«Ми 2,5 року позбуваємося 1С». Микола Палієнко про зміни у VCHASNO GROUP, червоні прапорці для інвестора і найм в Україні
Микола Палієнко — СЕО компанії VCHASNO GROUP, яка розробляє продукти для бізнесу. Серед її клієнтів — понад 1,2 млн українських підприємств. Він також є співзасновником групи компаній EVO, у ролі CEO EVO до червня 2023 року розвивав такі маркетплейси, як Prom.ua, Shafa.ua, Kabanchik.ua тощо.
Ми поспілкувалися з Миколою про ситуацію на українському продуктовому ринку і таланти, відмову компанії від 1С і чому цей процес триває уже два з половиною роки. А також — про червоні прапорці для інвестицій, профіт-шеринг програму для команди і не завжди ефективну взаємодію з державою.
«Нам знадобився рік, щоб стабілізуватися, зміцнити команду»
— Донедавна ви були СЕО Tabula Rasa, а потім перейменували компанію у VCHASNO GROUP. Чому вдалися до цієї зміни? Чи будете втілювати інші нововведення, зокрема організаційні?
Один із принципів компанії — робити складне простим. Ринку складно зрозуміти, коли сутність групи компаній ви робите окремо від сутності продуктів. І оскільки основний наш напрям розвитку — це екосистема сервісів «Вчасно», ми вирішили закцентувати на цьому, щоб менше доводилося пояснювати.
— Попередня назва Tabula Rasa здавалася особистою з огляду на те, що два роки тому ви почали новий шлях окремо від EVO. Повертаючись до цього моменту, потреба відкрити нову компанію була стратегічною зміною чи вимушеною?
Це була вимушена зміна. Сервіси, які ми зрештою виокремили, не мають стосунку до електронної комерції. E-commerce — це наш клієнт, як і інші бізнеси в Україні. І ринок цифровізації бізнесу, на якому ми зараз працюємо, більш динамічний. Щороку держава додає можливості для цього, тож нам є що робити.
Це мені нагадує e-commerce 10 років тому, коли той потужно розвивався. І щоб допомагати бізнесу диджиталізуватися, потрібна команда з підприємницькою культурою. Корпорація, у якій довго доводиться ухвалювати рішення, тут програє. Тому завдяки відокремленню — і команді, і мені стало простіше розвивати наші B2B-продукти.
— А що стало останнім поштовхом?
Коли ви сидите на регулярних бордах і обговорюєте по колу незначущі речі, які загалом, на мою думку, можна не обговорювати, а просто зробити, ти відчуваєш, що десь у своєму житті звернув не туди. Ми домовилися розділитися, і це виявилося правильним рішенням для всіх.
— Що б ви виділили з ключових інсайтів, відколи зайнялися новим проєктом?
Насправді це виявився достатньо складний процес, нам знадобився рік, щоб стабілізуватися, зміцнити команду і виробити розуміння розвитку. Під час розділення компаній було багато адміністративної роботи, і команди працювали за інерцією. А вже після року ми стали релізити нові продукти, інвестувати, купувати бізнеси.
Нині в планах щороку запускати хоча б один новий продукт. Уже зараз ми його перевиконаємо, адже в лютому придбали 80% «ЯТакс», який тепер працюватиме під назвою «Вчасно.Звіт» [засновник платформи Богдан Янків зберіг 20% компанії та залишиться її CEO — ред.]. Проєкт покликаний зробити зручною звітність для малого бізнесу. А цього місяця запрацює ще один сервіс з документообігу. Трохи згодом розповімо деталі.
«Двічі на рік частину прибутку ми розподіляємо між ключовою командою»
— А розкажіть про нинішню команду. Скільки у вас людей, як з бронюванням, чи є колеги у війську?
Нині понад 320 людей у команді, з них третина — технічні спеціалісти. 2% колег у війську. Ми їм виплачуємо половину зарплати (але не менше ніж 20 тисяч грн), допомагаємо закупити екіпірування перед стартом служби, проводимо збори для їхніх підрозділів.
Бронюємо фахівців. Загалом процес сьогодні поліпшується, стає більш логічним.
«Безумовно, бронювання — це делікатна тема, адже зачіпає питання справедливості»
Хтось воює, хтось не воює. І для держави, і для бізнесу потрібно тримати баланс між військом і економікою.
— В одному з інтерв’ю ви зауважували, що даєте опціони співробітникам. Чи є ця річ?
У нас є профіт-шеринг програма, коли двічі на рік частину прибутку ми розподіляємо між ключовою командою. Таким чином ми хочемо посилити залучення своїх управлінців у результат. Ми тестуємо програму вже другий рік і бачимо, що вона працює. Люди цікавляться, що таке прибуток, краще контролюють ефективність, витрати. Багато речей робиться там, де вони мають робитися, проблеми вирішуються на тому рівні, на якому вони виникають, а не вище.
— Чи плануєте наймати нових фахівців? Чи легко їх знайти?
