Чи є зміни в бронюванні айтівців у новому законі і які труднощі є зараз. Розпитали юристів
Нещодавно ми розповідали про основні нововведення закону про мобілізацію, який набере чинності 18 травня. Зокрема, торкнулися теми повісток, впровадження базової військової підготовки, змін для людей з інвалідністю та студентів.
Цього разу з’ясовуємо, чи містить ухвалений закон зміни у бронюванні айтівців. DOU поспілкувався про це з Нестором Швецем — головним юристом Львівського ІТ Кластера, юристом Іваном Щеглаковим, а також Мінцифри.
Що потрібно для бронювання
Загалом компанія може забронювати своїх співробітників за таких умов:
- Компанія повинна мати статус критично важливого для функціонування економіки підприємства, який вона підтверджує щороку. Для цього треба відповідати хоча б трьом критеріям із семи, визначених у постанові КМУ.
- Компанія може забронювати тільки штатного працівника, оформленого за КЗпП. ФОПів і гіг-контракторів не бронюють.
- Компанія може забронювати 50% своїх військовозобов’язаних працівників.
- Працівники повинні мати актуальні військово-облікові документи.
- Працівники мають мати недефіцитні військово-облікові спеціальності (керівників компаній і їхніх заступників бронюють незалежно від ВОС і звання).
В Україні станом на 10 травня трохи менше як 4050 айтівців мають актуальну бронь, повідомили DOU в Мінцифри. І близько 1300 спеціалістів ще очікують рішення (у цю кількість входять ті, кого подали на перебронювання).
«Станом на зараз процедура бронювання залишається чинною. Подання списків не призупинилося, компанії продовжують подаватися. Але термін очікування рішення дещо збільшився. Це відбувається хвилями і пов’язано з великим навантаженням на Генеральний штаб і Мінекономіки», — зауважують у міністерстві.
На думку юриста Нестора Швеця, нещодавно ухвалений закон не збільшить кількість заброньованих айтівців:
«Закон 10449 — це нова реальність на старий лад. Влада спробувала легалізувати те, що працювало з 24 лютого 2022 року. Щодо бронювання, то воно нормально й не працювало. І на це є багато причин».
З-поміж головних блокерів юрист називає такі:
- Квота у 50% військовозобов’язаних працівників.
- Дефіцитні військово-облікові спеціальності.
- Люди без військового обліку.
Нестор Швець головний юрист Львівського ІТ Кластера
«Питання з квотами можна було б вирішити економічним бронюванням. Тоді межа визначалася б за рівнем сплати податків, а не квотою. І якщо в компанії є 100 важливих працівників, які отримують певний рівень винагороди і платять значний обсяг податків, то усі вони б гарантували стале надходження цих грошей у бюджет країни.
Далі — дефіцитні військово-облікові спеціальності. У спільноті чимало людей, яким присвоїли їх
10-25 років тому після завершення військової кафедри. А людина не те що не має знань із цієї спеціальності, вона не завжди може сказати впевнено, що закінчила колись військову кафедру.Але найголовніша проблема — люди без військового обліку. Не таємниця, що їх багато. Людина боїться прийти в ТЦК оформити документи, бо завтра може опинитися на фронті. Думаю, бракує цифровізованого способу поза територіальними центрами це зробити. Немає безпечних і зрозумілих механізмів, як стати на облік без негайної мобілізації. Наприклад, можна було б додати пільговий амністійний період на місяць чи два.
На мою думку, негативним моментом є й те, що ТЦК перекладає на бізнес невластиві йому функції. Наприклад, за новим законом (та й у попередніх редакціях) компанія має „вжити відповідні інформаційні та організаційно-технічні заходи“, щоб людина з’явилася на вимогу територіального центру. Як це забезпечити? Закон не конкретизує».
Які зміни містить закон
У законі окремо згадано, що порядок та організацію бронювання, критерії додатково визначить Кабмін. Як зауважує юрист Львівського ІТ Кластера, в документі з’являються нові формулювання: «перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних...»
