Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України. Що відомо про нього і його плани
Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України. За його кандидатуру проголосували 312 народних депутатів.
Про це стало відомо на засідання Верховної Ради.
Президент Володимир Зеленський вніс кандидатуру Хмари до парламенту напередодні, 18 серпня. Вранці 19 серпня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував підтримати призначення.
До цього Хмара близько місяця тимчасово очолював Міноборони. 17 липня уряд призначив його тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.
Перед призначенням потрібно було врегулювати його військовий статус. Хмара був чинним військовослужбовцем і мав звання генерал-майора, тоді як закон «Про національну безпеку України» передбачає, що міністром оборони може бути лише цивільна особа.
Напередодні джерела «Української правди» повідомляли, що Хмара погодився звільнитися з військової служби й мав прийти на голосування вже як цивільна особа. Під час виступу в Раді Хмара повідомив, що більше не є військовослужбовцем. Він звільнився зі служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Що відомо про Євгенія Хмару
Євгеній Хмара — генерал-майор і колишній керівник Центру спеціальних операцій «А» СБУ. З 2011 року він служив у цьому підрозділі, відомому також як «Альфа».
У квітні 2023 року Хмара очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. Після реорганізації у серпні 2025 року його призначили начальником Центру спеціальних операцій «А» СБУ.
Із січня до липня 2026 року Хмара тимчасово виконував обов’язки голови СБУ. Після його переходу в Міноборони керівником спецслужби став Олександр Поклад.
Після початку повномасштабного вторгнення Хмара брав участь у звільненні Київщини та виконував бойові завдання на Донеччині. У 2022 році він керував спецоперацією зі звільнення острова Зміїний.
Що Хмара планує робити в Міноборони
Після переходу до Міноборони Хмара назвав пріоритетами підтримку фронту, розвиток далекобійних спроможностей, масштабування технологій і максимальне збереження життя військових.
Серед перших завдань він називав стабільний доступ бойових підрозділів до ефективного озброєння, посилення роботи з партнерами та перенесення війни на територію росії. Йдеться, зокрема, про розвиток deep strike і middle strike, наземних роботизованих комплексів та інших технологічних рішень.
Хмара також заявляв, що Міноборони має захистити маршрути постачання від російських дронів і забезпечувати підрозділи ресурсами без затримок. Окремим напрямом він називав посилення ППО та налагодження виробництва ракет-перехоплювачів в Україні.
Новий міністр працюватиме разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, якого призначили в липні. Начальником Генерального штабу тоді став Ігор Скибюк.
Які проєкти Хмара отримав від команди Федорова
Попередній міністр оборони Михайло Федоров передав Хмарі детальний план роботи, який містить сотні окремих проєктів.
Серед них — нові контракти для військових, зміни щодо термінів служби, додаткові виплати, реформа оборонних закупівель і технологічні проєкти. За даними «Української правди», протягом першого місяця Хмара не змінював команду заступників, яка працювала за Федорова.
Федоров очолив Міноборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 депутатів. До цього він понад шість років керував Мінцифри.
За пів року команда Федорова провела аудит Міноборони, почала активніше переводити закупівлі на тендери та розвивати управління на основі бойових даних. Серед головних напрямів були система DELTA, «єБали», Brave1 Market, дрони-перехоплювачі, deep strike і middle strike, наземні роботизовані комплекси та контрольований експорт української зброї.
За словами Федорова, завдяки перегляду витрат вдалося вивільнити 60 млрд грн. Також за перші чотири місяці 2026 року Міноборони закупило більше дронів, ніж за весь попередній рік.
Контекст
Перед відставкою Федоров розповідав, що військове управління гальмує технологічні зміни, а ресурси між підрозділами часто розподіляють вручну. Після аудиту він пропонував змінити головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу.
Однією з причин кадрового рішення називали конфлікт Федорова з тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським. Згодом Зеленський визнав, що вони не змогли працювати разом. Уже після відставки Федорова Сирського також звільнили, а його місце посів Михайло Драпатий.
Звільнення Федорова спричинило протести в Києві та інших містах. Учасники акцій вимагали повернути його до Міноборони. На мітинг у столиці вийшли кілька сотень людей, зокрема військові.
Після відставки Зеленський запропонував Федорову посаду віцепрем’єра з військових інновацій. Однак той відмовився, пояснивши, що лише міністр оборони має достатньо повноважень для продовження трансформації армії та реформи закупівель.
Ще на початку серпня Федоров не виключав повернення до Міноборони, оскільки, за його словами, не отримав від президента «чіткого ні». Водночас 18 серпня «Українська правда» повідомила, що діалог Федорова із Зеленським останнім часом не був активним, а інших посад після відмови від пропозиції стати віцепрем’єром йому не пропонували.
За даними видання, у разі призначення Хмари команда Федорова перейде до «плану Б» — запуску низки проєктів, пов’язаних із війною та обороною. У якому статусі та в якому секторі працюватиме колишній міністр, поки не розголошують.
Раніше Федоров розповідав, що залишиться в Україні, а його подальша робота буде пов’язана з реалізацією плану війни. Серед можливих сценаріїв він називав роботу над окремим напрямом або технологією, здатною вплинути на ситуацію на полі бою. Частина його команди залишилася в Міноборони, частина поступово звільняється, а деякі фахівці вже працюють разом із ним.
18 серпня Федоров опублікував дев’ятихвилинне відеозвернення, у якому заявив про «системну кризу управління», зростання недовіри до держави та корупцію. За його словами, корупція безпосередньо впливає на здатність України вистояти й перемогти.
Під час блоку про корупцію у відео з’явилися кадри з Андрієм Єрмаком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. Водночас конкретних звинувачень проти них Федоров не озвучив. Зеленського він також прямо не згадував.
Окремо Федоров закликав «відновити демократичний процес» і провести вибори, попри воєнний стан. Відео з’явилося напередодні очікуваного голосування Ради за Хмару.
