Портрет айтівця 2024. Як змінилося українське IT за 10 років

Кількість айтівців

2019–2020 роки — пік зростання кількості айтівців в Україні

Найпомітніша зміна, яка відбулася за останні 10 років, — це зростання ІТ-сфери в Україні, яке добре видно за кількістю айтівців, зареєстрованих як ФОПи. Звісно, ФОП — не єдина форма працевлаштування ІТ-фахівців, проте найбільш поширена: 73% зараз працюють за цією моделлю.

Кількість ФОПів, зареєстрованих за ІТ-КВЕДами, за останні 10 років зросла в 3,5 рази — з 77 до 275 тисяч.

Пік зростання припав на 2019–2022 роки, коли щороку кількість ІТ-ФОПів збільшувалася приблизно на 30 тисяч фахівців. Тоді ж активно зростав і експорт ІТ-послуг з України.

2023 рік став найгіршим за останні 10 років: з березня 2023 року по березень 2024-го кількість ІТ-ФОПів зросла лише на 3580 осіб, а експорт ІТ-послуг уперше знизився проти показника рік тому.

Дякуємо аналітичному сервісу YouControl.Market, які надали нам дані про кількість ІТ-ФОПів за 2015 рік і з 2022 року до нині.

Де живуть і плани щодо еміграції

З 2022 року Київ та Львів — основні ІТ-міста, а Харків втратив позиції через повномасштабне вторгнення

ІТ-галузь Україні концентрується у великих містах. До 24 лютого 2022 року понад 70% айтівців жили в Києві, Львові та Харкові. Київ посідав особливе місце, адже тут жила й працювала майже половина ІТ-спільноти.

Повномасштабне вторгнення росії суттєво змінило ситуацію. Найбільше постраждав Харків. Більшість харківських айтівців виїхали з міста: нині тут живуть і працюють 4% українських ІТ-фахівців проти 14% у 2021 році.

Київ і Львів стали основними центрами ІТ в Україні. Багато фахівців у 2022 році виїхали з Києва, проте поступово повертаються. Сьогодні тут живуть і працюють 42% українських айтівців, що лише трохи менше від показника 2021 року (45%).

Багато фахівців з Києва та Харкова і дещо менше — з Дніпра та Одеси — у 2022 році переїхали в західні області України. Передусім їхали у Львів. Частка українських айтівців у Львові зросла з 14% у 2021 році до 21% у 2022-му та зупинилася на 18% у 2023–24 роках.

Переїжджали не лише у Львів. Частка айтівців у Івано-Франківську зросла з 2% у 2021 році до 5% 2022-го, і стабілізувалася на рівні 3% у 2023-24 роках. В інших містах західного регіону нині живуть 8% айтівців проти 4% до повномасштабного вторгнення.

Айтівці переїжджали також у спокійніші міста центральної та східної України, проте не так активно, як у західні регіони.

Частка айтівців, які після 2022 року виїхали за кордон, але планують повернутися, впала до 4% у 2024 році проти 8–9% у 2022–2023 роках. Частково це зумовлено поверненням фахівців з-за кордону (8% тих, хто взяв участь в нашому опитуванні, виїжджали за кордон через війну, але вже повернулися), частково — рішенням частини айтівців залишитися в інших країнах.

Половина айтівців не думає про еміграцію — як до повномасштабного вторгнення, так і сьогодні

До великої війни українські айтівці були поділені на дві групи: близько 45% не планували емігрувати з України і стільки ж було тих, хто думав про переїзд за кордон, але активно до нього не готувався. 7–9% айтівців активно планували релокацію, при чому їхня частка поступово знижувалася (з 9% у 2016-му до 7% у 2021-му).

Повномасштабне вторгнення змінило ситуацію. У 2022 році зросла частка тих, хто активно прагнув виїхати (13%). Одночасно до 56% зросла частка тих, хто не планував нікуди їхати. Імовірно, частково через обмеження виїзду для чоловіків, частково — як вияв патріотичної позиції.

У 2023 році в еміграційних планах сталося затишшя — частка тих, хто активно готувався до виїзду, знизилася до 8%, а частка тих, хто не планував їхати, залишилась на рівні 55%.

