«Попит на традиційні ІТ-професії суттєво скоротиться». GlobalLogic про злиття з Hitachi, ШІ-трансформацію та українську команду
GlobalLogic залишається однією з найбільших IT-компаній в Україні, хоча за останні два роки локальна команда поменшала майже на тисячу фахівців. Сьогодні GlobalLogic оголосила, що обʼєднується з іншим брендом своєї материнської компанії Hitachi та стане компанією Hitachi Digital.
DOU поспілкувався з Андрієм Яворським, старшим віцепрезидентом зі стратегії та технологій у GlobalLogic про те, чи вплине злиття на українську команду і як ШІ змінює розробку компанії. А ще про те, чому традиційних IT-спеціалізацій ставатиме менше і що відбувається з київським офісом після російських атак.
«Сподіваюся, об’єднання принесе більше можливостей для зростання»
— Які зміни чекають українських фахівців GlobalLogic з огляду на реструктуризацію?
Щодо новин про GlobalLogic із Hitachi Digital Services: це взаємодоповнювальне об’єднання. Друга компанія більше орієнтована на IT та операційні технології, ми — на R&D. Разом це повний життєвий цикл програмного забезпечення — від створення до підтримки й експлуатації. Об’єднання має поліпшити наші ринкові позиції і допоможе залучати новий бізнес, адже ми закриватимемо весь спектр задач клієнта.
Це характерно для глобальної економіки. Так відбувається всюди: спад у металургії — об’єднуються металургійні компанії, спад у фармацевтиці — те саме. Великим гравцям легше боротися за частку ринку. В ІТ-галузі теж відбуваються десятки обʼєднань.
Сподіваюся, це сприятиме зростанню в Україні. У нас як у компанії немає обмежень щодо залучення нового бізнесу до України. Водночас у Європі ми працюємо як єдиний talent pool: якщо потрібні спеціалісти є в Румунії, Україні чи Польщі, ми об’єднуємо їх в одну команду, і вони працюють разом.
— Тобто ви не очікуєте радикальних змін для українських команд після злиття?
Нічого особливого. Ми продовжимо працювати, як працюємо. Сподіваюся, об’єднання принесе більше бізнесу й, відповідно, більше можливостей для зростання. Адже його мета — зробити компанію сильнішою, а не слабшою.
До цього додається ще одна цікава тенденція. Через геополітичну ситуацію, зокрема позицію керівництва США, виник великий тренд на суверенність. Нещодавно в ЄС вийшов Digital Resilience Act, там є чотири рівні суверенності. Перший — відмова від обладнання для телекомунікацій і критичної інфраструктури, виробленого, зокрема, у Китаї. Я нічого не маю проти Китаю, просто ідея в тому, щоб обладнання було європейським.
Другий рівень — щоб AI, хмарні та інші технології також були європейськими, аби контроль над цією інфраструктурою залишався всередині держав. Відповідно, пріоритет надаватимуть програмному забезпеченню, створеному в Європі, і чипам, виробленим у Європі або країнах, які вважаються ближчими партнерами. Японія — одна з них, також Канада, Велика Британія. А Україна вважається частиною Європи, тож це має підвищити попит на українських розробників.
— Два роки тому в GlobalLogic було 6 тисяч спеціалістів в Україні, а влітку цього року — 5 тисяч. З чим саме пов’язане це падіння?
В Україні через війну важко залучати нових клієнтів. Нам важко гарантувати нормальну інфраструктурну ситуацію. Наближається нова зима, і до кінця не зрозуміло, що буде з електроенергією, опаленням та іншими речами. Але наявні клієнти залишаються. Те, що у нас досі близько 5 тисяч інженерів, — наочне свідчення цього.
При цьому Hitachi, наша материнська компанія, продовжує збільшувати кількість людей. Бізнес, який завершується, компенсується бізнесом Hitachi.
