Б — бронювання, З — звільнення. Абетка найважливіших новин в українському ІТ за 2023 рік
Наприкінці року DOU проаналізував, які події і теми найбільше цікавили ІТ-спільноту. Також пропонуємо разом пригадати найважливіші новини, які мали вплив на галузь і на кожного/кожну із нас.
А — Аналітика. Цьогоріч в аналітиці DOU ми порахували айтівців в Україні та за кордоном й оновили перелік найбільших ІТ-компаній. Під час роботи над «Портретом ІТ-спеціаліста 2023» дізналися, що попри війну 66% фахівців заробляють більше, ніж витрачають, а 8% встигають працювати на кількох роботах. Окремо досліджували і винагороди українських розробників. Спойлер: медіанна зарплата вже рік практично не змінюється.
Б — Бронювання. Це механізм, про який всі айтівці знають і говорять, але далеко не всі можуть скористатися. На початку року зʼявилися оновлені правила для бронювання працівників, також ми публікували детальну інструкцію для ІТ-бізнесу. Останні цифри свідчать про малий відсоток бронювання в галузі: в Україні зараз є понад 300 тисяч айтівців, а бронь отримали лише 3500.
Важливий нюанс — зараз бронюванню підлягають лише спеціалісти у штаті (тобто офіційно оформлені згідно з КЗпП), а ініціативи щодо бронювання гіг-контракторів і ФОПів так і не отримали підтримки від Міноборони й Генштабу. За даними DOU, більшість українських ІТ-компаній навіть не тестували новий порядок бронювання, адже співпрацюють з фахівцями саме за такими моделями.
В — Військові та Ветерани. В Україні зараз служать орієнтовно пʼять тисяч айтівців. За цей рік ми опублікували десятки їхніх історій. Серед останніх — інтервʼю з веброзробником Владиславом Сергієвим, який розказав про свою мобілізацію і навчання на курсі «Вишкіл капітанів»; розповідь тестувальника Олександра Мельника про рік на «нулі» й звільнення з армії; також писали про військовий досвід IT-підприємця і NET-розробника Сергія Коржа й розповідали про Ріну Старчеус, Head of Product, мотогонщицю та операторку БпЛА в ЗСУ.
У вересні ми опублікували анонімне бліцопитування айтівців, які нині захищають Україну. Дізналися, якою зараз є їхня служба і як змінився світогляд під час війни. А в листопаді поспілкувалися з IT-компаніями та ветеранами про те, як проходить адаптація співробітників після їхнього повернення до цивільного життя.
Г — Гіг-контракт. Можливість укладати гіг-контракти з’явилася після запуску Дія City на початку 2022 року. За даними DOU, у 2023 році частка таких контрактів зросла з 1% до 5%. Водночас далеко не всі айтівці знають, що саме передбачає ця форма трудових відносин. Ми публікували спеціальний розʼяснювальний матеріал, в якому розповіли найважливіші нюанси гіг-контрактів, а також зібрали поради для ІТ-фахівців про те, які пункти обовʼязково варто прописати в таких договорах.
Ґ — GPТ. Однією з найважливіших новин року став запуск ChatGPT в Україні. Нейромережевий чат-бот від OpenAI спричинив нові перегони big-tech у сфері штучного інтелекту. Відтоді ми активно вели цю тему у Стрічці й на Форумі, просили розробників поекспериментувати з чат-ботом і поставити перед ним задачі з програмування: від суто робочих до розважальних.
Д — Держспецзвʼязку. Нещодавно ІТ-спільнота спостерігала й обговорювала корупційний скандал довкола Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзвʼязку). У листопаді Кабмін звільнив голову Служби Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору. НАБУ і САП оголосили їм про підозру у заволодінні 62 мільйонами гривень із держбюджету.
Детальну інформацію про справу та про позиції різних сторін ми давали в цьому матеріалі. А на Форумі обговорювали думки Віталія Дейнеги, який писав у соцмережах про імовірну корупцію у Держспецзв’язку та на проєкті «Армія дронів».
Е — Експорт. Щомісяця ми моніторили звіти Нацбанку щодо обсягу українського ІТ-експорту, а щокварталу публікували детальну аналітику з коментарями й прогнозами експертів. Серед найважливіших тенденцій 2023 року:
— ІТ-галузь повертається до цифр, які були ще до повномасштабного вторгнення;
— щомісячні показники все ще тримаються на рівні $500–600 млн;
— понад 40% виторгу за ІТ-експорт надходить від США;
— є обережні прогнози експертів, що ситуація може покращитися, але для цього мають бути певні умови.
