Корупційний скандал навколо Держспецзв’язку. Що відомо
Цього тижня Кабмін звільнив очільника Держспецзв’язку і його заступника. Їм оголосили про підозру у заволодінні бюджетними коштами. Після цього Віталій Дейнега, засновник «Повернись живим» та колишній заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку, виклав свою думку щодо корупції у Держспецзв’язку. Ми зібрали, що відомо про цю історію зараз, і отримали коментар в юристів щодо того, як справа може рухатися далі.
Що сталося
20 листопада Кабмін звільнив голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Віктора Жору. НАБУ та САП оголосили їм про підозру у заволодінні 62 мільйонами гривень із держбюджету.
За інформацією НАБУ, впродовж
Як зазначає Спеціалізована антикорупційна прокуратура, у 2021 році відбулася закупівля засобів інформатизації, призначених для створення системи захищених реєстрів даних. САП пише, що для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили для уникнення відкритих торгів. ПЗ передавалося за завищеною вартістю до ДП «Українські спеціальні системи», котра належить до сфери Держспецзв’язку.
За умовами договорів, це підприємство перерахувало у
Наразі підозрюються шість осіб:
- Голова Держспецзв’язку та його заступник;
- гендиректор та співробітник держпідприємства;
- власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.
Кваліфікація справи: ч. 5 ст. 191 КК України — «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Зараз триває досудове розслідування.
22 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід організатору схеми. Підозрюваного помістили під варту.— із можливістю застави у 50 млн грн.
23 листопада ВАКС на два місяці арештував колишнього голову Держспецзвʼязку Юрія Щиголя з альтернативою внесення застави 25 млн грн.
22 листопада Президент України Володимир Зеленський виключив зі складу Ставки верховного головнокомандувача Юрія Щиголя і призначив міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Що кажуть у Держспецзв’язку
У Держспецзв’язку заперечують існування корупційної схеми та зазначають, що всі закупівлі від 2020 року проводили з дотриманням чинного законодавства.
«Закликаємо утриматися від звинувачень щодо конкретних посадових осіб чи службовців, які зараз задіяні в організації захисту критичної інформаційної інфраструктури України, до завершення розслідування та надання результатам розслідування правової оцінки судом».
Віктор Жора опублікував свою заяву про звільнення з посади CDTO Держспецзв’язку. Він зазначив, що не розкриватиме деталі слідства і «переконаний, що зможе захистити своє чесне ім’я і репутацію в судовому порядку».
Обов’язки голови Держспецзв’язку тимчасово поклали на Дмитра Маковського. До цього він працював на посаді першого заступника голови відомства.
Публікація Віталія Дейнеги
Після заяви НАБУ Віталій Дейнега, засновник «Повернись живим» та колишній заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку, опублікував пост, де виклав свою думку про корупцію Держспецзв’язку (далі ДССЗЗІ) у корупції. За його словами, ця структура навмисне перешкоджає цифровізації армії й «фактично стала „гаманцем і руками“ Мінцифри».
«У ДССЗЗІ є своє лобі в парламенті й, зокрема, але не тільки, депутат Alex Fediienko в комітеті Нацбезпеки, який тягнув вигідні їм закони, навіть коли проти були Міноборони та ЗСУ. У них є лобі в уряді у вигляді багатьох заступників Мінцифри. У них доволі міцний ситуативний союз с СБУ. У них є лобі в Офісі Президента у вигляді Mykhailo Fedorov. І, якби не ІТ коаліція в Рамштайні, у них би була монополія на міжнародну допомогу у сфері ІТ та кібер», — додав Дейнега.
Також він перелічив пункти, що, на його думку, дозволять уникати таких проблем в майбутньому. Серед них:
- Повна незалежність Міноборони у сфері кіберзахисту від ДССЗЗІ. І передача ІТ сектору Міноборони права визначати вимоги до кіберзахисту систем ЗСУ.
- Передача дронів в профільні міністерства (Мінстратегпром та Міноборони).
- Повний перезапуск ДССЗЗІ, а не лише зміна кількох людей, вину яких змогли довести.
- Створення системи антикорупційного громадського нагляду за ДССЗЗІ.
- Зняття раз і назавжди з другого читання закону 8087, з яким я боровся з першого до останнього дня на посаді та який писали під керівництвом людей, яким сьогодні вручили підозри.
- Глибокий і прискіпливий аудит закупівель по «Армії дронів».
Реакція Мінцифри
Ми звернулися до Міністерства по коментар з приводу проєкту «Армія дронів» й потребу аудиту закупівель, а також щодо підтримки Держспецзв’язку з боку Мінцифри. Втім, відповіді поки що не отримали.
