Історія розробника, який відхилив офер Google, пішов у стартап і зараз заробляє $11 000
Герой цього тексту — C++ розробник з
«Я був єдиним розробником на проєкті, тому він був приречений». Про першу роботу
Я почав цікавитися програмуванням ще в 12 років. Згодом вступив на радіофізичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка і на курсі другому-третьому став шукати роботу. Я розглядав різні варіанти, тому насправді мені дуже пощастило, що я знайшов позицію C++ розробника у стартап. Співбесіду пройшов суто за піврічним курсом з програмування, який був в університеті. Я завалив половину запитань, але мене все одно взяли. Можу сказати, що яка була співбесіда — така була й робота. Це був 2011 рік, і моя зарплата тоді становила 1000 гривень, ще й з постійними затримками.
Проєкт спершу планували завершити за три місяці, потім за шість, але в результаті, коли через рік я звільнився, він все ще був не завершений. Річ у тому, що єдиним розробником був я — студент без досвіду. Хоч як би я хотів, та все одно не міг впоратися сам. Зізнаюся, проєкт був приречений з таким розробником.
Та завдяки одному року досвіду знайти нову роботу виявилося вже простіше. Крім того, однокурсники почали працювати, тому могли порадити щось. Я знайшов вакансію у проєкт на Qt на 5000 гривень. За рік роботи моя зарплата зросла до 7000 гривень.
Працював на одному проєкті вісім років і став незамінним. Про роботу у великій компанії
Я попрацював на тому проєкті близько року й у 2013 році нарешті влаштувався у велику міжнародну компанію, де була зарплата в доларах. Мені було не складно пройти відбір, бо тоді всім були потрібні джуни та мідли. На початку мені запропонували $1500.
За час роботи у компанії я змінив кілька проєктів. Перші з них були пов’язані із музичними інструментами. Кожен тривав близько року і потім я переходив на новий. Зрештою у 2016 році мене запросили на більш довгостроковий проєкт, розробка якого тривала вже кілька років, але кінця-краю розробці видно не було. На ньому я і пропрацював до 2022 року. На старті моя зарплата становила $2500, а на виході — $4500. До речі, я ніколи не був ініціатором перегляду зарплати, компанія сама вирішувала її збільшувати.
У перший рік на проєкті у нас відбувалося перетасовування всіх команд та злагодження. Ми поділилися на скрам-команди з десяти людей, і в кожної з’явилася своя зона відповідальності. Ми розробляли рішення для провайдерів, які роздавали інтернет через коаксіальний кабель. Умовному пакету потрібно пройти довгий шлях, щоб перетворитися з оптики в дата-центрі провайдера на пакети в роутері користувача. Цю дорогу забезпечували десятки бібліотек, і моя була однією із них. За роки роботи я став незамінним на проєкті, і мене вже не бачили на іншій позиції. Це була одна з причин, чому я задумався про звільнення.
Пропонували $8000, але «чистими» виходила тільки половина. Про відмову від оферу Google
Я до останнього не знав, чи хочу звільнятися, зарплата мене цілком влаштовувала. Та у 2021 році зарплати в IT почали різко зростати. Я прочитав на DOU статтю про айтівця, який отримав офер на $10 000 в Україні. Досвід того фахівця так мене вразив, що я вирішив шукати роботу з більшою оплатою. Я відфільтрував на Djinni вакансії із зарплатою не менше як $8000 і став надсилати резюме.
Мене запросили на співбесіду в Lyft, але я її пройшов недостатньо успішно. Насправді мені не дуже сподобалося ставлення під час інтерв’ю, воно було досить зверхнім. Тому відмові я не засмутився.
Згодом я отримав офер від Google, але зрештою не пристав на нього. Важливою умовою працевлаштування був переїзд у Варшаву. Зарплату пропонували $8000, але це була сумарна компенсація, яка складалася з бонусів, акцій і самої зарплати. Бонуси обіцяли виплачувати в кінці року, а акції — відповідно до плану. Тобто насправді «чистими» виходило навіть менше за ті $4500, які я вже отримував. Мені запропонували долучитися й очікувати на підвищення, бо одразу платити більше компанія не могла. Але такі умови мені не підійшли.
Сама компанія мені дуже сподобалася. У них на фінальній стадії є можливість поспілкуватися з усіма командами, у яких ви потенційно можете працювати, щоб «заметчитися». Це дуже круто, адже ви маєте сподобатися один одному. Крім того, можна організувати інтерв’ю з будь-яким працівником й запитати, як йому в корпорації. Загалом у Google мені не траплялися неприємні люди. Усі були такими, з якими я б з радістю попрацював.