Є — єВідрядження. Це ще одна тема, яка цьогоріч «боліла» українським ІТ-компаніям. Особливо тим, які мають більшість клієнтів за кордоном. Наприклад, у GlobalLogic розповіли, що в них було три тисячі відряджень на рік, а стало 186 — компанія закликала владу знайти легальні механізми для таких бізнес-поїздок.
Про необхідність дозволити закордонні відрядження (хоча б для ключових менеджерів) говорять і представники кластерів та ІТ-асоціацій. Додають, що ці питання важливо вирішити у найближчі місяці, адже це впливає на пошук клієнтів, укладання контрактів і фінансові показники українського ІТ-експорту. У Мінекономіки на запит DOU відповіли, що обидва анонсовані раніше механізми — «єБронювання» та «єВідрядження» — все ще на рівні проєктів постанов.
Ж — Жінки в ІТ. Улітку ми порахували, що в українському ІТ близько 240,5 тисячі чоловіків і 71,8 тисячі жінок. Зʼясували, що серед розробників — лише 8% жінок, а серед тестувальників — 36%. Писали також про світчерок, які наважилися змінити карʼєрний шлях, і нотували історії від лідерок українського IT, які зараз обіймають топові менеджерські посади в компаніях. А на Форумі обговорювали аналітику зарплат жінок в ІТ, а також непросту тезу, що потрібно ще 283 роки, аби обидві статі досягли паритету в галузі.
З — Звільнення. На початку року ми досліджували, чому міжнародні технологічні компанії накрила хвиля масових звільнень. Дізнавалися і про скорочення та бенч у пʼятьох найбільших ІТ-компаніях України. Окремо писали про резонансні звільнення і затримку виплат у Edible Brands, AB Soft, GR8 Tech, Takeoff Technologies і Stobox.
Скорочені айтівці анонімно розповіли DOU про свій досвід і про те, як це рішення прокомунікували в компанії, за скільки часу повідомили та чи виплатили вихідну допомогу. А ми разом з юристами підготували спеціальний гайд з порадами, як захистити себе від звільнення і що робити, якщо воно все ж таки відбулося.
До речі, про скорочення й інші проблеми в компаніях нам повідомляли і самі айтівці — анонімно через канал «Підслухано в ІТ» (канал ведуть операційна директорка DOU Владислава Зацаринна та Service Manager MacPaw Юрій Федоренко). Деякі з тем ми брали в роботу й висвітлювали на сайті. У багатьох випадках публічний розголос впливав на ситуацію, як, наприклад, під час історії із заборгованістю в Cyren.
І — Інвестиції. Ми писали про найбільші угоди, які стосувалися українських ІТ-компаній. Наприклад про те, як SoftServe придбала компанію Hoverstate з офісами в США та Італії, а група KKCG купила компанію Avenga з командою в Україні.
Повідомляли і про створення квантового стартапу Haiqu, якому вдалося залучити $4 млн інвестицій. Проблеми й перспективи ринку аутсорсингу обговорили із серійним ІТ-підприємцем Віталієм Горовим, а в DOU Podcast #61 шукали відповіді на питання, де айтівцям і компаніям знаходити інвестиції.
Ї — їхати/не їхати (з країни). Торік ми поцікавилися в айтівців, чи планують вони після завершення війни жити в Україні й чому та що може змусити їх поїхати назавжди. А в цьому матеріалі зібрали розповіді фахівців, які свідомо залишаються в Україні — вони розказали деталі про своє рішення і допомогу війську.
Й — йти/не йти (з роботи). Українські айтівці люблять змінювати компанії, а фахівці, які довго працюють на одному місці, — рідкість. За даними літнього зарплатного опитування DOU, лише чверть айтівців працювали в одній компанії всю свою ІТ-кар’єру. Ми зʼясували, що у середньому місце праці змінюють раз на два-три роки, причому менш досвідчені фахівці роблять це частіше.
А в цій статті попросили айтівців, які працюють чи працювали на одну компанію понад вісім років, поділитися інсайтами: які в цьому є переваги та недоліки, що їх приваблювало в роботі й чому дехто з них залишився в компанії і досі працює, а хтось вирішив йти далі.
К — Кібератака. Кібервійна з Україною, за деякими показниками, є найактивнішим цифровим конфліктом в історії. Навесні ми публікували скорочений переклад матеріалу The Wired, у якому йшлося, що росіяни від якості перейшли до кількості атак. Також робили стислий переказ звіту Держспецзвʼязку про кіберагресію росії проти України.
