«Найгірший за 33 роки час для світчингу в ІТ». Дискусія про ситуацію на ринку праці
Які нині тренди на ринку IT-вакансій в Україні, кому у 2024 році легше знайти роботу, які бувають червоні прапорці в процесі найму і що чекає джунів — на ці та інші теми поспілкувалися:
- Олена Руденко, дата-аналітикиня в Djinni;
- Тарас Гошовський, директор з інформаційних та диджитал-технологій МХП;
- Антон Фількевич, старший директор з найму персоналу в EPAM.
Дискусія відбулася в межах DOU Day Picnic, модерувала її Ася Артушевська, Lead Editor DOU. Подаємо скорочений варіант розмови.
«Треба навчитися взаємодіяти так, як ми ще ніколи цього не робили»
— Почнімо із загального: що змінилося на ринку IT-вакансій за 2024 рік і яким він є зараз?
Олена Руденко: У 2024 році кількість вакансій стала потрохи зростати, а кандидатів поменшало. З інших змін — суттєво збільшився проміжок між повторними наймами впродовж останніх трьох років. Якщо у
Антон Фількевич: IT-ринок справді змінився: він став ринком роботодавця. Сеньйорні кандидати почали писати рекрутерам напряму, відгукуватися на дописи — це те, чого у 2021 році не можна було собі уявити. Загалом дуже впливає і війна, і макроекономічні показники.
Якщо говорити про нашу компанію, то за перші вісім місяців
Тарас Гошовський: Упродовж
«Хороша новина: ринок не мертвий»
Він був мертвим перші три місяці повномасштабного вторгнення, ніхто з цим не буде сперечатись. Але він живіший, ніж був улітку
Ринок дефіцитний. Відплив спеціалістів за межі країни менший, але продовжується, і невідомо, коли він закінчиться. Водночас у прогнозах, чи повернуться ті, хто виїхав, мало оптимізму.
Отож сьогоднішній ринок складний для обох сторін: і для пошукачів, і для наймачів. Зараз усім треба навчитися взаємодіяти так, як ми ще ніколи цього не робили.
— Трошки відійдемо від цифр і поговоримо про людей. Кому у 2024 році легше знайти роботу? Тільки не кажіть, що сеньйорам чи дата-аналітикам. Які ще спеціальності потрібні компаніям і чи треба туди світчитися з інших професій?
Антон Фількевич: Я не буду казати, що сеньйорам легше знайти роботу, але це факт. Нічого не змінилося: у пріоритеті кандидати, які гарно знають англійську й мають розвинені софт-скіли, тямлять у клаудах (бажано кількох). Особливо фулстеки.
У попередні роки клієнти казали: «Нам потрібна людина з таким-то набором скілів», проте були готові трошки відхилятися. Наприклад, погоджувалися найняти фахівця, який працює з іншим клаудом — не Azure, а AWS, — але може швидко навчитися. Сьогодні ситуація інша: «Ось 10 пунктів з описом кандидата. Якщо такого не буде, знайдемо деінде».
Тарас Гошовський: Світ IT в МХП починається від спеціалістів сервіс-деску і з рівня джунів та закінчується моїм Deputy, Head of AI чи Head of Big Data, тобто
Наприклад, якщо брати останні два роки, ми таргетовано шукаємо Junior PM. У нас є happy path їхнього розвитку, на деякі проєкти меншого обсягу наймаємо джунів.
Я точно можу відповісти, кому сьогодні найважче: тим, хто збирається світчитися в ІТ. Нині для цього найгірший час за 33 роки незалежності.
Олена Руденко: Підтверджу, що швидко свічнутися в ІТ й отримати більші гроші, ніж у середньому по палаті, уже, на жаль, не вийде.
Ми нещодавно робили опитування на Djinni, чи складно шукати роботу. Отримали близько тисячі відповідей. Середня оцінка: складно на 8 з 10. Це багато. У людей без досвіду, які збираються шукати роботу розробниками, тестувальниками абощо, медіана становить 10. Тобто понад 50% таких кандидатів оцінили складність знайти роботу на максимум.
Водночас найбільше нині вакансій для маркетологів і сейлзів. Lead generation — це категорія, в якій на одного кандидата припадає найбільше пропозицій рекрутерів. Такий попит раніше мали девопси.
«Ви просто не знайдете роботу на +$500»
— Олено, розкажи, як змінилися зарплати у 2024 році? Чи є неочевидні тенденції?
