Бойові виїзди, «зоопарк» дронів і важливі речі на війні. Фотоісторія про командира FPV-розрахунку

Роман Тишкун — аналітик геоінформаційних систем з Рівного. У лютому 2022-го він долучився до війська, був аеророзвідником, а тепер є командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів 38-ї окремої бригади морської піхоти. Підрозділ Романа працює на дронах-камікадзе, знищуючи ворога та його техніку.

Ми розпитали Романа про те, як виглядає типовий день оператора FPV на фронті, що входить у підготовку до бойового виїзду та які є виклики у війську.

З чого все почалося

Наш підрозділ сформували у кінці червня 2023-го, коли ми виїжджали в зону бойових дій. Привели людей і сказали: це все твої пілоти. Більша частина хлопців навіть «мавік» в руках не тримала. Проте ми організували на лінії оборони цілодобову аеророзвідку з мінімальною втратою дронів і максимально ефективною роботою. Спочатку займалися здебільшого аеророзвідкою і коригуванням артилерійського вогню.

У цивільному житті я опікувався цифровою картографією, і для мене такі системи, як «Кропива», «Дельта», цілком зрозумілі. Крім того, я геодезист, а артилерія — це той самий геодезичний прилад. Тож мені було нескладно розібратися, як працює 82-й міномет. Ми з побратимом його наводили, випробовували на полігоні, а тоді передали цей досвід нашим мінометникам.

У 2023 році я пройшов навчання з FPV-пілотування за програмою Victory Drones. І відтоді займаюся дронами-камікадзе. Ми виконували бойову роботу на Донеччині, а тепер базуємося на Херсонщині.

Про типовий день

Ми працюємо на «нулі», під постійним артилерійським ураженням, але в недосяжності стрілецької зброї.

Загалом у мене є типові дні, коли я на бойовому виїзді, і типові дні, коли я до нього готуюся. У нас немає суворого розпорядку, як-от на пункті постійної дислокації (звідки ми виїхали і так жодного разу не повернулися) чи в навчальному центрі. У зоні бойових дій із цим простіше.

Також у підрозділі є кухар, який опікується всіма прийомами їжі. Коли вона готова, він пише «приїжджайте» і фасує це в мільйон лотків :) Іноді ми беремо це все і їдемо до себе, а буває разом на місці обідаємо, спілкуємось. А коли рушаємо на «бойові», то беремо із собою мівіну, консерви, сухпай тощо.

Підготовка до бойового виїзду

Ми перебуваємо у зоні виконання бойових завдань. Це територія, де мешкає підрозділ до моменту виїзду. Зазвичай наш день починається з переналаштування дронів. Нам привозять цілий «зоопарк» виробів від різних постачальників, серійного і кухонного виробництва. І їх треба звести до спільного знаменника, налаштувати та перевірити.

Наприклад, у мене є пульт Radiomaster 12, 16. Кожен з тумблерів відповідає за певну функцію. І треба зробити так, щоб ця функція відповідала функціям на самому дроні. А оскільки вони часто різні, то й часу це займає більше. Умовно, один проблемний виріб можна доводити до пуття пів дня. Водночас, якщо з’являється партія однакових дронів, ми налаштовуємо один і просто перекидаємо бекап на решту.

Технічна підготовка дрона до бойового застосування

Боєприпаси. Сині — це перероблені нами 60мм міни

Також є готові програмні продукти на кшталт Betaflight. А є ArduPilot — система керування безпілотними апаратами з відкритим кодом. Це ПЗ треба вивчати, розібратися, як воно працює і як його можна налаштовувати під себе, бо кожен пілот має свій пульт.

Дрони від нового виробника обов’язково треба облітати. Для цього ми їдемо на полігон.

Частиною підготовки є аналіз нових технологій. Ми самі шукаємо новинки, які з’являються на ринку, замовляємо і тестуємо їх. Зокрема, антени, відеоприймачі.

Останній етап — готуємо боєкомплект до бойових застосувань. Це, умовно кажучи, займає день. Складаємо харчі на виїзд та інші речі, щоб ночувати на позиції.

Симулятор FPV Liftoff, який будь-хто може завантажити на Steam

Вільний час

Ми працюємо командою, і коли з підготовкою до виїзду не виникає нюансів і вдається впоратися швидше, можна відпроситися для залагодження особистих питань.

Частину часу ми катаємося на «Нову пошту», яка не завжди поряд. Адже доводиться багато речей купувати через інтернет. Це ще одна нагода перемкнутися.

У вільний час з побратимами любимо кудись поїхати та смачно поїсти. Зустрітися з друзями з інших бригад, навіть щоб обмінятися досвідом як з колегами. По завершенню навчання за програмою Victory Drones учасники вирушили у різні підрозділи. І тепер ми часто з’їжджаємося поспілкуватись.

