«За час повномасштабного вторгнення у нас не було скорочень у штаті. Навпаки, ми набирали людей». Як працює департамент IT-розробки lifecell
Анна Дубровіна — керівниця департаменту IT-розробки lifecell. Вона працює в компанії майже 20 років і має команду з понад 100 інженерами. В інтерв’ю DOU вона розповіла, чим займаються IT-фахівці в телекомі, які є можливості для джуніорів і куди рухається індустрія зараз.
Також ми попросили lifecell прокоментувати можливе підвищення податків і нові вимоги до роботи без електроенергії.
Про команду розробки
Департамент розробки входить у велику дирекцію ICT, що перекладається як «інформаційні та комунікаційні технології».
За час повномасштабного вторгнення у нас не було скорочень у штаті, навпаки, ми набирали нових людей. Чому так? Усе просто: ICT-дирекцію lifecell варто порівнювати не з аутсорсом, а з продуктовою IT-компанією. Ми розробляємо продукти для наших абонентів, яким потрібен зв’язок.
Департамент, яким керую я, відповідає насамперед за делівері, за розробку продуктів і сервісів, їхнє тестування, за конфігурацію, розробку партнерських рішень (як-то ERP, SAP).
Загалом у дирекцію входять департаменти, які займаються:
- системним аналізом і керуванням IT-проєктами;
- експлуатацією, адмініструванням, конфігурацією телеком-систем (це білінгова система, SMS-центр);
- IT-безпекою;
- розробкою та підтримкою IT-інфраструктури;
Є окрема команда, яка опікується моніторингом і підтримкою 24/7, стежить за всіма процесами в ICT-дирекції та відповідає за бюджет.
Мій департамент розробляє рішення не лише для абонентів, а й для наших співробітників, щоб автоматизувати процеси всередині компанії. Є рішення, які логічно з погляду фінансових розрахунків чи експертизи, купити. У нашому випадку це ERP-система, LMS-система. А є ті, які доречно розробити самим. До прикладу: Interconnect Billing, системи електронного документообігу, Campaign Management System, щоб маркетинг-команда могла створювати персоналізовані кампанії для абонентів через різні канали зв’язку.
Про затребуваних у телекомі спеціалістів і можливості для джунів
З огляду на такий спектр завдань компанії нам потрібні: системні аналітики, керівники проєктів, тестувальники, Front-end і Back-end розробники, Data Engineers, інженери інформаційної безпеки, інженери, які підтримують і конфігурують телеком-системи... І це не вичерпний перелік.
Сьогодні насамперед ми шукаємо Data Engineers і Security Engineers. Але це загальна тенденція, не лише в телекомі. Зі специфічного, що прямо пов’язано зі стеком, яким послуговується департамент розробки, ми набираємо Java- та Python- розробників, Front-end спеціалістів з експертизою в Angular.
У компанію наймаємо фахівців усіх рівнів — джунів зокрема. Також у нас є програма стажування, під час якого інтерни виконують реальні робочі завдання, розвивають свої навички та вміння за підтримки ментора та команди.
Якось у мене в департаменті працювала наймолодша людина зі всіх співробітників компанії: їй було 18 чи 19 років. Ми можемо взяти спеціаліста з мінімальним досвідом — головне, щоб він був готовий розвиватися.
«Середня тривалість роботи в департаменті розробки — понад сім років»
А є люди, які працюють навіть довше за мене, тобто понад 20 років. Я прийшла, коли з’явився life, який був заснований на базі оператора DCC. У моїй команді є фахівець, який розробляв ще в DCC. І це не єдиний випадок.
У нас можна розвиватися як горизонтально, так і вертикально: як експерт чи як керівник. Зарплата експертів подекуди вища, ніж зарплата деяких керівників. І це нормальна ситуація, бо процес перегляду грейдів залежить від девелопмент-плану.
Також в ICT досить популярні внутрішні переходи між департаментами. Часто переходять з тестувальників в аналітики, з конфігураторів — у розробники тощо. Якщо ми можемо запропонувати людині зростати всередині, ми це робимо. Для цього маємо внутрішнє та зовнішнє навчання.
Про бронювання і співпрацю з Силами оборони
Частина працівників заброньована. Зокрема й фахівці з департаменту розробки, бо lifecell — це підприємство, критично важливе для економіки. Ми постійно аналізуємо наші бізнес-потреби й регулярно оновлюємо списки бронювання.
В ICT дирекції є шість співробітників, які пішли служити. Хтось приєднався до лав ЗСУ з початку війни, хтось — буквально кілька місяців тому. Ми підтримуємо таких колег: зберігаємо за ними робочі місця, виплати, в тому числі ті, що передбачені в межах нашого соціального пакету.
Загалом з перших днів війни компанія співпрацює з Силами оборони. Протягом цього часу ми передали на потреби ЗСУ телекомунікаційного та IT-обладнання на майже 50 млн грн. Також забезпечуємо військових зв’язком без додаткової плати.
Компанія відкрита до працевлаштування ветеранів. Якщо у людини є необхідні професійні навички та особисті якості, статус ветерана буде тільки плюсом.
5G, IoT, ШІ та ML: про тренди в телекомі
У своїй роботі ми, зокрема, враховуємо нові технології й тренди в телекомі. З-поміж актуальних сьогодні маю виокремити, звичайно, 5G. Цю технологію вже почали впроваджувати, вона обіцяє високу швидкість передачі даних та підвищену пропускну здатність каналів звʼязку. Це відкриває можливості для нових застосувань: автономні транспортні засоби, розширена та віртуальна реальність, IoT.
