Федоров розповів, які технології Україна експортуватиме після війни
Цифрові технології, які активно впроваджуються та використовуються під час війни в Україні мають великий потенціал для експорту після її завершення. Про це під час Київського міжнародного економічного форуму сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає «Економічна правда».
«Якщо говорити про те, що відбувається під час війни, ми вже змогли запустити (бізнес, держава, громадські організації) багато продуктів, яким можна пишатися», — говорить міністр.
Федоров пояснює, що під час війни велика кількість українців, які працюють в ІТ, почали адаптувати свої скіли для того, щоб вирішувати завдання і виклики, які виникають. І все це трансформується в окремі продукти які мають потенціал експорту після війни.
Серед напрямків, які мають великий експортний потенціал є наступні.
- послуги — взаємодія між реєстрами дала можливість за допомогою «Дії» запустити виплату 6500 гривень допомоги «єПідтримка», подати заявку на відбудову пошкодженої нерухомості;
- кібербезпека — за словами Федорова, повномасштабне вторгнення розпочалось ще до 24 лютого — в листопаді почались багатовекторні кібератаки, завдання яких було зламати всі інформаційні системи, але немає жодного витоку з реєстрів не сталось;
- сфера телекомунікацій та супутникового інтернет-зв’язку;
- мілітарі напрямок — продукт «Дельта», завдяки якому можна в режимі реального часу наносити на мапу розвідувальні дані та приймати швидкі рішення, продукти, які стосуються сфери БПЛА тощо.
У Мінцифрі деталізували для DOU про зацікавленість в українських проєктах, зокрема «Дії», на міжнародному ринку.
Першим кроком до міжнародного розповсюдження продукту тут вважають те, що держави на кордоні з Україною почали приймати цифрові документи у Дії.
«Законодавство Молдови готується приймати цифрові документи вже легально; вносяться зміни. Паралельно ведемо переговори з іншими країнами, які зацікавились Дією», — коментують у міністерстві.
Естонія запускає власний застосунок для державних послуг на базі Дії. Пілот застосунку хочуть розробити та запустити до кінця року.
«В України та Естонії дуже схожа архітектура цифрової держави. Тому більшість наших розробок та послуг буде легко адаптувати в Естонії», — кажуть у міністерстві, та додають, що функціоналом державного застосунку цікавляться ще у десятках країн.
Також Європейський Союз планує запустити єдиний «гаманець» із цифровими документами, і Україна хоче взяти участь у цьому проєкті, адже це посилить нашу цифрову інтеграцію з ЄС. За словами представників Мінцифри, головне їх завдання в контексті зближення з ЄС — це отримання режиму внутрішнього ринку в секторі електронних комунікацій та поступова інтеграція до Єдиного цифрового європейського ринку.
.jpg&w=160&h=120&zc=1)