Ми постійно наймаємо людей, не сотнями, але достатньо органічно розвиваємося. За рік розширилися на 30%.
«З пошуком фахівців завжди було, м’яко кажучи, не дуже»
Нині, як на мене, загалом трошки легше, ніж було до повномасштабної війни.
— А ви запрошуєте до себе джуніорів?
Перед війною ми займалися початківцями, навчали їх, брали на стажування в EVO. І загалом були задоволені цим досвідом. Результати бачили за півтора-два роки. Наразі нам як продуктовій компанії потрібен швидкий результат і досвідчені фахівці, тож це поки що на паузі.
«В Україні оцифровано 10–15% усіх процесів документообігу»
— Якщо повернутися до бізнесу, який продукт найбільше приносить прибутку і на який наступний ви робите ставку?
У нас два флагманських продукти. Це майданчик для державних закупівель Zakupivli.pro, яким ми займаємося з 2015 року. Лише за
Очікуємо, що скоро полетять стрімкіше «Вчасно.Каса», Вчасно.EDI, електронний підпис «Вчасно.КЕП». Щодо останнього, то близько 3 млн документів ним підписується на місяць. Звісно, робимо ставку на щойно доданий «Вчасно.Звіт». Дуже чекаємо від держави повноцінного запуску електронних товарно-транспортних накладних для повноцінної роботи «Вчасно.ТТН», щоб машини перестали їздити з купою папірців. Це теж величезний ринок.
Загалом для нас є багато роботи. Ми порахували, що в Україні оцифровано
— Які головні виклики спостерігаєте сьогодні в сегменті B2B?
У нас низька вартість послуг. Якщо взяти схожі сервіси в Україні і в Польщі, то вартість підписок в останній буде утричі більша. Те, що українці можуть розробити послуги дешевше, свідчить про нашу ефективність, з одного боку. А з іншого, низькі ціни впливають на розвиток. Є менше можливостей інвестувати в продукти.
З позитивного для клієнтів: в усіх нішах B2B в Україні є більше ніж один гравець. З того, що хотілося б поліпшити, — комунікація з державними органами. Є більш і менш відкриті до цифровізації структури. Хотілося би щоби других ставало менше.
Крім того, було б класно, якби після впровадження електронного формату старі процедури зникали.
— Як би ви схарактеризували державу як партнера?
Тут немає такого поняття, як держава. Є різні міністерства — і вони ефективні або неефективні в цифровізації.
З ефективних — очевидно Мінцифри, Міністерство економіки. Складніше з Міністерством фінансів. Вони володіють всією інформацією про бізнеси, і завдяки даним які вони збирають і мінімальному штучному інтелекту могли б взагалі автоматизувати значну частину перевірок.
— А чи плануєте виходити зі своїми продуктами на глобальні ринки?
Так, але в Україні стільки роботи, що інше поки що проходить фоном. Але ми думаємо, з яким продуктом це найліпше втілити.
«Загалом складно знайти країну, яка б не цифровізувала процеси в нашій ніші»
— Зазвичай у цьому ключі згадують, що Україна на 5-му місці за рівнем цифровізації. І виглядає так, ніби інші країни мали б переймати наш досвід.
Якщо ми говоримо про B2B, то це не зовсім так. За кордоном процеси більш автоматизовані і добре працюють. А у B2G в Україні все досить непогано побудовано відносно інших країн.
У взаємодії бізнес-держава у кожній країні своя специфічна регуляція. І ландшафт B2G-ринку визначається нею. Щойно з’являється закон, який певну річ уможливлює, ніша заповнюється локальними гравцями. І в цьому складність виходу на міжнародні ринки, де місцеві компанії зі суміжних сегментів бачать нову можливість і ловлять її. З ними непросто конкурувати. Але якщо ми знайдемо шлях, то обов’язково по ньому підемо.
— Для цього, ймовірно, треба проводити дослідження, ви їх уже зробили?
Потрібні дослідження і віра. Перше дає дані, але важить і мотивація команди. Коли є куди розвиватися всередині країни, вся увага органічно спрямовуються сюди. Колись, можливо, робота впреться в рутину, і тоді креатив піде назовні. Усьому свій час.
«Ми проспали перший етап реформи про фіскалізацію, розробили продукт, який було складно опанувати новачку»
— За останній час ви інвестували в різні стартапи, зокрема британський блокчейн-стартап RICH. Які ваші ключові критерії для того, щоб вкластися у певний продукт?
Інвестиції для нас це поки що факультативна історія. Ми ще вчимося це робити і вивчаємо нові речі через інвестиції, як-от блокчейн. Передусім дивимося на те, чи підсилить купівля нового продукту нашу екосистему. І вкладаємо гроші в зрозумілі проєкти, які поділятимуть нашу місію.
— А в чому ця місія полягає? Як ви доходите до фінального рішення, що цей продукт, команда варті уваги?