У 2024 році бажання емігрувати знову посилилося: нині вже 15% айтівців активно готуються виїжджати (найближчим часом або коли відкриють кордони), а частка тих, хто не планує нікуди їхати, знизилась до 44%.

У 2023 році ми додали нову категорію «Хочу поїхати та потім повернутися». Виявилося, що значна частка української ІТ-спільноти хотіла б мати досвід життя і роботи за кордоном, проте не переїжджати назовсім. Торік таких було 14%, у 2024-му — 10%.

Готовність емігрувати

Демографія айтівця

Частка жінок поступово зростає у всіх ІТ-спеціалізаціях

ІТ залишається переважно «чоловічою» сферою: у 2024 році чоловіки становлять 74% айтівців. Проте частка жінок в ІТ поступово зростає. У 2015 році жінок було лише 14% в наших опитуваннях, а цього року — вже 26%.

Стать загалом

10 років тому жінок було менше, ніж сьогодні, майже в усіх спеціалізаціях. Частка розробниць зросла з 5% у 2015 році до 9% у 2024-му. Жінок серед QA стало 38% з 29% 2015 року. Практично таке ж зростання і серед РМ: з 24% до 37%.

Значне зростання кількості жінок у дизайні (з 27% у 2015-му до 50% у 2024-му) і маркетингу (з 48% 2016-го до 68% сьогодні). Навіть серед HR і рекрутерів за останні 10 років стало більше жінок: у 2015-му вони становили 82% фахівців в цій спеціалізації, а тепер — 92%.

ІТ — молода галузь, проте медіанний вік айтівців поступово збільшується

Медіанний вік айтівців в Україні поступово зростає. У 2015-му половина айтівців мали менше як 26 років. За 10 років він зріс на чотири роки і нині становить 30 років.

Як і 10 років тому, наймолодші айтівці — це фахівці з Data Science та Data Engineering (їхній медіанний вік — 28 років, у 2015 році — 25). Такий же медіанний вік сьогодні і у фахівців з Customer Success.

Найстаршими традиційно є технічні фахівці найвищого рівня (СТО/Director of Engineering) — їхній медіанний вік 35 років (у 2015-му був 33 роки). Дещо старшими також є фахівці з DevOps / SRE та РМ (32 роки, у 2015-му — 28 років).

Зі зростанням медіанного віку айтівців стає більше одружених і менше вільних. Проте не забуваймо, що айтівців за останні роки стало значно більше, тому редакція DOU вірить, що кожен і кожна, хто зараз в пошуку, знайдуть свого ІТ-фахівця чи фахівчиню.

Сімейний стан

Спеціалізації, тайтли, освіта і досвід роботи

Збільшується кількість ІТ-спеціалізацій

За останні 10 років значно урізноманітнились спеціалізації ІТ-фахівців.

Серед технічних фахівців поступово стає менше розробників: у 2015 році вони становили 61% всіх українських айтівців, нині — 47%. Частка QA майже не змінилася за останні 10 років: у 2015-му вони становили 18% айтівців, тепер — 17%.

Натомість стало більше фахівців з DevOps/SRE (4% зараз проти 1% 2015-го), аналітиків (4% проти 2%), дизайнерів і художників (4% проти 2%), фахівців з Data Science / Data Engineering (3% проти 1%). Водночас поменшало сисадмінів (2015-го вони становили 3% українських айтівців, нині їх 1%).

Зросла кількість нетехнічних фахівців: за 10 років з 4% до 10%, передусім завдяки спеціалістам з HR та рекрутингу (зростання з 2% до 5%) і маркетингу (зараз їх 2% проти 1% у 2016-му).

Через війну стало менше новачків без досвіду та більше досвідчених айтівців

Медіанний вік входу в ІТ в Україні 23 роки, тобто половина айтівців починає кар’єру в ІТ ще до цього віку.

У 2017–2019 роках спеціалісти з досвідом до двох років становили майже половину всіх фахівців в Україні. Тоді щороку айтівців ставало на 20–22% більше.

У 2020 році частка новачків знизилась через пандемію, проте 2021-го знову відновилася до 39%.