Найбільшою у 2023 році була кібератака на мобільного оператора «Київстар». Упродовж кількох днів абоненти не мали звʼязку, мобільного і домашнього інтернету. Детально про всю цю історію ми писали у матеріалі, де також зібрали коментарі фахівців з кібербезпеки.
Л — Лід/Lead. Якщо рік тому ми цікавилися, які навички потрібно мати, щоб стати лідом команди, то у
М — Мобілізація. Разом з юристами та чинними військовослужбовцями DOU розповідав про мобілізацію у 2023 році. У першій частині ми з’ясовували, про що варто подбати, перш ніж іти у військкомат, і як спробувати потрапити на бажану спеціальність у війську. У другій говорили про те, скільки часу навчаються військові, як їх забезпечують і як часто вони можуть брати відпустки. Також дізнавалися деталі про те, як функціонує реєстр військовозобовʼязаних «Оберіг», звідки отримує дані і хто має до них доступ.
Активне обговорення спільноти викликали анонсовані зміни в процесі мобілізації, зокрема надсилання повісток на електронну скриньку й зменшення підстав для відстрочки. Законопроєкт про мобілізацію, який після доповнень можуть ухвалити у січні
Н — Некролог. Ми збирали історії айтівців, які загинули під час російсько-української війни. Пропонуємо разом пригадати, якими були Артем Збаранський, Андрій Чабан, Дмитро Заклевський, Дмитро Кривенко, Яна Рихліцька, Юрій Осадчук, Роман Боровик, Тарас Чучман, Владислав Дзіковський, Антон Гарбуз, Єгор Куклєв, Антон Заєць, Даніїл Куриленко і його дружина Юлія Петрова, Дмитро Лисенко, Олексій Найда, Борис Латик, Борис Чубін, Максим Петренко, Святослав Голда, Микола Петренко.
Розуміємо, що не встигли розповісти про всіх ІТ-спеціалістів, які полягли під час повномасштабного вторгнення. На сумні звістки ми натрапляли в соцмережах або ж з редакцією ділилися спогадами рідні загиблих. Просимо нам писати на пошту Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра. , якщо хочете розповісти про когось зі своїх близьких чи колег.
О — Обшуки. У лютому в офіс ІТ-компанії MacPaw і будинок її засновника Олександра Косована прийшли з обшуками, які тривали майже весь день. Ми відтворювали хронологію подій і розбирали претензії до компанії щодо придбаної ділянки на Київщині. У листопаді суд визнав компанію розпорядником ділянки, однак Олександр Косован назвав це Пірровою перемогою.
Цьогоріч у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який неформально називають «Маски-шоу стоп 3». Він має захистити інтереси бізнесу від неправомірних дій силових структур. DOU дізнавався, що нині із цим законопроєктом, і публікував алгоритм дій, якщо у ваш офіс прийшли з обшуками.
П — Премія DOU. Наприкінці листопада ми відкрили збір заявок для першої премії DOU. До нас подалися понад 300 проєктів. Опрацювавши кожну заявку, редакція сформувала шортлісти з найцікавішими ініціативами. І тепер закликаємо спільноту голосувати й обирати найкращих. Для голосування вам потрібен акаунт на DOU. Один користувач може проголосувати один раз.
Р — Рекрутинг до ЗСУ. Нещодавно у Міноборони повідомили, що запускають проєкт з рекрутингу до Збройних сил України, зокрема, через організацію Lobby X. DOU дізнавався деталі, як на практиці відбуватиметься ця взаємодія та які гарантії отримають фахівці, що хочуть долучитися до конкретних підрозділів.
С — Самоосвіта. Упродовж року ми моніторили безплатні можливості для айтівців, світчерів і публікували тематичні добірки. Серед останніх актуальних — 70+ безплатних курсів з програмування від платформи Codefinity, 10 курсів від провідних університетів світу на Prometheus, а також варіанти вивчення англійської в межах національного проєкту Future Perfect.
Т — Топ-50. Улітку ми оновили наш традиційний перелік 50 найбільших ІТ-компаній України. Серед лідерів — EPAM, SoftServe, GlobalLogic, Evoplay і Luxoft. Зʼясували, що краще нині почуваються продуктові компанії: вісім із них зберегли позитивну динаміку приросту. І саме на продуктові компанії припала половина усіх наймів за пів року в топ-50.
