«Коли посилюється мобілізація, ми бачимо більше відгуків на вакансії». CEO F-Drones про запуск заводу в Огайо, найм і вигоряння спеціалістів
Українська компанія F-Drones виробляє десятки тисяч безпілотників на місяць і має декілька сотень інженерів і ІТ-спеціалістів у команді. Вона також першою отримала дозвіл на експорт 2000 готових дронів для американської армії.
Донедавна F-Drones майже не виходила в публічний простір. За останні місяці компанія представила комплекс F-CAPTAIN класу middle strike і оновлений перехоплювач LITAVR+, а також оголосила про плани запустити ліцензійне виробництво дронів в американському штаті Огайо, де працюватимуть 300 людей.
В інтерв’ю DOU CEO F-Drones Станіслав Хутор розповів, про бонуси в компанії, нові продукти, реліз симулятора FPV, інтеграцію ШІ, найм і навчання фахівців, а також про міжнародну співпрацю.
«Я долучився, коли вже існувала передсерійна версія F7»
До повномасштабного вторгнення я працював стоматологом. У 2022 році пішов служити у спецпідрозділ батальйону ТОР при патрульній поліції. Брав участь у звільненні й зачистці Київщини, Харківській операції, виконував завдання на Миколаївщині та Херсонщині.
Уже тоді в нашому підрозділі почали розвивати різні ударні комплекси. Під час операцій на Херсонщині застосовували й перші FPV-дрони.
Я долучився до F-Drones у тому ж 2023 році, коли вже існувала передсерійна версія F7. На той момент уже мав досвід застосування FPV у своєму підрозділі. Спочатку займався документацією, кодифікацією та продажами, потім розвивав технічний контроль і логістику, а згодом очолив компанію.
Коли я приєднався, команда вже працювала над F7 і могла виготовляти близько тисячі FPV-дронів на місяць. Сама ініціатива виникла у 2023 році: засновники F-Drones збирали серед друзів мільйонні суми, купували дрони в інших виробників і передавали їх військовим підрозділам. Через нестабільну якість комплектуючих і готових виробів вони вирішили налагодити власне виробництво.
Дрон F7
Перший рік компанія працювала без державних контрактів — виконувала волонтерські замовлення і продавала дрони приватним замовникам. Згодом ми почали брати участь у державних закупівлях, адже без них неможливо масштабувати виробництво. Це зовсім інший рівень вимог, відповідальності й ризиків.
«Приблизно 10–15% команди — це R&D»
Сьогодні F-Drones — це група з багатьма напрямами й виробництвом десятків тисяч виробів щомісяця. Точну чисельність працівників ми не розкриваємо з міркувань безпеки, але це чотиризначне число.
Протягом кількох років ми подвоювалися щороку і за кількістю продукції, і за розміром команди. Найбільше людей працює безпосередньо на виробництві. Водночас приблизно
У нас немає чіткої межі між hardware- і software-командами. До кожного R&D-проєкту залучені розробники. Вони створюють софт із нуля, адаптують його або працюють над прошивками. Навіть над схожими рішеннями для донаведення останньої милі в нас паралельно можуть працювати три окремі команди.
Ми намагаємося замикати всередині групи якомога більше виробничого циклу: робимо двигуни, рами, електроніку, антени, прошивки та пластикові деталі. Уже можемо виробляти на власних потужностях усю номенклатуру комплектуючих, потрібних для наших дронів.
Для нас власна компонентна база — не лише питання собівартості, а й можливість швидше змінювати продукт і не чекати на зовнішнього постачальника.
Сьогодні купити готовий польотний контролер у Китаї й отримати передбачені державою переваги може бути дешевше, ніж розробити й виготовити його в Україні.
Це створює дивну ситуацію, коли держава говорить про локалізацію, але економічно імпортний компонент іноді вигідніший за український. Ми не раз порушували це питання на зустрічах із державними органами та галузевими об’єднаннями.
Розмови тривають, нас нібито чують, але змін я поки що не бачу.