Після початку повномасштабного вторгнення тенденція змінилася: місць для початківців в ІТ стало менше. Частка новачків у 2022–2023 роках зменшувалася, а 2024-го опустилася до найнижчого показника за останні 10 років — 24%. 76% айтівців в Україні зараз мають понад два роки досвіду роботи за своєю спеціалізацією.

Досвід роботи

Вища освіта — must-have для айтівця

96% айтівців мають вищу освіту чи принаймні починали її здобувати. Частка айтівців з середньою чи середньою спеціальною освітою не змінилася за останні 10 років і становить 4%.

Tech professionals’ English is improving. What about yours? Tell us in the comments below :)

An important part of a tech professional’s education is knowledge of the English language. Our salary research shows that the level of English is directly related to a specialist’s salary: those who are more proficient in the language usually earn higher salaries.

Ukrainian IT specialists understand this well, so they are improving their English. 10 years ago only 40% assessed their level as Upper-Intermediate or Advanced, and this year that figure has risen to 59%. The share of those with a level below Intermediate has dropped from 21% to 11% over the past 10 years.

The best English speakers are PMs and sales specialists, with 82% of them rating their level as Upper-Intermediate or Advanced. Sysadmins and artists lag behind, with about 40% assessing their level as below Intermediate.

English

Доходи і витрати

У 2024 році айтівці заробляють більше, ніж 2015-го

ІТ-сфера в Україні нині переживає не найкращі часи, тому в пошуку розради згадуємо, якими були зарплати айтівців 10 років тому. Попри труднощі, медіанні зарплати у всіх спеціалізаціях нині суттєво вищі, ніж були тоді.

Частково зростання зарплат пояснюється збільшенням частки досвідчених фахівців рівня Senior+. Зростання, яке ми бачимо 2024 року, відбулося тільки через зниження частки новачків в ІТ, а не через підвищення зарплат.

Проте навіть порівнюючи зарплати фахівців одного тайтлу, ми бачимо зростання за 10 років. У 2015-му Senior SE міг претендувати на $3000, а тепер — на $4700. Медіанна зарплата Middle SE за 10 років зросла з $1600 до $2500, а Junior SE — з $600 до $935.

Такими ж темпами стали отримувати більше і тестувальники. У 2015 році медіанна зарплата Senior QA становила $2140, а нині — $3200. Middle QA в середньому отримували $1249, а зараз їхня медіанна зарплата $1755. У джунів зростання з $500 до $800 на місяць.

2015–2017 роки теж були важкими для українських айтівців — тоді в багатьох спеціалізаціях знизилися медіанні зарплати. Найбільше падіння відбулося в зарплатах Project Managers — з $1950 у 2015 році до $1400 2016-го та до $1000 2017-го. Лише в 2021 році їхня медіанна зарплата повернулася на рівень 2015 року.

В ті роки початківців стали менше отримувати в розробці (з $700 у 2014 році до $500 у 2016-му) та тестуванні (з $600 у 2014-му до $400 у 2017 роках). У 2015 році, порівняно з 2014-м, також суттєво знизилися зарплати аналітиків, сисадмінів, HR, дизайнерів, верстальників та фахівців підтримки.

Розробникам і тестувальникам рівня Senior вдалося уникнути падіння зарплат в 2015–17 роках — їхні зарплати залишалися стабільними і почали зростати у 2017 році.

Найактивніше компанії пропонували грошові бонуси 2021 року

До повномасштабного вторгнення компанії часто пропонували своїм працівникам, окрім зарплат, грошові бонуси. У 2021 році 31% айтівців отримували такі бонуси, проте з 2022-го компанії стали рідше їх давати. Цього року лише 23% айтівців отримують грошові бонуси.

Більшість айтівців заробляє більше, ніж витрачає, навіть під час війни...

У більшості айтівців залишаються гроші після щомісячних витрат: 61% з них заробляють більше, ніж витрачають. Проте з початком повномасштабного вторгнення частка таких фахівців падає і стає більше тих, хто витрачає все зароблене.

Айтівці із зарплатами від $1000 зазвичай можуть профінансувати всі свої витрати: тільки 7% фахівців з таким доходом витрачають більше, ніж заробляють. Серед тих, хто заробляє до $1000 на місяць, 26% не вистачає цього заробітку.

