«Нині один з найкращих часів для найму». Керівник EPAM Україна про джунів, світову конкуренцію і ШІ як шанс для українського ІТ
Понад 9 тисяч фахівців у команді, 20 років роботи в Україні та новий глобальний СЕО. ЕРАМ Україна готується до чергового етапу змін.
DOU поспілкувався зі Степаном Мітішем, керівником EPAM в Україні, про зміни, які чекають компанію. Як ШІ перевертає сервісний бізнес, чому треба посилено набирати джуніорів, як змагатися з Індією і чому країні треба стати світовим ШІ-хабом — в інтерв’ю.
«Балаж добре знає українські команди, тому я з оптимізмом дивлюся в майбутнє»
— 1 вересня цього року Аркадій Добкін, засновник і СЕО ЕРАМ, перейде на іншу посаду і стане виконавчим головою правління. На його місце призначений Балаж Феєш (Balazs Fejes). Як зміна СЕО глобальної компанії вплине на EPAM Україна?
Балаж Феєш, або FB, як ми його називаємо всередині ЕРАМ, з компанією 20 років. Цей перехід був запланований. Балаж — цікава людина, яку багато пов’язує з Україною. Він, на мою думку, має унікальний набір рис бізнесмена і технаря. Я не здивуюся, якщо FB досі кодить. Він великий фанат штучного інтелекту. Водночас Аркадій Добкін переходить на позицію Executive Chairman, тобто залишатиметься в житті компанії та більше зосередиться на стратегічних питаннях, взаємодії з ключовими клієнтами тощо.
Цього року ми святкуємо 20 років ЕРАМ в Україні, і наше керівництво добре розуміє, як багато Україна дала компанії з 2005 року. Топменеджмент, включаючи, безумовно, Балажа, повністю підтримує Україну. Я впевнений, що ми будемо продовжувати цей успішний шлях з новим СEО.
— Ви зауважили, що Балаж пов’язаний з Україною. Як саме?
Під час фінансової кризи 2008 року ми активно розвивали фінансові сервіси саме в Україні, мали великих інвестиційних клієнтів. І саме Балаж відігравав у цьому ключову роль. Він багато часу проводив в Україні, добре знає українські команди. Тому я з оптимізмом дивлюся в майбутнє.
— Чи варто очікувати значних змін з появою нового СЕО?
Час покаже, зміни можливі. Але жодних фундаментальних змін у розвитку EPAM Україна я не вбачаю.
«Найближчі роки для джуніорів будуть кращими за два-три попередні»
— Торік ЕРАМ Україна найняла близько тисячі фахівців. Розкажіть, яка ситуація з наймом сьогодні, наскільки ви зросли за останній рік і які маєте плани?
Торік до команди приєдналося 1100 фахівців, і ми помітили цікавий тренд. Перше півріччя було досить стале, а в другому відбувся бум на наші послуги, тож колектив розширили. Ситуація 2025 року схожа. Очікуємо зростання у цьому півріччі.
Ба більше, у нас амбітна мета перевести на постійну роботу ще більше джунів з нашого кампусу (з ринку початківців не беремо). Рік тому ми запросили в команду 500 Junior-спеціалістів.
«А цього року плануємо перетнути позначку у 700 початківців»
Очікую, що результати найму щонайменше мають бути не гірші за торішні.
Загалом більшість позицій на Middle+ позиції ми закриваємо з власного резерву. Але є напрями, які мають великий попит і потребують додаткових пошуків. Це досвідчені Data-спеціалісти, DevOps, Python-спеціалісти і бізнес-аналітики.
— У чому ви вбачаєте потенціал джунів? Нині їм досить складно знайти роботу, здебільшого компанії шукають досвідчених фахівців.
Найближчі роки для джуніорів будуть кращими за два-три попередні. Бізнеси оговталися після шоку від початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні суттєвий виклик — велика конкуренція за ціну послуг. Кількість сеньйорних спеціалістів в ЕРАМ збільшилася. Відповідно зросли наші кости.
Щоб успішно конкурувати в усьому світі (передусім йдеться про індійські компанії), нам треба мати збалансовану вартість команд. І саме джуни допоможуть це зробити: вони приносять нові ідеї, виросли з технологіями та роблять команду більш гнучкою в ціновому плані.
— Чи поділяєте ви думку, що нині джуни мають значно більше знати, ніж їхні попередники рік чи два тому? З’являються специфічні вимоги до вакансій тощо.
Так, і на це є кілька причин: зростання конкуренції та швидкі зміни у світі технологій. Окрім фундаментальних знань — математики, англійської, мов програмування, треба опанувати Cloud-технології та ШІ. Це обов’язкова умова для більшості початківців.
