Як зупинення допомоги від США впливає на українську економіку, ІТ та військових
На початку березня стало відомо, що США тимчасово зупинили допомогу Україні. Про це повідомили західні медіа з посиланням на американських посадовців.
Згодом директор ЦРУ підтвердив, що США поставили на паузу постачання зброї та надання розвідданих Україні.
Розповідаємо, як тимчасова зупинка допомоги від США впливає на українських військових, економіку і до чого готуються учасники ІТ-ринку.
Серед очікувань — курс до 43 гривень за долар і потенційні європейські інвестиції
«Попри емоційні гойдалки від нової адміністрації в США, базові економічні параметри для України залишаються відносно стабільними. Рішення ухвалюються і скасовуються, а економіка продовжує функціонувати у звичному режимі.
Тому наразі є сенс очікувати продовження трендів: зростання інфляції, принаймні до літа 2025 року до рівня близько 15%, відповідну реакцію НБУ з поступовим підвищенням ставки до
Розмови та прогнози про час завершення війни наразі є спекулятивними. Ми вже бачили й завершення війни „за пару днів“, „через тиждень-два“ та інші варіації.
Тому є сенс залишати відносно консервативне, проте дуже впливове на прогноз економіки, припущення про закінчення війни наприкінці 2025 року», — зазначають фахівці Київської школи економіки Дмитро Круковець і Тарас Маршалок.
Серед позитивних тенденцій, які спостерігають спеціалісти, — зміцнення зв’язків з європейськими країнами. Це може сприяти інвестуванню в українські компанії, в тому числі й технологічні. Такі ж очікування має співзасновник 1991 Accelerator і партнер 1991 Ventures Денис Гурський.
«Будь-які геополітичні потрясіння впливають на доступ до капіталу. Скорочення американського фінансування може тимчасово ускладнити залучення інвестицій для українських ІТ-компаній. Проте це також стимулює переорієнтацію українських стартапів на європейські ринки та фінансові інструменти.
Історично багато українських фаундерів шукали можливості у США, зокрема в Кремнієвій долині. Сьогодні ж українська стартап-екосистема має можливість глибше інтегруватися в європейську венчурну інфраструктуру. Ми у 1991 Ventures бачимо в цьому велику можливість для Британії як фінансового центру, здатного підтримати наступну хвилю технологічних інновацій з України», — додає він.
Що каже сервісне ІТ
Нині частка США є найбільшою в експорті українських ІТ-послуг, на неї припадає 37,2% від усього обсягу. У 2024 році Штати надали $2,397 млрд валютних надходжень Україні.
Країни, з яких надходить виторг від ІТ-експорту. Динаміка за роками
DOU поспілкувався з українськими ІТ-компаніями про те, чи відчули вони зміни в роботі із західними партнерами. Якщо коротко: зараз українські компанії здебільшого в режимі очікування. Утім і великі, й менші гравці на ринку одностайні: про зменшення контрактів поки що не йдеться. Як від американських замовників, так і від європейських.
«Наразі ми не спостерігаємо суттєвих змін у взаємодії з нашими партнерами як в США, так і в Європі. І не маємо підстав очікувати значної паузи в укладанні нових контрактів чи продовженні теперішніх», — зазначають в EPAM.
«Кількість американських партнерів за три роки у нас не скорочувалась. Наші партнери на боці України й не підтримують політику Трампа. Також європейці зберігають проукраїнський настрій. Політика не впливає на наші контракти, тут просто потрібно бути кращими за інші європейські чи американські компанії, і контракти у вас будуть», — додають у геймдев-компанії Pingle Game Studio.
«Приблизно 41% наших клієнтів зараз — це США. І американські, і європейські партнери залишаються відкритими до співпраці. Водночас у розмовах часто порушується тема політичної нестабільності в США. Ми не бачимо передумов для паузи в контрактах, але є ризик запровадження додаткових податків на співпрацю з іноземними компаніями в Штатах. Це може вплинути на продажі й загалом подальшу співпрацю», — каже CEO аутстафінгової компанії NERDZ LAB Володимир Хміль.
Чи вплине ситуація на український бюджет
За словами економістів, український бюджет цілком дозволяє фінансувати основні видатки й зберігати пріоритетність витрат на армію, безпеку та розвиток економіки.
«Загальний обсяг зовнішньої фінансової допомоги для України у 2025 році оцінюють у більше ніж 44 млрд доларів. З них:
- $4,6 млрд — це гранти (безповоротна фінансова допомога);
- $40 млрд — позики.
Основними джерелами фінансування стануть:
- Програма ERA (забезпечена гарантіями заморожених російських активів).
- Програма Ukraine Facility від Європейського Союзу.
- Кредити МВФ у межах програми EFF.
Крім зовнішньої допомоги, внутрішні джерела наповнення бюджету передбачають:
- Податкові надходження — майже 2 трлн грн ($44,3 млрд);
- Неподаткові надходження — 229 млрд грн ($5,1 млрд);
- Фінансування через випуск ОВДП — 579,2 млрд грн ($12,9 млрд).
Такі ресурси дають змогу профінансувати як основні видатки бюджету, так і погасити боргові зобов’язання. Загальні видатки державного бюджету на 2025 рік передбачені на рівні 3,9 трлн грн ($87,3 млрд), а витрати на погашення боргу прогнозуються на рівні 691,3 млрд грн ($15,4 млрд)», — розповідають фахівці Київської школи економіки Дмитро Круковець і Тарас Маршалок.