Чи вистачає грошей

... і переважно задоволені своєю зарплатою

Українські айтівці переважно задоволені зарплатою — і це майже не змінювалося протягом останніх 10 років.

Найбільш задоволеними айтівці почувалися у 2016 та 2019 роках — тоді 88% та 89% добре відгукувалися про свій дохід.

У 2020 році цей показник знизився, ймовірно через ковід, до 83%, проте у 2021-му знову зріс до 87%. З початком повномасштабного вторгнення частка задоволених зарплатою поступово знижується.

Більшість тих, хто отримує від $6000, найчастіше повністю задоволені своєю зарплатою: так вважають 61% з них. Ті, чий дохід від $500 до $5000, найчастіше швидше задоволені зарплатою (58%), ніж ні. Найменш задоволені ті, хто заробляє до $500: 62% з них не влаштовує дохід.

Задоволеність зарплатою пов’язана з витратами фахівця. 92% тих, хто витрачає менше, ніж заробляє, задоволені своєю зарплатою. А серед тих, кому не вистачає грошей на місяць, майже немає повністю задоволених своєю зарплатою (9%). Ті, хто витрачає все, що заробляє, найчастіше швидше задоволені зарплатою (59%), ніж ні, проте 26% все ж не задоволені її розміром.

Задоволеність зарплатою тісно пов’язана з зарплатними очікуваннями, а вони потроху зростають. У 2020 році українські айтівці, повністю задоволені своєю зарплатою, у середньому заробляли $2660, зараз — $4000. Заробіток незадоволених також зростає: у 2020 році медіана складала $1000, а зараз вже $1400.

Донати — звична рутина для більшості айтівців

З початком повномасштабного вторгнення збори на потреби Сил оборони стали буденністю, а донати — звичними. 75% айтівців беруть участь в таких зборах, хоча частка донаторів знизилася проти минулого року. Детальніше про те, як донатять українські айтівці, можна прочитати в нашій статті.

ІТ-компанії

З 2022 року активно зростає продукт

ІТ-компанії, які працюють Україні, теж змінилися за останні 10 років.

У 2024 році частка айтівців, які працюють у продуктових компаніях (45%), вперше перевищила частку тих, хто працює в сервісних (36%). У 2015 році співвідношення було протилежним: 50% фахівців працювали в сервісних компаніях і 29% в продуктових. Частка фахівців у продуктових компаніях особливо активно зростає під час повномасштабного вторгнення.

Крім продуктових компаній, зростають аутстафінгові: у 2015 в них працювали 9% українських айтівців, зараз вже 12%.

Частка фахівців, які працюють у стартапах, стабільна і наразі становить 4%.

Тип компанії

Великі ІТ-міста відрізняються за специфікою компаній, які тут працюють. Київ та Одеса і в 2015, і в 2024 роках лідирують за часткою айтівців, які працюють у продуктових компаніях. В Києві частка цих фахівців зросла за 10 років з 35% до 55%. В Одесі — з 32% до 47%.

Дніпро в 2015 році теж мав велику на той час кількість фахівців у продукті (32%), проте за 10 років їхня частка зросла не настільки помітно, як у Києві та Одесі. Нині в Дніпрі майже однакова кількість фахівців у продукті (41%) і в сервісних компаніях (38%).

У Харкові 2015 року переважно були сервісні компанії — у них працювали 61% айтівців цього міста. Зараз тут майже однакова кількість фахівців у продукті (41%) та в сервісних компаніях (38%). Рух в бік продукту в цьому місті активізувався після повномасштабного вторгнення, і може передусім бути пов’язаним з релокацією співробітників сервісних компаній в інші регіони.

Специфіка Львова — велика кількість сервісних і аутстафінгових компаній. У 2015-му 72% айтівців у Львові працювали в сервісних компаніях та 11% в аутстафінгових, у 2024-му — 47% та 16%. Частка фахівців, які працюють у продуктових компаніях, тут помітно менша, ніж в інших великих ІТ-містах — 31%.

