«Відчуття, ніби хтось влазить у твій особистий простір». Що ІТ-спеціалісти думають про трекери для контролю робочого часу

Досвiд контролю за робочим процесом був у компанії Crossover. На той момент контроль передбачав перебування пiд наглядом вебкамери, щоб було чiтко видно обличчя, рука не мала бути прикладеною до голови (щоб уникнути схожостi з розмовами телефоном). Трекер робив скрiншоти, реєстрував назву активної програми. Згодом назви програм складались у список, за ними автоматично проставлявся вид активностi (розробка, серфiнг тощо).

Вiдбувався контроль активностi клавiатури та мишi. Потрiбен був певний рейт натискань на кнопки та активності мишi на одиницю часу. В мене вiн нiколи не був нижчий від потрiбного.

Норма продуктивності — 40 годин на тиждень. Трекер можна було ставити на паузу в будь-який час, графiк був вiльним. Головне — відпрацювати не менше як 40 годин на тиждень. Можна й бiльше, але овертайми не враховувались. Якщо працівник порушив нормативи, цi частини (а реєстрацiя активностi фіксувалася частинами по 10 хвилин) могли не зарахувати у зарплату.

До використання трекерів я ставлюся негативно, бо це радше дресирує девелопера, як мавпу, замiсть того, щоб контролювати результати роботи. Мінус і в тому, що починаєш думати не над важливими робочими питаннями, а над тим, як не порушити нормативи.

Контроль має бути один — ти маєш бачити, є результат чи немає. Зараз я використовую трекер для своїх цiлей, бо працюю дистанцiйно i менi потрiбно знати, скiльки часу вказати в таймшитi (зараз це табличка у Google Docs). Мiй теперішній роботодавець вимагає цього виду звiтностi.

Коли я працював на позиції Manual Test Engineer на своїй першій роботі, у компанії був мінімальний контроль. Щоб у менеджерів не виникало запитань, чи працює якась частина системи задовільно, я робив скріншоти того, що з реалізованого функціоналу діє за документацією, витримує позитивні/негативні тест-кейси, або де розробник виправив баг, додавав короткі звіти.

Коли менеджеру було потрібно виділити першочергові завдання, він писав або дзвонив через Skype (в офісі менеджер був далеко не завжди) та скеровував робочий процес. Це була нормальна практика.

В іншу компанію я влаштувався вже під час карантину. Керівництво ввело контроль на період дистанційної роботи і ніяк не пояснило для чого. Усім, хто працює віддалено, нав’язали трекер Yaware TimeTracker (робить скріншоти екрана та знімки вебкамери; стежить за тим, які сайти відвідує користувач або який софт використовує) з припискою «Це не обговорюється» в загальному чаті. Тож усі просто відповіли, що ознайомлені.

Дуже швидко я дійшов висновку, що моя працездатність не зросла від використання трекера. Те, що його треба зупиняти чи запускати, тільки відволікало. До того ж інколи мені треба щось загуглити для більш ефективного тестування. А трекер це фіксує так, ніби я відволікаюся на сторонні ресурси, не пов’язані з роботою. Це як Punto Switcher перемикає розкладку, коли треба і не треба, абсолютно марна функція.

Я проти таких засобів, як трекери. Yaware TimeTracker, який нас змусили поставити, розрахований на робочий комп’ютер, а мені довелося встановити його на домашній. Він за замовчуванням запускається разом з системою, не враховуючи вихідні або неробочий час. Щоб позбутися відстеження трекера не під час роботи, доводиться щоразу вручну його вимикати.

За правилами варто зупиняти трекер, коли відходиш, наприклад, налити чаю або ще кудись. Саме так керівництво й написало. Я працював у цій компанії недовго, тому інформацією про те, які є санкції за порушення, не володію.

На мою думку, багрепортів або скріншотів та коротких звітів про те, що функціонал працює як треба, достатньо, якщо йдеться про роботу Manual Test Engineer.

