«Кожен айтівець мусить взяти шефство над одним науковцем». CTO Oko Camera про науку, конкуренцію з Китаєм і роботу для ІТ-фахівців
Євген Сиваченко — CTO компанії Oko Camera. Вона виготовляє тепловізійні модулі для БпЛА і нещодавно перемогла на Defense Stage на IT Arena Lviv 2024. Про те, чому Україні потрібно розвивати наукову галузь та яких IT-фахівців шукають в miltech-індустрії, Євген розповів в інтерв’ю DOU. А ще — про Оптичну долину Китаю, інвестиції в українські оборонні стартапи та потребу експорту продукції найближчим часом.
«Не треба думати, що в нас все погано». Про сучасні виклики і науку
Основний виклик для нашої індустрії — у науковій частині. Адже в Україні люди вміють робити серйозні речі, однак нашій науці бракує автоматизації. Її не було за «совка», і вона не з’явилася за роки незалежності. Є класне устаткування, але воно не автоматизоване.
Тому нині треба працювати з вченими, переймати їхній досвід. Значна частина з них — уже літні люди. Майже всім науковцям, з якими ми працюємо, за 60 років. А подекуди й за 70. Існує вікно можливостей, щоб перейняти їхній досвід, і воно дуже обмежене.
Наш слоган приблизно такий: кожен айтівець мусить взяти шефство над одним науковцем, хоча б розібратися, як вмикається його «секретне обладнання».
Можу надати купу прикладів. Наша робота — це не тільки електроніка і програмування, це оптика.
Оптика в Україні була і є якісною
Але масового виробництва немає. Хоча в цій галузі ми спокійно можемо порівнювати себе з європейськими країнами і не соромитися. Не треба думати, що в нас все погано. Робота з наукою, науковцями — ресурсомісткий процес, який вимагає високого рівня підготовки від наших співробітників. Це виклик. Але це треба робити, і терміново.
Технологічно прості речі за перші два роки війни були реалізовані швидко. Візьмемо напрям FPV. Це було більше про застосування цивільних речей, які можна швидко адаптувати під військові потреби. Нині сфера стає технологічно складнішою. І тут без науковців, без справді якісного наукового підґрунтя складно. Нам потрібно мати дедалі більше технологічних переваг над росіянами, бо кількісно вони переважають і будуть переважати.
Скажімо, щоб побудувати потужну промислову систему, ви маєте будувати свої станки. А де їх узяти? Якщо потрібен точний станок, звертаємося до оптики, де є інтерферометри. Перше запитання — як працює інтерферометр? А відразу після цього — як зробити свій інтерферометр? Бо треба майже такий, як продається, тільки трохи інший. Це все рейки науки.
Айтівці мають стати драйвером у нарощуванні технологічності. Бо хто пішов в IT? Той, хто був кмітливий. А куди він не пішов? У науку. Тепер доведеться виправляти це.
Зараз є унікальне вікно можливостей. Літні науковці перестали боятися, що прийде КДБ і посадить за розголошення секретів. Саме тому кожен айтівець має піти до науковця, щоб хоча б розібратися, як вмикається його «секретне обладнання». Далі можна буде шукати кооперації з виробниками дронів, щоб їм це продати. Звісно ж, разом із собою. На зароблені гроші можна вже й аспірантів з університетів залучити: їх там зараз багато, бо є бронювання.
«2022 рік показав, що треба переходити в хардвер». Історія створення Oko Camera
Я сім років працював у науці, займався квантово-хімічними обчисленнями молекул. Потім перейшов у велику ІТ-компанію. Був архітектором, частково займався ПЗ, частково hardware. Потім 2022 рік показав, що треба переходити в «мілітарі-хардвер».
Тоді я зустрів давнього знайомого Дениса Ніколаєнка, який наразі CEO Oko Camera, і ми вирішили допомагати армії разом. Обрали відразу складний напрям — створювати тепловізійні модулі для дронів, щоб повністю їх контролювати. Якщо мова про складну техніку, не можна купити готовий модуль, бо з ним потім нічого не вдасться зробити, треба все створювати самостійно.
Нині ми постачаємо модулі виробникам, які роблять дрони. Потім уже готові до застосування дрони потрапляють у військо, де вже понад рік виконують завдання.
Приблизно рік ми витратили на те, щоб отримати дозволи і перше тепловізійне зображення, яке нас влаштувало. Можна сказати, що з того моменту, з кінця 2022 року, почалося бурхливе зростання компанії.
Наразі у нас близько 20 фахівців на фултаймі, ще п’ятеро працюють віддалено. На ремоуті здебільшого наукові фахівці. В IT-відділі у нас семеро людей, які весь час займаються продуктом.
«Передусім конкуруємо з Китаєм». Про продукцію Oko Camera
Ми не конкуруємо з українськими виробниками тепловізорів індивідуального застосування — прицілів, монокулярів тощо. Наші тепловізори для роботів, не для людей. Тобто у нас різні завдання, цілі та вимоги до дронів.
У нашому сегменті головний конкурент — Китай. За нашими оцінками, 90% тепловізорів, які продаються в Україні — китайські. Китай присутній зі своїми тепловізорами як в Україні, так і в росії. Нині китайці можуть без проблем виготовляти понад два мільйони тепловізорів на рік, а можливо і 10 мільйонів. Тобто уявіть собі, за декілька років вони можуть зробити стільки, що над головами в Європі буде 10 мільйонів FPV-дронів. Це велика проблема.