21 листопада у Мінцифри зазначили, що співпрацюють з правоохоронними органами, щоб «забезпечити прозорість та підзвітність у закупівлях безпілотників для державної програми Армія дронів».
«Для цього запровадили онлайн-моніторинг закупівель БпЛА та надали доступ Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Також продовжуємо співпрацювати з правоохоронними органами, щоб забезпечити прозорість та підзвітність у закупівлях безпілотників для державної програми Армія дронів. Для цього запровадили онлайн-моніторинг закупівель БпЛА та надали доступ Національному антикорупційному бюро (НАБУ)», — йдеться у публікації.
Що кажуть у спільноті
Володимир Стиран, експерт з кібербезпеки, засновник компанії BSG, коментар для DOU:
«Віталій Дейнега правий лише і виключно в тому, що система КСЗІ в Україні застаріла та вимагає реформи. Але чомусь критики цієї системи не пропонують адекватної альтернативи. Натомість лунають заклики просто скасувати все і користуватися для захисту воєнних систем та критичної інфраструктури цивільними стандартами безпеки, запозиченими в західних партнерів. Звісно ж, бо західні військові стандарти вони не вивчали — а це пекло для виконання та прірва грошей для впровадження.
В цьому конкретному епізоді я не можу бути об’єктивний. Я вважаю, що тандем Щиголь-Жора зробив для зміцнення України в кіберпросторі більше, ніж будь-хто. Тому мої симпатії на їхньому боці. Звільнення вважаю катастрофічною помилкою. Спробу знищення репутації перед доведенням вини у суді вважаю ганьбою української політики та журналістики.»
Микита Книш, спеціаліст з кібербезпеки, засновник проєкту HackYourMom, коментар для DOU:
«Ця ситуація мене взагалі не здивувала, адже про ймовірні махінації у Держспецзвʼязку я вже давно пишу у своєму Telegram-каналі і часто згадував, що не підтримую Юрія Щиголя.
Щодо Віктора Жори, то варто також зважати на його конкретні дії та репутацію. Для мене він є компетентним фахівцем, у минулому активний член українського хакерського комʼюніті. Вважаю, що саме Жора стоїть за покращенням роботи CERT-UA. Метафорично можу сказати так: він свіжий огірок, якого закинули в діжку з солоними огірками. Як саме він опинився в цій ситуації — встановить слідство, мені цікаво буде послухати під час суду, в чому саме його звинувачують. Дуже хочу вірити, що він до всієї цієї історії непричетний.
У Держспецзвʼязку багато фахових людей, декого я знаю особисто, але всі вони знаходяться настільки далеко від топменеджменту, що, думаю, не можуть впливати на реальні процеси.»
Окрім того, кіберексперт Костянтин Корсун зібрав добірку з 27 своїх матеріалів на тему корупції у Держспецзв’язку.
DOU також отримав коментар юристки щодо того, як справа може рухатися далі
Які зараз є варіанти розвитку подій і скільки може тривати досудове розслідування справи
«Згідно з інформацією НАБУ, шістьом особам було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Таким чином, згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства, строк досудового розслідування становить 2 місяці з дня оголошення особі про підозру, та може за наявності підстав бути неодноразово продовженний слідчим суддею за клопотанням прокурора (слідчого) в межах загального
12-місячного строку.Якщо досудовим розслідуванням та зібраними доказами буде встановлено наявність в діях осіб складу злочину, матеріали справи разом з обвинувальним актом будуть передані до суду.
Інші можливі варіанти розвитку подій - оскарження повідомлення про підозру, закриття кримінального провадження щодо всіх чи деяких осіб, перекваліфікація кримінального правопорушення, або ж зупинення досудового розслідування», — коментує Наталія Василечко, phD, адвокат, партнер Dexis Partners.
Яким є можливе покарання, якщо провина буде доведена
«Частина 5 ст. 191 КК України (Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, що вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою), передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Проблемою розслідування та доказування таких злочинів є необхідність довести в діях осіб саме привласнення чи розтрату. В цьому випадку — чи мало керівництво Держспецзв’язку корисливий мотив, чи знало про закупівельну ціну програмного забезпечення, чи вступило в змову з іншими особами з метою привласнення коштів. Якщо ж таких доказів не буде — підозрювані завжди можуть посилатися на те, що здійснили купівлю за запропонованою ціною та не отримали незаконного збагачення внаслідок такої операції. Тому за відсутності належних та допустимих доказів, навіть після передання справи до суду, суд може винести виправдувальний вирок.
Важливо зазначити, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», — зазначає Наталія Василечко, phD, адвокат, партнер Dexis Partners.