У моїй команді — 36 працівників. Методи контролю в нас були і за «звичайних» докарантинних умов. Зокрема, система трекінгу часу для delivery team. Тобто трекання часу за тасками, які виконує команда. Загалом це логічна система, необхідна для ІТ-компанії, особливо для надання інформації клієнтам, на що саме витрачені людино-години. Єдина скарга від працівників була в тому, що іноді важко досягнути норми (вимога — 7,5 годин на день). Оскільки проєкт розбитий на дрібні завдання, забуваєш вчасно перемикати трекер.

Також в офісі встановлена система карткового входу в кімнати, щоб мати дані про перебування в робочому просторі. Вимога — ті самі 7,5 годин.

Щодо ставлення до контролю: якщо з треканням часу за завданнями це виправдано, то трекінг перебування в робочому просторі викликав негативну реакцію. Досі час від часу є скарги. Дехто сприйняв це нормально, для когось це дискомфортно (бо треба не забувати картку і сканувати її, навіть якщо двері вже відчинені), а хтось трактує такий контроль як методи обмеження і «посягання на свободу».

Компанія пояснює ці системи контролю як необхідність для визначення ефективності працівників.

Причиною введення такої системи були окремі працівники, які виділяли більше часу на розваги, ніж на роботу (виходили грати в теніс або на Хbox). Зараз таких кейсів, на щастя, немає.

Із запровадженням карантину компанія запустила іншу програму, яка трекає час, враховуючи дії на комп’ютері, та робить скріни екрана через певний період. Люди вже працювали за схожою системою, тому це не викликало сильної реакції. Та певне невдоволення залишилось, особливо через скрінування екрана, що відбувається рандомно.

Санкцій за порушення немає, якщо воно, звісно, не постійне. Якщо працівник часто порушує норми — менеджмент розмовляє з ним, дізнається, в чому причина.

Я вважаю, що системи контролю потрібні. Трекер часу дає змогу реально оцінити, скільки часу і на що йде на проєкті, для подальшого аналізу, і допомагає самоорганізуватись. Тоді людина менше відволікається.

Але завжди є «але». Контроль має бути в міру. Такі системи більше потрібні для систематизації даних. Люди мають відчувати, що їм довіряють, а не почуватися як у концтаборі, де за кожну зайву дію чи недопрацьованих 5 хвилин будуть засуджувати.

Крім того, хто захоче «схалявити», знайде шлях в обхід будь-яких систем. Тому введення контролю ще не гарантує ефективності працівника.

Особисто для мене працювати з трекером не в новинку. З одного боку, це організовує, бо тоді фокусуєшся лише на роботі, та з іншого — скріни екрана трохи напружують — особливо якщо з кимось переписуєшся в чаті. Це ніби й робочі питання, але однаково з’являється відчуття, ніби хтось вліз у твій особистий простір.

Недоліком є ще баги самої програми. Наприклад, якщо ти вирішуєш робочі питання онлайн (через Zoom чи телефоном), то система зчитує, що ти неактивний, бо фактично нічого мишкою на екрані не клацаєш, і трекер вимикається.

У своїй першій ІТ-компанії я працював 2017 року приблизно три місяці. Пішов звідти через неадекватне керівництво. Яскравий приклад: після операції я ходив на перев’язки під час свого обіду. Лікарняних узагалі не було.

Крім того, працював з системою для управління проєктами Redmine. Трекав час через спеціальне розширення для браузера, яке треба вручну перемикати.

Нас змушували трекати все, що відбувається: ідеш на кухню чи в туалет — ставиш трекер на паузу. Мотивація керівництва до такого контролю залишалась незрозумілою: треба працювати 8 годин на день. Виходило, що з перервами на туалет чи каву, я проводив на роботі більше як 8 годин.

Якщо справляєшся з робочими завдання — санкцій немає. Одна дівчина, яка тільки почала свій кар’єрний шлях, часто працювала понад 8 годин, бо доводилось багато чого вчити.

На мою думку, трекінг для одних виправданий, для інших — шкідливий. Є різні люди, усе залежить від того, хто для чого ходить на роботу. Треба розуміти, що трекінг заради трекінгу — не потрібен.