«Дефіцит різних спеціалістів виникатиме постійно»
Найм у F-Drones триває постійно. Напряму вакансії в компанію не викладаємо, шукаємо через рекрутингові агенції. При цьому назву компанії приховуємо, часто пошук йде в умовного виробника побутових приладів [резюме можна відправити компанії напряму на пошту Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра. — ред.]. Я не хочу називати одну професію, якої сьогодні найбільше бракує. За кілька місяців вузьке місце може знову змінитись. Україна фактично створює цю індустрію з нуля, тому дефіцит різних спеціалістів виникатиме постійно.
Зараз особливо затребувані, зокрема, RF-інженери, embedded-розробники, схемотехніки, кваліфіковані конструктори та технічні райтери, інженери-випробувачі та пілоти-інструктори БпЛА, особливо на реактивні літачки.
Наша довгострокова ставка — виростити власну інженерну школу. Ми розвиваємо внутрішнє навчання, долучаємося до проєктів з університетами й допомагаємо створювати інженерні класи. Якщо хочемо, щоб безпілотні системи стали стратегічною галуззю для України, потрібно готувати людей, які розроблятимуть продукти десятиліттями.
Дрон F18
На співбесіді ми радше оберемо менш досвідченого, але вмотивованого кандидата, ніж супердосвідченого фахівця, який не розуміє, навіщо йому оборонка. Технічні прогалини можна закрити навчанням. Відсутність інтересу й відповідальності виправити значно важче.
До нас приходять люди з цивільного ІТ, зокрема й керівники окремих напрямів. При цьому ми радикально проти хантингу. Не намагаємося точково перекупити потрібного інженера в іншої оборонної компанії, навіть якщо через це доведеться довше й дорожче готувати свого. Інакше галузь не отримає нових фахівців: ті самі люди просто ходитимуть між виробниками.
Водночас наших працівників переманюють регулярно. У кількох випадках втрата конкретної людини спочатку здавалася болючою, але згодом її функції перебрали кілька колег, які виросли ще сильніше. Якщо працівник вирішив перейти в іншу компанію, ми не будемо йому заважати. Важливо лише нормально проговорити перехід, передати справи й урахувати нюанси з бронюванням.
«Доплата може сягати 150% базової зарплати»
Одна з наших внутрішніх програм називається F-Pilot. Вона з’явилася, коли компанії не вистачало людей, здатних підняти в повітря різні вироби, провести випробування або навчити інших.
До F-Pilot може долучитися працівник із будь-якого відділу. Компанія оплачує навчання у зовнішній школі пілотування БпЛА або навчає у власній. Далі людина поступово опановує різні платформи — від звичайного FPV чи дрона на оптоволокні до перехоплювача і мідлстрайка.
Доплата передбачена за додаткову кваліфікацію та обов’язки в межах F-Pilot. У програмі є кілька рівнів: учасники поступово опановують різні платформи, навчаються інструктувати інших і готуються до відряджень. На найвищому рівні також потрібно вільно володіти англійською та працювати з усією екосистемою F-Drones. Залежно від рівня доплата може сягати 150% базової зарплати.
У перший день програми ми отримали 38 заявок від працівників. Спочатку перевірили їхні навички, а потім вирішили власними силами довести всю першу групу до найвищого рівня. Комусь оплатили англійську, комусь — додаткове навчання. Частина учасників згодом очолила окремі місії, а з цієї ініціативи виросло кілька нових продуктів.
Ветеранський напрям передбачає залучення людей, які завершили службу, до розробки, випробувань і внутрішнього навчання. Їхній практичний досвід не можна отримати лише в офісі чи на полігоні, тому ми поєднуємо цей напрям із програмою F-Pilot.
«На мою думку, вигорають усі»
В оборонці все потрібно «на вчора». Це багато роботи, мало сну й постійне відчуття, що від твого рішення залежить ситуація на фронті. Тому, на мою думку, вигорають усі незалежно від посади.
Після важкого обстрілу я приїжджав на одну з наших локацій і бачив, як у людей, навпаки, зростає мотивація. Вони хочуть прямо сьогодні зробити щось, що допоможе дати відсіч. Це сильний імпульс, але він не скасовує емоційного виснаження.