«Тобто від 18 травня постанова 76, яка регламентує бронювання, має бути змінена. І цілком імовірно, що можуть змінити квоту чи визначити список професій, які підлягають бронюванню», — пояснює Нестор Швець.
8 травня Кабмін частково змінив порядок бронювання. І тепер списки заброньованих буде затверджувати не Генеральний штаб, а Міністерство оборони. Тобто Мінцифри після перевірки повноти переліку, наявності обґрунтування і дотримання вимог щодо кількості подаватиме список на погодження Міноборони. Як і раніше, бронюють фахівців за рішенням Мінекономіки. Поки що інших суттєвих змін у порядок бронювання не внесено.
Чи мають заброньовані оновити свої дані
Уточнити свої дані впродовж 60 днів з набрання чинності закону повинні всі військовозобов’язані чоловіки, а також жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Це можна буде зробити:
- через ТЦК та СП;
- через ЦНАП;
- через електронний кабінет військовозобов’язаного.
Юрист зауважує, що норма закону поки що абсолютна, тобто всі військовозобов’язані (окрім виключених з обліку) мають це зробити:
«Теоретично Кабмін може сказати: „Заброньованим цього робити не треба“. Але наразі закон не містить винятків».
Які дані потрібно уточнити? Йдеться про місце проживання, номер телефону, адресу електронної пошти (якщо вона є), а також інші персональні дані. Останнє закон не уточнює, ймовірно, інформація про це з’явиться в новій постанові.
По суті, людей просять ідентифікуватися. При цьому оновлення військово-облікових даних охоплює значно ширший перелік інформації. І для цього уже потрібно відвідати територіальний центр комплектування особисто. Зокрема, коли треба пройти військово-лікарську комісію або є зміни у складі сім’ї тощо.
Бронювати за законом можуть тільки тих, хто має актуальні оновлені військово-облікові документи.
Що таке актуальний військово-обліковий документ (ВОД)? Погляди юристів на це різняться, адже на рівні закону немає чіткого визначення актуального ВОД.
Іван Щеглаков, юрист адвокатського обʼєднання Paradigm, зі своєї практики називає такі ключові моменти:
- Людина має військово-обліковий документ, який відповідає її статусу: до 25 років має приписне посвідчення, після 25 років — тимчасове посвідчення військовозобов’язаного чи військовий квиток. Якщо людині 26 років, а в неї досі приписне, то це неактуальний ВОД, зауважує юрист.
- ВОД повинен бути актуальної форми, тобто такої, яка встановлена законодавчими актами і яка вважається дійсною. Наприклад, якщо людина має військовий квиток ще часів Союзу, то, звісно, він не вважається актуальним.
- Має бути «свіжа» ВЛК. У мирний час комісію треба проходити раз на п’ять років, під час воєнного стану — раз на рік.
Нестор Швець з Львівського ІТ Кластера, своєю чергою, додає про необхідність мати вичерпний запис у реєстрі «Оберіг»:
«На думку Генштабу, про людину має бути вичерпний запис в реєстрі військовозобов’язаних „Оберіг“. Тобто оновлена ВОС, свіжа ВЛК. Зокрема, ВОС-и міняли востаннє масово у 2018 році, навіть
2023-го були мінорні зміни. Дистанційно це наразі зробити неможливо.Щодо ВЛК, то в мирний час комісію треба проходити раз на п’ять років, під час воєнного стану — раз на рік. Тобто забронювати людину, яка проходила військово-лікарську комісію 2021 року, компанія ще може, бо вона була пройдена за чинними правилами. А раніше — ні».
Також ми запитали, який військово-обліковий документ можна назвати актуальним у Мінцифри як органу, дотичного до процесу бронювання:
«У нашому розумінні актуальний військово-обліковий документ — це коли:
- людина має військовий квиток / тимчасовий військовий квиток;
- людина має військове звання та ВОС;
- зазначена актуальна військово-облікова спеціальність (ВОС з військового квитка міститься у 317 наказі для солдатів або у 444 наказі для офіцерів);
- людина перебуває на обліку у ТЦК та СП на підконтрольній Україні території».