У — Українська мова. Цьогоріч ми писали про появу бота, який автоматично блокує російськомовні коментарі в Telegram, давали новину про нові фішки від Apple для української клавіатури. Брали інтервʼю в СОО компанії Abto Software Святослава Літинського про його досвід боротьби у судах за українізацію. Спілкувалися з програмістом Олегом Новосадом, який закохує в українську за допомогою застосунку з пікантними приказками та словесним Tinder. А команда GameDev DOU активно моніторила новини про українську локалізацію ігор.
Ф — Фотоогляд. Ми просили айтівців поділитися фотографіями власноруч зібраних клавіатур або інструментів з цікавою історією. Готували фотоогляд робочих місць спеціалістів і збирали світлини зі святкування Дня вишиванки. А майже рік тому побували в музеї вінтанжної техніки Apple компанії MacPaw, де побачили Macintosh із автографом Возняка та компʼютер від Джобса за $10 тисяч.
Х — Х питань. У 2022 році ми започаткували рубрику «Х питань», в якій ІТ-фахівці різних спеціальностей розповідають про особливості й нюанси своєї роботи. Серед останніх героїв — Android-розробник Руслан Газанфаров, Analytics Team Lead Євгенія Сонькіна, розробник дронів Тарас Остапчук, співзасновник і CEO компанії Роман Апостол, Front-end-розробниця Тетяна Мельник, Scrum Master Назар Чередарик і Security Specialist Юлія Межер.
Ц — Цифровізація. Ще 2020 року в Україні офіційно зʼявилася нова посада — Chief Digital Transformation Officer (CDTO). Це заступники з цифрової трансформації в державних органах від обласного рівня до міністерств. У
Ч — Час. Чимало уваги ми присвятили тайм-менеджменту, поєднанню посад і розподілу часу на роботу та особисте життя. Зокрема, дізнавалися, скільки можна заробити, якщо працювати на двох фултайм-позиціях одночасно, і чи варто воно того. У топіках користувачі DOU ділилися лайфхаками з самоорганізації; обговорювали, як поєднувати роботу й материнство. А під час войсчату на тему Work-life balance ІТ-фахівці міркували, скільки відсотків має займати робота в житті, чому надмірний трудоголізм — це не завжди добре і яким має бути гарний відпочинок.
Ш — ШІ. Штучний інтелект і його можливості — одна з найгарячіших тем 2023 року. Ми розпитали у фахівців індустрії, які важливі зміни у цій сфері відбулися за останній час і чого ми можемо чекати у майбутньому. Писали і про перспективи регулювання штучного інтелекту — за кордоном і в Україні. А ще запустили нове AI-ком’юніті, де обʼєднуємо фахівців з AI, ML, Deep Learning та NLP, вже є навіть окремий Telegram-канал «DOU | AI». Запрошуємо долучатися!
Щ — Щастя. Влітку ми запитали у спільноти, чи почуваються вони щасливими, працюючи в ІТ — й отримали понад сотню коментарів. А в останньому дослідженні «Портрет ІТ-спеціаліста» зʼясували, що 84% айтівців задоволені нинішнім рівнем доходу. Фахівці в продуктових компаніях більше задоволені своєю роботою, ніж їхні колеги в аутсорсі чи аутстафі. Вони частіше вважають свою роботу цікавою і рідше планують її змінити.
До речі, зараз триває зимове зарплатне опитування, на основі якого ми зробимо нову аналітику й поділимося результатами з вами, — просимо заповнити анкету.
Ю — Юристи. У блогах ми висвітлювали юридичні аспекти й нормативно-правову базу мобілізації, в статтях — просили експертів дати прогнози на 2024 рік, а на форумі — ділилися досвідом, як передавати права на ІТ-продукти і як змінити професію з адвоката на QA Engineer.
Я — Якісна освіта. Навесні 2023 року ми представили топ-20 українських ЗВО, які готують ІТ-фахівців, базуючись на професійних успіхах випускників та їхніх відгуках про свій університет. Тепер, коли цьогорічна вступна кампанія до університетів завершилася, ми вирішили подивитися, які виші та спеціальності є найпопулярнішими серед майбутніх айтівців. Зʼясували, що на «Компʼютерні науки» найбільше заяв в Україні — майже 50 тисяч, а УКУ, Могилянка та KSE набрали абітурієнтів з найвищими балами.
Ми не підшуковували новин і подій для літер И і Ь, але ви можете пропонувати свої варіанти у коментарях.