Олена Руденко: Коли аналітики говорять про цифри або тренди, завжди є «але». Можна сказати, що зарплати знизилися, але, по-перше, є різні зарплати. По-друге, вони знизилися ще раніше. Зарплати сильно зростали до
Згідно з останнім зарплатним опитуванням DOU, медіана щодо розробників — $3500, і вона залишається на такому рівні останні два роки. Вона трошки коливалася, бо змінювався розподіл: десь відповідало більше сеньйорів, десь — джунів. І ось в останньому опитуванні стало різко менше джунів і серед розробників, і серед тестувальників. А зарплата залишилася на тому ж рівні.
Окрім того, зарплата в продуктах нині вища від аутсорсу, а в деяких категоріях навіть від стартапів. Хоча раніше стартапи були найбільш високооплачуваними серед компаній, особливо для сеньйорів. Щодо зарплат на Djinni, то є два варіанти. Зарплати в профілях кандидатів, яких найняли, і тут та сама ситуація. Вони зростали, а останні два роки залишаються на місці. Так, зараз вони менші, ніж у
Плюс на Djinni є зарплатна вилка у вакансії. Ми теж беремо медіану нижньої і верхньої межі, які вказують у вакансіях. Для розробників вони сьогодні нижчі, ніж у
— Антоне, здебільшого ви закриваєте вакансії EPAM внутрішніми резервами і якщо шукаєте когось зовні, то, зрозуміло, сеньйорів. А як щодо джуніорів?
Антон Фількевич: Компанія продовжує працювати з джунами. У
Проте сьогодні це не ті джуни, що
Така ситуація з джунами в сервісному бізнесі зрозуміла. Клієнти не масштабують проєкти, ставлять на паузу старт нових. Раніше було так: джун додавався в так званому shadow-моді на проєкт, працював, знайомився з командою, процесами, технологіями та клієнтом. А коли починався скейл і відкривалися нові позиції, то замовник сам хотів, щоб ця людина, яка вже знається на проєкті, приєдналася. Нині такого немає.
— Тарасе, перейдімо до вас. Сьогодні продуктовий ринок справді почувається краще в Україні. Водночас це трошки не той продукт, якого всі очікували. Вакансії є не в традиційному IT, а в IT-відділах інших видів бізнесу. Розкажіть як представник такої компанії, чим робота у вас відрізняється для спеціалістів від традиційної IT-компанії та кого шукають?
Тарас Гошовський: Якщо я скажу, що абсолютно нічим, навряд чи хтось повірить. Але дарма. До команди розробки продукту входять ті самі техрайтери, розробники, тестувальники, проджекти. Можливо, без скрам-майстрів, бо для нас це буде розкішшю, плюс SDLC трохи оптимізований, але й це зміниться з часом. І мова не тільки про МХП, це стосується значної частини бізнесів.
Щодо зарплат, то медіани такі:
Команда передає в техпідтримку продукт і всю документацію, а також двох-трьох джунів, яких виховала в shadow-режимі. Тобто з погляду підходу до розробки відмінностей загалом немає, тільки в деталях.
Якщо говорити, кого ми шукаємо, то майже будь-кого: від адміністраторів, Azure AWS DevOps до Go-програмістів, пітоністів, людей, які здатні складати великі моделі. Звісно, шукаємо і фулстеків. Іноді замість двох фронтендників і двох бекендників я візьму трьох фулстеків, що буде однаково з погляду економіки. Вони пропрацюють не 40 годин, а 41 годину на тиждень, і продукт вийде в ті самі терміни.
А ще у нас, на щастя, не діє воля зовнішнього клієнта з погляду розташування команди, в Україні чи ні, тобто для нас це не «червоний прапорець». Немає таких обмежень, як бенч після виконання продукту або проєкту чи період обов’язкової сертифікації, як-от knowledge transfer, — у нас нонстоп-процес.
Як зростатиме зарплата, я не спрогнозую — це вже ринок скаже. Але якщо військово-політична чи макроекономічна ситуація в Україні не погіршиться, до 2029 року я буду зростати в середньому на 25% у кількості FTE, тому що в мене так виглядає беклог і запит бізнесу. Зараз вважаю це найсильнішою стороною МХП. Ми можемо показати перспективу.
«Приблизно третині респондентів не вдається працевлаштуватися понад пів року»
— А якщо говорити про джунів, чи відрізняється найм від традиційного ІТ?
Тарас Гошовський: Так, відмінність точно є. У певних стеках чи в певних профілях ми свідомо беремо джунів, і це буде зазначено у вакансії. У таких командах може бути тільки один сеньйорний розробник, а всі інші — мідли і джуніори. Це найшвидше прокачування на наступний рівень.