Ще в нашому екіпажі є музикант, який грає на гітарі. Здавалося б, можна послухати музику, розважитись. Але ні, він купив собі навушники, і ми тільки чуємо, як на електрогітарі струни бряжчать. Дратує страшенно [усміхається].

З корисних речей, коли випадає вільна хвилина, вивчаю військову справу. Цікавить саперна справа, радіоелектроніка, програмування. Щодо художньої літератури, то остання книжка, яку я прочитав торік, — «Американський снайпер». Ми з хлопцями два місяці були в Британії на навчаннях. Поглинув книжку за три дні.

Дивимося інтерв’ю з Іво Бобулом :)

Загалом вільного часу в нас небагато. Хочеться поспати і якісно підготуватися до виїзду. Дуже важливо не схибити з обладнанням і взяти все необхідне з собою.

Бойовий виїзд

Безпосередньо на лінії зіткнення ми перебуваємо кілька днів. Як це виглядає: ми завантажуємося в машину, приїжджаємо на позицію і маємо мінімум часу змінити там інший екіпаж. Переважно літають ворожі дрони, які можуть нас побачити, тож це треба робити супершвидко, щоб вони не розуміли, що відбувається.

Потім ми під’єднуємо своє обладнання, перевіряємо його працездатність і очікуємо команди по цілях. Є людина, яка перебуває далеко від нас, описує цілі й передає їхні координати. Атакуємо ворожу техніку та особовий склад.

Це дрон від ПЖ з осколковим кумулятивним боєприпасом

У нас є онлайн-платформи, розроблені під ЗСУ, і це заслуга українських айтівців. З часу виявлення цілі до підняття дрона в повітря минає хвилина, якщо все добре.

Момент польоту на ціль. Уражена

На позиції

Що можна зробити, щоб підвищити свої шанси повернутися неушкодженим з бойового виїзду. Я починав як аеророзвідник, і тепер це допомагає працювати на ударних дронах. Тому що як аеророзвідник я розумію, що, коли на контрольно-спостережному пункті ми бачимо одного ворога, це вже цікаво, коли двох, починаємо стежити, куди вони йдуть. Коли ворогів троє, це вже мішень.

І аналогічно росіяни відстежують нас. Тож ми стараємося не ходити групами. Якщо треба недалеко відійти, людина йде сама. Якщо далеко і залучено двоє, то розтягуємося на метрів сто, щоб не привертати увагу. Тому що ворожа аеророзвідка не спить.

Ще треба розумітися на видах озброєння, тому, як працює артилерія. Наприклад, я знаю, що коли «приліт» в метрах 50, то гатять чітко по нас. Відповідно розумію, скільки є часу на зміну місця перебування і скільки в росіянина піде часу на розрахунок, щоб навести артилерію в інше місце, тобто на мене.

Загалом у людини є від трьох до п’яти хвилин на те, щоб змінити позицію. Якщо добре бігаєш, за три хвилини два кілометри можна додати.

Розкажу на прикладі, як коригують артилерію. Наприклад, ворог зафіксував мої координати. Є багато факторів, які впливають на влучність пострілу. Один з найважливіших — вітер. Якщо не врахували правильно поправку на вітер, снаряд перелетить 50 метрів далі. І тоді аеророзвідник передає координати розриву, і старший офіцер батареї робить розрахунок з поправкою. Передає навіднику, який, своєю чергою, вносить цю поправку, виставляє знову гармату, тому що ствол від пострілу зміщується.

Він його фіксує, а тоді ще вносить цю поправку. І тоді стріляє. Час дольоту боєприпасу, якщо це 120-й міномет, від найближчих російських позицій — 40 секунд. Якщо вправні артилеристи, то їм для того, щоб зробити повторний постріл, треба три хвилини. Якщо вони стріляють раз за разом без поправок, тоді це «йде в рознос», не прицільно. І вже працює теорія ймовірності, влучать чи ні.

Кожен зайвий рух, коли виходиш на відкриту місцевість, — гра в теорію ймовірності. Що більше тебе будуть бачити, то швидше ти наближуєш ймовірність влучання.

Крім того, стануть у пригоді знання різних видів озброєння, ознаки «виходів» і «прильотів». «Вихід» людина спочатку побачить, а потім почує. І «вихід» відрізняється від «прильоту» тим, що дає синій колір, а «приліт» — «жовтий». Тож якщо бачиш синій спалах, то краще зайти в укриття і перечекати 30 секунд, а тоді виходити. Це якщо ми говоримо про ніч. Як то кажуть, у страху очі великі, і людям, які не розуміють, як працює різна техніка, все видається дуже страшним, вони починають молитися і надіються на Бога. Як на мене, це перекладання відповідальності. Тим, хто розуміє, як працює військова машина, набагато простіше.