Ситуація в Україні загалом відображає ситуацію в Європі. Там зростання бізнесу сповільнилося через загальноекономічні умови. Багато клієнтів переходять у дешевші регіони. Європейська частина нашого бізнесу — це трохи більше 10 000 співробітників, і близько 54% з них працюють в Україні. Більший за український лише наш підрозділ в Індії.
Скорочення, які відбуваються в нашому випадку, не пов’язані безпосередньо з війною
Вони пов’язані з тим, що завершуються проєкти, а клієнти не запускають нові — не лише з нами: вони взагалі хочуть зосередитися на продажу вже створених продуктів. Потоку нового бізнесу, який був п’ять років тому, немає. Думаю, нині його немає ні в кого, бо ми перебуваємо в перехідному періоді.
— В інтервʼю DOU два роки тому ви озвучували плани збільшити виторг GlobalLogic вдвічі. Чи вдалося це зробити?
На жаль, ситуація не настільки оптимістична, як нам хотілося б два роки тому. Коли ми тоді розмовляли, вплив нинішнього лідера США ще не був до кінця зрозумілим. Також очікували, що світова економіка пройде цикл рецесії і буде новий цикл зростання. Але цього не сталося. Війна триває, додався конфлікт на Близькому Сході. Я не експерт з геополітики, але вплив усього цього на очікування інвесторів, ринків і світову інфраструктуру дуже великий.
GlobalLogic є учасником світового ринку, і якщо немає загального зростання, це впливає на нас так само, як і на інших великих гравців. Але ми стабільні.
Водночас я переконаний, що попит на інженерів є відкладеним і зрештою він має з’явитися
Цифровізацію та перехід до економіки зі штучним інтелектом неможливо зупинити. Потрібні будуть фахівці, які впроваджуватимуть ці рішення. Просто час ще не настав. Сподіваюся, він прийде наступного року, хоча говорити так — досить оптимістично. Є прогнози, що
Це певною мірою вже почалося. Є така крива впровадження інновацій. На початку — компанії, які найбільше ризикують і експериментують із зовсім новими технологіями. Ризик полягає в тому, що інвестуєш, але результату може не бути й гроші зникнуть. Потім ідуть ранні прихильники, які побачили потенціал, далі — основна маса, мейнстрим, а наприкінці — ті, хто певною мірою відстає.
Як сервісна компанія ми працюємо з представниками всіх цих груп. Але нині, ймовірно, перебуваємо на початку кривої впровадження: поки не так багато галузей активно використовують нові технології не просто як AI-асистентів, а як основу бізнесу.
Нині внесок технологій штучного інтелекту у світовий ВВП вимірюється кількома відсотками. З огляду на інвестиції, розвиток технологій тощо він має зрости набагато суттєвіше.
«Складні продукти не створюють вайбкодингом»
— Ви сказали, що через рік-два очікуєте зростання попиту на інженерів. У чому конкретно це, на вашу думку, виявлятиметься? Поки що в IT-індустрії команди активно трансформуються через ШІ, але попит на інженерів впав.
Цікаве питання: парадоксально, саме IT-сфера здійснила найбільший прорив у використанні ШІ, і це чи не єдина сфера, де ситуація з наймом виглядає саме так. Адже практично ніде немає рівня використання AI, який ми бачимо в розробці. Хіба що поруч стоїть створення контенту — візуального, текстового, відео.
Чому це стало можливим? Тому що сам процес розробки добре піддається методу reinforcement learning, навчанню з підкріпленням. Берете код і компілюєте. Якщо він компілюється неправильно, можете навчати модель на цій помилці, повертатися назад і повторювати цикл.
Водночас використання AI для розробки ПЗ — лише один із напрямів. Ми в компанії поділяємо застосування AI на три-чотири процеси.
- Перший — AI Development Life Cycle. Про це багато пишуть, зокрема на DOU, тож не будемо тут зупинятися.