Друге, що виокремлю, — подальше розширення Internet of Things. З під’єднанням усе більшої кількості пристроїв до інтернету варто очікувати на значне зростання обсягу даних, що передаються через телекомунікаційні мережі. Це вимагатиме безпеки даних і розвитку нових методів керування трафіком. У промисловості IoT вже допомагає оптимізувати процеси виробництва, управління ресурсами та моніторингу обладнання. Цей тренд буде продовжуватися.
lifecell вже давно використовує штучний інтелект та машинне навчання. Зараз ми працюємо над декількома проєктами з ШІ. Один з них — це використання LLM для автоматизації роботи підтримки абонентів. Інший пов’язаний зі створенням нового користувацького сервісу.
Згадаю і поширення low-code & no-code рішень, Cloud-Native розробки, DevOps практик (CI/CD, контейнеризації) з фокусом на інформаційній безпеці.
Management conference, Київ
Позиція lifecell щодо підвищення податку
Крім того, DOU попросив lifecell прокоментувати можливе підвищення податків і нові вимоги щодо роботи без електроенергії.
Нагадаємо, у липні
15 липня вийшло розпорядження, за яким мобільні оператори мають підтримувати роботу мережі без світла протягом 10 годин (замість чотирьох, як було раніше).
До 1 жовтня 2024 року 60% базових станцій мобільного звʼязку мають бути забезпечені автономним резервним живленням, щоб відповідати новій нормі. До 1 листопада — 70%, до 1 грудня — 80%, а до лютого 2025 року — не менше як 100%. Крім того, до 1 грудня не менш як 25% базових станцій у кожній області мають бути під’єднані до генераторів із запасом паливно-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години.
Оскільки Анна Дубровіна не відповідає за ці питання, ситуацію прокоментувала пресслужба компанії:
«Пропозиції, які містяться в законопроєкті 11416, — це певний крок назад у доступності зв’язку. Послуги мобільного зв’язку у сучасному світі, особливо під час війни, є предметом першої потреби, а не розкоші.
Запровадження 5% військового збору для кінцевих користувачів фактично стає другим «податком на розкіш мобільного зв’язку» (на додачу до вже введеного багато років тому 7,5% збору в Пенсійний фонд). Крім того, у законопроєкті передбачена й додаткова сплата 1% воєнного збору із загального доходу від діяльності оператора.
З 1 липня 2024 року держава вже збільшила на 1 млрд грн податкове навантаження на мобільних операторів. Тоді підвищили ренти за користування радіочастотним спектром на 17%.
За останні два місяці тільки для галузі мобільного зв’язку держава додає специфічні податки. Це виглядає як досить дискримінаційний підхід, якщо порівнювати з іншими галузями й підприємствами, які не мають такого критичного значення для економіки і населення в період війни, як ті, що забезпечують зв’язок.
Таке стрімке зростання оподаткування послуг мобільного зв’язку, безумовно, спричинить зростання податкового та фінансового навантаження на галузь і на доступність послуг для кінцевого споживача. Адже українські оператори вже вкладають значні кошти, щоб забезпечити енергонезалежність обладнання, відновити зруйновані та пошкоджені через війну базові станції, розбудовувати мобільні мережі. Останнє розпорядження лише посилює ці вимоги.
Чи має lifecell технічні й фінансові можливості, щоб працювати відповідно до нової постанову НЦУ
Щоб забезпечити інфраструктуру альтернативними джерелами живлення, ми інвестували майже 1 млрд грн. Вже переобладнали більшу частину мережі — понад 5 тисяч базових станцій — новими літієвими батареями, які, залежно від навантаження, здатні підтримувати роботу базової станції приблизно від чотирьох годин, якщо до того вони могли повністю зарядитись.
А також забезпечили близько 1700 базових станцій альтернативним енергопостачанням за допомогою генераторів. Однак не кожну базову станцію можна так заживити. Наприклад, генератори не можна встановлювати на дахах, а у містах більше ніж дві третини наших базових станцій встановлено саме там.
Умови, прописані в розпорядженні НЦУ, вкрай складні, а терміни — нереалістичні за нинішніх умов.
Обладнання ми завозимо з-за кордону, бо в Україні немає потрібної кількості акумуляторних батарей і стаціонарних генераторів. І це займає не один місяць.
Ще одна з проблем — брак кваліфікованих спеціалістів. Ми працюємо з підрядними компаніями по всій Україні, спеціалістів цих організацій мобілізують, їх не вистачає навіть на виконання завдань. А щоб реалізувати нові вимоги НЦУ, треба буде в кілька разів більше фахівців.
Також під час знеструмлень нереально дотриматися показників якості, про які йдеться в розпорядженні. Навантаження базових станцій через підвищення трафіку (подекуди у
Чи підвищиться вартість послуг для користувачів
Востаннє ми переглядали ціни на послуги у вересні минулого року для лише приблизно 15% абонентської бази. Однак інвестиції в закупівлю та встановлення необхідної кількості автономних джерел живлення з великою ймовірністю впливатимуть на кінцеву вартість послуг для споживача (медіаексперт Олександр Глущенко казав у коментарі Liga.net, що оператори не зможуть різко підвищити вартість тарифів. Але вони зростуть у 2025 році на 50% — і не тільки через інвестиції в енергообладнання. Ще на це впливає рівень інфляції і збільшення податків, адже з 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи БС — ред.).
При тривалих періодах знеструмлень, скільки б батарей не встановили оператори, вони не встигатимуть заряджатись, щоб тримати зв’язок протягом 10 годин.
Також нам і партнерам з підрядних організацій доведеться переглядати графіки роботи спеціалістів, шукати нових людей, додатково проводити навчання, бо на ринку просто немає такої кількості фахівців".
