«Техборг з цифровізації становить 30 років». Дискусія про цифрові рішення в армії
Хто розробляє такі цифрові рішення, як Армія+, DELTA, і як можна долучитися? Які системи з’являються на рівні бригад, підрозділів, чому вони не масштабуються? Чи активно використовують у війську застосунок Армія+ і яка участь бізнесу й волонтерів у розробці бойових і небойових систем? Ці та інші запитання обговорили під час дискусії «ІТ на війні» на DOU Day Picnic.
Участь у дискусії взяли:
- Артем Мартиненко — заступник керівника Центру інновацій та розвитку оборонних технологій, архітектор у команді «Дельта».
- Олег Берестовий, керівник управління інформаційних технологій Міністерства оборони.
- Іван Гоменюк, майстер роти ударних БпАК,
95-та бригада ДШВ, айтівець і CTO; - Володимир Рожков, Software Architect, військовослужбовець.
Модерував розмову Женя Ковалевський, VP of Engineering/CTO в LetyShops і CTO та співзасновник благодійного фонду KOLO.
Публікуємо відеозапис і скорочену текстову версію розмови.
Про бойові системи і тих, хто їх розробляє
Олег Берестовий: Серце всього IT Збройних сил — у Міністерстві оборони. Це управління інформаційних технологій (яке я очолюю) і Центр інновацій і розвитку оборонних технологій, які розробляють декілька бойових систем і екосистему DELTA.
Також ми працюємо в одній команді з підрозділами, які є в підпорядкуванні Генерального штабу. Це Центр масштабування технологічних рішень. Ще називаємо його «IT-галєрою» Збройних сил. Туди зібрали найбільш тямущих IT-фахівців, які певний час брали участь у бойових діях. Вони розробляють близько ста систем на різних рівнях. Більшість на стратегічному рівні для ситуаційної обізнаності та ухвалення рішень у Генеральному штабі.
Дуже багато є низових ініціатив, які готують безпосередньо в бригадах і для потреб бригад. Деякі рішення потім переростають на рівень усіх Збройних сил.
Ідея «Армії+» зародилася в представників47-ї бригади
Вони потім перейшли в Міністерство оборони. І ми вже разом готували цю систему.
Ще один приклад — діловод батальйону, в якому я служив перед Міністерством оборони, розробив чат-бот у Signal, де можна скидати шляхові листи, дізнаватися інформацію про себе як військовослужбовця. Тобто багато рішень йдуть на національний рівень, але деякі залишаються безпосередньо для базових потреб.
— Іване, Володимире, які системи у вас народилися на рівні бригади і активно використовуються?
Іван Гоменюк: Вони народжуються за наказом командира. За принципом «нам треба, ти вмієш, завтра має бути». Це все. З прикладів може бути система обліку, коли треба фіксувати щось нове або зробити рішення більш ефективним.
Володимир Рожков: Я розробив для свого підрозділу чат-бот для рекрутингу. Люди в ньому передають свої дані, і з ними зв’язуються. А все інше — це майстерність в Excel і Google Sheets. Є багато випадків, коли керівництву потрібно подати звіт у конкретному форматі.
«Excel-скіли надзвичайно корисні в армії»
— Чи є оверв’ю систем, які розробляють на рівні всіх бригад?
Артем Мартиненко: Нині немає вибудованого фреймворку, за яким ініціатива бригади доходить до системного впровадження. Серед причин — поки що незрозуміло, як це внормувати. Імовірно, в підрозділах є рішення, які є схожими та перетинаються.
Олег Берестовий: З цим не потрібно боротися, навпаки, це наша перевага. Спроможності легалізувати і впровадити всі рішення на центральному рівні, на жаль, немає. Тому ми розробляємо політику, яка б дозволяла таким системам обліку доєднуватися на оперативному і стратегічному рівнях і передавати інформацію безпечно та в зрозумілий спосіб.
Про DELTA та її впровадження у війську
— У нас є кілька систем, які у всіх на слуху. Це «Резерв+», «Армія+», DELTA, ще буде «Ветеран+». Перші дві розробляють у Міністерстві оборони, «Ветеран+» у Міністерстві ветеранів. А DELTA — у Центрі інновацій МО. Поговорімо про останню. Чи використовується DELTA у всіх частинах?
Артем Мартиненко: Поки що найбільше застосування має один з основних модулів DELTA — мапа ситуаційної обізнаності. Туди інтегрується багато сенсорів і обробляється інформація, що було зроблено і що знищили.
Але це не єдиний модуль системи, також є компоненти, які сюди не входять, але допомагають будувати рішення, щоб вона працювала. Наприклад, платформа, яка дає змогу навчати модельки штучного інтелекту. Є інтегрований чат, матриці синхронізації тощо. Тобто насправді це ціла екосистема продуктів.