- Другий — Enterprise AI, тобто використання AI в масштабах великої організації. Наприклад, металургійного заводу, фармацевтичної компанії чи іншого бізнесу, де кінцевим продуктом не є код. Рівень впровадження AI у таких компаніях досить низький. Переважно це чатоподібний інтерфейс, де створюють документи або ставлять запитання. А такі інструменти, як AI-агенти, агентизація, синтетична робоча сила, коли агенти цілодобово працюють разом із людьми та виконують завдання, усе ще радше рідкість. Це реальний і дуже великий сектор економіки, значно більший за IT.
- Третій сегмент — Physical AI. Це технології, що переносять ШІ у фізичний світ. Різноманітні машини — не обов’язково роботи — отримують можливість взаємодіяти з реальністю: сприймати інформацію із сенсорів, оцінювати, що відбувається, виконувати дії, перевіряти результат. Це розробка вбудованих пристроїв, збирання й аналіз даних із сенсорів, шар World Foundation Models, які, подібно до LLM, передбачають подальший розвиток подій. Далі — інтеграція з моторними системами, роботами. Зараз сегмент Physical AI невеликий, але має зрости в десятки разів.
І нарешті, ще один великий сегмент — професії, які нині тільки починають з’являтися. Це дуже багато напрямів, пов’язаних із управлінням та контролем того, що робить ШІ. Зокрема впровадження ШІ у сферах, де критична безпека; генерування даних для ШІ в цих сферах, синтетичні дані, цифрові симуляції, цифрові двійники. Поки це невеликі острівці, які ще не стали масовими.
Якщо все підсумувати, то попит на традиційні ІТ-професії у звичному для нас вигляді справді значно скоротиться. Ще кілька років тому ми наймали DevOps, frontend- і backend-інженерів, фахівців з UI, автоматизації, бізнес-аналітиків тощо. Саме така структура команд буде суттєво зменшуватися. Натомість зросте новий сектор і компенсує те, що зникне з попереднього циклу розробки.
Складні продукти не створюють вайбкодингом (який мені особисто подобається). Їх розробляють такі самі великі команди професійних інженерів, які просто зміщують фокус із написання коду на проєктування архітектури, перевірку рішень, валідацію, створення правильної агентної архітектури, систем безпеки та ізоляції тощо. На мою думку, складність завдань лише зростає. Імовірність того, що люди без інженерного досвіду, а я б сказав — і без відповідного способу мислення та інтересу до технологій, зможуть робити все це самостійно, невелика.
Можна подивитися ще на потенціал AI у фізиці, біології, механічних системах, агросекторі. Навіть у медицині потенціал ще не розкритий: створення нових ліків, персоналізованих під конкретні потреби, й подібні процеси лише починаються. Подивіться, скільки математичних задач, нерозв’язаних століттями, вдалося розв’язати. Є й спірні результати, але також багато прикладних задач, розв’язання яких матиме прямі наслідки для створення нових матеріалів, розуміння динаміки фізичних або біологічних процесів.
Кілька років тому AlphaFold зміг змоделювати, як білок згортається відповідно до інструкцій ДНК. Це сприяло створенню багатьох нових ліків і кращому розумінню біологічних процесів в організмі. Потенціал AI у цьому напрямі теж ще не розкритий. Він спричинить матеріальні зміни у світовому ВВП, появу нових класів продуктів і сервісів.
— Якщо ви сьогодні плануєте новий великий проєкт, чи закладаєте відразу меншу команду, ніж п’ять років тому?
Не обов’язково, адже це залежить від проєкту. Типовий проєкт і раніше, і зараз — це
ШІ використовується на понад 60% наших проєктів
Це підвищує ефективність команд на десятки відсотків. Змінюється і склад команди. На проєктах з агентною розробкою архітектор, product owner, розробники й тестувальники разом визначають, які агенти потрібні, що робить кожен і як вони взаємодіють.
Водночас time & materials досі становить більше половини наших проєктів. Ми цю частку конвертуємо, але це повільний процес.
— З огляду на нинішні ринкові умови, геополітичну ситуацію та впровадження AI, які ролі в GlobalLogic постраждали найбільше і як саме?
