Облаштував місце безперервної роботи на випадок блекаутів. Історія айтівця, який побудував автономний модульний будинок з енергоефективними батареями та сонячними панелями
Роман Ільєнко — Front-end Developer у відділі маркетингу продуктової компанії Quarks. Займається внутрішньою системою, що дозволяє маркетологам ефективніше працювати. Графік айтівця
Автономний будинок став для нього цікавим викликом як для технічного фахівця і місцем, де айтівець зможе працювати навіть у разі блекауту. Усе, що доводилося робити — від встановлення насоса для води до збірки акумулятора — для Романа та його дружини Валерії було вперше. Він розповів DOU про всі деталі будівництва та подальші плани.
Ідея автономності
«Взагалі ми з дружиною хотіли мандрувати та планували свій бюджет на це. Але після повномасштабного вторгнення і пріоритети, і можливості змінилися. Тому вирішили облаштувати власне місце для стабільної роботи під час війни — такою була основна мета. А зробити його автономним — це вже моя ідея. Мені це було цікаво як технічному фахівцю. Зокрема, добре бути незалежним від зовнішнього світу під час блекаутів», — розповідає Роман Ільєнко.
З вибором локації для будинку труднощів не було. Роман родом з Києва, його дружина — з Дніпра. Вони живуть у квартирі в столиці, але щоб бути ближчими до родини дружини, вирішили облаштувати будинок у смт Обухівка Дніпропетровської області.
Щоб бути автономним, варто подбати про воду, опалення, світло та їжу. Перші три пункти айтівець уже виконав, а ось з їжею ще не визначився. Є думки щодо вирощування овочів, адже це ще й круте технічне завдання.
Культури можна вирощувати по-різному: встановлювати теплиці, вирощувати методом гідропоніки — зробити все максимально ефективно на мінімальній площі. Проте для Романа це плани не на найближче майбутнє.
Основні кроки для початку будівництва
Починати варто з простого — вибору ділянки. Але тут важливо бути уважними та дивитися не лише на її фактичну вартість, а й на те, скільки ще доведеться вкласти грошей у підготовку до будівництва на ній. Адже якщо землю потрібно вирівнювати, її вартість зростає, як зазначає Роман.
Також треба зважити на рівень підземних вод.
«У нас в Обухівці високий рівень підземних вод, і ми не можемо облаштувати стандартний погріб — його затопить. Тому укриття в нашому домі немає. Єдиний варіант у такому разі — встановлювати контейнер з пластику або іншого водовідштовхувального матеріалу», — розповідає айтівець.
Наступний етап — електроенергія та вода. Ділянка Романа належить до садового товариства, тому там була трансформаторна, хоч вона й давала мало потужності.
Щоб мати воду, зробили власну свердловину. Оскільки рівень підземних вод високий, айтівець встановив звичайну насосну станцію. Але важливо подбати про її обігрів: якщо взимку не користуватися водою постійно, вона замерзає у шлангах і ті тріскають.
Також потрібно подбати про захист насосної станції від підтоплення. Роман планує у своїй поставити датчик протікання води, температури та розумну розетку. І якщо почнеться підтоплення, у будинку вимкнеться автомат, що відповідає за живлення станції. Датчик температури буде працювати у парі з обігрівачем, якщо пасивного утеплення не буде вистачати й температура свердловини падатиме нижче 0. Це вбереже від короткого замикання та замерзання води.
Коли світло та вода були на ділянці, Роман почав вибирати забудовника, що виготовляє модульні будинки.
«Модульний будинок обрали тільки через те, що ми з дружиною дуже не любимо мікроменеджмент. Коли потрібно знаходити робітників, домовлятися з усіма. А тут такий комплект, коли при мінімальній витраті часу можна отримати максимальний результат. Це виходить і дешевше, і швидше», — розповідає Роман Ільєнко.
Виробник пропонує варіанти готових будинків, можна обрати свій залежно від метражу та наповнення. А також змінити щось усередині: варіювати розміри кімнат, замінити покриття підлоги. І це все буде в межах фіксованої ціни.
Айтівець зазначає, що при погодженні модульного будинку йому сподобалось, що виробник раніше займався утепленням вже готового житла. Тож його проєкти мають низькі тепловтрати, що корисно для обігріву приміщення малою потужністю.
Труднощі виникли на етапі транспортування. Будинок завозять частинами, і для цього потрібно достатньо місця. Як правило, це маніпулятор від 10 метрів, і він не всюди зможе проїхати. Тож щоб транспорт помістився, Романові довелося домовитися із сусідкою і розібрати її паркан. А потім встановити новий.
Процес встановлення будинку (гортайте у правий бік):
Акумулятор власними руками
Для автономії потрібно мати резервну електроенергію. Її центром став інвертор — перетворювач постійного струму на змінний. Свій Роман вибирав відповідно до вхідної потужності автомата на будинок — 5 кВт. Але якщо з потреб лише освітлення, інтернет і робота водяного насоса, то вистачить і 3 кВт.
Айтівець не радить купувати дуже дешевий інвертор, тому що від нашої мережі він може згоріти. Для нього ж основним критерієм було те, наскільки він тихий.
Інвертор
Другий за важливістю елемент — батареї. Роман вибрав літій-залізо-фосфатний акумулятор. На відміну від свинцевого та літій-іонного, у нього значно більше циклів перезапуску. І навіть якщо розряджати такий акумулятор щодня, його вистачить на багато років роботи.