Іван Гоменюк: Якщо говорити, чи використовує наша бригада цю систему, то коротка відповідь — ні. Довга — у ній не було потрібної для нас функціональності в потрібний момент.
Нещодавно я сконтактував з Єлизаветою Бойко [розробниця, керівниця одного з відділів розробки системи DELTA, — ред.], і вона підказала, що в системі є нового. Ми про це не знали, бо після першого скринінгу не поверталися до продукту.
Володимир Рожков: Ми почали користуватися DELTA нещодавно, якраз отримали доступи. Раніше з цим були бюрократичні складнощі. Загалом наш основний Use case — відкрити карту, поставити точку і щоб цю точку одразу побачила інша людина.
До цього точку на карті треба було показувати на планшеті, де є «Кропива» [програма для артилеристів — ред.]. Інша людина скринила планшет і пересилала фото через Signal. І потім доводилося перебивати координати.
З DELTA все дуже спрощується. Хоча загалом система складна, з мільйоном іконок і позначень. Зрозуміло, чому ці речі потрібні, але я б хотів простіший інтерфейс.
— А як відбувається впровадження DELTA?
Артем Мартиненко: Впровадження схожої системи сильно залежить від процесів, які є в підрозділі. Зокрема, це розвідка, вогневе ураження, планування. Для кожної категорії є набір функціональності, який потрібен конкретній групі користувачів. Ці цикли різні, але вони повинні між собою взаємодіяти.
Перебудовувати процеси так, що підрозділи стали користуватися продуктом, бачити усю користь від різній функцій, треба зсередини. Є підрозіл, який займається процесом ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, Reconnaissance). У них є мобільні групи, які проводять з підрозділом місяць-півтора, а потім допомагають налаштувати процеси з використанням інформаційних систем і DELTA серед них.
— Чи велика команда DELTA і чи достатньо фахівців, які нею займаються?
Артем Мартиненко: Йдеться про понад 100 людей. Ще є Центр інновацій та оборонних технологій, який допомагає з розробкою. Чи цього достатньо? Ні, і це стосується будь-якого продукту й напрямку в розрізі цифровізації війська.
Нині Сили безпеки і оборони мають понад мільйон людей. Техборг з цифровізації становить 30 років. Крім того, що треба закрити базові потреби, які накопичувалися за весь цей час, виникають нові. Бо наше військо зараз постало перед викликами, яких раніше не було. І це постійні перегони, коли треба закрити і базу, при цьому робити щось нове.
Також з розробкою нам допомагає Центр масштабування технологічних рішень. Ядро команди в нас у підрозділі, ще частина в їхньому. Відверто кажу, що людей бракує, і водночас охочим до нас потрапити складно. Чи ми робимо подання, щоб нас розширили? Так. Але поки що цього не сталося. Щойно це буде можливо, активно набиратимемо людей.
Олег Берестовий: Ще один виклик — це переведення. Я хотів би працювати безпосередньо з людьми, які пройшли бойові дії, відчули біль «ексельок» тощо. Це дає більшу мотивацію і розуміння, що і чому потрібно робити передусім. Але, на жаль, уже пів року ця можливість заблокована, тому ми будемо шукати фахівців деінде.
Де можна буде знайти вакансії? Ми розробляємо функціональність цифрового рекрутингу в «Резерв+», на DOU теж будуть наші вакансії.
Про «Армія+» і головні виклики
— Серед спікерів на нашій дискусії є і розробники, і потенційні користувачі цього рішення — військові. Хто з вас використовує уже «Армія+»?
Володимир Рожков: У мене немає потреби.
Іван Гоменюк: Мені не давали розпорядження.
— Тоді, Олеже, можливо, розповіси, на якій стадії розповсюдження є продукт? Чи це проблема?
Олег Берестовий: Це не проблема, а виклик, до якого ми готувалися. Але підготуватися до такого неможливо. Найближчим часом будуть розпорядження, щоб всі охочі, попри бажання командира, могли використовувати «Армія+». Якщо не хочете, можете продовжувати писати рапорти в паперовому вигляді.
«Армія+» — це застосунок для військовослужбовців. Зараз там є дві функціональності. Перша — це опитування, бо для нас важливо брати фідбек і розуміти, що для військового є важливим, а що ні. І друге — це електронні рапорти. У нас є 11 найпопулярніших рапортів, перед цим ми опитали 67 тисяч військовослужбовців.
За три тижні роботи в «Армія+» стало 155 тисяч користувачів. Та найважливіше це кількість бригад, які впровадили в себе можливість формувати електронні репорти. Їх уже понад 400.
Але ця функціональність, скажімо так, MVP-версія. Наша головна мета, щоб кожна взаємодія військовослужбовця з бригадою, державою, Міністерством оборони відбувалася через «Армію+». Відповідно це величезний виклик не на місяць, на роки.
