Поліграф у deftech: як перевіряють кандидатів, про що питають і чи можуть відмовити після тесту
Щоб працевлаштуватися в deftech-компанію, нерідко треба пройти тест на поліграфі. Для оборонного бізнесу це один із способів знизити безпекові ризики, а для кандидатів може стати фактором додаткового стресу.
DOU разом із Національною асоціацією поліграфологів України і представниками оборонного сектору розібрався, що питають на поліграфі і наскільки можна довіряти його результатам. Також читайте, чи можна обманути поліграф, скільки він коштує і чи можуть відмовити в роботі через результат перевірки.
Робоче місце поліграфолога в НАПУ
Чому поліграф став актуальним для deftech
Після початку повномасштабної війни українські оборонні компанії працюють в умовах значно вищих ризиків. Вони мають справу з військовими розробками, виробництвом, постачанням, даними про партнерів і замовників, а іноді — з інформацією, від якої залежить безпека військових. Саме тому перевірка людей стала більш актуальною.
Йдеться не лише про можливу співпрацю з ворогом. Компанії перевіряють і ризики витоку інформації, корпоративного шпигунства, матеріальних порушень на попередніх місцях роботи, залежностей або інших факторів, які можуть створити загрозу.
За словами співрозмовників, тест на поліграфі допомагає звернути увагу саме на потенційно ризиковані моменти, які необхідно додатково перевірити.
«Щодо поліграфа є різні думки. Але в нашій сфері це не так про „науковість“, як про додатковий запобіжник. Він не вирішує все, але допомагає знизити ризики, які буквально можуть коштувати життя», — зазначила виконавча директорка ГО «Аеророзвідка» Мар’яна Хала.
Що показує поліграф
Поліграф фіксує фізіологічні реакції людини на запитання. Зазвичай йдеться про дихання, серцеву активність, електрошкірну активність, рухи, іноді — звукову активність. Після цього поліграфолог аналізує реакції і робить висновок.
«На екрані поліграфолога немає відповідей: правда, брехня, достовірно чи недостовірно. Поліграфолог бачить певні криві лінії або цифрові значення, які змінюються залежно від запитань», — каже директор правління Національної асоціації поліграфологів України Ігор Іщук.
Тому для ефективного тесту більше важливий не сам прилад, а й досвід поліграфолога, методика і правильне формулювання запитань. За словами фахівця, який проводить перевірку, від поліграфа залежить близько 20% ефективності дослідження. Решта — підготовка спеціаліста.
Поліграфолог демонструє принцип роботи поліграфа
За словами директора правління НАПУ, якщо питання сформульоване некоректно, це може вплинути на результат. Тому питання мають бути короткими, простими і зрозумілими.
Наприклад, запитання «Гроші із сейфа директора вкрали ви?» може викликати сильнішу емоційну реакцію, бо слово «вкрали» саме по собі має негативне забарвлення. І людина може зреагувати на сам факт звинувачення у питанні. Від цього апарат може показати хибний результат. Тому правильніше, щоби питання звучало на кшталт — «Скажіть, гроші з сейфа директора ви брали?».
Звідки беруть поліграфи, скільки вони коштують і як навчають поліграфологів
За словами Іщука, поліграфи можуть коштувати від 150 000 до 750 000 гривень. Водночас часто різниця у вартості — це питання бренду, комплектації, сервісу, програмного забезпечення і маркетингу, а не самого апарата.
На українському ринку використовують як українські, так і іноземні поліграфи. Серед поширених, за словами експерта, є український Rubicon, а також американські Lafayette і Axciton. Раніше в Україні траплялося і російське обладнання, але після повномасштабного вторгнення воно фактично стало неліквідним.
Український поліграф Rubicon, а також американські Lafayette і Axciton
На думку Іщука, нині українське обладнання є найвигіднішим за співвідношенням ціни та якості. Причина не лише в ціні самого пристрою, а й у сервісі.
Водночас виробників поліграфів в Україні небагато. Це вузька ніша, і сам ринок обладнання значно менший за ринок послуг поліграфологів.
Експерт каже, що вартість самої перевірки насамперед залежить від її типу. Всього розділяють два типи. Перший — скринінг, тобто пошук потенційних ризиків. Його використовують під час найму або перед розширенням доступів. Вартість такої процедури для однієї людини від 3000 гривень.
Другий — розслідування. Це коли вже є конкретний факт: наприклад, щось зникло, стався витік або інший інцидент. Вона коштує близько 6500 гривень.
За словами Іщука, ці формати не варто змішувати, бо для них потрібні різні методики. Також вартість тестів може бути більшою. Це залежить від авторитету і досвіду поліграфолога, а також цінової політики об’єднання поліграфологів. Цінова політика на перевірку щодо інциденту може сягати до $1000 (44 000 гривень), каже директор правління НАПУ.
За оцінкою Іщука, в Україні зараз близько тисячі активних поліграфологів. Частина працює у приватному секторі, частина — у державних структурах, силових відомствах, правоохоронних органах, на великих державних підприємствах або об’єктах критичної інфраструктури.
Національна асоціація поліграфологів України, за його словами, співпрацює з понад 300 поліграфологами, але активно — приблизно з 50. Поліграфолог пояснює, що це не штатні працівники, а окремі фахівці чи суб’єкти господарювання, з якими асоціація працює як хаб: отримує замовлення, ділиться ними і намагається тримати приблизно однаковий рівень якості послуг.
Також НАПУ навчає поліграфологів. Асоціація уклала договір із Київським авіаційним інститутом. Після завершення курсу людина отримує диплом державного закладу.
Навчання в асоціації триває шість тижнів.
Коли проходять поліграф
Найчастіше поліграф використовують під час найму. Але це не єдиний сценарій.