Важливо враховувати, що різні інвертори працюють з різною напругою акумуляторів. Тому ці два пристрої повинні бути сумісними.
«Спершу я купив готовий акумулятор, але мене не влаштувала підтримка виробника. Не було навіть інструкції щодо того, який CAN-протокол використовується, тож до інвертора його можна було під’єднати лише з налаштуваннями напруги. І я вирішив здати його та зібрати свій.Замовив з Європи 16 акумуляторних комірок. Вони були послідовно з’єднані для отримання робочої напруги. А потім я під’єднав до них плату контролю BMS, що контролює заряджання та розряджання батареї.
І це вийшло значно дешевше. Вартість 1кВт*год готового акумулятора була близько 16 тис. грн, і це був один з найдешевших варіантів, а зібраний власноруч разом з доставкою обійшовся у 10 тис. грн за 1 кВт*год», — зауважує Роман Ільєнко.
Акумулятор
На випадок довгих блекаутів — сонячні панелі
Акумулятора вистачить при вимиканні електроенергії на день. Але для повної автономії потрібне додаткове джерело енергії.
Спершу айтівець думав поставити бензиновий генератор. Але це неекологічно, дорого (приблизно від 50 грн/1 година роботи) та його потрібно обслуговувати. Тож найкращим варіантом стали сонячні панелі. Вони покриють роботу водяного насоса, освітлення будинку, інтернет і заряджання ґаджетів.
Приємним бонусом було те, що в інвертора є режим підмішування: вдень будинок пріоритетно використовує електроенергію сонячних панелей. Наприклад, потреба є у 2 кВт, а панелі дають 1,5 кВт, то першочергово буде використовуватись енергія панелей, а 500 Вт — з міської мережі.
А якщо сонячні панелі даватимуть більше електроенергії, ніж потрібно, можна приєднати «зелений тариф» і віддавати частину енергії у мережу та отримувати компенсацію від держави. А це може бути помічним після пошкоджень критичної інфраструктури.
Панелі в будинку Романа ще не стоять. Днями їх доставили, але вони були побиті, тож довелося повертати. За словами айтівця, такі життєві моменти теж варто враховувати, іноді щось відтерміновується, щось потрібно переробляти.
«Сонячні панелі не закриють повністю потребу опалення. Але частково можуть, адже ми використовуємо енергоефективні обігрівачі з термостатами — 375 Вт у двох кімнатах та 900 Вт у кухні-студії. Перевага цих обігрівачів у тому, що вони нагрівають повітря конверторним методом, а предмети довкола інфрачервоним опаленням. Також вони лише підтримують задану температуру і не працюють цілодобово.А на випадок повного блекауту маємо піч-камін на дровах, вона досить непогано вписалася в інтер’єр будинку. До неї ми додали радіатори, щоб максимально ефективно розсіювалося тепло. І ще на ній є конфорка для приготування їжі», — розповідає Роман.
Айтівець подбав і про сигналізацію, що працює без електроенергії. У його випадку датчики системи автономні до п’яти років, хаб — до 20 годин. Тож якщо будуть тривалі вимикання світла, його будинок залишиться під захистом.
Септик — відповідальна річ
Для септика в будинку було два варіанти. Біосептик — коли тверді відходи відділяються і в ґрунт потрапляє очищена вода. У Карпатах, наприклад, тільки такі можна встановлювати, інакше відходи потрапляють у джерела.
Другий варіант — звичайний бетонний, його і вибрав айтівець. Пояснив це тим, що біосептик потрібно часто чистити, а під’їзд до їхньої ділянки складний, тому це було б непросто.
У септику зробили гідроізоляцію та заселили туди спеціальні бактерії, що переробляють відходи. Виробники запевняють, що його можна чистити раз на 40 років. Проте важливо встановлювати септик подалі від свердловин.
«Сусіди розповідали, що один дідусь просто викопав яму й обклав її цеглою. А потім дивувався, куди зникають всі відходи», — усміхається Роман.
Кошторис будинку
- Ділянка 5,5 соток — $3500
- Модульний будинок — $24 100
- Фундамент будинку — $1200
- Доставка будинку — $800
- Септик — $1200
- Свердловина та насосна станція — $370
- Інвертор — $765
- Акумулятор — $410
- 4 сонячні панелі та система кріплення — $900
До повної готовності — кілька деталей
Загалом будинок уже готовий, Роман з дружиною приїжджають туди час від часу. Днями айтівець встановить сонячні панелі на даху, і будинок стане повністю автономним.
З найближчих планів — купити Starlink. Нині в будинку Романа — оптичний інтернет, який, зі слів провайдера, має працювати до 10 годин без світла.
Для повного комфорту залишилося подбати про кілька дрібниць.
«Деякі деталі я друкував на 3D-принтері. Наприклад, змоделював і виготовив флагшток, щоб встановити на веранді наш прапор», — ділиться Роман.
Ще айтівець планує автоматизувати догляд за ділянкою. Наприклад, придбати розумну газонокосарку, що буде рухатися за GPS.
«Якщо про глобальні плани, то я бачив дрони, які збирають фрукти, і хотів би колись собі такі мати. Але це взагалі фантастика», — каже айтівець.