ШІ бере на себе «як зробити», тоді як інженер має зосередитися на «чому» і «навіщо»
Зробити HTML-верстку чи написати regular expression для штучного інтелекту не проблема. Коли я був програмістом, у мене завжди з цим виникали труднощі. Зараз досить написати промпт.
Ми рухаємося до вищого рівня абстракції, і все більше цінуватимуть уміння вирішувати бізнес-проблеми, а не писати ідеальний код.
Штучний інтелект розвивається експоненційно, і що буде за п’ять років, можна тільки здогадуватися. Дуже рекомендую переглянути:
- Eric Schmidt, The AI Revolution Is Underhyped
- «Godfather of AI» Geoffrey Hinton: The 60 Minutes Interview
- AI 2027, Daniel Kokotajlo, Scott Alexander, Thomas Larsen
«Треба стати лідерами з інтеграції штучного інтелекту серед ІТ-хабів у світі»
— Якщо повернутися до бізнесу, розкажіть, які цілі для вас є пріоритетними цього і наступного року?
Для EPAM Україна пріоритет — адаптація штучного інтелекту. Я переконаний, що штучний інтелект не замінить розробників, але розробників замінять інші розробники, які будуть використовувати ШІ. Так само з бізнесом. Навряд чи бізнес закриється через саме існування штучного інтелекту. Але він може закритися через інші бізнеси, які будуть використовувати штучний інтелект ефективніше.
Тому впровадження ШІ у щоденну роботу — наш найбільший фокус. Це особливо важливо для України, бо ми перебуваємо у стані війни, клієнтів сюди не так просто заводити. Їх треба переконувати, іноді давати знижки.
Якщо ми станемо лідерами з інтеграції ШІ серед ІТ-хабів у світі, це допоможе будувати успішне майбутнє.
— Чи могли б ви на прикладах пояснити, що означає ця адаптація?
Це пошук завдань, які ШІ уже виконує не гірше за людину, або тих, що він здатен робити швидше й достатньо якісно. Ми виділяємо три категорії.
Перша — це використання штучного інтелекту всередині EPAM. Є таке поняття «skin in the game» — ми не можемо пропонувати клієнтам те, чим самі не користуємося.
Частину внутрішніх процесів — від узгодження відпусток до рекомендацій з навчання на бенчі — можна автоматизувати. Наприклад, замість менеджера бот у Teams може порадити Java-інженеру пройти сертифікацію Azure, бо на ринку є попит.
Менеджер більше часу витрачатиме на клієнта, на справжній leadership, коли треба вести людей за собою, на що штучний інтелект не спроможний.
Друга категорія — це ШІ в Software Development Lifecycle, або циклі розробки програмного забезпечення. Завдяки штучному інтелекту і його агентам (агент-тестувальник, агент-DevOps, агент-розробник) MVP ми можемо зробити набагато швидше.
Маючи певний ШІ-тулсет, мобільний застосунок можна створити буквально за день. Навіть усталені процеси, коли бізнес-аналітики дають звіт тимліду, після чого тимлід нарізає задачі, робляться набагато меншими зусиллями.
Чи все так ідеально? Ні, є багато проблем і викликів. Але протягом цього Software Development Lifecycle в будь-якій ролі ми маємо більше фокусуватися на «чому і що», аніж «як». «Як» — завдання ШІ.
Третя категорія — це ШI-рішення для клієнтів.
«Тільки2025-го клієнти починають краще розуміти, як інтегрувати ШІ у свою бізнес-модель»
Попри те, що ця тема на вустах уже два з половиною роки. Саме тому в нас є окремий підрозділ, який займається ШІ для бізнесів-замовників. А прямо зараз проводимо в Україні ШI-марафон. Понад 500 епамерів беруть в ньому участь. Протягом двох-трьох тижнів вони намагаються придумати, як завдяки штучному інтелекту покращити продукти клієнтів. Найкращі з них будемо презентувати.
— Чи могли б ви навести приклади побажань клієнтів щодо ШІ?
Найпопулярніший запит клієнтів звучить так: «У вас вже є штучний інтелект, і ви, мабуть, можете розробляти меншими зусиллями. А знизьте нам рейти, будете працювати зі знижками?».
Тому конкуренція серед сервісних ІТ-компаній буде зростати.
Серед ШІ-рішень для клієнтів — медіакомпанія, яка має маркетплейс продуктів. Ми створили для неї ШІ-дашборд для аналізу відгуків користувачів. Система визначає, що людям подобається в продукті, а що ні, і відображає це у зручних графіках. MVP зробили за місяць завдяки великим мовним моделям.
— У вашому звіті було написано, що ви допомагаєте клієнтам стрибнути в ШІ-пригоду. Що це означає і як ШІ перевертає сервісний бізнес?