У deftech-компаніях його можуть проводити:
- під час прийому на роботу;
- перед наданням людині ширших доступів;
- періодично для посад, пов’язаних із державною таємницею;
- під час внутрішніх розслідувань після інцидентів.
При звільненні здебільшого тестування на поліграфі не проводять.
Проте Ігор Іщук каже, що така практика існує. Вона є стримуючим фактором, щоб людина навмисно не наробила шкоди перед звільненням.
Також він наголошує, що проходження поліграфа суто добровільна процедура. Принаймні в приватних компаніях не можна примусово посадити людину на тест.
«Водночас, якщо під час розслідування інциденту на підприємстві людина, щодо якої є підозри, відмовляється від поліграфа, то запитайте в цієї людини „чому?“. Практика показує, що понад 90% непричетних осіб із легкістю погоджуються. щоб зняти із себе підозри», — каже Іщук.
Як проходить перевірка для кандидата
У компанії, з якою ми поспілкувалися на умовах анонімності, про поліграф кандидату повідомляють ще на першому етапі спілкування з рекрутером. Якщо людина не готова проходити таку перевірку, процес найму можуть зупинити одразу.
Зазвичай процедура така: кандидат проходить HR-інтерв’ю, технічну співбесіду та інші етапи відбору. Після цього компанія робить офер, але з умовою, що він набуде чинності після перевірки внутрішньої безпеки. Частиною цієї перевірки є поліграф.
Як пояснив Ігор Іщук, тут є три етапи:
- Спочатку відбувається передтестова бесіда. Вона триває приблизно пів години. Поліграфолог пояснює правила, обговорює теми перевірки і з’ясовує контекст. Це потрібно, щоб питання були не абстрактними, а прив’язаними до досвіду конкретної людини.
- Потім триває саме тестування. Воно триває близько години.
- Після цього поліграфолог формує висновок. Це відбувається вже без кандидата і може зайняти ще годину-дві.
За словами Іщука, повний цикл — від початку розмови з людиною до готового висновку для клієнта — може тривати близько трьох годин.
Хто складає питання
Компанія не має просто принести поліграфологу готовий список питань. Для максимальної ефективності питання формулює поліграфолог, а роботодавець просто описує ризики або задає теми, які хоче перевірити.
Наприклад, компанію можуть цікавити такі теми:
- чи не передавала людина конфіденційну інформацію;
- чи не мала контактів із представниками країни-агресора;
- чи не вчиняла матеріальних порушень;
- чи не має залежностей або прихованих домовленостей з третіми сторонами.
За словами директора НАПУ, питання повинні бути короткими, без емоційного контексту і зрозумілими.
За один тест кандидату можуть поставити близько 100 питань на 10 різних тем. Самі питання можна розділити на методичні і значущі. Методичні є уточнювальними. Вони призначені для того, щоб підготувати людину до важливого (перевірочного) питання. Це дозволяє прибрати ефект новизни інформації і різку емоційну реакцію саме на неї.
Для прикладу, під час передтестової бесіди поліграфолог дізнався, що кандидат має борги. Роботодавець хоче зрозуміти, чи може це загрожувати його бізнесу у майбутньому. Тоді під час тесту він може поставити два методичних (нейтральних) питання і одне перевірочне значуще. Приклад блоку питань методики нейтрально-перевірочних питань:
- Ви пам’ятаєте, який борг у вас на сьогодні перед іншими особами?
- Ви стверджуєте, що ваш борг складає до двох тисяч доларів?
- Ваш борг становить понад дві тисячі доларів США?
За словами Іщука, в середньому на одне перевірочне питання припадає
Як зазначає Ігор Іщук з НАПУ, така методика (нейтрально-перевірочних питань) дає змогу мінімізувати орієнтовне реагування. Але кожен поліграфолог має знати три методики, бо кожна має свої переваги і недоліки.
Про що питають на поліграфі
Повного списку питань кандидату заздалегідь не дають. Інакше людина могла б підготувати «правильні» відповіді, а сама перевірка втратила б сенс.
Але загальні теми зрозумілі. У deftech зазвичай питають про:
- співпрацю з ворогом;
- контакти зі спецслужбами або представниками країни-агресора;
- поїздки до росії, білорусі або на окуповані території;
- розголошення конфіденційної інформації;
- корпоративне шпигунство;
- крадіжки або матеріальні порушення на попередніх роботах;
- наркотики, алкоголь або інші залежності;
- проблемні борги;
- приховані домовленості з конкурентами або третіми сторонами;
- серйозні конфлікти чи порушення на попередніх місцях роботи.
Водночас деякі теми можуть бути чутливими. Наприклад, якщо людина має родичів у росії, це не обов’язково означає ризик. Але компанію може цікавити, чи є контакти зі спецслужбами, представниками країни-агресора або іншими структурами, які можуть впливати на кандидата.
50 питань на поліграфі
Експерти з НАПУ та української deftech-компанії допомогли DOU підготувати приклад деперсоналізованого теста для кандидата в оборонну сферу. Цей список охоплює ключові блоки питань, які можуть використовуватись під час поліграфологічної перевірки. Він охоплює вісім тем, проте на запит роботодавця тем може бути більше або менше.
Похожие статьи:
Начнем с того, что 18 мая вышел важный релиз Rails с множеством исправлений, связанных с безопасностью, DHH ввел новый термин для монолитных...
Згідно з аналітикою DOU, після початку повномасштабного вторгнення місць для початківців в ІТ стало менше. Шанси влаштуватися на першу...
Польский ресурс wpworld.pl опубликовал информацию о сроках выхода ОС Windows 10 Mobile для старых смартфонов Lumia. Сведения были взяты у польского...