У нас місія спростити взаємодію всередині компаній і між компаніями. І всі продукти, які щось спрощують, ми готові розглядати. Бо розуміємо ринок, як це продавати й кому. З минулого досвіду ще знаємо ринки маркетплейсів.
— Що для вас є червоним прапорцем?
Є команди з проблемами, які не хочеться розв’язувати. Або ж маленькі історії, які неможливо масштабувати. Тобто продукту, умовно, вдасться вирости утричі, але це його стеля.
— Повертаючись до вашого основного бізнесу, чи можете поділитися якимись факапами за ці два роки? Можливо, була ідея, яка не злетіла, чи ви прорахувалися з метриками і довелося кардинально щось змінювати?
У нас був великий факап з побудовою продукту для «Каси». Ми проінвестували в сервіс, який був складною POS-системою з інтегрованим обліком. І намагалися на її базі зробити просту систему для користувачів. І це не вийшло. Ми проспали перший етап реформи про фіскалізацію, розробили продукт, який було складно опанувати новачку. Треба було ставити декілька апок і виконувати в них певні дії.
На таких «костилях» і запустили продукт. В результаті змінили стратегію і з нуля написали просту «Касу». Тепер її розвиваємо, додаємо нові сервіси.
Однак ми втратили час, наша «Каса» могла б займати значно більшу частку ринку. Ну й тепер треба це надолужувати.
«Думаю, історія з відмовою від 1C надовго»
— Чи вважаєте ви український продуктовий ринок розвиненим, які панують головні тенденції? І де наші точки зростання?
Наш ринок достатньо розвинений. Усі найбільші банки мають свій IT-продукт. Е-commerce повністю український, крім OLX. В нашому сегменті цифровізації бізнесу майже всі локальні гравці. За винятком російського 1С, який перефарбувався і заходить під європейськими брендами.
— Чи реально позбутися 1С, на вашу думку?
Ми в компанії вже два з половиною роки цим займаємося. З погляду економіки це дуже складне рішення, яке передбачає значні витрати. Тож не всі компанії можуть собі дозволити перейти на інший продукт.
Поступово цей процес буде рухатися, з’являтимуться нові українські проєкти, але на сьогодні для бізнесів це непросто.
— Ми недавно спілкувалися з виконавчою директоркою Асоціації IT Ukraine про те, що 75% українських компаній використовують 1С. Торік пішло ₴200 млн на ворожий софт, просто якісь страшні цифри.
Хотілося б розуміти прогрес. І проблема в тому, що його неможливо відстежити. Умовно кажучи, розуміти, що користувачів 1С було 70%, за якийсь час стало 65%. Тоді можна було б спрогнозувати, що за п’ять чи вісім років вдасться позбутися цілком цього софту. Наразі мені здається, що мала частка бізнесів на цьому шляху.
— Також торік асоціація ініціювала формування робочої групи в комітеті ВР, щоб доопрацювати законопроєкти про повну заборону ПЗ країни-агресора.
Для бізнесу, повторюся, перехід займає не менше як два роки. Якщо законодавчо ми зобов’яжемо позбутися 1С, то замість роботи весь український бізнес буде змушений займатися переходом на іншу ERP-систему з купою процесів. Я особисто, при всій моїй русофобії, вважаю, що це стріляти собі в ногу. Тут має бути органічний процес.
Ну й потрібні спеціалісти. Фахівців з 1C дуже багато, і їх треба перевчити. В усіх компаній, які розробляють аналоги 1С, нині чимало роботи, процеси розписані на роки. Тобто рухатися швидше у відмові від 1С, ніж зараз, ми якщо й можемо, то не сильно. Я думаю, це історія надовго.
Не вважаю, що примус у цій сфері — гарна річ, треба дати час і, можливо, якісь стимули.
— Існують альтернативи 1С. Річ у тім, що вони дорожчі, тому компанії зволікають з переходом?
Вони просто інші. Питання навіть не в дороговизні, потрібно переїхати на іншу систему. І тоді йдеться про вартість ведення подвійного обліку певний час. Податкова за це по голові не погладить і не зважить, що ви могли помилитися в чомусь, бо переходили на нове. Податкова скаже, що ви неправильно ведете облік, і будуть наслідки.
— Але ж ви все-таки переходите? Що вами рухає як компанією?
Так, до кінця року маємо зафіналити процес переходу з 1С на Microsoft Business Central. Це завдання на рівні компанії, де залучено
Щодо мотивів: якщо вийдемо на закордонний ринок, нам буде простіше. І партнерам буде зрозуміліше. У нас прагматична мета використовувати систему, яка працюватиме скрізь.
Далі — зрозумілою є необхідність відмовлятися від ліцензійного російського софту якомога швидше.
Ну й 1С досить специфічна бухгалтерська система. Ми хочемо мати управлінський облік, і його легше робити в системах, які побудовані для управління фінансами. 1С, своєю чергою, побудована навколо податкового обліку, щоб до підприємця було менше претензій.
У переході з 1С є беззаперечні плюси для бізнесу, але це реально довгий і дорогий процес.