З 2022 року все більше айтівців працюють в невеликих компаніях

10 років тому в Україні домінували невеликі компанії на 50 чи менше людей: у них працювали 41% айтівців. Майже стільки ж працювали в компаніях на 50–1000 людей — 39%. У великих компаніях на 1000 чи більше співробітників працювали 19% айтівців.

З 2017 року почалося активне зростання компаній: частка айтівців, які працюють у компаніях зі 1000 чи більше співробітниками, зросла з 16% в 2017 році до 29% в 2022-му. Після повномасштабного вторгнення тенденція змінилася: два роки поспіль частка фахівців у великих компаніях знижується (зараз тут працюють 22% айтівців).

Натомість частка фахівців, які працюють у невеликих компаніях до 50 осіб, з 2022 року зросла з 26% до 31%, а в компаніях середнього розміру (від 50 до 1000 фахівців) — з 45% до 47%.

Продуктові компанії найчастіше середнього розміру: 56% айтівців, які залучені в продукті, працюють у компаніях на 50–1000 співробітників. Великі компанії частіше мають сервісну модель: 38% співробітників сервісних компаній працюють у компаніях на 1000 і більше людей. Стартапи переважно невеликі: 78% їхніх співробітників працюють у компаніях до 50 людей. Аустафінгові компанії не мають яскраво вираженої специфіки розміру компаній.

Розмір компанії

Гіг-контракти набирають обертів

ІТ-компанії в Україні переважно працюють з ФОПами: так оформлені 73% айтівців.

Пік ФОПів в ІТ-компаніях припав на 2021–22 роки: тоді 86–87% айтівців були оформлені таким чином. З 2018 року частка ФОПів постійно зростала, як за рахунок зменшення частки айтівців, оформлених згідно з КЗпП, так і за рахунок тих, хто отримував гроші «в конверті».

З 2023 року тенденція змінилася: частка ФОПів падає через появу гіг-контрактів. Зараз 13% айтівців мають гіг-контракти. Потроху зростає і частка фахівців, оформлених згідно з КЗпП, проте тут зростання не таке суттєве: зараз так працюють 9% айтівців.

Найактивніше переходять з ФОПів на гіг-контракти продуктові та сервісні компанії: 15% айтівців в продукті і 13% в сервісних компаніях мають гіг-контракти. Аустафінгові компанії роблять це рідше: 86% айтівців, які співпрацюють з ними, мають ФОП і лише 8% гіг-контракт. Стартапи також переважно використовують ФОПи (74%) і досить часто взагалі не оформлюють співпрацю з айтівцями (14%).

Тип оформлення

Віддалена робота — стандарт ринку

Пандемія ковіду повністю змінила підхід до роботи айтівців. Ще в 2019 році 84% айтівців працювали в офісах. Робота з дому та коворкінгів була долею стартаперів (61% з них працювали в офісі, решта — в інших місцях) та фрилансерів (90% працювали поза офісами).

У 2021 році постійно в офіс ходили вже тільки 16% айтівців, ще 30% відвідували його час від часу. Через повномаштабне вторгнення частка відвідувань офісів ще зменшилася: зараз лише 5% айтівців працюють в офісі, а 65% — повністю віддалено.

Айтівці, які працюють в аутстафінгових компаніях та стартапах, частіше за інших обирають віддалену роботу: близько 75% з них не ходять в офіс. Співробітники продуктових та сервісних компаній частіше за інших бувають в офісі: третина з них час від часу працюють там. На постійній присутності в офісі частіше наполягають в державних компаніях та установах: 30% айтівців, які там працюють, постійно відвідують офіс.

Задоволеність роботою та пет-проєкти

90% IT-фахівцям цікава їхня робота

Зараз, як і 10 років тому, айтівцям переважно цікава їхня робота: 90% вважають свою роботу цікавою чи швидше цікавою, і тільки 10% — не цікавою.

Те, наскільки робота цікава фахівцю, та його задоволеність зарплатою прямо пов’язані: ті, хто вважає роботу нецікавою, частіше не задоволені зарплатою. І навпаки, чим цікавіша робота, тим більше айтівці задоволені своєю зарплатою. 49% тих, кому не цікава поточна робота, також абсолютно не задоволені своєю зарплатою, в той час як 46% тих, кому робота дуже подобається, повністю задоволені своїм доходом.

