, а «Дія» стала державним брендом. Також згодом була введена нова посада в міністерствах — CDTO (Chief Digital Transformation Officer). Головною метою було забезпечити цифровізацію. Сьогодні наші колеги з інших міністерств, запускаючи послугу, думають насамперед про зручність нового сервісу. Також вони орієнтуються на те, щоб послуга могла бути інтегрована в «Дію».

18. Чи буде реалізована постанова на військовий облік через застосунок «Дія»? Якщо так, то коли? (Junior Front-end Developer)

Наразі послугу постанови на військовий облік ми не розробляємо. Але багато послуг в «Дії» з’являється за запитом відповідних органів влади. Якщо така послуга буде запроваджена за ініціативи Міноборони, то лише як альтернатива фізичному походу до військкомату для швидкого та зручного оновлення даних, зокрема для виїзду за кордон. Хочемо наголосити, що повістки через «Дію» надсилатися не будуть.

19. Яких заходів вжито для підвищення безпеки персональних даних громадян після витоків з реєстрів, які пов’язують з «Дією»? Чи враховані ризики при розробці нових функцій застосунку? Чи є можливість у громадянина не надавати згоду на подібне використання його персональних даних?

Що робить міністерство для захисту прав ІТ-ФОПів на прямих контрактах? Адже зараз браку IT-спеціалістів без досвіду на ринку немає. Як ви можете опонувати людям, які кажуть, що IT Generation — радше піар-захід? (Senior Python Developer)

В інтернеті постійно з’являлися оголошення щодо продажу даних, нібито отриманих під час кібератаки, що відбулася з 13 на 14 січня. Такі оголошення мали на меті не тільки залякати суспільство, а й дестабілізувати ситуацію в Україні, зупинивши роботу державного сектору. Основна мета ворога — підірвати довіру до влади фейками про вразливість критичної інформаційної інфраструктури та злив‎ даних українців.

Щодо безпеки «Дії», то ми не зберігаємо користувацькі дані, бо це не має сенсу ні з погляду безпеки, ні з погляду задубльованості. Вони підтягуються в «Дію» з відповідних державних реєстрів. «Дія» як державний сервіс не запитує права на обробку персональних даних, а лише повідомляє про те, що вони підтягуватимуться з держреєстрів. Тому якщо людина не хоче надавати згоди на обробку її персональних даних з «Дії», треба просто не користуватись «Дією».

У нас вже було два етапи Bug Bounty. Перший відбувся взимку 2020 року на платформі Bugcrowd. Це американська компанія, яка спеціалізується саме на кіберзахисті. Зламати «Дію» намагалися спеціалісти з усього світу. Призовий фонд становив мільйон гривень, кошти надавав проєкт USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України». Тоді не було знайдено вразливостей, які могли б призвести до витоку даних.

У липні минулого року ми вирішили запустити новий етап Bug Bounty, який тривав шість місяців й закінчився в січні. Всього було чотири суттєві звіти. Два з них стосувалися тільки багів, коли крешився застосунок в тих чи інших умовах. Ще два звіти стосувалися API доступу до фейкової бази користувачів, яку ми спеціально сформували для проведення багбаунті. Це все, що вдалося знайти в «Дії» за пів року. Тому ми впевнені, що наш застосунок є одним із найбезпечніших у світі. Але ми продовжуємо працювати над безпекою та ще неодноразово будемо тестувати його з фахівцями.

Підтримка IT-ФОПів не входить у повноваження Мінцифри. Втім, з IT-спеціалістами у Дія City ми впроваджуємо гіг-контракти, які поєднують переваги фрилансу та соціальні гарантії.

20. Яких результатів ви очікуєте від програми IT Generation? Чи відомо вам, коли конкретно USF почне знов видавати гранти стартапам (не military tech)? Які KPI (наприклад, збільшення обсяг податків, що надходять до бюджету) ви визначаєте для проєкту Дія City? Як оцінюєте impact від Дія City за період роботи спецрежиму через призму цих KPI? (Олександр Рубан, Senior Software Engineer)

Розвиток освіти — один із пріоритетів Міністерства цифрової трансформації. Без освітньої реформи активний розвиток ІТ-галузі неможливий. Саме тому ще торік ми започаткували реформу ІТ-освіти, і ІT Generation є її частиною. На цьому етапі здобути ІТ-спеціальність зможе понад дві тисячі світчерів. Проєкт триватиме, оскільки є великий інтерес українців до нього. Заявки на навчання подали майже 50 тисяч людей. Всього надійшло понад 210 тисяч заявок. Для нас важливо допомогти тим, хто цього потребує, отримати нову перспективну спеціальність.

Проєкт має три важливі цілі:

• допомогти людям, які втратили роботу, здобути нову професію і знову почати працювати;
• частково розв’язати проблему дефіциту кадрів в ІТ-галузі;
• стимулювати розвиток Ed-Tech як важливого сегмента у сфері підготовки кадрів для ІТ.

Перед запуском IT Generation ми детально проаналізували ринок ІТ-вакансій. Зважаючи на це, додали у проєкт найбільш затребувані напрями.

Наразі в проєкті беруть участь також школи, які заснували ІТ-компанії, у яких є опція працевлаштування, що свідчить про попит на нових ІТ-спеціалістів. Окрім цього, наші випускники можуть працювати як фрилансери.

Щодо грантів від USF: Наразі ми не готові назвати конкретні дати. Але стартапи можуть подавати заявки в межах програм, що дозволяють взяти участь в міжнародних конференціях (Web Summit, Saas, CES та інші).

Стосовно KPI для Дія City: ми поставили перед собою амбітну ціль — перетворити нашу державу на найбільший європейський ІТ-хаб. Українські розробники запускають знані на весь світ проєкти, працюють на топпозиціях у всесвітньо відомих компаніях. І сьогодні українські айтівці довели, що є надійними партнерами навіть у надважких умовах.

Дія City повинна була стати вагомим поштовхом у цифровому розвитку України. Нашою метою було збільшити за чотири роки частку ІТ у ВВП з 4% до 10%, кількість робочих місць з 285 тис. до 450 тис., розвинути потужну власну стартап-екосистему.

Війна внесла корективи у наші плани, але не змінила їх. На сьогодні Дія City допомагає ІТ-компаніям стабільно працювати в умовах воєнного стану і закласти основи для відновлення країни у післявоєнний час.