«Розробники не знають потреб армії». Як проходить хакатон «Наступ машин» — враження експертів
Співорганізаторами заходу є Defence-tech кластер Brave1, Міноборони, Генеральний штаб ЗСУ та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. У Brave1 повідомили, що 32 команди вже презентували свої проєкти. 5 лютого розпочнеться другий етап пітчів, під час яких члени журі (експерти з військових структур і цифрових технологій) заслухають решту учасників. За результатами оцінювання оберуть 12 переможців.
Фото: Міноборони
Військовий експерт у галузі зв’язку, РЕР та РЕБ Сергій Бескрестнов (позивний Флеш) є одним із членів журі хакатону. У коментарі для DOU він розповів, що на попередній відбір подалися понад 2000 учасників, із них Міноборони обрало 500 претендентів. Дехто з охочих взяти участь не зміг пройти реєстрацію або верифікацію. Надалі організатори планують проводити такі заходи поетапно, ділячи команди за напрямами, аби приділяти більше уваги кожному проєкту.
За словами Сергія «Флеша», ця подія була чимось середнім між конкурсом стартапів і класичним хакатоном (коли командам дають завдання і вони у стислі терміни працюють над рішенням). Слухання ще тривають, частина учасників презентуватиме свої проєкти онлайн. Переможців оберуть ближче до 10 лютого — вони отримають фінансову підтримку для реалізації своїх розробок.
DOU зібрав коментарі від членів журі і лідерів галузі про враження від хакатону, а також їхні ідеї, як проводити такі заходи ефективніше.
Сергій «Флеш», військовий експерт, аналітик:
«На цьому хакатоні нам демонстрували різноманітні рішення на найактуальніші теми: доведення дронів до цiлi, системи навігації та зв’язку для БпЛА, штучний інтелект, Mesh-мережі тощо.
Членам журі не потрібно бути „великими експертами у всьому“, щоб зрозуміти стадію готовності рішення, подачу матеріалу, потенціал команди розробників та перспективність самої ідеї. Так, були проблеми в організації, адже провести подію із такою кількістю претендентів та учасників — дуже складно. Наступного разу ми врахуємо багато промахів і виправимо їх.
Можу виокремити кілька проблем:
1. Відсутність зв’язку розробників та військових — як у розумінні потреб, так і в тестуванні.
2. Багато хто завзято і довго робить те, що в ЗСУ вже давно є і працює. У перший день заходу багато команд про це дізналися, засмутилися та відвалилися.
3. Майже не було представників середнього та великого бізнесу. Або їм не потрібна допомога держави, або вони не хочуть „зв’язуватися“ з державними замовленнями.
Ми обговорили багато тем та вислухали багато ідей від команд з усієї України (і не лише).
Поки я бачу таку найважливішу проблему — українські розробники, розумні й талановиті, вони можуть дуже багато, але не знають потреб армії. Роблять іноді те, що вже давно зроблено, або те, що їм здається важливим, але армії це не потрібно. Однак це можна виправити. Важливо розуміти, що хакатон — це інструмент залучення команд до постійної роботи з Міноборони, а не разова акція.Я не можу розповідати деталей обговорень і куди ми просунулися, але скажу, що на майбутні російські дрони з машинним зором ми гідно відповімо нашому ворогові».
Олександр Федієнко, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
«На мій погляд, відбір на такі хакатони вже треба робити більш жорстким. Дуже багато схожих тематик. Учасникам треба більше попередньо працювати з менторами. Шкода, що талановиті команди витрачали свій час на те, що не знадобиться на фронті.
На жаль, деякі учасники навіть не цікавились, чим користується армія. Хоча багато чого є у відкритих джерелах. Здебільшого всі думають, що військові не будуть з ними працювати і тестувати їхні рішення. Не зустрів жодного учасника, який би зміг продемонструвати канали зв’язку, які були б стійкими до засобів РЕБ.
Ще мене, окрім інноваційності, цікавило масштабування: наскільки команди розуміють, як масштабувати свої засоби, наскільки вони готові перейти далі у промислові зразки? Питав: „У вас є розроблене ТЗ?“. Відповідали: „А треба? Ми не думали про це“.
Деякі команди я взяв для себе на олівець, буду спостерігати за ними. Такі хакатони потрібні, але організаторам варто давати учасникам доступ до напрацювань попередніх хакатонів, з урахуванням безпекових норм».
Наталія Кушнерська, керівниця Defence-tech кластеру Brave1:
«Сьогодні Україна воює з армією, яка значно переважає за чисельністю. Та якщо ворог обирає тактику воювати „м’ясом“, то ми воюємо розумом, використовуючи неординарні технологічні розробки. Цей хакатон продемонстрував, що ми можемо генерувати ефективні рішення навіть у стислі терміни. Так, безумовно, усі вони потребують доопрацювання, проте це ті рішення, які невдовзі точно посилять наших військових на фронті».
Ярослав Ажнюк, підприємець і голова правління Petcube:
«Так, були певні недоліки. Але хто пробував організувати подію на кількасот учасників, той знає — що все було дуже навіть ок. Організатори могли б на пару місяців довше все планувати і зробити трохи краще, але натомість вони вибрали шлях зробити за той же час
2-3 події і так навчитися. І я прихильник саме такого підходу, якщо мова про організацію подій, а не про експерименти з вибухівкою. Впевнений, що кожна наступна подія буде ще кращою».
Нагадаємо, щоби «підсвітити» потужні українські стартапи у військовій сфері та розповісти про їхні софтверні та хардверні рішення, DOU зібрав путівник з miltech-компаній. Ми активно доповнюємо цей матеріал і розповідаємо про нові стартапи в miltech-галузі.