Інтернет свого часу повністю перевернув світ з ніг на голову. З’явилися компанії з капіталізацією в трильйони доларів типу Google, Amazon, Meta. Те, як ми жили без інтернету, і те, як живемо з ним — це небо і земля. Водночас є переконання, що штучний інтелект — це ще більша річ, ніж інтернет.
І саме тому ми маємо навчитися користуватися ШІ, замінити ним рутину. Треба змінювати нашу культуру, наш погляд на розробку. За ШІ та його агентами майбутнє.
«Нині фокусуємося на автоматизації бенчу»
— А ви могли б навести приклади важливих процесів, які дуже хочеться віддати штучному інтелекту?
Практично весь «шлях» співробітника EPAM: від онбордингу до офбордингу. Нині фокусуємося на автоматизації бенч-менеджменту. Уявіть, що у вас 20 розробників на бенчі. Як штучний інтелект може зарадити? Серед іншого готувати дайджести.
У когось є хвости в професійному навчанні, у когось занизький рівень англійської, і чатбот може нагадувати про це фахівцям замість менеджера. Вам не треба зідзвонюватися зі Степаном чи Петром, розповідати про тренінг, нагадувати про невикористану відпустку чи повідомити, що знайшовся проєкт.
Звісно, ми не можемо уявити управління людьми без людей. Але багато повсякденної роботи менеджера чи розробника можна автоматизувати. І це ми не торкалися ще навчання. Я вважаю, що штучний інтелект змінить нішу навчання, тренінгів. Бо зараз ви можете звернутися в ChatGPT, Gemini чи Microsoft Copilot із запитом:
«Я не знаю Python, будь ласка, розроби для мене курс навчання на два тижні...»
І штучний інтелект може якісно дібрати ресурси, розробити щоденний план тощо.
— Яким ви бачите майбутнє сервісного бізнесу в перспективі 5-10 років?
Рано чи пізно війна закінчиться. Я переконаний, що на українських інженерів завдяки вмінню фокусуватися на результаті, бачити широку картину і при цьому робити deep dive чекає успішне і яскраве майбутнє.
Яким воно буде? Думаю, що сильно іншим. Певні професії можуть зникнути або сильно трансформуватися. Ми стоїмо на порозі, коли знання мови програмування є важливим, але не визначальним.
Щоб українська IT-індустрія була успішною, нам треба користуватися моментом, який виникає раз на 100 років, і опановувати ШІ швидше за інші IT-хаби у світі.
Ну й друге — будуть цінуватися люди, які мають бачення продукту, а не ті, які можуть написати ідеальний код. Андрій Карпати, колишній розробник штучного інтелекту для Tesla, придумав термін «вайбкодинг». Тоді це був жарт, але зараз люди, які не є експертами в програмуванні, можуть згенерувати достатньо робочий продукт. І цей тренд буде відбуватися в нашій індустрії. Тому вона точно буде іншою. Якою саме — важко сказати.
— Як на вашу думку, поява національної LLM вплине на бізнес, на вашу компанію? Це теж частина історії з ШІ.
Безумовно, дефенс і штучний інтелект для держави має бути абсолютним пріоритетом.
Я не думаю, що поява національної LLM буде мати вплив на наш бізнес чи індустрію, водночас це тренд — коли кожна держава намагається побудувати власну ШI-фабрику і національну LLM.
Уявімо, що мільйон розвинутих ШІ-агентів працюють на державу, щоб винайти щось абсолютно нове, нову фізику, машину часу. Тренд бути гегемонами у сфері ШІ актуальний не лише для компаній, а й для держав. Тому я вважаю, що для України це абсолютно правильна історія. Інша річ, що це потребує великих ресурсів.
«Продуктовий майндсет залежить від людини, а не типу компанії»
— Ще ви зауважили, що нас чекає хороше майбутнє, коли війна закінчиться. Але невідомо, коли це буде й на яких умовах. Як ви сьогодні залучаєте нових замовників?
Попит на послуги в Україні стабільний. До війни вже звикли і ми, і клієнти. Нових замовників залучати не просто. Але чи простіше, ніж це було на початку? Звісно.
«Іноді, на жаль, ми маємо давати знижки, щоб клієнти більш охоче заходили в Україну»
Водночас постійно треба залишатися на гребені хвилі. Для будь-якого керівника в Україні виклики, пов’язані з війною, головні. Це величезна невизначеність, виснаженість людей. Важливо зберігати баланс між емпатією та орієнтацією на результат.
Культура змінюється знизу вгору: ми даємо фахівцям знання та інструменти для роботи з ШІ, щоб сформувати новий майндсет.
— А якими ШІ-продуктами ви користуєтеся в роботі?