Найбільше люблять свою роботу технічні фахівці найвищого рівня, а також фахівці з безпеки та техрайтери (95% вважають її цікавою чи скоріше цікавою), найменше — фахівці підтримки (82%), HTML кодери (85%), а також сисадміни та фахівці з Customer Success (86%).

Сильніше за інших люблять свою роботу інтерни (93%) та фахівці рівня Lead+ (92%), в той час як сеньйори найменш задоволені (88%).

Фахівці, які працюють в продуктових компаніях та стартапах теж дещо частіше оцінюють свою роботу як цікаву, ніж ті, хто працює в сервісних чи аутстафінгових компаніях (92% проти 87%).

Після 2022 року айтівці рідше планують перехід в іншу компанію

Частка фахівців, які планують змінити роботу в цьому році, продовжує знижуватися: зараз такі плани мають 17% айтівців, проти 18% рік тому і 24% в 2020 році. З початком повномаштабного вторгнення також зростає частка тих, хто не планує змінювати роботу: у 2022 році таких було 48%, зараз — вже 56%.

Найчастіше змінити компанію хотіли б інтерни та джуни (24%), дещо рідше — мідли (19%). Сеньйори та ліди рідше планують переходи на іншу роботу (13%).

Задоволеність роботою та зарплатою також впливають на бажання змінити теперішнє місце. Планують шукати нову роботу 43% тих, хто не задоволений своєю зарплатою, проти 13% тих, кого вона повністю влаштовує.

Те, наскільки робота цікава, теж впливає на плани: нову роботу хотіли б знайти 52% айтівців, які вважають нинішню роботу нецікавою, і тільки 8% тих, кому нинішня робота подобається.

Чи планують змінити роботу

Кожен 10 ІТ-спеціаліст має пет-проєкт. Раніше було більше

Крім основної роботи, 11% айтівців мають свій пет-проєкт в ІТ. Зараз частка таких фахівців менша, ніж раніше: у 2017 році 21% айтівців мали свій проєкт.

Тільки 20% власних проєктів та пет-проєктів приносять айтівцям гроші. В більшості випадків це заняття для душі.

Найчастіше пет-проєкти мають інтерни (20%) або фахівці рівня Tech Lead / Architect (15%), СТО (26%), Director of Engineering (20%). Частіше за інші спеціалізації свої проєкти мають геймдизайнери (29%) та розробники (16%).

Інструменти для роботи та навчання

MacOS поступово збільшує популярність серед айтівців

Деякі інструменти, які айтівці використовують для роботи, поступово змінюються, тоді як інші залишаються незмінними.

Стає все більше айтівців, які використовують MacOS, і цього року їхня частка вперше перевершила частку користувачів Windows. У 2020 році користувачами MacOS були 37% українських айтівців, а зараз їх вже 50%. Частка користувачів Windows за цей час знизилась з 55% до 49%.

Jira, Confluence і Slack залишаються найпопулярнішими сервісами для спільної роботи

Трійка інструментів для спільної роботи не змінюється з 2020 року: 69% айтівців використовують Jira, 60% — Confluence, 55% — Slack.

Поступово падає популярність Zoom (з 43% в 2020 році до 30% зараз) та Trello (з 17% до 8%). Користування Google Suite за цей час навпаки зросло з 40% до 47%.

Популярність інструментів ШІ набирає обертів

Інструменти, які базуються на штучному інтелекті, вже активно використовуються українськими айтівцями. Минулого року 57% фахівців, які брали участь в опитуванні, користувалися ними, а цього року їхня частка складає вже 85%.

Більшість айтівців прагнуть самостійно вивчати нові технології та інструменти

Серед інструментів для навчання та розвитку айтівці віддають перевагу самостійному вивченню (64%), онлайн-курсам та тренінгам (47%) та читанню професійної літератури (38%).

Популярність книжок як джерела знань суттєво впала за останні роки: у 2018 їх використовували 70% айтівців.

Відвідування ІТ-подій зараз теж набагато менш популярне, ніж раніше. У 2018 році 60% айтівців відвідували ІТ-події, а цього року лише 16%.