— Поговорімо про процес наймання. Нині кандидатів подається на вакансії в рази більше, якщо ми не говоримо про виняткові стеки. Що їм може допомогти виділитися?
Антон Фількевич: Не треба писати резюме на 10 сторінок і пригадувати все, що ви робили за життя. Скажу дещо банальне: якщо ваше CV відповідає тій позиції, на яку ви подаєтесь, то принаймні з високою ймовірністю вас запросять на інтерв’ю.
Україна завжди була відома сильними кандидатами. Але від західних клієнтів ми часто чули, що «технічно ви гуру, а от софт-скілів бракує». Нині сервісний маркет такий, що майже кожна позиція вимагає інтерв’ю з клієнтом, а для них це дуже важливо. Один наш давній клієнт влаштовує парне програмування, де оцінює не тільки технічні навички. Ба більше, він проводить інтерв’ю з командою, і вони разом обговорюють, чи підходить людина з погляду софт-скілів. Тож саме їх треба прокачувати.
Олена Руденко: У мене теж є ремарка щодо збігу з позицією. Зараз досить багато відповідей на вакансії. Але останні кілька місяців і на DOU, і на Djinni їхня кількість знижується.
Рекрутери нерідко нам скаржаться, що отримують забагато відгуків, не встигають їх обробляти і в підсумку довго не можуть найняти кандидата. А кандидати — що не можуть знайти роботу.
Згідно з уже згаданим опитуванням від Djinni, приблизно третині респондентів, які перебувають у пошуку, не вдається працевлаштуватися вже більше ніж пів року. Це багато. Тому я раджу подаватися лише на ті вакансії, де ви справді хотіли б працювати. Бо якщо відгукуватися на все підряд, де ви підходите тільки приблизно, це додає роботи рекрутерам.
Про те, як виділитися. Нещодавно ми на Djinni дозволили вказувати зарплату під час відгуку. Тобто у профілі може бути одна цифра, а під час відгуку можна написати, що людина готова погодитися на цю вакансію на меншу зарплату або на більшу. Взагалі таких відгуків, де щось змінено,
— Ти кажеш, що треба подаватися тільки на ті вакансії, де повністю відповідаєш опису. Але всі знають, що якщо ти відповідаєш хоча б половині вимог, то варто подаватись, бо рекрутер ніколи не розраховує на метч 100 зі 100.
Олена Руденко: Я б радила подаватися лише на ті вакансії, де ти справді хочеш працювати. Якщо підходиш не повністю, але дуже хочеться туди потрапити, тоді варто пробувати. А якщо «я не дуже хочу там працювати, але вкрай треба», то не треба.
Антон Фількевич: Підтримую, дуже влучно зауважено. В нас були кейси, коли кандидати протисли рекрутера й менеджера тільки тому, що «я хочу в EPAM».
— Тарасе, як, на вашу думку, кандидат може виділитися під час наймання, щоб збільшити свої шанси на успіх?
Тарас Гошовський: Для нас важливі софт-скіли, щоб люди вміли говорити й хотіли поговорити. Не просто попросити тестове завдання, як це часто буває. Нам важливо дізнатися мотивацію, побачити справжній інтерес кандидата: «У розробці якого продукту я буду працювати? Що це за продукт, для кого і що з ним буде далі?». Для претендентів на такі вакансії ми завжди пропонуємо кілька варіантів.
«Метч інтересу до роботи з наміром працювати в компанії часто важливіший за якість виконаного завдання»
Безумовно, тестове теж потрібне, але завжди будуть відмінності: краще чи гірше, довше чи швидше. Нам же куди важливіше, щоб пошукачу було цікаво робити те, що ми запропонували.
«Ще один „прапорець“ — шахраювання під час інтерв’ю»
— Які бувають червоні прапорці в процесі найму і що може відштовхувати роботодавця? Чи бувають відмови через те, що кандидат перебуває в Україні? І якщо так, то що робити?
Антон Фількевич: Перший червоний прапорець — коли людина не відповідає ні за сеньйорністю, ні за навичками як власне позиції, так і своєму CV. Ще один — шахраювання під час інтерв’ю. На противагу цьому у нас є своя система — інтерв’ю-платформа, яка відстежує спроби загуглити або закинути питання в ChatGPT. Інший кейс, не з України: людина під диджитал-маскою іншої намагалася пройти відеоінтерв’ю. Це реальні випадки.
EPAM як публічна компанія не може співпрацювати з людьми, які перебувають на міжнародно невизнаних чи окупованих територіях. Тобто це і тимчасово окупований Крим, частина Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Ми навіть не зможемо туди переказати гроші.