Загалом ми наймаємо на ті самі напрями: Software Engineering, Automation QA, DevOps, Product Owner, Team Lead, менеджмент. Наймаємо доволі багато junior-фахівців. Якогось перекосу, коли ми припинили наймати одну категорію і перейшли на іншу, мабуть, немає.
На мою думку, з розвитком AI та AI-центричної розробки акцент зміститься на full-stack-розробника. Тобто окремих frontend і backend буде менше, натомість буде спеціаліст, який розуміє обидві частини. DevOps як професія залишиться, але full-stack engineering включатиме розуміння того, як рішення розгортають і тестують. Очікування від інженерів, особливо senior, полягатимуть у тому, що вони розумітимуть і контролюватимуть увесь процес розробки end-to-end. Вузької спеціалізації стане менше.
Це тренд на наступні кілька років — full-stack, end-to-end engineering. Вузькі спеціалісти теж будуть потрібні, але не в таких обсягах, як раніше, адже AI здатен працювати на всіх етапах створення продукту. Коли пишеш код, маєш розуміти, як його розгортатимуть, як відбуватимуться інші процеси. Це підвищує вимоги до розробників.
У мене є відчуття, що до всіх нинішніх позицій можна умовно додати «плюс один». Якщо ти Senior-розробник, то вже трохи і архітектор, і DevOps. Якщо архітектор — стаєш бізнес-консультантом, який має розуміти бізнес-проблему end-to-end та перетворювати її на технічне рішення. Якщо Middle-інженер, маєш розширювати розуміння за межі своєї сфери: знати, як працюють агентні системи та як усе це реалізується.
Отже, професія стає складнішою, а вимоги до спеціалістів — вищими. Вона комплексніша, а не простіша. Водночас потреба в ній не зникає. У доступному для огляду майбутньому будуть потрібні інженери, які створюватимуть системи за допомогою AI, а не ситуація, коли AI робить усе сам, а людина лише дає рекомендації.
Чому GlobalLogic не працює з оборонкою та що буде з пошкодженим офісом у Києві
— GlobalLogic має величезну експертизу в embedded і апаратному інжинірингу. На ці напрями зараз є попит в оборонній індустрії, яка зростає в Україні. Чи працює GlobalLogic із цим сегментом ринку? І чи переходять ваші інженери в оборонку? Там, зрештою, краще з бронюванням і комусь цікавіші проєкти, бо це продукт.
Почнімо з першого, з GlobalLogic. Ми є частиною Hitachi, а її філософія відображає філософію Японії — гуманітарні цінності та підтримку суспільства. І наразі ми не беремо активної участі в оборонному секторі. Якщо з’являються проєкти, то вони радше мають гуманітарну складову. Hitachi допомагає Україні постачанням генераторів, трансформаторів тощо. Через GlobalLogic ми співпрацюємо з низкою фондів — Superhumans, «Повернись живим» та іншими, робимо пожертви. Якщо й виникають проєкти, вони стосуються передусім гуманітарної сфери, а не виробництва озброєння. Це позиція, яка не обговорюється.
Відповідаючи на друге запитання: чи переходять люди в оборонку? Не думаю, що в нас є точна статистика, скільки людей іде в defence-проєкти. Особисто я бачу, що переходи в miltech-компанії, звичайно, є.
Як громадянин України я особисто тільки підтримую посилення обороноздатності країни. Помітного тренду, щоб наші embedded-розробники масово йшли в defence чи подібні компанії, я не бачу. Мені здається, що зараз люди також хочуть певної стабільності. Великі компанії дають це відчуття, і кожен робить вибір відповідно до власних інтересів.
— Розкажіть про київський офіс. Нещодавно його тричі атакували. Що з ним зараз, чи будете його відновлювати?