Єдиного способу впоратися з ним немає. Хтось працює з психотерапевтом, хтось сам вивчає цю тему, а комусь легше прийняти такі умови як частину реальності. Та переконувати себе, що висока мотивація автоматично захищає від вигорання, не варто.
На найм також впливають мобілізаційні хвилі. F-Drones як оборонне підприємство має можливість бронювати 100% військовозобов’язаних працівників. Коли посилюються мобілізаційні заходи, ми бачимо більше відгуків на вакансії. Я не вважаю мобілізацію негативним чинником для роботи компанії. Це реальність, у якій живе країна.
«Ми одночасно працюємо і за трендом, і проти нього»
Семидюймовий дрон F7 був виробом, із якого почалася серійна історія F-Drones. Але ринок FPV дуже швидко змінився. Сіра зона розширюється, ворожа оптика бачить далі, а щоб знайти ціль, дрону потрібно подолати більшу відстань. Для цього потрібні більша батарея, потужніша силова установка і запас вантажності. Тому семидюймові платформи, які ще недавно були стандартом, поступово віддають основні місії більшим моделям.
Основним FPV-продуктом для нас став F10. Водночас для місій на більшій відстані ми розвиваємо F11, F15 і F18. Більші платформи можуть нести місткішу батарею, більше корисного навантаження та різні системи зв’язку. Їхня конфігурація залежить від завдання, зокрема потрібної дальності, каналу керування та бортового обладнання.
Водночас ми рухаємося і в протилежний бік — створили компактний, п’ятидюймовий F5 для роботи на передньому краю, у лісосмугах і в забудові. У радіоверсії він може нести один кілограм на відстань до семи кілометрів. Базова версія на оптоволокні розрахована приблизно на п’ять кілометрів, хоча для окремих місій використовують і котушку на шість кілометрів.
Дрон F5
Він маленький, тому на позицію можна принести відразу кілька таких дронів в одному рюкзаку. За роллю ми порівнювали його не з далекобійним ударним FPV, а з
F5 можна встановлювати й на наземні роботизовані комплекси. Ми зробили змінну платформу, яку можна адаптувати до різних НРК, якщо вони здатні перевозити потрібну вагу. Один робот у такій конфігурації доставляє дев’ять дронів. Вони можуть чекати на позиції, підтримувати оборону або штурм. Це дев’ять окремих вильотів без прямого ризику для людини, яка інакше мала б нести дрони сама.
«Війську потрібен не один „переможець ринку“, а багато якісних рішень»
Окремий клас продуктів — middle strike. Якщо звичайний FPV працює ближче до лінії зіткнення, а далекобійні системи призначені для стратегічної глибини, то F-CAPTAIN закриває проміжок між ними. Це серійний комплекс для ураження стаціонарних і рухомих цілей на відстані до 100 кілометрів із корисним навантаженням до 10 кілограмів.
F-CAPTAIN має триметровий розмах крила і максимальну злітну масу 27 кілограмів. Він оснащений електричною силовою установкою, денною та тепловізійною камерами. Наше навігаційне й керувальне ПЗ дає змогу працювати без GPS, а для зв’язку можна використовувати Starlink і канали цифрового або аналогового відеозв’язку. На фінальній ділянці польоту є модуль останньої милі і бортове розпізнавання цілі. Тому втрата каналу не обов’язково означає зрив місії.
Middle strike F-CAPTAIN
Основні цілі для такого класу — логістика, склади, командні пункти, радари й системи ППО. Важливо було не просто досягти показників 10 кілограмів і 100 кілометрів, а втримати виріб у порівняно низькому ціновому сегменті [$4200, — Ред.].
Запит на наші системи класу middle strike вже вимірюється тисячами виробів. У перспективі плануємо наростити виробництво до десятків тисяч, але конкретних строків поки що не називаємо. Розширення сірої зони робить цей клас наступним великим напрямом після FPV. Я очікую, що більше українських компаній почнуть створювати такі системи, і вважаю це позитивним. Війську потрібен не один «переможець ринку», а багато якісних рішень.
