«42% ІТ-компаній досі мають стосунок до росії». Бліцінтерв’ю з керівником проєкту LeaveRussia Андрієм Онопрієнком
Проєкт LeaveRussia — це сайт зі списком компаній, певним чином причетних до росії. Він працює й оновлюється від початку повномасштабної війни, нині ж містить 3770 найменувань та охоплює 101 країну.
Раніше проєкт називався «Самосанкції». Засновниками ініціативи були волонтери з Харкова. Тепер сайтом та веденням статистики займається Київська школа економіки на чолі з заступником директора з розвитку Андрієм Онопрієнком.
Мета проєкту — надавати публічну інформацію про рішення компаній залишити російський ринок або продовжити там працювати. І в такий спосіб мотивувати суспільство закликати ці компанії вийти з росії — у своїх соцмережах, листах до керівництва компаній або за допомогою петицій.
DOU поспілкувався з Андрієм про статистику серед ІТ-компаній: скільки з них покинули ринок рф, який дохід до бюджету країни-агресорки приносять ті, що залишилися, та чому айтівцям не варто ігнорувати причетність компаній до росії.
Як влаштований сайт LeaveRussia
Компанії розділені за категоріями: ті, які залишаються на російському ринку, виходять і вийшли. Сайтом займається команда дослідників, аналітиків KSE Institute та волонтерів. Вони збирають щоденну статистику про зміну статусу іноземних компаній, а також аналізують інформацію, яку їм надсилають у чат-бот exit_ru_bot.
Проєкт LeaveRussia фінансує Київська школа економіки власним коштом та коштом донорів; також у нього є сторінка на Patreon.
— Які ви маєте дані про стосунок ІТ-компаній до росії? Розкажіть про наслідки для нашого ворога, якби їхній ринок покинула кожна з них.
Якщо аналізувати ІТ-компанії, у базі KSE Institute треба дивитися не лише на індустрію ІТ, а і на Technology, Online Services, Online Trading та частково на Electronics, особливо які стосуються hardware.
Сумарно лише в перших чотирьох індустріях (без Electronics) KSE Institute ідентифікував близько 350 компаній (на той час — до 56 тис. працівників), які так чи так були причетні до рф перед повномасштабним вторгненням. Лише 28 з них повністю залишили російський ринок: продали або ліквідували свій бізнес у країні-агресорці. 173 компанії розпочали процес виходу, суттєво скоротивши обсяг операцій у рф.
Станом на 24 березня 2024 року 148 компаній (тобто 42%) все ще лишаються в росії. Водночас деякі навіть спромоглися збільшити обсяг виторгу та прибутку (наприклад, Netcracker Technology, EOS, Softline International, TP-Link). Якби всі ці 350 компаній вийшли з країни, рф не отримала б $3,7 млрд виторгу, який вони згенерували у 2022 році, а також як мінімум $628 млн податків, які ці компанії сплатили до російського бюджету.
Проте для порівняння варто зазначити, що у 2021 році компанії з індустрій ІТ, Technology, Online Services та Online Trading згенерували близько $7,5 млрд виторгу для росії.
В індустрії Electronics на ринку рф досі працює 182 компанії (це 72,5% від усіх у цій галузі). За 2022 рік вони принесли країні-агресорці $17 млрд виторгу (проти $30,2 млрд у
Тобто помітне зниження виторгу для росії від міжнародних компаній. Водночас є ризик, що дані за 2023 рік можуть бути недоступні. Росія оприлюднює далеко не всю державну фінансову статистику і може дозволити компаніям не публікувати свої дані, щоб уникнути санкцій.
Звичайно ж, вихід кожної ІТ-компанії з ринку рф — це втрата росіянами доступу до передових технологій у різних сферах, сучасних розробок, ноу-хау. А такий доступ є надважливим у сучасному суспільстві.
— Які, за вашими спостереженнями, можливі труднощі під час виходу з ринку росії?