Боявся невідомості, але ризикнув. Про роботу у стартапі та донати
То ж у січні 2022 року я почав думати, що мені робити з офером від Google. Я зайшов на Djinni, щоб перевірити, чи не з’явилися нові цікаві вакансії і знайшов її — американський стартап в автомобільній галузі шукав у команду C++ розробника. Я вирішив спробувати.
Всього за тиждень мені організували три раунди інтерв’ю. У мене склалося приємне враження про працівників, і сама робота була цікавою. Хоч співбесіди я пройшов відмінно, понад $8000 мені не могли запропонувати. Це була максимальна зарплата для України . Я погодився на цей офер і жодного разу не пожалкував. Загалом роботу я шукав п’ять місяців, але у той час паралельно працював на старому проєкті.
Зізнаюся, що спершу у мене були побоювання щодо стартапу. Компанія — це стабільність. Коли почалася пандемія коронавірусу, у нас все минуло дуже спокійно. Було страшно, що стартап — це ризики й невідомість.
Але по факту нічого кардинально не відрізняється. У компанії були проєкти, які на початку умовно можна назвати стартапами, бо на них ще нічого немає. Вони розвиваються та обростають командами вже у компанії. У стартапі все так само. Два роки тому наш стартап шукав, як вистрілити, а зараз це вже навіть не зовсім стартап. Ми маємо своїх клієнтів, вибудовуємо процеси й постійно набираємо людей у команди.
У нинішній роботі мені найбільше подобається гнучкість. Хоча насправді поступово вона втрачається. На початку можна було більше пропонувати власні ідеї та їхні прототипи.
З 2022 року мені двічі підвищували зарплату на $1500, тому зараз я отримую $11 000. До слова, сам я не просив перегляду, для мене це стало сюрпризом. Очевидно, мої менеджери вирішили, що я отримую недостатньо.
Повномасштабна війна не вплинула негативно на мою зарплату, тож я почав активно донатити. У лютому 2022 року усі свої заощадження скерував у кілька великих фондів. Коли зрозумів, що війна надовго, то почав кожного місяця надсилати 20 тисяч гривень на збори знайомих, і ще приблизно стільки ж — на десятки інших.
«Не знаю, який з мене менеджер, але програміст — точно хороший». Про любов до роботи
Мої обов’язки — суто програмування. Ми пишемо код, який автовиробники використовують у машинах. Я працюю з кодом і кайфую від цього. Зараз я відчуваю, що роблю свою роботу добре, і що я на своєму місці. У мене навіть ніколи не було вигоряння. Бувають нудні завдання, але до вигоряння не доходило. Просто треба любити те, що робиш.
У мене зараз навіть немає особливих кар’єрних цілей, я насолоджуюся роботою та життям. Я не знаю, чи буде з мене добрий менеджер, але я точно знаю, що з мене хороший програміст.
У моєму житті було два переломних моменти. Перший — коли з маленької компанії прийшов працювати у велику, а другий — коли звільнився з неї. Зрозумів, що працювати у маленькій компанії, коли в тебе вже є роки досвіду, не так вже й погано.
Шість порад для айтівців
1. В Україні, коли спеціаліста беруть на роботу, то перевіряють наскільки добре він знає мову програмування. Водночас в багатьох американських компаніях чи стартапах на етапі інтерв’ю дивляться, як спеціаліст розв’язує алгоритмічні задачі. Тому раджу зареєструватися на LeetCode і попрактикуватися там. Я саме так і робив — за кілька місяців навчився розв’язувати більшість представлених там задач.
2. Також всім раджу прочитати статтю, яку я вже згадував. Вона дуже вплинула на моє життя та кар’єру. Хоч ринок зараз зовсім інший, та щось корисне почерпнути точно зможете.
3. Прокачайте англійську, купіть гарну вебкамеру та мікрофон, щоб добре показатися на співбесідах.
4. Здайте аналіз на вітамін D, адже у людей, які працюють з дому, він практично завжди у дефіциті. Будьте позитивніші. Проходьте співбесіди навесні або влітку, коли загалом настрій кращий. Мені дуже подобається в американських компаніях те, що вони не наймають спеціалістів, з якими неприємно працювати. Можуть випадково найняти людину, у якої недостатньо знань, але з нею завжди буде приємно працювати.
5. Ніколи не приходьте на співбесіду похмурим, будьте зацікавлені у вакансії та компанії.
6. Рекомендую прочитати книжки Роберта Мартіна (Дядька Боба) "Чистий код","Чиста архітектура" та «Чистий кодер».
