До створення системи перехоплення балістики Fire Point можуть долучитися близько 20 компаній
Українська оборонна компанія Fire Point залучила 13 європейських виробників до створення системи протиракетної оборони Freyja. Надалі кількість промислових партнерів може зрости приблизно до 20, що має допомогти збільшити виробничі потужності проєкту.
Про це CEO Fire Point Ірина Терех розповіла Reuters.
Європейські компанії надаватимуть радари, системи наведення та інші компоненти. Fire Point уже почала інтегрувати їх у єдиний комплекс і планує вперше успішно перехопити балістичну ракету до середини 2027 року.
Хто долучився до проєкту
Офіційно проєкт Freyja запустили в Парижі в липні 2026 року за участі десяти урядів і 12 оборонних компаній. Серед них — Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.
Норвезька Kongsberg працює над командним центром, який об’єднає всі компоненти системи. Німецька Diehl Defence веде переговори з Fire Point. За даними профільних видань, вона може надати головку самонаведення, яку використовує у комплексах IRIS-T.
Fire Point також веде переговори з українськими державними виробниками ракет, але не називає їх.
«Зараз ми перебуваємо на найінтенсивнішому й найскладнішому етапі — остаточно збираємо все разом із радарами спостереження, радарами супроводу та головками самонаведення», — зазначила Терех.
Партнери фінансуватимуть дослідження та розробку до створення мінімально життєздатного продукту. Таким результатом у Fire Point вважають успішне перехоплення балістичної ракети.
Перехоплювач має коштувати менш як €1 млн
Основою комплексу стане FP7.X — швидша версія балістичної ракети FP7, яку розробляє Fire Point. Компанія вже провела щонайменше п’ять випробувань перехоплювача. Fire Point планує виробляти одну ракету менш як за €1 млн. Це приблизно у чотири-шість разів дешевше за ракету для американського комплексу Patriot.
Одна пускова установка Freyja матиме від чотирьох до шести ракет. За словами експерта Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіана Гоффмана, щоб імовірність промаху всіх шести ракет не перевищувала 5%, кожен перехоплювач має влучати в ціль приблизно у 40% випадків.
Система матиме відкриту архітектуру, що дасть змогу замінювати окремі компоненти. Наприклад, комплекс зможе використовувати радар Weibel або обладнання Saab.
Коли FP7 і FP9 можуть застосувати в бою
Fire Point паралельно розробляє ударну версію FP7 для ураження наземних цілей. Вона пройшла близько 15 тестових запусків і зараз проходить кодифікацію в Міністерстві оборони. За оцінкою Терех, процес триватиме ще два-чотири тижні.
Перше бойове застосування FP7 компанія планує на початок осені 2026 року. Значно більшу балістичну ракету FP9, яка, за заявою розробників, зможе долетіти до Москви, планують використати наприкінці осені.
Архітектура FP7 частково базується на радянських розробках ракет для систем С-300 і С-400. Водночас у Fire Point стверджують, що нинішня ракета має з ними лише близько 20% спільних рішень.
Раніше DOU повідомляв, що Fire Point працюватиме над системою виявлення і перехоплення балістики FREYJA разом із німецькою компанією HENSOLDT.