Адвокатка Валерія Петракій раніше пояснювала DOU, що з її практики, якщо людина перебуває на обліку в тому ТЦК, де зареєстрована і проживає, має присвоєне військове звання, військово-облікову спеціальність, — її документи для бронювання можна вважати актуальними.
Нестор Швець підсумовує так:
«Загалом у нас кульгає комунікація про бронювання: кому його надають, чому відмовляють. До прикладу, нещодавня історія про бронювання працівників цирку. Можливо, є законні підстави для цього, але вони не прокомуніковані. Цирк бронюють, водночас якусь компанію — ні. Тобто немає публічних, прозорих, зрозумілих правил. Зрештою, є незрозумілою логіка на рівні ТЦК, коли когось мобілізовує, а когось — ні. По суті, люди здебільшого вважають, що від мобілізації можна просто сховатися. Сховатися не вийде насправді, тобто це шлях в нікуди. Це проблема, просто відкладена. І це тупик.
Хотілося б мати єдині правила з чіткими механізмами».
Що з економічним бронюванням і бронюванням через «Дію»
Щодо економічного бронювання, то Ігор Фоменко, заступник міністра економіки України, на форумі Tech Ecosystem Summit, зауважив:
«Мінекономіки активно шукає механізми вирішення цієї проблеми з урахуванням IT-галузі. Міністерство розглядає кілька моделей економічного бронювання, які здатні залучити додатково від 100 до 120 мільярдів гривень до бюджету».
Також 8 травня з’явилася інформація, що в Раді наразі розглядають два варіанти економічного бронювання співробітників. Про це повідомив депутат Давид Арахамія.
Перша модель передбачає, що розмір податків із зарплати військовозобовʼязаного має бути 35 000 гривень. Така сума розрахована для утримання одного бійця. За другою моделлю підприємство саме обиратиме певну кількість спеціалістів і платитиме за їхнє бронювання мінімальну зарплату бійця щомісяця.
Чи запровадять один із цих варіантів, поки що невідомо. Але це вже не перша спроба запропонувати схожі моделі. Зокрема, раніше в Кабміні обговорювали можливість привʼязати бронювання до рівня зарплати працівника. Також депутати пропонували встановити щомісячний фіксований платіж, після сплати якого компанія зможе забронювати працівника незалежно від посади.
У Кабміні готують механізм бронювання співробітників через портал «Дія», розповіла міністерка економіки Юлія Свириденко виданню Forbes.
Новий підхід відрізнятиметься тим, що можуть відмовитися від паперового формату бронювання на користь електронного.
Якщо проєкт постанови затвердять, механізм може бути такий:
Якщо проєкт постанови затвердять, механізм може бути такий:
- керівник подає перелік співробітників для бронювання і заповнює їхні персональні дані, а також вказує дані про підприємство;
- перелік підписується електронним підписом;
- дані звіряються з відомостями системи «Оберіг»;
- якщо перевірка проходить успішно, то в реєстрі з’являється відмітка про бронювання, а заброньований отримає електронний сертифікат.
Очікується, що бронь через «Дію» діятиме місяць, якщо виявлять незначні розбіжності між інформацією від роботодавця та системи «Оберіг». Протягом цього місяця заброньований повинен буде актуалізувати дані в ТЦК, після чого бронь подовжать до пів року.
Однак у Львівському ІТ Кластері мають сумнів, що це допоможе бронювати айтівців:
«Електронне бронювання не вирішує жодних проблем, якщо не вирішується проблема з паперовим бронюванням. Тобто це не збільшить кількість охочих і не збільшить можливостей для компаній. Йдеться лише про зручність.
А якщо залишиться лише електронне бронювання — це ще й незаконно. Це порушення прав: я не маю мати доступ до інтернету для отримання послуги бронювання.
Тобто бронювання як не працювало, так і не буде працювати. Якщо не буде економічного бронювання у якомусь вигляді, залишиться квота у 50% і залишаться дефіцитні ВОС. І якщо не буде змоги людині отримати на місяць бронь, щоб оновити дані чи стати на облік».
Раніше ми пояснювали, як працює бронювання і які проблеми є на цьому шляху, з досвіду айтівців і компаній.