Для іноземних компаній вийти з ринку рф — майже «місія неможлива». Росія створила багато перешкод та обмежень: націоналізація окремих бізнесів, відсутність конкурентного ринку M&A, «ручний режим» виходу, запроваджений урядовою комісією на початку війни. Проте ми бачимо новий тренд останнім часом, коли все більше іноземних компаній ухвалюють рішення про ліквідацію.
Зокрема, 28 березня стало відомо, що компанія HP достроково йде з ринку росії, хоча свою операційну діяльність мала припинити лише в травні. Служба підтримки та сервіси для клієнтів перестали працювали штатно, а російський сайт відключили з перенаправленням на казахський. Останні постачання для замовників у рф були в лютому 2024 року. Паралельно з цим відбувалася ліквідація російського представництва компанії — ТОВ «ЕйчПі Інк».
Є й інші гарні приклади, як ІТ-компанії виходили з ринку рф. 5 грудня 2023 року Cisco, світовий виробник мережевого обладнання та програмного забезпечення, оголосив про ліквідацію своєї юридичної особи в росії. Відтак компанія взялася знищувати деталі обладнання на суму 1,9 млрд руб. Це стосувалося не лише технологічних компонентів, а й транспортних засобів, офісних меблів та приладів. Проте в компанії залишається ще одна юридична особа в росії, і щодо її керівництва відкрито кримінальну справу за знищення майна.
Свої представництва в москві та санкт-петербурзі також мав Oracle. Після того як операції в росії були припинені, дохід компанії за 2022 рік значно впав порівняно з
— Як ви збираєте та верифікуєте інформацію про причетність компаній до ринку росії? Зокрема, цікавить перевірка статусу українського стартапу AirSlate, адже, за вашими даними, він досі має офіс у росії та не планує його закривати.
На початку великої війни ми синхронізували базу даних KSE Institute з даними від Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, дипломатичних установ тощо. Частково вона спирається на дані з сайтів «Економічна правда», Squeezing Putin та інші відкриті джерела. Ми вдячні Єльській школі менеджменту, чию базу також використали для синхронізації зі своєю. KSE верифікує дані й призначає компаніям додатковий статус. Дані щодо акцій беремо з Google і Yahoo Finance.
Щоб перевірити причетність до російського ринку, вивчаємо пресрелізи з офіційних сайтів компаній чи офіційні заяви, опубліковані в авторитетних інформаційних агентствах (наприклад, Reuters та Bloomberg) або в таких іноземних виданнях, як FT, NYT, WP тощо.
Ми також використовуємо публікації в корпоративних блогах компаній та заяви компаній в офіційних каналах у соціальних мережах. Якщо офіційних заяв немає, послуговуємося даними з авторитетних медіа, що брали інтерв’ю в представників компаній.
Інформацію на сайті LeaveRussia легко перевірити завдяки посиланням на офіційні заяви компаній. Це унеможливлює неоднозначну інтерпретацію даних.
У випадку з AirSlate ми надали стартапу відповідний статус згідно з новиною. Всю інформацію про цю компанію зібрано в картці на сайті.
Загалом до початку вторгнення в росії працювало 23 компанії з України. Шість із них було в галузі ІТ, дві займалися розробкою ігор. Більшість компаній, звісно, вже вийшли з країни-агресорки.
— Чому українським айтівцям важливо зважати на зв’язок компанії з росією?
З одного боку, ми як країна, що воює, не хочемо втрачати наявних та майбутніх роботодавців. Тим паче в ІТ-сфері, адже вона одна з найбільш просунутих і приносить країні значний експортний виторг. Тобто це важливий пласт економіки, яким не можна нехтувати.
З іншого боку, айтівцям варто розуміти: співпрацювати з компанією, що має стосунок до росії, означає потенційно ділитися своїми знаннями та навичками з ворогом.
Велику силу має публічний тиск. Причетність до росії — це репутаційний ризик для компаній. Є активісти, які влаштовують протести під їхніми головними офісами, приносять транспаранти. Але можна закликати до виходу з ринку рф і в медійному просторі: створити пост у соціальних мережах або петицію. Такий пресинг також результативний.