Раніше я працював суто з Perplexity. Нині у моєму списку ще ChatGPT, Grok, європейський Mistral, Gemini, Microsoft Copilot. Ще пів року тому Copilot був слабким, але тепер у деяких завданнях гарно себе показує. Відкриттям для мене став Grok: його вміння розкладати запит на логічні ланцюжки вражає.
У нас також є внутрішній EPAM-DIAL — обгортка над іншими мовними моделями.
— Чи може компанія такого масштабу, як EPAM, впливати на формування продуктової культури в Україні?
У продукті ви маєте змогу досконало вивчити ту чи іншу нішу. Але при цьому завжди будете обмежені технологіями, сферою продажів. В ЕРАМ 9350 фахівців. Ми працюємо з десятками різних індустрій: фінтех, ритейл, life science, automotive і багато-багато іншого.
Я переконаний, що продуктовий майндсет залежить від людини, а не типу компанії. Чи може продуктова компанія мати програміста, якому не цікавий продукт, який він розробляє? Так. Чи завжди програміст, який працює в продуктовій компанії, користується продуктом, який розробляє? Ні. І навпаки, чи можливо, що інженер, який працює в EPAM, користується сервісом, який розробляє? Можливо. Як і те, що він може бути сильно зацікавлений у покращеннях.
Уявімо, що з наших 9000+ інженерів хоча б кожен п’ятий чи навіть хоча б кожен десятий має продуктовий майндсет. Коли людина не просто пише код заради коду, а займається core-розробкою продукту. Має доступи і вплив на його розвиток.
«У нас продуктовий майндсет мають сотні, а то й тисячі фахівців»
Бо це більше про людину. Людина або допитлива, або ні. Чи простіше випрацьовувати такий майндсет у продуктовій компанії? Мабуть, простіше.
В сервісному ІТ-бізнесі не всі клієнти допускають команди до ухвалення рішень. Але є й такі, які працюють з ЕРАМ роками. І наші бізнес-аналітики чи продакт-менеджери формують їхній roadmap. Тому вважаю, що безумовно компанії типу EPAM роблять конкретний вплив на розвиток продуктового бізнесу також.
«Попит на послуги з Індії зараз справді більший»
— А який ІТ-хаб ви вважаєте конкурентами українському? Окрім Індії?
Я б не називав їх «конкурентами». Є переваги ІТ-хабів Латинської Америки: часовий пояс зі Штатами, гарне володіння англійською. Є переваги Центральних країн Європи: невеликі відстані. Можна за годину на літаку долетіти з Амстердама до Варшави.
Усе залежить від потреб клієнта. Якщо він шукає команди, які будуть працювати з ним в Америці — звернеться до LATAM. Якщо ключовим є найнижчі ціни — мабуть, підуть в Індію.
Попит на послуги з Індії зараз справді більший, тому Україні важливо зберігати свої конкурентні переваги: допитливість, фокус на результат, здатність багато працювати. Хочеться додати сюди ще штучний інтелект.
— Які ваші найближчі плани як лідера і які плани ЕРАМ Україна?
Моя ціль — втримати нинішні обсяги бізнесу й потроху зростати. І коли закінчиться війна, дати поштовх EPAM Україна повернутися до сталого зростання. Наші амбітні плани до війни поки що на паузі.
Мрію, щоб ШІ-експериза асоціювалася з Україною. Вірю, що це можливо.
Також плануємо повертати інженерів, які виїхали з України через війну. Щоб айтівці хотіли зростати разом з українськими компаніями і закордонні компанії обирали нас. Без цього нічого не буде.
— А що потрібно для цього, на вашу думку?
Гідні умови оплати, якісні проєкти, конкурентне оподаткування, умови для розвитку. Безпека, багато буде залежати від того, як закінчиться війна.
Але якщо ми як індустрія підтримуватимемо гідні умови праці, займатимемо цікаві ніші, багато людей захочуть повернутися. Багато хто поїхав і зрозумів, що умови в Україні були унікальні.
— Чи відчуваєте ви досі відплив фахівців за кордон?
Найбільша хвиля трапилася у
Водночас я дуже вірю в українську ІТ-індустрію. Чи застанемо ми розвиток такий, як до ковіду? Золотого буму для ІТ-індустрії ми можемо й не побачити. Та потенціал, вважаю, високий.
— Чи відчуваєте ви брак фахівців? І наскільки треба було б зрости, щоб дати буст ринку?
Ми не відчуваємо браку фахівців, навіть попри те, що багато хто релокувався. Зараз наймати простіше, ми можемо дозволити собі обирати найкращих.
Є окремі ніші, де в нас просто немає того розміру, маркету фахівців. Але загалом нині один з найкращих часів для найму.