Серед функцій — активно працюємо над блоком для навчання. Готуємо контент з відомими спікерами на кожну з тем: з тактичної медицини, з технологій під час війни тощо.
— Чи бачите ви імплементацію застосунку саме згори вниз? І що ви робите, щоб досягти основних КРІ, окрім того, що дали можливість користуватись застосунком?
Олег Берестовий: За ці три тижні ми провели вебінари з більш ніж 2000 діловодів з бригад. Роз’яснюємо, що користуватися застосунком законно, безпечно, що це можна використовувати. Діловоди потім доводять це командирам, і ми бачимо відповідний прогрес у KPI.
Є розпорядження по вертикалі, які рекомендують встановити і використовувати застосунок. А також відповідне рішення і міністра, і головнокомандувача, оскільки вони теж зацікавлені у впровадженні цих інструментів.
До прикладу, щоб подавати рапорт у паперовому вигляді, якщо боєць на позиції, його треба написати від руки, відвезти з позиції у штаб за 20 кілометрів по розбитих дорогах. Витратити час, пальне і так далі. Тепер цього можна не робити. Для військових, які
«Ми з цими страхами працюємо поки що у форматі роз’яснень»
Нині ми робимо інтеграцію з компаніями, бізнесами, які хочуть запропонувати щось військовослужбовцям, які себе верифікували в «Армія+». Наприклад, можна інтегруватися з «Укрнафтою», щоб військові на заправці отримали знижку і хот-дог. Чому б і ні? Або, наприклад, з «Укрзалізницею», щоб могти отримувати квитки.
Про волонтерство компаній і окремих розробників
— Якщо говорити про бізнес, яка його участь в розробці бойових і небойових систем?
Артем Мартиненко: Нам допомагають компанії на волонтерських засадах. Звичайно, це супроводжується додатковими процедурами, які ми з самого початку проговорюємо. І якщо компанія погоджується, працюємо.
Зазвичай йдеться про людей з дуже вузькою експертизою, яку всередині війська не знайти. І мобілізувати таких фахівців складно. Ці знанні сконцентровані у компаніях, які тільки цією нішею займаються.
Чи хотілося б більше взаємодіяти з індустрією? Звичайно, але ще, відверто, не всі механізми працюють для такого залучення.
Олег Берестовий: Є приклад «Кропиви», це приватна розробка, яка створювалася років 10 тому. В Генеральному штабі і Міністерстві оборони на той момент не могли швидко розробити і впровадити схожу систему. Тому бізнес підтримав, і далі це вже відповідальність структур легалізувати, подбати про безпеку і підтримку систем. З «Кропивою» це відповідальність Генерального штабу.
— Чи є інструменти для людей, які хочуть допомогти, долучитися на рівні розробки, консалтингу, не мобілізуючись?
Іван Гоменюк: Є багато чатиків військових з розробниками, які спеціалізуються на тих чи інших апаратних і програмних рішеннях. Інженери виходять на бригади, спілкуються з бійцями, запитують у них, що потрібно, і це зрештою працює. Якщо ти додався хоча б в один такий чатик з військовими в Signal, рано чи пізно вийдеш на інший.
Треба спілкуватися з військовими. Пошукати відео з бригадами, які мають ті чи інші рішення, знайти звідти людину, сконтактувати.
Артем Мартиненко: Чи є у нас можливість долучати розробників зовні? Є. Однак я не вдаватимуся в деталі механізму, тут є свої нюанси. На початку повномасштабної війни ми робили ставку на волонтерів. Зараз відсоток цього залучення дуже малий.
«У70-80% випадків це зазвичай неефективно, на жаль»
На супровід людини витрачається забагато ресурсу. Ви починаєте спілкуватися з охочими, і хтось не готовий комітитись на 20 годин на тиждень. Хтось обіцяє «20 годин на тиждень» і ледь робить 10. А якщо працювати менше, то це взагалі немає жодного сенсу.
Тому якщо говорити про волонтерство, то десь точкова допомога окремих фахівців працює. Але в розрізі системного залучення це радше виняток. Більше працює історія, коли компанія залучає сформовану команду співробітників, які можуть з чимось допомогти.
Олег Берестовий: Нам бракує людського ресурсу, щоб впоратися з беклогом і боргом з цифровізації процесів і завдань в армії. Відповідно ми не можемо не використовувати волонтерський цивільний ресурс.
Наразі мій підхід — співпрацювати з певними компаніями, які можуть гарантувати конкретний результат у конкретні терміни. І ми можемо підписати з ними договір, а вони на безплатній основі для нас виконати завдання.
Є і винятки, коли ми на волонтерських засадах залучаємо окремих людей. Але в будь-якому випадку передбачена безпекова процедура. Це і поліграф, і перевірки в СБУ тощо. Тому що відповідальність величезна.