«Життєвий цикл однієї версії дрона постійно скорочується»
Зараз може здатися, що FPV-дрон майже досяг технологічної стелі. Для частини силової установки це, можливо, справді так. Але дрон — не просто рама з моторами. Він має виконати місію в умовах РЕБ, втрати навігації та постійної зміни тактики ворога.
Попереду ще багато роботи з акумуляторами. Тут Україна досі залежить від Азії, і нам потрібні альтернативні рішення. Ще більше нерозв’язаних проблем стосуються зв’язку. Можна змінювати чипи, програмну й апаратну обв’язку, протоколи та наземну частину.
Розвиток зв’язку схожий на шахову партію
Ми робимо хід, ворог знаходить відповідь, а ми вже повинні мати кілька наступних варіантів. Якщо певний інструмент сьогодні працює, ним треба користуватися, але паралельно готувати заміну, бо невдовзі умови знову зміняться.
Тому життєвий цикл однієї версії дрона постійно скорочується. Раніше можна було довше випускати незмінну модель. Тепер конфігурація іноді змінюється навіть під час виконання одного контракту. Серійне виробництво доводиться одразу проєктувати так, щоб швидко замінити систему зв’язку, окремий модуль або програмне рішення без зупинки всієї лінії.
Наприклад, дистанційне керування потребує багато софту. Це вже не просто наземна станція, а робота із серверами, кібербезпекою, правами доступу та перемиканням між операторами. Такі рішення F-Drones передає військовим у різних формфакторах — від компактного модуля до повноцінної станції переднього краю.
«У оператора залишаються дві ключові дії: почати політ і підтвердити ціль»
Дрон-перехоплювач LITAVR ми почали розробляти ще до того, як цей напрям став трендом. Інвестували в нього понад $1 мільйон і витратили близько дев’яти місяців, щоб довести до готовності. Коли потреба в перехоплювачах різко зросла, ми змогли швидко перейти до масового випуску. Загалом виготовили десятки тисяч дронів.
Перша версія була повністю ручною, тобто всю місію виконував пілот. У наступній, яку зараз постачаємо війську, з’явилося бортове донаведення — його також називають Pixel Lock або донаведення останньої милі. Система допомагає побачити й зафіксувати ціль, оператор підтверджує вибір, а далі дрон сам завершує перехоплення.
Третя версія ще більш автоматизована. Вона пройшла польові випробування і тестується разом із військовими. За задумом, в оператора залишаються дві ключові дії: почати політ і підтвердити ціль. Ми ще не готові випускати цю версію серійно: хочемо допрацювати її за результатами тестів.
Перехоплювачі LITAVR
Змінюються й самі повітряні цілі: крім масових повільніших БПЛА, з’являються швидкісні й реактивні. Відповіддю стала посилена версія LITAVR+, яка розвиває швидкість понад 400 км/год. Тобто розвиток перехоплювача відбувається одночасно у двох площинах: дрон стає швидшим, а частину роботи пілота перебирає на себе бортове ПЗ.
Нові продукти виникають двома шляхами. Іноді команда бачить проблему й сама пропонує військовим рішення. Іноді підрозділ приходить із конкретним запитом або навіть готовою концепцією. У нас є військові, яким можна подзвонити й просто запитати: «Чого зараз не вистачає?» З таких розмов часто починається нова розробка.
«У середньому протягом місяця ми бачили понад 2500 сесій на добу»
Окремий програмний напрям F-Drones — робота над симулятором бойових FPV-дронів разом з однією українською компанією, у якої вже був свій симулятор в дочасному доступі. На його основі ми і зробили свій.
Компанія створила основу гри та її механіки. Ми долучили власні моделі дронів, їхню фізику й тактико-технічні характеристики. Разом працювали над місіями, залучали військових і відтворювали різні конфігурації зв’язку. У симуляторі користувач може змінювати складники дрона, а це впливатиме на його поведінку й можливості.
На відміну від гоночних FPV-симуляторів, тут потрібно не просто пройти трасу, а виконати бойове завдання: знайти ціль, урахувати рельєф, заряд батареї, радіогоризонт і вплив РЕБ.