Розробник сам має оцінювати завдання, час на його виконання, бути гнучким. У нинішній команді ми самі логуємо час у Jira, є KPI, внутрішня система для визначення, скільки і на що ти витратив часу (навчання, мітинги, кодинг). Це навіть круто, допомагає аналізувати.

Тут усе людяніше, менеджер може порадити, як підвищити продуктивність. Мене влаштовує те, що потрібно логати час, стараюся привчати себе до дисципліни.

Я працюю півтора року в напрямі веброзробки, а саме — бекенд на PHP.

У попередній компанії весь робочий процес проходив через Teamwork, а в ньому контроль був через трекінг. Вимірювався час, витрачений на задачу, сюди враховувалися і походи на чай/каву та до вбиральні. Якщо впораєшся раніше, треба знайти, чим зайнятися далі, і затрекати це. Переважно в таких випадках ти не знаєш чим. Колега розповідав, що якось він справився з роботою раніше і, поки чекав, щоб проджект-менеджер знайшов задачу, вирішив зайнятись саморозвитком. Звичайно, трекнувся в саморозвиток. Результат — «втик» обом від керівництва.

Узагалі мені не сподобалося так працювати через особливості роботи самої компанії, яка не вела прозорий для клієнтів трекінг. За задумом клієнт мав би платити за реально використаний час, а на ділі виходило по-іншому, зокрема через жахливу внутрішню організацію. Мене це дуже збивало з пантелику. Нагадувало подвійні стандарти.

Відтоді на співбесідах я запитую про контроль, особливо мене цікавить трекінг. Для мене важливо, щоб ефективність вимірювалась не трекером. На поточному місці його не було. Та з переходом на дистанційку ввели використання таймера Clockify і простенький план завдань на день. Це має такий вигляд: ми ставимо плагін у браузер та інтегруємо з Gitlab. В Gitlab біля кожного «issue» та «merge request» з’являється кнопка для запуску/зупинення таймера. Пояснень не було, просто додали нове правило для розробників.

Позитив у тому, що робота в компанії добре організована. Як я розумію, такі нововведення мають на меті тільки інформувати. Щоб бути в курсі, чим люди займаються. Бо про санкції не йшлося.

Такий контроль почав трохи тиснути морально, але це може бути пов’язано з попереднім досвідом. Загалом я в цьому знайшов для себе плюс: можливість стати більш організованим.

У компанії, де я сьогодні працюю, непогані умови: є бонуси, відпустка, лікарняні тощо. Зазвичай я звітував, заповнюючи тайм-трекер в кінці дня (короткий опис, що було зроблено). Проте приблизно в кінці лютого чи на початку березня у себе на комп’ютері я помітив розширення, що трекає активність у браузері за сторінками (у мене розробка вебкомпонентів адмінки в клауді, браузер займає 60-70% часу). Я не знав про цей трекер, у корпоративній розсилці інформації про нього не було, а ноутбук мені видали із вбудованим софтом і готовими налаштуваннями. Знаю, що колезі в січні видали ноут без адміндоступу, банально поставити NotePad++ було проблемно.

Відчув, ніби повертаюсь у часи своєї першої роботи інтерном за 200 баксів у компанію, яка розташовувалась у кількох кабінетах і займала половину поверху.

Звісно, я ставлюся до такої форми контролю з боку компанії негативно. Використовувати неліцензійний софт — не варіант. Я працював з дому, тому досить часто запускав сторонні вкладки. Використовував ноутбук компанії в позаробочий час, коли було лінь переходити на домашній і стягувати/деплоїти останні зміни, щоб ввечері щось швидко перевірити — така специфіка проєкту.

Власне, потрібно завжди пам’ятати, що браузер трекають. І банально посидіти у фейсбуці/лінкедіні уже не вийде, навіть якщо це інше вікно і позаробочий час. Не кажучи вже про сайти, які загалом не можна відвідувати під час роботи («прекрасне.іт» чи онлайн-кінотеатри). Протягом кількох днів я намагався постійно змінювати ноутбук з робочого на домашній, але це не зручно, та й доступів до ресурсів немає.