Ще наведу приклад, чому варто знати характеристики зброї. Якщо ви працюєте з дронами, треба пам’ятати, що з деякими з них взагалі не можна одягати броник. У дрона є електромагнітний компас, який треба калібрувати. І якщо людина буде в бронежилеті, він чітко не відкалібрується. Якщо втратиться сигнал — дрон не повернеться на точку вильоту, бо робить це за компасом.

Дуже важливо бути зібраним і продумувати все наперед. А не кудись іти, щось забути, потім повернутися, знову переміщуватися... Чітко зібрати все від А до Я, щоб було менше рухів потім.

Про найбільші виклики

Піхота — це, на мою думку, сьогодні найважча робота, і сподіваюся, в майбутньому завдяки більшому застосуванню дронів потреба в піхотинцях відпаде.

Найскладніше у моїй роботі не літати, не вражати техніку. Найскладніше — щодня будувати систему обладнання, яка буде працювати.

Річ у тім, що в нашій армії немає комплексних рішень для дронів. Створюється враження, що виробники ніяк не взаємодіють один з одним. Кожен собі придумує своє. Коли подивитися на наші станції керування, там суцільний «зоопарк». Для їх виготовлення використовують деталі, які створені для спорту, а не бойових дій. Вони не розраховані працювати безперебійно і в різних кліматичних умовах: у підвищеній вологості, за низьких температур тощо.

Крім того, FPV на різних ділянках фронту застосовують зовсім по-різному. З урахуваннях різних типів РЕБ, різного рельєфу, загалом умов для польотів. І хотілося б мати запчастини, які будуть взаємозамінними і які витримуватимуть зміну клімату.

«Кухонні» дрони створюють штучний дефіцит запчастин

А то буває: у нас немає тиждень бойових вильотів, бо вдарили морози й виникли інженерно-технічні проблеми, які невідомо як вирішити. А ніхто не випробував цю техніку, не досліджував. І ми самі це все робимо.

Дуже багато дронів до нас доходять неякісними. І я вважаю, що проблема навіть не в цьому, а в тому, що «кухонні» дрони створюють штучний дефіцит запчастин. Чимало елементів, найімовірніше, буде зіпсовано на цих «кухнях» і не ввійде в обладнання, а замовити їх непросто. Це все час.

Серед викликів у війську — освіта офіцерів. Пілотів вчать, а офіцерів ні. Офіцери командують пілотами, і вони не розуміють, про що йдеться. Мій улюблений вислів: «Наказ командира не може бути крепший за закони фізики».

Треба сказати, що операторів дронів у війську теж бракує. Знаєте, в армії кажуть: «Скільки їх?» — «За списком, по штату чи в наявності?». Так само з операторами. За списками навчальних центрів їх багато. А реальних пілотів мало. Потрібен якісний відбір мотивованих, інтелектуально придатних людей. Тут, як і в цивільному житті, треба докладати зусиль і постійно показувати свої знання.

Я вірю в перемогу і роблю все від мене залежне. Мене часто питають, як там на війні. А я знаю тільки, що відбувається у мене та на сусідній ділянці. Я виконую чітко свою роботу, і мене цікавлять результати мого підрозділу. Бо на інше бракує часу. Ми з хлопцями якось увімкнули послухати експертів, що відбувається на нашій лінії, і сміялись. Але загалом мені важко щось говорити про машину ЗСУ.

Про плани

Після того як відслужу (скільки визначать новим мобілізаційним законом), буду шукати підрозділ і бригаду, з якою підпишу контракт.

Не те що мене почала приваблювати військова справа, просто у цивільному житті доведеться будувати все з нуля. А нині я займаюся дронами, не тільки літаю, а й програмую, перепрошиваю, роблю ретранслятори, наземні антени, навчився працювати з вибухівкою. Я багато чого втратив у цивільному житті й багато що здобув тут.

Похожие статьи:
[Об авторе: Андрей Пивоваров — CEO образовательного проекта GoIT] Мы не случайно родились в Украине. Я считаю, что вместо того, чтобы...
В предпраздничном ажиотаже главное — успеть вовремя остановиться и подумать о светлом будущем. Мы подумали :) 6 февраля...
По результатам опроса на DOU, средний возраст украинских IT-специалистов — 27 лет, а доля сотрудников, старше 40 лет,...
Рівно рік тому росія розпочала повномасштабну війну проти України. У той день, 24 лютого 2022 року, українці...
У новому випуску DOU News — новинного дайджесту, в якому ми розповідаємо про головні новини в світі IT, —...
Яндекс.Метрика