Як зупинка допомоги впливає на українських військових
Україна повинна нарощувати власний військово-промисловий комплекс, тільки так зможе задовольняти власні потреби у військовій техніці, вважає Дмитро Павленко-Крижешевський, командир секції розвідки штабу
Дмитро додає, що Україна може виробляти і власне важке озброєння на кшталт артилерії й танків. Основна проблема тут — лиття корпусів та стволів:
«В Україні немає власної бази з виготовлення гарматних стволів. Якщо вдасться налагодити це виробництво, зокрема для самохідних артилерійських установок (САУ), це стане значним проривом.
Найбільш раціональним варіантом на сьогодні є виробництво броньованих бойових машин, бронетранспортерів, легкої бронетехніки, броньованих автомобілів та вантажної техніки. Ці напрями потребують менше складних технологій, таких як системи управління вогнем або високоточні стволи.
Попит на таку техніку величезний. Наприклад, якщо бригаді потрібно 20 артилерійських установок, то вантажівок — щонайменше
Артилерійські системи можна закуповувати у Польщі, Франції тощо.
Водночас в Україні вже виробляється САУ „Богдана“. Вона має хороший потенціал, і її достатньо просто вдосконалити. Головне питання — які будуть обсяги виробництва після війни. Побудувати завод, який випускатиме 400 одиниць САУ на рік, технічно можливо. Але знайти покупців на цей обсяг — набагато складніше.
Замінити повністю деякі зразки американського озброєння буде складно. Найбільші проблеми можуть виникнути з ремонтом та забезпеченням запчастинами. Для „Бредлі“, „Страйкерів“ і „Абрамсів“ можна знайти комплектуючі в третіх країнах».
За словами командира розвідки штабу
- контрбатарейні радари AN/TPQ-36;
- розвідувальні комплекси (наприклад, комплекси пеленгації TCI-903 та наземні радіолокаційні системи типу Ground Observer-12);
- системи пеленгації та радіоелектронної боротьби (DCI).
«Також важко буде замінити американські ракети, зокрема ATACMS і боєкомплект для HIMARS. Самі машини MLRS ще можна закупити в Європі, але ракети HIMARS — виключно американського виробництва, і їхня заміна буде вкрай складною», — додає Дмитро Павленко-Крижешевський.
Керівник ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар теж каже про суттєву залежність військових від американської допомоги — і не лише з погляду озброєння.
«Мова і про надання інформації, підготовку наших спеціалістів, обслуговування переданої техніки, її ремонт. Тож нічого доброго рішення Штатів нам не принесе.
У 2023 році ми упустили момент максимальної підтримки з усього світу. Президенту аплодували стоячи й в конгресі, в сенаті США, і в урядах всіх країн, де він з’являвся. Тоді всю допомогу, яку нам надали, ми сприймали як щось належне. Але зараз, коли підтримка стає нестабільною, варто пам’ятати: вона ніколи не була автоматичною.
Щоб її відновити, потрібні зусилля — дипломатичні, військові, економічні. Ми маємо доводити світові, що Україна — це країна, яка не лише отримує, а й дає: досвід, технології, рішення, що змінюють правила гри.
Саме тому DELTA, як і багато інших наших розробок, — це не просто інструмент війни. Це доказ того, що Україна здатна бути суб’єктом, а не об’єктом світової безпеки. І навіть коли ресурси обмежені, ми шукаємо рішення».
Нагадаємо, українську систему ситуаційної обізнаності DELTA називають «гуглом для військових». Вона містить дані від аеророзвідки, супутників, безпілотників, новітньої техніки, радарів тощо. DELTA взаємосумісна щонайменше з п’ятьма сучасними стандартами НАТО і може використовуватися для планування спільних військових операцій. Зараз розробники продовжують брати участь у спільних заходах з НАТО.
Фото з презентації системи DELTA на виставці NATO Edge 24 восени. Джерело: Міноборони України
Фахівцям у підрозділі «Азов» знайома ситуація, коли немає підтримки з боку США та Заходу. Військові згадують, як після звільнення Маріуполя після 2014 року проти них активізувалися робота російської пропаганди й зусилля російських дипломатів і спецслужб. Тоді вони дали результат.
«Сьогодні мова про всю Україну. Але ми досі маємо підтримку інших країн, зокрема більшості країн Європи. Нам варто зосередитись на власних силах і можливостях, а також поглиблювати співпрацю з надійними партнерами.
„Головний союзник України — це ти“. Як колись „Азову“, так і тепер всій Україні, слід прийняти нову реальність міжнародної політики у світі й покладатися на своїх громадян, власні можливості й нарощувати власний військово-промисловий комплекс.
Звісно, з військового погляду відсутність допомоги США матиме негативні наслідки для України. Але це — ніяк не поразка. Це нагадування про те, що потрібно більше покладатися на внутрішні сили й розвивати власну оборонну промисловість», — додають у підрозділі.
Зараз DOU проводить збір на потреби служби зв’язку «Азову». Приєднуйтеся до 10 березня і беріть участь у розіграші Macbook Pro M4!