Моя продуктивність залежить не від складності задачі чи її пріоритетності, а більше від настрою, морального та фізичного стану. Фізично я почуваюся краще вдома, ніж в офісі. Але морально вдома важче, враховуючи трекер і використання двох ноутбуків, коли банально хочу почитати статтю під час того, як п’ю чай чи маю короткий перекус, або ж на мітингу в ролі мовчазного спостерігача.

Зважаючи на те, що компанія велика, не думаю, що прямо будуть трекати розробника, але на рев’ю можуть використати показники трекера як аргумент, навіть не озвучуючи цю інформацію розробнику.

Санкцій поки що не було, проте думаю, якщо видалити розширення, це помітить ІТ-департамент.

Раньше я работал в одной компании, где нужно было по приходу на работу нажать кнопку — «я пришел», по уходу вечером нажать кнопку — «я ушел». Насколько мне известно, эти данные никак не просматривались. Это был инструмент, чтобы в большой компании понимали, находится ли человек в офисе. Это было еще в 2007 году и на работу в целом никак не влияло. Я не слышал о том, чтобы применялись санкции к тем, кто поздно приходил и рано уходил.

В другой компании был похожий инструмент и тоже помогал понимать, кто сейчас доступен в офисе. Но кроме того, если тебя не было в офисе положенные 8 часов — нужно было фиксировать, когда ты отработаешь недостающее время. Все сотрудники относились к этому очень серьезно и заполняли раз в неделю свой график на следующую неделю, со всеми отгулами. На работу это никак не влияло, кроме непонимания, зачем отчитываться, что сегодня я ушел на полчаса раньше, а завтра посижу на полчаса дольше. Но раз был такой порядок — то я ему следовал.

Сейчас я уже много лет работаю через Upwork, использую счетчик времени. Он делает скриншот раз в 10 минут, плюс логирует, как много ты клацал на клавиатуре и кликал мышкой. Также вся команда, 5 человек, использует этот счетчик. Сначала было непривычно, но со временем привык. Утром я его включаю, вечером после работы выключаю. Плюс это дисциплинирует на работе заниматься работой, а не бездельничать, смотреть видосики и так далее.

Но для работодателя это скорее инструмент учета времени, а не контроля, так как оплата идет почасовая за время, которое насчитал счетчик. Иногда на скриншоты попадают какие-то личные дела, мессенджер, фейсбук, YouTube, но такого довольно мало. И за более чем 10 лет работы удаленно мне ни разу не написал заказчик, что обнаружил скриншот, где я занимаюсь не работой.

Команда к использованию счетчика относится вполне нормально, так как это удобный инструмент. Вести учет рабочих часов вручную сложнее. Можно, конечно, пользоваться сторонними приложениями для учета времени, но клиенту удобнее Upwork, особенно если у него много удаленных работников, поскольку цифры идут сразу в статистику. И ему потом автоматически выставляется счет и с карты списываются деньги.

Санкций никаких нет, потому как нет требований, что каждый должен отработать, например, 40 часов. Если человек работает 30 часов, а не 40, и ему так удобно, то зачем его заставлять? Ведь клиент платит ровно за отработанное время, и можно просто взять дополнительного специалиста в команду, если работы много.

В целом у заказчика есть требование, чтобы у каждого в команде это была основная работа. Но если иногда человек работает меньше часов, чем обычно, по личным причинам и нет срочных задач или ему могут помочь другие члены команды — то это не является проблемой.

Программа, которая делает скриншоты, совершенно не влияет на работу и не беспокоит. Ведь на работе нужно работать. Если нужно отвлечься на какие-то личные дела ненадолго, то я это делаю и при включенном трекере. А если это, например, на полчаса или час — трекер выключаю.

В целом я считаю, что весь контроль должен сводиться к одному: это понимать, какой объем работы выполняет каждый сотрудник и сколько он за это получает денег. Если соотношение денег к объему выполняемых работ устраивает все стороны — значит, все в порядке. Но за этим должен смотреть живой человек, который тесно общается с командой и видит, кто и что делает. И вряд ли какие-то автоматические процедуры с этим справятся.