24 серпня відбувся повноцінний реліз в Steam нашого продукту — F-Drones Simulator. Для користувачів з України ми вирішили зробити його безплатним в цей день.
Є й розширена непублічна версія для Сил оборони. Її надаємо верифікованим військовим і навчальним центрам за запитом. Там більше функцій і сценаріїв, яких немає у відкритій грі.
Окремо ми співпрацюємо з українською командою CYBERNATION, яка створює тактичний шутер THREEDAYS. У грі з’являться F7, F10 і LITAVR. Ми надаємо 3D-моделі й характеристики, а наші пілоти перевіряють, чи реалістично дрони поводяться у віртуальному польоті. Якщо фізика не відповідає реальному виробу, повертаємо модель на доопрацювання.
«Зараз готуємо фінальний пакет документів за новою процедурою»
Наш перший американський контракт почався з програми Пентагону Drone Dominance. F10 посів шосте місце серед 25 учасників першого етапу, увійшов до одинадцяти відібраних рішень, і ми отримали замовлення на 2000 дронів. Уся партія вже доставлена американським військовим.
Її придбали передусім для початкового навчання військових і ознайомлення з платформою. Для масштабу армії США дві тисячі — це лише перший крок. Ми сподіваємося, що наступне замовлення буде на значно більшу партію.
Дозвіл на цю партію Державна служба експортного контролю видала 1 липня 2026 року. Наскільки нам відомо, це був перший офіційний дозвіл на експорт готових українських бойових безпілотних систем для армії США. Ми проходили ще стару процедуру разом із державним спецекспортером «Спецтехноекспорт», і весь шлях тривав близько двох місяців. Спочатку подавали заявку до Держекспортконтролю, далі отримували послідовні погодження від СБУ, ГУР, Міністерства оборони та Служби зовнішньої розвідки. Підсумкове рішення ухвалювала Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
Окремо потрібно було підтвердити, що експорт не завадить забезпеченню Сил оборони України. Для нас це не стало проблемою: ми можемо виробляти більше, ніж зараз замовляє держава.
Отриманий дозвіл дає можливість експортувати в цілому 3000 БпЛА, з яких 2000 — це основний контракт із Пентагоном, а решта 1000 — це так звані «бонусні замовлення», якщо вчасно і якісно виконати першу доставку. Цей дозвіл не дає можливості автоматично відвантажувати наступні обсяги. Для кожної нової партії буде потрібне нове звернення.
Зараз готуємо фінальний пакет документів за новою процедурою і паралельно чекаємо на частину рішень з американського боку. Реальну різницю у швидкості зможемо оцінити восени. Для нас цей контракт важливий не лише як продаж. Участь у Drone Dominance дає змогу впливати на те, якими будуть майбутні вимоги до дронів, компонентів і виробництва у США. Усі гроші за першу партію ми спрямовуємо в нові R&D-проєкти в Україні.
Окрім цього ми працюємо над дозволом на експорт технології, щоб могти виробляти наші БпЛА за ліцензією в США. Зокрема, американська компанія Ukrainian Defense Drones (UDD), з якою ми підписали меморандум і яка є нашим офіційним представником в США, планує збирати наші дрони за ліцензією на майданчику в Огайо.
Нові правила експорту передбачають, що технології передають без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передавання третій стороні потребуватиме письмової згоди України. Після отримання всіх дозволів до запуску й контролю характеристик долучатимуться наші фахівці.
Якщо погодження з обох боків пройдуть за планом, восени з конвеєра в Огайо має зійти наш перший F-дрон, виготовлений у США за українською технологією.
Ми ведемо перемовини і з іншими державами, але поки що не називаємо їх. Європейський напрям для нас — це, зокрема, EU—Ukraine Drone Alliance, до якого Єврокомісія відібрала дев’ять українських і дев’ять європейських компаній. Це не стосується експорту напряму, це радше спільний майданчик для deftech-індустрії Європи щодо ініціатив, партнерств, напрацювання спільних правил і рішень із виробництва дронів та систем протидії їм. Але саме через такі формати Україна може не лише продавати готові вироби, а й формувати правила майбутнього ринку.