Так, усе правильно. На жаль, один із перших ударів пошкодив Starlink і різне резервне обладнання, яке стояло на даху. Це були не дуже суттєві пошкодження. Другий удар виявився набагато серйознішим: постраждав і вигорів один із поверхів одного нашого корпусу. Ми орендуємо кілька будівель у бізнес-центрі, і в одну з них було пряме влучання.
Відповім по черзі. Відновлення будівлі — компетенція власника офісного центру. Наскільки розумію, зараз вони хочуть підготувати будівлю до зими: виконати роботи з ізоляції, теплозахисту та певний ремонт. Відновлюватимуть вони її наступного року чи ні — це їхнє рішення.
Зі свого боку ми спілкуємося з клієнтами про те, як компенсувати наслідки пошкодження. Якщо йдеться про робочі місця, їх просто перерозподілимо між наявними площами. У нас є ще два офіси у Львові.
Зараз офіс працює в обмеженому режимі. Якщо комусь потрібен доступ до обладнання, ми організовуємо роботу так, щоб людина була на мінімальній відстані від укриття.
Загалом у Києві зараз працює близько 2000 наших фахівців
Як розвиватиметься ситуація далі, передбачити важко. Ми бачимо, що почали атакувати бізнес-центри, можливо, припускаючи, що там є дата-центри чи інші потужності. Тому не можна виключити повторного удару по нашому бізнес-центру або будь-якому іншому. Ми працюємо в режимі підвищеної готовності до таких ситуацій. Але закривати офіс не плануємо.
— Як ви готуєтеся до зими і яких ще змін очікуєте для української команди?
Якщо говорити про бізнес, то клієнти дуже високо цінують роботу української команди. Ми отримали багато листів із подяками командам за те, що вони працюють у таких умовах. Клієнти запитують про плани: «Як ви продовжуватимете роботу? Ми хочемо щось покращити, розширити». Тобто ніхто не панікує. Я не бачу причин щось радикально змінювати з погляду бізнесу.
З погляду безпеки ми намагаємося поліпшити укриття і забезпечити можливість працювати в місцях, звідки можна дуже швидко до них потрапити. Додаємо інфраструктуру, запасаємося резервними джерелами живлення, поліпшуємо умови в укриттях. Можливо, це дещо поза темою інтерв’ю, але в нас постійно тривають повітряні тривоги. Якщо людям потрібно працювати з офісу, ми створюємо для цього умови.
В інших аспектах продовжуємо робити те, що й попередніми роками. Відкриваємо мініофіси у містах, зокрема в Івано-Франківську, Дніпрі, Одесі та невеликих містах, де бачимо певну концентрацію наших людей. Опитуємо людей, де вони перебувають. Якщо в якомусь регіоні є кілька десятків або сотень наших фахівців, намагаємося знайти офіс із резервним живленням і нормальним опаленням, куди вони зможуть прийти, якщо вдома не буде електроенергії чи інших базових умов.
Продовжуємо співпрацю з університетами, наймаємо більше junior-спеціалістів. У нас запущено дев’ять спільних програм із закладами вищої освіти. Також працюють менторські та навчальні програми.
За ці роки за підтримки Hitachi ми, здається, видали понад 3000 портативних акумуляторних станцій. Також роздали кілька сотень Starlink людям, які можуть ними користуватися і для яких це доцільно, адже в міських умовах Starlink не завжди добре працює. Продовжуємо оплачувати підписки на Starlink.
І ще в певному обмеженому форматі намагаємося запровадити програму підтримки релокації з центральних регіонів до західних, де все-таки спокійніше. Це обмежена програма для людей, які готові й розглядають релокацію — переїзд із Києва, Харкова. Участь добровільна. Менеджер має погодити: наприклад, мій менеджер повинен підтвердити, що я відповідаю умовам програми релокації. Виділяють кошти — щомісячно або одноразово, залежно від ситуації. Людина переїжджає і звітує, що використовує ці кошти для оплати оренди житла.
Зі свого боку я намагаюся готуватися до песимістичних сценаріїв. Якщо ситуація розвиватиметься на краще, нам буде легше.