Ми конкуруємо з Китаєм передусім у ціні, яку вони демпінгують
Китайські виробники тепловізорів мають сильну підтримку держави, у них це називається Optics Valley. Як Кремнієва долина в Сполучених Штатах, так і в Китаї є Оптична долина, де держава вливає просто шалені гроші у розвиток оптики.
В Україні з’явилися ще щонайменше дві компанії, які виробляють тепловізори, але саме для FPV-дронів. А це маленька роздільна здатність, інша технологія, не такі чутливі сенсори.
Ми виготовляємо продукцію насамперед для розвідувальних дронів, для бомберів, наземних систем, де потрібні більш чутливі модулі. Для FPV-дронів чутливі модулі теж потенційно потрібні, але у них є жорсткі обмеження у вартості, і це доволі складно зробити.
Наразі ми закриваємо попит у більш дорогих багаторазових сегментах, де людям потрібна якість. Тому не конкуруємо з тими, хто робить тепловізори для FPV-дронів. Навпаки, розглядаємо їх як потенційних партнерів. Важливо зрозуміти, що конкуренція — це класно. Стів Джобс не просто так казав: «Залишайтеся голодними». Конкуренція підштовхує шукати кращі рішення.
«Готові взятися за будівництво заводу в Україні». Про виробництво компонентів і експорт
З того, що ми купуємо і принципово не можемо зробити в Україні, — це сенсор. Наприклад, у Південній Кореї є завод, який виготовляє тепловізійні матриці. Будували його українці. Можемо такий у себе збудувати, але на це треба
Тому поки що ми мусимо купувати сенсори. Далі електроніка, власне, чипи. Компоненти, які ми використовуємо на своїх платах, — це зазвичай європейські або американські чипи, бо у нас діє China less policy. Плати виготовляємо в Європі, а паяємо в Україні. Є декілька українських компаній, які забезпечують дуже щільний монтаж. Це фактично комп’ютер, побудований навколо ПЛІС, 25 на 25 міліметрів.
Корпус робимо теж в Україні. Буває, до нас приходять на виставці і питають: «Вау, а ви корпус зробили в Україні, ще й пофарбували?». Це фейспалм. В Україні маємо власні фрезерувальні станки, замовляємо серійне виробництво у спеціалізованих компаній тут, які чудово роблять механіку.
Багато компаній хочуть інвестувати в Україну. Проблема полягає в тому, що IP виробників військової техніки має залишатися всередині країни. А інвестори пропонують відкрити холдингову компанію в Європі. Це так не працює.
Дуже потрібен експорт, особливо нам. Ми не є готовим виробом, який постачається у військо, ми є складовою інших дронів. Формально нам експорт не заборонений. Але отримати дозвіл на це, на жаль, поки що не вдалося. Ситуація має змінитися, тому що Європа вкладає доволі багато ресурсів у своє імпортозаміщення, бо вони залежні від Китаю і від Америки. Тож вони будують багато стартапів, де ми можемо стати компонентом.
Уже маємо список з європейських і американських компаній, які готові купувати наші тепловізори. Але не можемо їх туди відправити, навіть на те, щоб провести R&D. Хоча більшість з них після цього готові свої вироби поставити в Україну, але спочатку їм треба зробити R&D у себе в Європі. А ми настільки чесні, що не можемо «в кишені вивезти» для R&D. Маємо офіційно отримати дозвіл на це. І нині це насправді велика проблема.
Якщо ми протягом наступних
Тому експорт — це термінове питання
Щодо нового податкового закону — то тут не бачимо для себе критичних змін, через які не зможемо продовжувати свою роботу. Так, податки трохи зростуть, але ми працюємо в білу. Є інша історія, про яку говорить весь мілтек, — чомусь дані про мілтек-компанії є відкритими. Хочемо, щоб публічний доступ був закритий.
«Ми зараз багато кого шукаємо». Про перемогу на IT Arena 2024 і найм фахівців
Ми миттю вирішили, що будемо робити з грантом. Ціль компанії — кожному українському виробнику зброї дати доступ до найкращих матриць. Але ми чітко знаємо, що студентські команди, невеликі компанії, які тільки починають, не мають ще фінансового ресурсу, щоб отримати доступ до гарних тепловізорів. Тому ми ці гроші спрямуємо на їхню підтримку.
Поки що це не реалізовано, ми збираємо пропозиції від університетів, підписуємо меморандуми, щоб мати пул команд, які потребують допомоги. Трохи згодом це питання вирішимо і дамо доступ до якісних тепловізорів.
Відверто кажучи, партія тепловізорів набагато дорожча, ніж сума, яку ми отримали після перемоги на IT Arena. Але з’явилася публічність, яка нам дуже потрібна, щоб залучити кадри.
Ми доросли до того, щоб у нас з’явився напрям мікроелектроніки. Загалом потрібні фахівці, які знають математику, знають фізику і готові працювати на оборонку. І наша публічність накладає додаткові вимоги на безпеку людей. Виробництво і R&D — це тепер різні локації, навіть не всі співробітники знають, де вони розташовані.
Сьогодні ми багато кого шукаємо. У нас є Embedded-позиція, шукаємо ПЛІС-розробників (FPGA). А ще мікроелектронників, людей, які дружать з Python, C++, але є більше математиками.
На сайті DOU у вкладці «Вакансії» в Oko Camera наразі є відкритими 8 або 9 вакансій. Це ті, на які вже можна відправити резюме. Але уже закликаємо, якщо комусь після цього інтерв’ю відгукнеться те, що робить наша компанія, а актуальної вакансії немає, напишіть на пошту info@oko.camera. І радо розглянемо тих, хто зацікавлений працювати в мілтек-секторі.
Оновлено о 12:05 додане уточнення від спікера про роботу з науковцями.