І так, є клієнти, які кажуть: «Ні, ми не можемо працювати з фахівцем з України».
З початком війни в нас зародилося кілька трендів. Перший — коли клієнти почали просто виходити з України. Так само було 2014 року, коли EPAM покинув на той час найбільший клієнт в Україні. Чому? Тому що це була фінансова організація, і їхній ризик-департамент заборонив співпрацю. Другий тренд — клієнти почали приходити в Україну, бо хотіли допомогти. І третій — коли клієнти, здивовані тим, як люди деліверили під бомбами з укриттів, казали: «Вау, продовжуймо працювати з ними».
Тобто є клієнти, які не підуть в Україну, тому що їм це забороняє ризик-департамент, комплаєнси тощо. Але є клієнти, які продовжують працювати і навіть більше — розширюються в Україні.
Олена Руденко: Ми отримуємо багато скарг від кандидатів, що їм відмовляють через перебування в Україні. Але з іншого боку, у вакансіях на Djinni можна вказати, де ви шукаєте кандидатів «в усьому світі», «лише в Україні», «в Україні або в Євросоюзі» і «лише в Євросоюзі». І останній вибирають приблизно в 10% випадків. Найчастіше шукають «Україна плюс Євросоюз» або «в усьому світі».
Тарас Гошовський: У нас абсолютно стандартний набір червоних прапорців. Ми так само не працюємо з мешканцями тимчасово окупованих територій, не зможемо ніколи й у жодній ролі залучити людей з країни-агресора — ні власників її громадянства, ні її жителів. До цього списку входить і Білорусь як співучасниця воєнної агресії.
А з погляду обмежень усередині України ми не візьмемо тих, хто перебуває під активним кримінальним провадженням.
«Відсутність змін це не погано»
— Поговорімо про прогнози на решту 2024 року з наймом, з вакансіями. Чи стане краще? Що, на вашу думку, нас чекає?
Антон Фількевич: Війна продовжується? Продовжується. А ситуація в глобальній економіці не поліпшується. Не вірю, що стане краще цього року, але якщо дивитися в наступний, то буду казати нехай не про оптимізм, але принаймні про зниження песимізму.
По-перше, позитив є з погляду макроекономіки. У західних країнах Європи банки почали трошки знижувати ставку, за декілька тижнів очікуємо того самого від Федеральної резервної системи США. Це створить потужний тиск на економіку, і клієнти активізуються, візьмуться робити нові проєкти.
По-друге, великі аналітичні агенції на кшталт Gartner чи Forrester кажуть: «Уже дуже довго бізнес перебуває в стані, коли не витрачає стільки, скільки має витрачати на розвиток своєї IT-інфраструктури». Ідеться як про hardware, так і software.
Звичайно, такого «фестивалю», як у ковід, уже не буде, коли компаніям довелося виділяти багато грошей, щоб залишатися в бізнесі. Очікують, проте, повернення до передковідних темпів зростання якщо не у
Однак на початку investment call, коли компанія звітує про свої результати перед інвесторами, завжди звучить попередження:
«Жодний прогноз не можна розглядати як комітмент...»
Олена Руденко: ...або як інвестмент-пораду. Аналітики не роблять прогнози, це до дата-саєнтистів [сміється]. У нас було опитування на каналі: як думаєте, що буде з ринком восени? 25% відповіли, що стане краще, 33% — стане гірше, а 39% не очікують змін. І відсутність змін це не погано.
Тарас Гошовський: Думаю, що останні місяці року не принесуть змін, за умови що на фронті не відбудеться нічого радикального. Але поки що для цього видимих причин нема. Щобільше, я переконаний, що для IT-бізнесів, у яких менше ніж 50% впливу західного замовника чи західного тренду, ситуація залишатиметься незмінною і велику частину наступного року. Ідеться про тих, хто має core-бізнес або core-замовників в Україні. А для тих, у кого вони переважно на Заході, все відбуватиметься згідно з макротрендами.
Там є два різні тренди. З одного боку — технічно-фінансовий борг і очікування, що його треба буде колись повертати. А з іншого — глобальна рецесія, якою лякають макроекономічно. Її прогнозований час постійно відтерміновують. Та якщо зайде рецесійний потік — неважливо, з Азії чи з Америки, — усе відбудеться дуже стрімко й оптимістичні очікування одномоментно зникнуть.
— То чи є причини для оптимізму?
Тарас Гошовський: Оптимізм поки що перемагає в пропорції 6:4.
Олена Руденко: У січні Djinni проводило опитування, чи буде
