Чи вплине аудит критичності компаній на бронювання ІТ-фахівців. Роз’яснення юриста
В Україні перевірять державні структури, які надавали компаніям статуси критично важливих. Чи вплине це на чинні бронювання айтівців, роботу Мінцифри, а також на отримання бронювання через «Дію»?
Про це ми розпитали старшого юриста Львівського IT Кластера Дмитра Козярина.
На що впливає документ, який опублікували вчора?
— Перше, на чому варто наголосити: бронювання не зупинено, не заборонено, не скасовано. Так само працює онлайн-бронювання через портал «Дія», а Мінцифри продовжує надавати ІТ-компаніям статуси критично важливих підприємств.
Згідно з документом, під аудит критичності бронювання підпадають лише обласні військові адміністрації, які надавали критичність і бронювали. Пауза щодо визначення критичності до 15 листопада стосується центральних органів виконавчої влади, крім міністерств.
Простіше кажучи, державні служби, агенції та інспекції, які мають право надавати критичність, тимчасово не надаватимуть такі статуси. Але це не стосується міністерств, зокрема, і Мінцифри (ІТ-компаніям статус критично важливих надає Міністерство цифрової трансформації. Станом на серпень такий статус отримали 700 ІТ-компаній — ред.). Міністерства продовжують в штатному режимі опрацьовувати заявки щодо критичності і надавати такі статуси.
Анонсований аудит не суперечить закону. У постанові Кабміну прописані критерії, яким має відповідати підприємство, щоб отримати статус критично важливого для функціонування економіки. Кабмін має право ініціювати аудит і перевіряти, чи все працює згідно з визначеними правилами.
Чи вплине цей аудит на роботу Мінцифри і на чинні бронювання айтівців?
— Відповідно до витягу з протоколу Кабміну, який опублікували, Мінцифри не підпадає під аудит і продовжує надавати підприємствам статуси критично важливих (як і інші профільні міністерства).
Чи може Мінцифри потрапити під такий аудит у майбутньому? Складно сказати. Як показує практика, то Кабмін залишає за собою право проводити аудити критичності та бронювань будь-яких органів, що надавали критичність.
Чи можуть під аудит потрапити ті ІТ-компанії, які подавали документи на бронювання у паперовій формі?
— Електронне бронювання через «Дію» запрацювало 17 липня. 5 червня Кабмін постановою № 650 збільшив терміни, на які військовозобовʼязаним надають відстрочку, — було 6 місяців, стало 12. Однак компанії, які подавалися у квітні-травні, ще мають чинне бронювання.
Паперову форму ніхто не скасовував. Наскільки мені відомо, більшість державних і комунальних підприємств досі користуються саме паперовим бронюванням, а не електронним.
Наразі ані ті, хто бронюється онлайн, ані ті, хто робить це через папери, під аудит не підпадають. Але в майбутньому може бути все, тож ми не відкидаємо жодних варіантів розвитку подій.
Деякі компанії розповіли нам, що зараз бронювання через «Дію» триває довше. Чому так?
— Так, це правда. Раніше бронювання через портал «Дія» займало від
Тут додам, що 72 години — це не два місяці, як було до впровадження механізму електронного бронювання через «Дію». Просто ми дуже швидко звикаємо до хорошого.
Хто подавався на бронювання онлайн у жовтні, отримали сповіщення, що тепер відповідь треба чекати 72 години. Це ми знаємо від компаній, яким допомагаємо у цих питаннях. Усі вони отримали підтвердження бронювання на третю добу, тож механізм точно працює.
Як ви зараз радите діяти ІТ-компаніям у питаннях бронювання?
— Я раджу компаніям єдине — не відкладати бронювання, а подаватися якомога швидше.
За останніми даними, в Україні є понад мільйон заброньованих військовозобов’язаних. Водночас, за нашою інформацією, в ІТ-індустрії заброньовано лише орієнтовно 8 тисяч спеціалістів. Це фактично ніщо проти інших індустрій. Мінцифри теж закликає ІТ-компанії, які відповідають необхідним критеріям, активно отримувати критичність і бронювати критично важливих фахівців, щоб галузь продовжувала працювати і розвивалася.
